Зульфія, справжнє ім'я Зульфія Ісраілова (нар. 14 березня 1915, Ташкент, Російська імперія — 1 серпня 1996, Ташкент, Узбекистан) — узбецька та радянська поетеса. Народна поетеса Узбецької РСР (1965). Герой Соціалістичної Праці (1984). Лауреат Державної премії СРСР (1976). Член КПРС з 1953 р.
Зульфія | ||||
---|---|---|---|---|
Zulfiya | ||||
Ім'я при народженні | Зульфія Ісраілова | |||
Псевдонім | Зульфія | |||
Народилася | 14 березня 1915 Ташкент, Сирдар’їнська область, (Російська імперія) | |||
Померла | 1 серпня 1996 (81 рік) Ташкент, Узбекистан | |||
Громадянство | СРСР, Узбекистан | |||
Діяльність | поетеса | |||
Сфера роботи | поезія | |||
Alma mater | жіноче педагогічне училище | |||
Мова творів | узбецька, російська | |||
Роки активності | 1932-1996 | |||
Напрямок | соціалістичний реалізм | |||
Жанр | вірш | |||
Членство | СП СРСР | |||
Партія | Комуністична партія (1953) | |||
У шлюбі з | Хамід Алімджан | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Біографія
Народилась Зульфія (справжнє ім'я та прізвище — Зільфія Ісраілова) 1 (14 березня) 1915 року в махаллі Дегрез міста Ташкент в родині ливарника-кустаря.
Батьки поетеси були людьми високої культури. Її мати знала багато народних пісень та легенд, розповідала їх своїм дітям. Батьки бажали бачити своїх нащадків високоосвіченими та культурними людьми. Вони виховали у Зульфії любов до слова.
Зульфія після закінчення середньої школи та жіночого педагогічного училища працювала в редакціях республіканських газет та журналів, захопилась поезією та почала писати вірші. У 1932 р., коли їй було 17 років, вийшла її перша поетична збірка «Сторінки життя», у який увійшли вірші про молодь, дружбу та красу людської душі. З 1938 р. вона працює у різних видавництвах та є членом республіканських та міжреспубліканських організацій.
У своїй художній творчості Зульфія оспівувала свій народ та його багатовікові традиції. У її творчості прославляється матір – берегиня сімейного вогнища.
Талановита поетеса та письменниця, яка була тонким знавцем людських душевних поривів, створила твори різних жанрів: поеми, балади, елегії, ліричні вірші, розповіді, оповідання, есе, публіцистичні статті та газетні кореспонденції. Багато її віршів було присвячено боротьбі за мир та дружбу народів СРСР. У роки Другої світової війни вона писала патріотичні вірші. Зульфія написала лібрето до опер узбецьких композиторів (наприклад, «Зейнаб і Аман») та п’єсу-казку по мотивам поеми «Семург», яку написав її чоловік Хамід Алімджан.
Найбільш відомі вірші поетеси: «Хулькар» (1947), «Я пою зорю» (1950), збірка віршів «Близькі серцю моєму» (1958), «Серце в дорозі» (1966), «Дар долини» (1966), «Моя весна» (1967), «Водопад» (1969).
Деякі вірші Зульфії було перекладено на російську мову, наприклад, вірш «Я пою зорю» (1950), російський переклад 1951 р.
З 1953 року – член Комуністичної партії СРСР, а також стала редактором журналу Saodat. У 1956 р. вона була членом делегації радянських письменників на чолі з Костянтином Симоновим на у Делі. У 1957 р. брала участь в в Каїрі.
Жила все життя у столиці Узбекистану. Померла 1 серпня 1996 року у Ташкенті.
Нагороди та премії
- Народна поетеса Узбецької РСР (1965)
- Герой Соціалістичної Праці (16.11.1984)
- 2 ордена Леніна (18.03.1959; 16.11.1984)
- 3 ордена Трудового Червоного Прапора (11.01.1957; 01.03.1965; 09.09.1971)
- Орден Дружби народів (28.02.1975)
- Орден «Знак Пошани» (06.12.1951)
- 2 медалі «За трудову відмінність» (25.12.1944; 16.01.1950)
- Державна премія СРСР (1976) — за книгу віршів «Рядки пам'яті» (1974) та цикл «Райдуга»
- Орден «Дустлік» (1994)
Пам'ять
У Ташкенті була названа вулиця іменем поетеси. У 1999 р. в Узбекистані була заснована , якою нагороджуються за успіхи в галузі літератури, мистецтва, науки, культури та освіти талановиті дівчата у віці від 14 до 22 років щорічно напередодні Міжнародного жіночого свята 8 березня.
1 березня 2008 р. у центрі Ташкенту було встановлено пам’ятник Зульфії з гіпсу. У 2014 р. його змінено на бронзовий. У січні 2017 р. пам’ятник було перенесено на .
Примітки
- . Архів оригіналу за 2 листопада 2019. Процитовано 10 листопада 2019.
- . Архів оригіналу за 16 листопада 2009. Процитовано 10 листопада 2019.
- . Архів оригіналу за 14 липня 2015. Процитовано 10 листопада 2019.
- О ПОДДЕРЖКЕ ПРЕДЛОЖЕНИЙ ПО УЧРЕЖДЕНИЮ ГОСУДАРСТВЕННОЙ ПРЕМИИ ИМЕНИ ЗУЛЬФИИ. lex.uz. оригіналу за 14 липня 2015. Процитовано 10 листопада 2019.
- . Архів оригіналу за 26 листопада 2015. Процитовано 10 листопада 2019.
- Насимов, Бахтиёр (24 квітня 2015). . Газета.uz. Архів оригіналу за 10 січня 2019. Процитовано 10 листопада 2019.
- . Газета.uz. 11 грудня 2017. Архів оригіналу за 10 січня 2019. Процитовано 10 листопада 2019.
Посилання
- (рос.)
- В. Костыря, «Творчество Зульфии». Журнал «Звезда Востока», № 6, 1953.
- «Негасимая звезда Зульфии» [ 16 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- Зульфия (поэтесса) // Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978.
- Сафаров М. А. Теплый дом, встречающий гостей. К столетию узбекской поэтессы Зульфии [ 26 вересня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zulfiya spravzhnye im ya Zulfiya Israilova nar 14 bereznya 1915 19150314 Tashkent Rosijska imperiya 1 serpnya 1996 Tashkent Uzbekistan uzbecka ta radyanska poetesa Narodna poetesa Uzbeckoyi RSR 1965 Geroj Socialistichnoyi Praci 1984 Laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR 1976 Chlen KPRS z 1953 r ZulfiyaZulfiyaIm ya pri narodzhenniZulfiya IsrailovaPsevdonimZulfiyaNarodilasya14 bereznya 1915 1915 03 14 Tashkent Sirdar yinska oblast Rosijska imperiya Pomerla1 serpnya 1996 1996 08 01 81 rik Tashkent UzbekistanGromadyanstvo SRSR UzbekistanDiyalnistpoetesaSfera robotipoeziyaAlma materzhinoche pedagogichne uchilisheMova tvorivuzbecka rosijskaRoki aktivnosti1932 1996Napryamoksocialistichnij realizmZhanrvirshChlenstvoSP SRSRPartiyaKomunistichna partiya 1953 U shlyubi zHamid AlimdzhanNagorodiMedal Veteran praci BiografiyaNarodilas Zulfiya spravzhnye im ya ta prizvishe Zilfiya Israilova 1 14 bereznya 1915 roku v mahalli Degrez mista Tashkent v rodini livarnika kustarya Batki poetesi buli lyudmi visokoyi kulturi Yiyi mati znala bagato narodnih pisen ta legend rozpovidala yih svoyim dityam Batki bazhali bachiti svoyih nashadkiv visokoosvichenimi ta kulturnimi lyudmi Voni vihovali u Zulfiyi lyubov do slova Zulfiya pislya zakinchennya serednoyi shkoli ta zhinochogo pedagogichnogo uchilisha pracyuvala v redakciyah respublikanskih gazet ta zhurnaliv zahopilas poeziyeyu ta pochala pisati virshi U 1932 r koli yij bulo 17 rokiv vijshla yiyi persha poetichna zbirka Storinki zhittya u yakij uvijshli virshi pro molod druzhbu ta krasu lyudskoyi dushi Z 1938 r vona pracyuye u riznih vidavnictvah ta ye chlenom respublikanskih ta mizhrespublikanskih organizacij U svoyij hudozhnij tvorchosti Zulfiya ospivuvala svij narod ta jogo bagatovikovi tradiciyi U yiyi tvorchosti proslavlyayetsya matir bereginya simejnogo vognisha Talanovita poetesa ta pismennicya yaka bula tonkim znavcem lyudskih dushevnih poriviv stvorila tvori riznih zhanriv poemi baladi elegiyi lirichni virshi rozpovidi opovidannya ese publicistichni statti ta gazetni korespondenciyi Bagato yiyi virshiv bulo prisvyacheno borotbi za mir ta druzhbu narodiv SRSR U roki Drugoyi svitovoyi vijni vona pisala patriotichni virshi Zulfiya napisala libreto do oper uzbeckih kompozitoriv napriklad Zejnab i Aman ta p yesu kazku po motivam poemi Semurg yaku napisav yiyi cholovik Hamid Alimdzhan Najbilsh vidomi virshi poetesi Hulkar 1947 Ya poyu zoryu 1950 zbirka virshiv Blizki sercyu moyemu 1958 Serce v dorozi 1966 Dar dolini 1966 Moya vesna 1967 Vodopad 1969 Deyaki virshi Zulfiyi bulo perekladeno na rosijsku movu napriklad virsh Ya poyu zoryu 1950 rosijskij pereklad 1951 r Z 1953 roku chlen Komunistichnoyi partiyi SRSR a takozh stala redaktorom zhurnalu Saodat U 1956 r vona bula chlenom delegaciyi radyanskih pismennikiv na choli z Kostyantinom Simonovim na u Deli U 1957 r brala uchast v v Kayiri Zhila vse zhittya u stolici Uzbekistanu Pomerla 1 serpnya 1996 roku u Tashkenti Nagorodi ta premiyiNarodna poetesa Uzbeckoyi RSR 1965 Geroj Socialistichnoyi Praci 16 11 1984 2 ordena Lenina 18 03 1959 16 11 1984 3 ordena Trudovogo Chervonogo Prapora 11 01 1957 01 03 1965 09 09 1971 Orden Druzhbi narodiv 28 02 1975 Orden Znak Poshani 06 12 1951 2 medali Za trudovu vidminnist 25 12 1944 16 01 1950 Derzhavna premiya SRSR 1976 za knigu virshiv Ryadki pam yati 1974 ta cikl Rajduga Orden Dustlik 1994 Pam yatU Tashkenti bula nazvana vulicya imenem poetesi U 1999 r v Uzbekistani bula zasnovana yakoyu nagorodzhuyutsya za uspihi v galuzi literaturi mistectva nauki kulturi ta osviti talanoviti divchata u vici vid 14 do 22 rokiv shorichno naperedodni Mizhnarodnogo zhinochogo svyata 8 bereznya 1 bereznya 2008 r u centri Tashkentu bulo vstanovleno pam yatnik Zulfiyi z gipsu U 2014 r jogo zmineno na bronzovij U sichni 2017 r pam yatnik bulo pereneseno na Primitki Arhiv originalu za 2 listopada 2019 Procitovano 10 listopada 2019 Arhiv originalu za 16 listopada 2009 Procitovano 10 listopada 2019 Arhiv originalu za 14 lipnya 2015 Procitovano 10 listopada 2019 O PODDERZhKE PREDLOZhENIJ PO UChREZhDENIYu GOSUDARSTVENNOJ PREMII IMENI ZULFII lex uz originalu za 14 lipnya 2015 Procitovano 10 listopada 2019 Arhiv originalu za 26 listopada 2015 Procitovano 10 listopada 2019 Nasimov Bahtiyor 24 kvitnya 2015 Gazeta uz Arhiv originalu za 10 sichnya 2019 Procitovano 10 listopada 2019 Gazeta uz 11 grudnya 2017 Arhiv originalu za 10 sichnya 2019 Procitovano 10 listopada 2019 Posilannya ros V Kostyrya Tvorchestvo Zulfii Zhurnal Zvezda Vostoka 6 1953 Negasimaya zvezda Zulfii 16 grudnya 2019 u Wayback Machine Zulfiya poetessa Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 Safarov M A Teplyj dom vstrechayushij gostej K stoletiyu uzbekskoj poetessy Zulfii 26 veresnya 2020 u Wayback Machine ros