Звуки Му — музичний гурт, що було створено Петром Мамоновим та (Олександром Ліпницьким) у Москві в кінці 1980-х. Напрям музики гурту — постпанк, інді-рок; тексти, що пише Петро Мамонов, переважно побутової тематики, тоді як звучання постійно змінювалося, в різні періоди зачіпаючи такі напрямки, як експериментальний рок (1983—1987), психоделічний рок (1988—1991), постпанк (1993—1997) і lo-fi (1998—2005).
Звуки Му | |
---|---|
Основна інформація | |
Жанр | рок, поп-рок, авторська пісня, джаз, експериментальний рок |
Роки | 1980—2000 |
Країна | СРСР, Росія |
Місто | Москва[1] |
Склад | Петро Мамонов |
Колишні учасники | (Олександр Ліпницький), Олександр Бортничук, Карен Саркісов, Павло Хотін, Олексій Павлов |
Група неодноразово змінювала склад (аж до одного Мамонова), кілька разів розпадалася і збиралася Мамоновим. Останній альбом проєкту Мамонова датувалася 2005 роком, після чого проєкт «Звуки Му» припинив своє існування. Через десять років, уже у 2015 році, Мамонов анонсував створення групи «Абсолютно нові Звуки Му».
Історія гурту
Лідер гурту «Звуки Му» Петро Мамонов зацікавився музикою ще в 1960-ті роки. Грав у шкільному гурті «ЕКСПРЕС» (рос. «ЭКСПРЕСС»), у якій сам грав на ударних, а іноді — на бас-гітарі і клавішах. Цей колектив неодноразово виступав на шкільних вечорах і домашніх концертах, проте серйозні заняття музикою почалися для Петра тільки в 1981 році, коли він почав репетирувати разом зі своїм молодшим єдиноутробним братом Олексієм Бортничуком. У рамках дуету, який отримав робочу назву «Брати по матері», вони записали кілька (магнітоальбомів), в тому числі «Бомбейські роздуми» і «Розмова на майданчику № 7». Мамонов при цьому співав, тримаючи в руках акустичну гітару, а Бортничук через відсутність будь-якого інструментального досвіду просто в ритмі бив по перевернутих стільцях, каструлях, банках з-під майонезу, енергійно тряс дитячі брязкальця.
Перший концерт гурту «Звуки Му» відбувся у 1984 році в одній з англійських спецшкіл Москви, де навчалися колись соліст Петро Мамонов та басист Олександр Ліпницький. Гурт запам'ятався завдяки оригінальним текстам, творчій концепції, гротескності своїх виступів.
Пізніше виступають на московській рок-лабораторії. У кінці 80-х учасники гурту припиняють спільну працю. У 1990 році Петро Мамонов створює новий гурт зі своїм братом «Мамонов і Олексій».
Дискографія
- 1988 — Прості речі (Простые вещи)
- 1988 — Крим (Крым)
- 1989 — Звуки Му
- 1991 — Транснадійність (Транснадежность)
- 1995 — (Грубый закат)
- 1996 — Життя амфібій, яке воно є (Жизнь амфибий, как она есть)
- 1996 — Інструментальні варіації (Инструментальные вариации)
- 1997 — Легенди російського року (Легенды русского рока)
- 1998 — Назбирав гарних пісень на один компакт (Набрал хороших песен на один компакт)
- 1999 — Шкура Невбитого (Шкура Неубитого)
- 2000 — Шоколадний Пушкін (Шоколадный Пушкин)
- 2002 — Шкура Невбитого-2 (Шкура Неубитого-2)
- 2002 — Електро Т (Электро Т)
- 2003 — Миші 2002 (Мыши 2002)
- 2003 — Велике мовчання вагона, метро (Великое молчание вагона, метро)
- 2003 — Зелененький (Зелёненький)
- 2005 — Казки братів Грімм (Сказки братьев Гримм)
Посилання
- Тексти гурту «Звуки Му» [ 14 грудня 2009 у Wayback Machine.]
- Troitsky A., Dugin A., (Dzhemal G.) et al. Soviet rock: 25 years in the underground + 5 years of freedom / I. Zaitsev — Moscow: Progress Publishers, 1990. —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет