Гейда́р (Джахи́дович) Джема́ль (6 листопада 1947, Москва, Російська РФСР — 5 грудня 2016, Алмати, Казахстан) — російський ісламський діяч; публіцист, політичний оглядач і коментатор.
Джемаль Гейдар Джахидович | |
---|---|
рос. Гейдар Джахидович Джемаль | |
Народився | 6 листопада 1947 Москва, СРСР |
Помер | 5 грудня 2016[1](69 років) Алмати, Казахстан |
Поховання | d |
Країна | СРСР Росія |
Діяльність | політик, прозаїк-романіст, філософ, політичний активіст, поет |
Галузь | іслам[2], ісламізм[2], d[2] і поезія[2] |
Знання мов | російська[2] |
Партія | d і Лівий фронт |
Конфесія | іслам |
Батько | Q100975434? |
Діти | Джемаль Орхан Гейдарович |
Автограф | |
Сайт | bnaweet.net |
|
Голова «Ісламського комітету Росії»; постійний член [en] (НАІС); член координаційної ради Лівого фронту Росії; член Національної асамблеї руху Інша Росія. За віросповіданням — мусульманин-шиїт.
Біографія
Народився в Москві в азербайджансько-російській сім'ї. Систематичної освіти не здобув. За допомогою рідні його пристроєно в тоді елітарний і напівзакритий при МДУ. Після року навчання його звідти відраховано (з його слів — за «буржуазний націоналізм»). Працював коректором у державному видавництві «Медицина», належав до різних московських маргінальних та підпільних гуртків та угруповань. Наприкінці 1970-х разом із О. Дугіним вступив до неофашистсько-езотеричного гуртка Євгена Головіна, «Чорний орден SS», де Головін вважався його «рейхсфюрером». У 1988 знову ж разом з Дугіним вступив у російську націоналістичну спілку «Пам'ять». Його вигнано звідти, після чого Джемаль примкнув до літературно-містичного гуртка письменника Ю. Мамлеєва.
У 1990 р. взяв участь у заснуванніі так званої «Ісламської партії відродження Росії» і став заступником голови. У 1991—1993 рр. випускав газету «Аль-Вахдат» («Єднання»). У 1993—1996 гроках вів декілька телепрограм на російському телебаченні, присвячених ісламським проблемам («Нині», «Мінарет» та ін.). Багато публікується в російських ЗМІ, дає інтерв'ю.
У 1999 р на православно-ісламській конференції в Санкт-Петербургу висунув тезу про можливість стратегічного союзу ісламу та православ'я в рамках антизахідного російського проекту. Має прізвиська «ісламський революціонер» та «ісламський марксист». Виступає з відверто анти-вірменськими заявами, вважає, що вірменів як нації не існує, а Вірменія як самостійна держава не має права на існування [].
У 2001 році очолив ініціативу взаємодії політичного ісламу та західних антиглобалістів. 10 березня 2010 р. підписав звернення російської опозиції Путін повинен піти.
Критика
Г.Джемаль позиціонує себе як виразника інтересів усієї мусульманської громади Росії. Однак більшість російських мусульман, а також провідні мусульманські лідери Росії таким його не вважають, а його виступи часом оцінюють як провокаційні. У деяких російських політичних колах Г.Джемаля називають «філософом» та «політологом», але якихось наукових праць, щоб їх визнала наукова спільнота, в цих галузях він не має, тому таким його не вважають. Відомі російські ліберальні публіцисти Валерія Новодворська і Костянтин Боровий, вважають його провокатором Кремля і «засланим козачком».
Заява про усунення Путіна
Після з 5 березня 2015 року з усіх російських мас-медіа 14 березня Гейдар Джемаль дав інтерв'ю грузинській телекомпанії «Руставі 2», де висловив думку, що в Росії відбувся державний заколот і президент Володимир Путін утратив реальну владу, а багаторічного очільника особистої охорони Путіна генерал-полковника Віктора Золотова вбито. Також за словами Джемаля, 11 березня у П'ятигорську відбулася виїзна нарада Ради безпеки Росії, де «Рамзан Кадиров капітулював перед Патрушевим»
Родина
- Син: Джемаль Орхан Гейдарович — російський журналіст, один з засновників «Мусульманського союзу журналістів Росії».
Бібліографія
- Революція пророків.
- Орієнтація північ.
Посилання
- Персональний сайт [ 15 березня 2015 у Wayback Machine.]
- Дайджест «Російський експертний огляд» [ 24 березня 2012 у Wayback Machine.]
- Г.Джемаль: «Врятувати країну може тільки революція» [ 30 березня 2012 у Wayback Machine.]
Примітки
- https://pantheon.world/profile/person/Geydar_Dzhemal
- Czech National Authority Database
- . Архів оригіналу за 22 травня 2012. Процитовано 28 березня 2012.
- . echo.msk.ru. Эхо Москвы. 15 липня 2012. Архів оригіналу за 1 серпня 2018. Процитовано 1 серпня 2018.
Г.ДЖЕМАЛЬ: Нет, мама не татарка. У мамы сложное происхождение: ее дед кавказец, а мать ее русская. Дед родился в Астрахани, на рубеже века, юным ушел в Гражданскую войну из достаточно состоятельной семьи, потом прошел путь партийного номенклатурного деятеля, был близок к Маленкову, но рано умер – когда Маленков проиграл Хрущеву, то он неожиданно умер.
(рос.) - . Архів оригіналу за 28 березня 2012. Процитовано 28 березня 2012.
- . Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 28 березня 2012.
- В.Новодворська та К.Боровий про пропагандисько-провокаційну роль Г.Джемаля
- . Архів оригіналу за 17 березня 2015. Процитовано 15 березня 2015.
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 15 березня 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gejda r Dzhahi dovich Dzhema l 6 listopada 1947 Moskva Rosijska RFSR 5 grudnya 2016 Almati Kazahstan rosijskij islamskij diyach publicist politichnij oglyadach i komentator Dzhemal Gejdar Dzhahidovichros Gejdar Dzhahidovich DzhemalNarodivsya6 listopada 1947 1947 11 06 Moskva SRSRPomer5 grudnya 2016 2016 12 05 1 69 rokiv Almati KazahstanPohovannyadKrayina SRSR RosiyaDiyalnistpolitik prozayik romanist filosof politichnij aktivist poetGaluzislam 2 islamizm 2 d 2 i poeziya 2 Znannya movrosijska 2 Partiyad i Livij frontKonfesiyaislamBatkoQ100975434 DitiDzhemal Orhan GejdarovichAvtografSajtbnaweet net Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dzhemal Golova Islamskogo komitetu Rosiyi postijnij chlen en NAIS chlen koordinacijnoyi radi Livogo frontu Rosiyi chlen Nacionalnoyi asambleyi ruhu Insha Rosiya Za virospovidannyam musulmanin shiyit BiografiyaNarodivsya v Moskvi v azerbajdzhansko rosijskij sim yi Sistematichnoyi osviti ne zdobuv Za dopomogoyu ridni jogo pristroyeno v todi elitarnij i napivzakritij pri MDU Pislya roku navchannya jogo zvidti vidrahovano z jogo sliv za burzhuaznij nacionalizm Pracyuvav korektorom u derzhavnomu vidavnictvi Medicina nalezhav do riznih moskovskih marginalnih ta pidpilnih gurtkiv ta ugrupovan Naprikinci 1970 h razom iz O Duginim vstupiv do neofashistsko ezoterichnogo gurtka Yevgena Golovina Chornij orden SS de Golovin vvazhavsya jogo rejhsfyurerom U 1988 znovu zh razom z Duginim vstupiv u rosijsku nacionalistichnu spilku Pam yat Jogo vignano zvidti pislya chogo Dzhemal primknuv do literaturno mistichnogo gurtka pismennika Yu Mamleyeva U 1990 r vzyav uchast u zasnuvannii tak zvanoyi Islamskoyi partiyi vidrodzhennya Rosiyi i stav zastupnikom golovi U 1991 1993 rr vipuskav gazetu Al Vahdat Yednannya U 1993 1996 grokah viv dekilka teleprogram na rosijskomu telebachenni prisvyachenih islamskim problemam Nini Minaret ta in Bagato publikuyetsya v rosijskih ZMI daye interv yu U 1999 r na pravoslavno islamskij konferenciyi v Sankt Peterburgu visunuv tezu pro mozhlivist strategichnogo soyuzu islamu ta pravoslav ya v ramkah antizahidnogo rosijskogo proektu Maye prizviska islamskij revolyucioner ta islamskij marksist Vistupaye z vidverto anti virmenskimi zayavami vvazhaye sho virmeniv yak naciyi ne isnuye a Virmeniya yak samostijna derzhava ne maye prava na isnuvannya dzherelo U 2001 roci ocholiv iniciativu vzayemodiyi politichnogo islamu ta zahidnih antiglobalistiv 10 bereznya 2010 r pidpisav zvernennya rosijskoyi opoziciyi Putin povinen piti KritikaG Dzhemal pozicionuye sebe yak viraznika interesiv usiyeyi musulmanskoyi gromadi Rosiyi Odnak bilshist rosijskih musulman a takozh providni musulmanski lideri Rosiyi takim jogo ne vvazhayut a jogo vistupi chasom ocinyuyut yak provokacijni U deyakih rosijskih politichnih kolah G Dzhemalya nazivayut filosofom ta politologom ale yakihos naukovih prac shob yih viznala naukova spilnota v cih galuzyah vin ne maye tomu takim jogo ne vvazhayut Vidomi rosijski liberalni publicisti Valeriya Novodvorska i Kostyantin Borovij vvazhayut jogo provokatorom Kremlya i zaslanim kozachkom Zayava pro usunennya PutinaPislya z 5 bereznya 2015 roku z usih rosijskih mas media 14 bereznya Gejdar Dzhemal dav interv yu gruzinskij telekompaniyi Rustavi 2 de visloviv dumku sho v Rosiyi vidbuvsya derzhavnij zakolot i prezident Volodimir Putin utrativ realnu vladu a bagatorichnogo ochilnika osobistoyi ohoroni Putina general polkovnika Viktora Zolotova vbito Takozh za slovami Dzhemalya 11 bereznya u P yatigorsku vidbulasya viyizna narada Radi bezpeki Rosiyi de Ramzan Kadirov kapitulyuvav pered Patrushevim RodinaSin Dzhemal Orhan Gejdarovich rosijskij zhurnalist odin z zasnovnikiv Musulmanskogo soyuzu zhurnalistiv Rosiyi BibliografiyaRevolyuciya prorokiv Oriyentaciya pivnich PosilannyaPersonalnij sajt 15 bereznya 2015 u Wayback Machine Dajdzhest Rosijskij ekspertnij oglyad 24 bereznya 2012 u Wayback Machine G Dzhemal Vryatuvati krayinu mozhe tilki revolyuciya 30 bereznya 2012 u Wayback Machine Primitkihttps pantheon world profile person Geydar Dzhemal Czech National Authority Database d Track Q13550863 Arhiv originalu za 22 travnya 2012 Procitovano 28 bereznya 2012 echo msk ru Eho Moskvy 15 lipnya 2012 Arhiv originalu za 1 serpnya 2018 Procitovano 1 serpnya 2018 G DZhEMAL Net mama ne tatarka U mamy slozhnoe proishozhdenie ee ded kavkazec a mat ee russkaya Ded rodilsya v Astrahani na rubezhe veka yunym ushel v Grazhdanskuyu vojnu iz dostatochno sostoyatelnoj semi potom proshel put partijnogo nomenklaturnogo deyatelya byl blizok k Malenkovu no rano umer kogda Malenkov proigral Hrushevu to on neozhidanno umer ros Arhiv originalu za 28 bereznya 2012 Procitovano 28 bereznya 2012 Arhiv originalu za 3 grudnya 2013 Procitovano 28 bereznya 2012 V Novodvorska ta K Borovij pro propagandisko provokacijnu rol G Dzhemalya Arhiv originalu za 17 bereznya 2015 Procitovano 15 bereznya 2015 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 15 bereznya 2015