Залізни́ця «Підза́мче — Лича́ків» — звивиста неелектрифікована залізнична гілка у Львові завдовжки 7,5 км, що відгалужується від лінії Львів — Красне в районі Нового Знесіння і закінчується у Винниківському лісопарку поблизу дріжджового заводу «Ензим». Є вцілілим після другої світової війни елементом залізничної лінії Підзамче — Підгайці. На великій ділянці проходить регіональним ландшафтним парком «Знесіння» повз ряд природних, культурних і археологічних пам'яток. Існують плани створення на базі залізниці туристичного екскурсійного маршруту.
Історія
Питання про будівництво залізниці Персенківка — Винники — Перемишляни — Бережани — Підгайці постало в 1901 році, коли було дано концесію на цей проєкт. Наступні чотири роки велися перемовини з державою та потенційними інвесторами, в тому числі з Львівським магістратом, який за умову своєї участі в проєкті поставив вимогу будівництва нового вокзалу неодмінно на території міста.
Будівельні роботи розпочалися у 1905 році і тривали до 1908 року, однак через реконструкцію станції Підзамче, яка тоді тривала, відкриття гілки відклали ще на рік. Лінію провели так, що від магістралі Львів — Красне вона відгалужувалася в районі Кривчиць, далі йшла до Верхнього Личакова, де було збудовано Личаківський вокзал, якого прагнув магістрат. На цій ділянці лінія надзвичайно петляє: так у районі сучасної вулиці Тракт Глинянський існує величезна петля, дві ділянки якої на лінії по прямій відділяють 200 метрів, хоча по рейках це — 2,5 км. Тому відразу після відкриття львівська преса охрестила залізницю «морським змієм». Далі лінія йшла вздовж шосе через Винники і Підберізці до Миколаєва, звідки повертала на Куровичі, а далі через Лагодів і (Коросно) виходила до Перемишлян. Потім через (Вовків), Біле, Дунаїв, Біще, Гиновичі, Бережани та Потутори виходила на Підгайці. Плани продовження до Монастириськ і Бучача, а також сполучення з Персенківкою так і не були зреалізовані.
У 1920-х — 1930-х роках для доїзду відпочивальників у рекреаційні зони Знесіння, Личакова і Винник на лінії курсували спеціальні відпочинкові приміські потяги. Зокрема, відомо про експлуатацію парового трамвая з вертикальним котлом.
Німецькі війська під час відступу у липні 1944 року знищили частину залізничної лінії на ділянці від Винників до Підгайців. У 1970-х роках влітку до Винниківського (тоді — Комсомольського) озера ходили потяги, але маршрут швидко закрили. З 1990-х років лінію використовували для потреб дріжджового заводу («Ензим»): кілька разів на тиждень курсував вантажний потяд із локомотивом ЧМЕ3. Від 2018 року рух потягів лінією не здійснюється.
Туристичне значення
Залізниця має велике туристичне значення. По-перше, вона проходить через дві великі рекреаційні зони: регіональний ландшафтний парк «Знесіння» (3,6 км проходить по межі парку, а 1,2 км — в межах парку) та Винниківський лісопарк. По-друге, лінія проходить повз кілька об'єктів, які є культурною спадщиною, зокрема, сліди городища IX—X століть на горі Баба, городище-капище V—VI століть на Світовидному полі, Церква святого Іллі XIX століття та Музей народної архітектури та побуту просто неба «Шевченківський гай».
Наприкінці 2000-х років відкриттям на залізниці руху туристичних потягів зацікавилися Львівська міська рада, адміністрація парку «Знесіння» та громадська організація «Форум Карпатський трамвай», яка вже відродила вузькоколійку у Вигоді (більш відому, як «Карпатський трамвай»). У 2009 році вони оголосили про плани залучити інвестора для обладнання платформ та створення інфраструктури (сувеніри, кав'ярня). Планується, що за маршрутом Підзамче — Личаків курсуватиме відреставрований вагон, обладнаний м'якими сидіннями. Було також оголошено, що попередня вартість проєкту — близько 1,5 мільйона гривень. Його реалізацією вже зацікавилися Міністерство культури України та ПрАТ («Компанія Ензим»). У 2011 році Львівська залізниця оголосила про плани реалізації проєкту до футбольного чемпіонату Євро-2012.
Примітки
- Туристична залізниця у Львові потребує спонсора.[недоступне посилання з липня 2019] zaxid.net. 10:20, 29.10.2009
- Юліан Дорош, Андрій Дорош. Проєкт «Міський медіаархів»: Кривчиці. Дорога Кривчицька, початок 1960-х років. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 6 вересня 2021. Процитовано 6 вересня 2021.
- Андрій Бесараб. Енциклопедія Львова // Залізничний транспорт / за редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2008. — Т. 2: Д—Й. — С. 377—378. — .
- . yp.lviv.ua. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 6 вересня 2021.
- У Львові до Євро готують залізничний турмаршрут. dailylviv.com. Щоденний Львів. 27 лютого 2011. оригіналу за 6 вересня 2021. Процитовано 6 вересня 2021.
Джерела
Посилання
- . yp.lviv.ua. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 6 вересня 2021.
- Занепад колії на «Знесінні». vorobus.com. 3 серпня 2021. Процитовано 6 вересня 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет