Azərbaycanca AzərbaycancaDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisItaliana ItalianaҚазақ ҚазақLietuvos LietuvosРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою Лагодів Ла годів село в Україні у Перемишлянській міській г

Лагодів (Перемишлянський район)

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Лагодів.

Ла́годів — село в Україні, у Перемишлянській міській громаді Львівського району Львівської області. Населення становить 610 осіб. Орган місцевого самоврядування — Перемишлянська міська рада.

село Лагодів
Країна image Україна
Область Львівська область
Район Львівський район
Громада Перемишлянська міська громада
Код КАТОТТГ UA46060330280022073
Основні дані
Засноване 1440
Перша згадка 1440 (584 роки)
Населення 758
Площа 3,72 км²
Густота населення 203,76 осіб/км²
Поштовий індекс 81212
Телефонний код +380 3263
Географічні дані
Географічні координати 49°43′44″ пн. ш. 24°31′01″ сх. д. / 49.72889° пн. ш. 24.51694° сх. д. / 49.72889; 24.51694Координати: 49°43′44″ пн. ш. 24°31′01″ сх. д. / 49.72889° пн. ш. 24.51694° сх. д. / 49.72889; 24.51694
Середня висота
над рівнем моря 		282 м
Водойми Добра
Місцева влада
Адреса ради 81212, Львівська обл., Перемишлянський р-н, с. Лагодів
Карта
image
image
Лагодів
image
image
Лагодів
Мапа

image Лагодів у Вікісховищі

image
Cхема залізниці Польщі 1938 р

Населення

На 1 січня 1939 року в селі Лагодів мешкало 2190 осіб, з них: 1840 українців-греко-католиків, 280 українців-латинників, 10 поляків і 60 євреїв; у присілку Ясна мешкало 220 осіб, з них: 30 українців-греко-католиків, 10 українців-латинників і 180 польських колоністів міжвоєнного періоду, а в присілку Затемне — 320 осіб, з них: 160 українців-греко-католиків і 160 українців-латинників.

Історія

Перша писемна згадка про Лагодів датується 1440 роком у протоколах галицького суду, у той час село перебувало у власності Дмитра Лагодовського з гербу Корчак.

Мешканці села були вояками Української галицької армії, зокрема, стрілець Ґац Іван (нар. 1890) та десятник Макар Тимко (нар. 1891).

1 січня 1927 року було вилучено частину сільської гміни Лагодова Перемишлянського повіту Тарнопольського воєводства і з неї утворена самоврядна гміна Сивороги.

У міжвоєнний період в селі діяла читальня товариства «Просвіта». У 1939 році в межах реалізації політики пацифікації польська влада заборонила проводити навчання для неграмотних.

Власники села

Першим з відомих представників роду Лагодовських є Ванько (в реєстрах — Wanyko), зосереджував у своїх руках значний масив володінь на схід від Львова. У 40-х роках XVI століття родина тимчасово втратила ці маєтності. В кінці 1539 року канонік львівської капітули Миколай Понятовський подав скаргу на сина Ванька, Івашка Ваньковича Лагодовського, оскільки той не сплачував церковну десятину. Генеральний львівський офіціал, канонік Станіслав М'єнда наказав парохам у Гологорах, Вижнянах, Дунаєві та Глинянах (очевидно, найближчі до володінь Лагодовського римо-католицькі парафії на той період), аби вони наклали на Лагодовського подвійне (аґравацію), а згодом і потрійне (супераґравацію) церковне прокляття. Оскільки й через рік після відлучення від церкви Лагодовський не збирався платити десятину, львівська капітула вирішила апелювати до світської влади. На початку 1541 року заступник львівського архієпископа Петра, Марцін з Курова, звернувся до львівського старости Миколая Одновського, аби той, згідно королівських статутів, відібрав у Лагодовського його земельні володіння, на що Одновський погодився. Конфіскація власності Івашка здійснювалася з умовою, що земля буде повернута після зняття інтердикту з останнього73. Згодом земельні володіння Лагодовським були повернуті. Нам відомо, що Александру і Захарії Лагодовським (синам або молодшим братам Івашка) в липні 1571 року вдалося виграти в судовому процесі проти Миколая та Станіслава Каменецьких і відстояти право володіння над селом Новосілка. Однак, згадка про це село як власність братів у поборових документах відсутня. Натомість, станом на 1578 рік Захарія Лагодовський володів 5 селами вздовж золочівського тракту – очевидно, це було все, що залишилося від маєтностей Івашка. Реєстр 1584 року зафіксував власницею дібр Богдану Лагодовську. Зрештою, володіння родини, які на початку XVII століття спільно утримували Анджей та Софія Лагодовські, у січні 1609 року були придбані львівським архієпископом Яном Замойським. Того ж року, у жовтні, король Сигізмунд III Ваза надав Анджею Лагодовському уряд писаря Львівської землі.

Боротьба ОУН та УПА

Восени 1945 році в селі перебував підрозділ УПА у складі: Володимира Батинчука (на псевдо «Аркадій»), рій Онуфрія Гриманюка (на псевдо «Муха»), підрайонний провідник на псевдо «Свист».

У серпні 1947 року в Лагодівському лісі відбулася сутичка між групою підпільників і підрозділом емведистів.

5 січня 1948 року, напередодні Різдва, в село Лагодів прибув загін НКВС під командуванням Шемета, дільничого міліціонера Ворони, всього близько 30 осіб. У господарствах селян відкидали загати, у хатах копали ями, зривали бляху на хатах, псували селянське майно, забирали цінні речі. Місцевого жителя Новоградського під час допиту сильно побив Ворона. Штембіцького поставили в саді під яблунею і під загрозою розстрілу так тримали кілька годин. Згаданих людей було відправлено до в'язниці в Глинянах, де їх піддавали тортурам. Щоб дістати горілку, більшовики заарештували в Лагодові Макара Олексу. Коли його жінка принесла горілку — його відпустили.

6-7 лютого 1948 року на хуторі Добра майже 300 енкаведистів проводили облаву, яка не мала жодного результату. 18 березня того ж року троє повстанців на санях наїхали на 3 більшовиків. Під час бою 2 повстанці загинули, а з числа більшовиків — один загинув та одного було поранено. 21 березня 1948 року більшовиками видане розпорядження про заборону місцевим жителям виходити на вулицю у темний час доби. Хто її порушував, стріляли без попередження. 24 березня 1948 року НКВС заарештувало в селі Тимка Цимбала за те, що двоє його синів перебували у в'язниці. Для його порятунку зібралися односельці і щоби розігнати натовп енкавеесівці стріляли над головами людей.

Археологічні розвідки

На околицях села велися археологічні розкопки, у результаті яких виявлено артефакти давніх поселень: культури лійчастого посуду, висоцької культури, липицької культури, а також кургани скіфського часу.

У 1965–1967 роках Крушельницька Лариса розкопала поселення ранньоскіфського часу та синхронний йому могиль­ник, який включав 15 поховань на кам'яних площадках. На підставі цих та інших розкопок дослідниця виділила черепинсько-лагодівську гру­пу пам'яток ранньоскіфського часу.

Пам'ятки, визначні місця

У селі є рідкісна п'ятикупольна дерев'яна церква Святого архангела Михаїла.

У 1909—1944 роках через Лагодів проходила залізниця Львів-Підгайці.

Відомі люди

Культура

У селі при Народному домі діє аматорський хор «Аксіос» під керівництвом В. Волошина..

Спорт

У 2021 році відкрито новий сільський стадіон, організовано дитячу футбольну школу.

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 13 лютого 2014.
  2. Кубійович, 1983.
  3. 872. Magnifico Palatino etc. Dmitr Lahodowsky // Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej: z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacyi śp. Alexandra hr. Stadnickiego. — T. 12: Najdawniejsze zapiski sądów halickich 1435-1475. — S. 88. (лат.)(пол.)
  4. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 października 1926 r. o utworzeniu samoistnej gminy wiejskiej «Siworogi» w powiecie Przemyślany w Województwie Tarnopolskiem // Dziennik Ustaw. — 1926. — nr 122. — poz. 706. — S. 1395—1396. (пол.)
  5. Часопис «Діло». — число 48. — 3 березня 1939.
  6. Смерека Б. В. Поборові реєстри як джерело для вивчення приватних землеволодінь та їх власників у Львівській землі Руського воєводства в XVI ст. // Генеалогічні записки. — 2015. — Вип. 13. — С. 24—37.
  7. Сотня УПА «Свободи» / (М. Романюк) // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2003. — Збірник 1. — С. 97—124.
  8. Українська Головна Визвольна Рада: документи, офіційні публікації, матеріaли. Кн. 3: 1949-1952. — друге. — Торонто-Львів : Літопис УПА, 1994. — С. 158. — (Літопис Української Повстанської Армії; т. 10) — .
  9. . www.zamky.com.ua. Архів оригіналу за 19 січня 2016. Процитовано 25 січня 2016.
  10. . resource.history.org.ua. Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 19 січня 2022.
  11. П. Гуцал, І. Дуда, Б. Пиндус, Б. Тихий Мох Рудольф Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник: у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль: Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 568. — .
  12. Часопис «Нова Доба». — № 17 (575). — 26 квітня 2018.
  13. Часопис «Нова Доба». — № 42 (757). — 28 жовтня 2021.

Джерела та література

Посилання

image Це незавершена стаття з географії Львівської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Lagodiv La godiv selo v Ukrayini u Peremishlyanskij miskij gromadi Lvivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Naselennya stanovit 610 osib Organ miscevogo samovryaduvannya Peremishlyanska miska rada selo LagodivKrayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon Lvivskij rajonGromada Peremishlyanska miska gromadaKod KATOTTG UA46060330280022073Osnovni daniZasnovane 1440Persha zgadka 1440 584 roki Naselennya 758Plosha 3 72 km Gustota naselennya 203 76 osib km Poshtovij indeks 81212Telefonnij kod 380 3263Geografichni daniGeografichni koordinati 49 43 44 pn sh 24 31 01 sh d 49 72889 pn sh 24 51694 sh d 49 72889 24 51694 Koordinati 49 43 44 pn sh 24 31 01 sh d 49 72889 pn sh 24 51694 sh d 49 72889 24 51694Serednya visota nad rivnem morya 282 mVodojmi DobraMisceva vladaAdresa radi 81212 Lvivska obl Peremishlyanskij r n s LagodivKartaLagodivLagodivMapa Lagodiv u VikishovishiChema zaliznici Polshi 1938 rNaselennyaNa 1 sichnya 1939 roku v seli Lagodiv meshkalo 2190 osib z nih 1840 ukrayinciv greko katolikiv 280 ukrayinciv latinnikiv 10 polyakiv i 60 yevreyiv u prisilku Yasna meshkalo 220 osib z nih 30 ukrayinciv greko katolikiv 10 ukrayinciv latinnikiv i 180 polskih kolonistiv mizhvoyennogo periodu a v prisilku Zatemne 320 osib z nih 160 ukrayinciv greko katolikiv i 160 ukrayinciv latinnikiv IstoriyaPersha pisemna zgadka pro Lagodiv datuyetsya 1440 rokom u protokolah galickogo sudu u toj chas selo perebuvalo u vlasnosti Dmitra Lagodovskogo z gerbu Korchak Meshkanci sela buli voyakami Ukrayinskoyi galickoyi armiyi zokrema strilec Gac Ivan nar 1890 ta desyatnik Makar Timko nar 1891 1 sichnya 1927 roku bulo vilucheno chastinu silskoyi gmini Lagodova Peremishlyanskogo povitu Tarnopolskogo voyevodstva i z neyi utvorena samovryadna gmina Sivorogi U mizhvoyennij period v seli diyala chitalnya tovaristva Prosvita U 1939 roci v mezhah realizaciyi politiki pacifikaciyi polska vlada zaboronila provoditi navchannya dlya negramotnih Vlasniki sela Pershim z vidomih predstavnikiv rodu Lagodovskih ye Vanko v reyestrah Wanyko zoseredzhuvav u svoyih rukah znachnij masiv volodin na shid vid Lvova U 40 h rokah XVI stolittya rodina timchasovo vtratila ci mayetnosti V kinci 1539 roku kanonik lvivskoyi kapituli Mikolaj Ponyatovskij podav skargu na sina Vanka Ivashka Vankovicha Lagodovskogo oskilki toj ne splachuvav cerkovnu desyatinu Generalnij lvivskij oficial kanonik Stanislav M yenda nakazav paroham u Gologorah Vizhnyanah Dunayevi ta Glinyanah ochevidno najblizhchi do volodin Lagodovskogo rimo katolicki parafiyi na toj period abi voni naklali na Lagodovskogo podvijne agravaciyu a zgodom i potrijne superagravaciyu cerkovne proklyattya Oskilki j cherez rik pislya vidluchennya vid cerkvi Lagodovskij ne zbiravsya platiti desyatinu lvivska kapitula virishila apelyuvati do svitskoyi vladi Na pochatku 1541 roku zastupnik lvivskogo arhiyepiskopa Petra Marcin z Kurova zvernuvsya do lvivskogo starosti Mikolaya Odnovskogo abi toj zgidno korolivskih statutiv vidibrav u Lagodovskogo jogo zemelni volodinnya na sho Odnovskij pogodivsya Konfiskaciya vlasnosti Ivashka zdijsnyuvalasya z umovoyu sho zemlya bude povernuta pislya znyattya interdiktu z ostannogo73 Zgodom zemelni volodinnya Lagodovskim buli povernuti Nam vidomo sho Aleksandru i Zahariyi Lagodovskim sinam abo molodshim bratam Ivashka v lipni 1571 roku vdalosya vigrati v sudovomu procesi proti Mikolaya ta Stanislava Kameneckih i vidstoyati pravo volodinnya nad selom Novosilka Odnak zgadka pro ce selo yak vlasnist brativ u poborovih dokumentah vidsutnya Natomist stanom na 1578 rik Zahariya Lagodovskij volodiv 5 selami vzdovzh zolochivskogo traktu ochevidno ce bulo vse sho zalishilosya vid mayetnostej Ivashka Reyestr 1584 roku zafiksuvav vlasniceyu dibr Bogdanu Lagodovsku Zreshtoyu volodinnya rodini yaki na pochatku XVII stolittya spilno utrimuvali Andzhej ta Sofiya Lagodovski u sichni 1609 roku buli pridbani lvivskim arhiyepiskopom Yanom Zamojskim Togo zh roku u zhovtni korol Sigizmund III Vaza nadav Andzheyu Lagodovskomu uryad pisarya Lvivskoyi zemli Borotba OUN ta UPA Voseni 1945 roci v seli perebuvav pidrozdil UPA u skladi Volodimira Batinchuka na psevdo Arkadij rij Onufriya Grimanyuka na psevdo Muha pidrajonnij providnik na psevdo Svist U serpni 1947 roku v Lagodivskomu lisi vidbulasya sutichka mizh grupoyu pidpilnikiv i pidrozdilom emvedistiv 5 sichnya 1948 roku naperedodni Rizdva v selo Lagodiv pribuv zagin NKVS pid komanduvannyam Shemeta dilnichogo milicionera Voroni vsogo blizko 30 osib U gospodarstvah selyan vidkidali zagati u hatah kopali yami zrivali blyahu na hatah psuvali selyanske majno zabirali cinni rechi Miscevogo zhitelya Novogradskogo pid chas dopitu silno pobiv Vorona Shtembickogo postavili v sadi pid yabluneyu i pid zagrozoyu rozstrilu tak trimali kilka godin Zgadanih lyudej bulo vidpravleno do v yaznici v Glinyanah de yih piddavali torturam Shob distati gorilku bilshoviki zaareshtuvali v Lagodovi Makara Oleksu Koli jogo zhinka prinesla gorilku jogo vidpustili 6 7 lyutogo 1948 roku na hutori Dobra majzhe 300 enkavedistiv provodili oblavu yaka ne mala zhodnogo rezultatu 18 bereznya togo zh roku troye povstanciv na sanyah nayihali na 3 bilshovikiv Pid chas boyu 2 povstanci zaginuli a z chisla bilshovikiv odin zaginuv ta odnogo bulo poraneno 21 bereznya 1948 roku bilshovikami vidane rozporyadzhennya pro zaboronu miscevim zhitelyam vihoditi na vulicyu u temnij chas dobi Hto yiyi porushuvav strilyali bez poperedzhennya 24 bereznya 1948 roku NKVS zaareshtuvalo v seli Timka Cimbala za te sho dvoye jogo siniv perebuvali u v yaznici Dlya jogo poryatunku zibralisya odnoselci i shobi rozignati natovp enkaveesivci strilyali nad golovami lyudej Arheologichni rozvidkiNa okolicyah sela velisya arheologichni rozkopki u rezultati yakih viyavleno artefakti davnih poselen kulturi lijchastogo posudu visockoyi kulturi lipickoyi kulturi a takozh kurgani skifskogo chasu U 1965 1967 rokah Krushelnicka Larisa rozkopala poselennya rannoskifskogo chasu ta sinhronnij jomu mogil nik yakij vklyuchav 15 pohovan na kam yanih ploshadkah Na pidstavi cih ta inshih rozkopok doslidnicya vidilila cherepinsko lagodivsku gru pu pam yatok rannoskifskogo chasu Pam yatki viznachni miscyaU seli ye ridkisna p yatikupolna derev yana cerkva Svyatogo arhangela Mihayila U 1909 1944 rokah cherez Lagodiv prohodila zaliznicya Lviv Pidgajci Vidomi lyudiDemkovich Dobryanskij Mihajlo nar 1905 ukrayinskij gromadskij diyach zhurnalist istorik spivzasnovnik Soyuzu ukrayinskoyi nacionalistichnoyi molodi otec Moh Rudolf dushpastiryuvav u seli Pristaj Ogonovska Natalka Oleksivna 1899 1969 ukrayinskij zhivopisec KulturaU seli pri Narodnomu domi diye amatorskij hor Aksios pid kerivnictvom V Voloshina SportU 2021 roci vidkrito novij silskij stadion organizovano dityachu futbolnu shkolu Primitki Arhiv originalu za 31 serpnya 2018 Procitovano 13 lyutogo 2014 Kubijovich 1983 872 Magnifico Palatino etc Dmitr Lahodowsky Akta grodzkie i ziemskie z czasow Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardynskiego we Lwowie w skutek fundacyi sp Alexandra hr Stadnickiego T 12 Najdawniejsze zapiski sadow halickich 1435 1475 S 88 lat pol Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 21 pazdziernika 1926 r o utworzeniu samoistnej gminy wiejskiej Siworogi w powiecie Przemyslany w Wojewodztwie Tarnopolskiem Dziennik Ustaw 1926 nr 122 poz 706 S 1395 1396 pol Chasopis Dilo chislo 48 3 bereznya 1939 Smereka B V Poborovi reyestri yak dzherelo dlya vivchennya privatnih zemlevolodin ta yih vlasnikiv u Lvivskij zemli Ruskogo voyevodstva v XVI st Genealogichni zapiski 2015 Vip 13 S 24 37 Sotnya UPA Svobodi M Romanyuk Ukrayinskij vizvolnij ruh nauk zb Lviv 2003 Zbirnik 1 S 97 124 Ukrayinska Golovna Vizvolna Rada dokumenti oficijni publikaciyi materiali Kn 3 1949 1952 druge Toronto Lviv Litopis UPA 1994 S 158 Litopis Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi t 10 ISBN 0 920092 19 5 www zamky com ua Arhiv originalu za 19 sichnya 2016 Procitovano 25 sichnya 2016 resource history org ua Arhiv originalu za 15 lyutogo 2022 Procitovano 19 sichnya 2022 P Gucal I Duda B Pindus B Tihij Moh Rudolf Ivanovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 568 ISBN 966 528 199 2 Chasopis Nova Doba 17 575 26 kvitnya 2018 Chasopis Nova Doba 42 757 28 zhovtnya 2021 Dzherela ta literaturaL G Mackevij Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 20 ISBN 978 966 00 1028 1 L G Mackevij Lagodiv Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2016 T 16 Kuz Lev 712 s ISBN 978 966 02 7998 8 Kubijovich V Lagodiv Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Ethnic groups of the South Western Ukraine Halycyna Galicia 1 1 1939 nac statistika Galichini Volodimir Kubijovich vorwort G Stadtmuller Visbaden Otto Garrasovic 1983 S 58 ISBN 3 447 02376 7 Lahodow 2 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 575 pol PosilannyaPrognoz pogodi v seli Lagodiv 1 chervnya 2009 u Wayback Machine sajt futbolnogo klubu Strila Lagodiv nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Lagodiv 29 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Lvivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi
Топ