У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Задільське Заді льське село в Україні у Мукачівськjve районі Закарп

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Задільське.

Заді́льське — село в Україні, у Мукачівськjve районі Закарпатської області.Входить до складу Нижньоворітської сільської громади.

село Задільське
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Мукачівський район
Громада	Нижньоворітська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA21040190070014726
Основні дані
Населення	415
Площа	0,766 км²
Густота населення	541,78 осіб/км²
Поштовий індекс	89130
Телефонний код	+380 3136
Географічні дані
Географічні координати	48°45′53″ пн. ш. 23°04′03″ сх. д. / 48.76472° пн. ш. 23.06750° сх. д. / 48.76472; 23.06750Координати: 48°45′53″ пн. ш. 23°04′03″ сх. д. / 48.76472° пн. ш. 23.06750° сх. д. / 48.76472; 23.06750
Середня висота над рівнем моря	459 м


Місцева влада
Адреса ради	89130, Закарпатська обл., Воловецький р-н, с.Нижні Ворота, вул.Центральна,114
Карта
Задільське
Задільське
Мапа

Церква св. Василя Великого. Початок XX ст.

У 1733 р. в селі згадують дерев'яну церкву св. Миколи з одним дзвоном, яку збудував тодішній священик Федір Задільський.

Пізніше згадка про дерев'яну церкву трапляється в 1870 р. Відомо, що попередня церква згоріла, зайнявшись від свічки, а на її місці нині споруджено школу. Теперішня церква подібна загальними рисами до інших дерев'яних церков верхів'я Латориці, але на відміну від них, має два зруби, а не три. Споруда з ялинових брусів стоїть на стрімкому схилі над селом біля нового цвинтаря. Довкола відкривається чудова панорама Карпат.

На жаль, дахи та опасання церкви і дзвіниці оббито залізом ще в середині 1920-х років. Зруби оббито ґонтом і пофарбовано.

У інтер'єрі бабинець і нава утворюють один об'єм, перекритий коробовим склепінням та умовно розділений вертикальним різьбленим брусом, що закінчується дещо нижче вікон. Михайло Мумряк розповідає зі слів свого батька, що в 1884—1885 роках у дзвіниці встановили три дзвони, а це непрямо вказує на час спорудження церкви.

Під час Першої світової війни селом пішла чутка, що дзвони візьмуть на переплавку. Люди зняли їх і заховали, а після війни знайшли лише два дзвони. У 1923 р. встановили ще один дзвін з написом: «Дзвін Михайло» Георгій Прімич (Юрко Веречанський)", куплений чоловіком з Нижніх Воріт, що повернувся з Америки.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 470 осіб, з яких 233 чоловіки та 237 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 414 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	99,76 %
російська	0,24 %

Туристичні місця

- деревяний храм св. Василя Великого. Початок XX ст.

- дзвін з написом: «Дзвін Михайло» Георгій Прімич (Юрко Веречанський)", куплений чоловіком з Нижніх Воріт, що повернувся з Америки.

Примітки

. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

Посилання

Погода в селі [ 6 листопада 2016 у Wayback Machine.]
Інформація на сайті Дерев'яні Храми України [ 11 вересня 2016 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[населення_1989-1] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[населення_2001-2] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[населення_2001_мова-3] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.