Загоро дники лат hortulanus порівняно вільна категорія збіднілого населення в Україні Білорусі та Польщі XIV XVII ст Пол

Загоро́дники (лат. hortulanus) — порівняно вільна категорія збіднілого населення в Україні, Білорусі та Польщі XIV—XVII ст. (Польсько-Литовській державі).

Діставали від землевласників право освоювати цілинні землі за межами орних ділянок — «за городами», за що звільнялися на 10 років від феодальної ренти.
Часто можновладці спеціально зобов'язували селян селитися на неосвоєних землях, відібраних чи набутих перед цим якимось чином у місцевої общини (громади). Перебування в такому статусі понад 10 років, як правило, перетворювало загородників на кріпаків.

Із розвитком товарно-грошових відносин загородники як соціальна група поступово зникають.

Див. також

Джерела та література

О. І. Гуржій. Загородники [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 194. — .
Малий словник історії України, К.: «Либідь», 1997, стор. 156

Посилання

Загородники [ 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 458. — 1000 екз.

Це незавершена стаття з історії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.