Жоголь Людмила Євгенівна

Людмила Євгенівна Жоголь (нар. 23 травня 1930, Київ — пом. 15 квітня 2015, Київ) — українська художниця декоративного текстилю, одна з основоположниць національної школи гобелена України 2-ї половини ХХ ст. Кандидат мистецтвознавства (1965). Народний художник України (1994), академік Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (2000).

Жоголь Людмила Євгенівна
Народження	23 травня 1930(1930-05-23) Київ, Українська СРР, СРСР
Смерть	15 квітня 2015(2015-04-15) (84 роки)
	Київ, Україна
Країна	СРСР  Україна
Жанр	гобелен
Навчання	Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1954)
Діяльність	художниця, майстриня гобеленів, візуальна мисткиня, художниця по текстилю, мистецтвознавиця
Працівник	(Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука)
Член	Національна спілка художників України
Нагороди	Знакова постать (2006)

Життєпис

Народилась в місті Київ. Художнє навчання опановувала у Львівському інституті декоративного мистецтва. Її вчителями були Й. Бокшай, В. Монастирський, Р. Сельський та інші.

Серед студентської молоді інституту на той час був і Мирон Кипріян, народний художник України, лауреат Шевченківської премії.

Сама створювала ескіз майбутнього гобелену. Потім робила картон у натуральний розмір майбутнього твору. Твори майстрині виконували вручну на (Решетилівській фабриці художніх виробів). Головна тема творів мисткині — квіткові гобелени. Працювала в рідкій техніці гобеленів — .

У 1980-ті роки була головою (Спілки художників УРСР.) Посада дозволяла мандрувати Західною Європою та світом (відвідала Францію, Італію, Норвегію, Ліван, Єгипет, Кубу, Швецію, Данію).

Декілька років була викладачем, керувала в Академії архітектури відділом кераміки. Останні роки завідувала кафедрою художнього текстилю та моделювання костюма в (Інституті декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М.Бойчука.)

Найважливішим внеском художниці у розвиток українського мистецтва другої половини ХХ - початку ХХІ ст. є розроблена нею система синтетичної взаємодії архітектурного інтер’єру та художньої тканини. Багато і плідно працювала мистецтвознавиця як теоретик образотворчого і декоративного мистецтва. Вона авторка книг та понад 100 статей з питань синтезу мистецтв.

Твори Л. Є. Жоголь прикрашають інтер'єри Кабінету Міністрів України, Рахункової палати, Київської міської ради, Посольств України в Греції, Австрії, Бразилії, київського Будинку кіно, готелів «Київ», («Русь»), «Дніпро», інших офіційних та громадських установ, зберігаються у багатьох музеях України а інших країн ( Італії, Франції, Норвегії), експонуються на виставках сучасного українського мистецтва.

У Національному музеї українського народного декоративного мистецтва зберігається найбільша та найвагоміша колекція (понад 100 одиниць зберігання) творів Людмили Жоголь.

З 1978 по 2011 роки. відбулось 23 персональні виставки художниці.

Мала власну родину: її син — архітектор (загинув восени 2014 року в автокатастрофі).

Вибрані твори (назви гобеленів)

• «Як не любити таку землю» (з Чорнобильської серії)
• «Гіркий цвіт полину» (з Чорнобильської серії)
• «І буде життя» (з Чорнобильської серії)
• «Моя квітка — будяк»
• «Останній раз, злітаючи уверх, мої крила пошкодив той Чорнобиль»
• «Присвята Білокур»
• «Вічний вогонь»

Нагороди і відзнаки

• Орден княгині Ольги II ст. (11 квітня 2012) — за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної культури, збереження культурно-мистецької спадщини українського народу, багаторічну сумлінну працю
• Орден княгині Ольги III ст. (11 липня 2000) — за вагомий особистий внесок у розвиток і збереження культурно-мистецької спадщини українського народу, високий професіоналізм
• Народний художник України (29 квітня 1994) — за значний особистий внесок у розвиток українського образотворчого мистецтва, високу професійну майстерність
• Лауреат Всеукраїнської премії "Жінка ІІІ тисячоліття" в номінації "Знакова постать" (2006)
• Лауреат премії імені Катерини Білокур (2007).

Вибрані праці

• Тканини в інтер’єрі (1968)
• Декоративне мистецтво в інтер’єрі житла (1973)
• Декоративное искусство в интерьерах общественных зданий (Москва, 1978)
• Декоративное искусство в интерьере (Москва, 1986)
• Декоративно-прикладне мистецтво Української УРСР» (у співавторстві, 1986)

Примітки

1. . Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 15 квітня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
2. . Національний музей українського народного декоративного мистецтва. Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 23 травня 2022.
3. Єрмак О. Чарівний світ Людмили Жоголь / Ольга Єрмак // Відлуння віків. — 2011. — № 1—2 (14—15). — С.112—113 : іл.
4. . Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 16 листопада 2016.
5. Указ Президента України № 869/2000 від 11 липня 2000 року «Про відзначення державними нагородами України активістів Українського фонду культури»
6. . Архів оригіналу за 11 липня 2019. Процитовано 11 квітня 2012.

Джерела

• Чегусова З. А. Людмила Жоголь: Чарівниця художнього текстилю / З. А. Чегусова, (Т. В. Кара-Васильєва), Т. О. Придатко. — Київ : Либідь, 264 с. : іл. —
• Білоус Н. «... перед цією красою схиляю сиву голову...» / Н. Білоус // Культура і життя. — 2002. — № 3. — С. 1 ; 3.
• (Качкан В. А.) Журавлі летят у вічність // Качкан В. А. Диво-світи : книга про творців Краси. — Київ : Молодь, 1986. — С. 191—202.
• (Крутенко Н.) «І буде життя» / Н. Крутенко // Київ. — 1993. — № 7. — С. 163—166.
• Придатко Т. Образ рідного міста / Т. Придатко // Образотврче мистецтво. — 1991. — № 1. — С. 35—38.
• (Роготченко О). Виставка Л. Жоголь // Советское декоративное искусство. — 198З. — № 6. — (рос.).
• Сом-Сердюкова О. Людмила Жоголь — чарівниця художнього текстилю / Олена Сом-Сердюкова // Образотворче мистецтво. — 2009. — № 3. — С. 146—147.
• Тарковська-Гассанова, Н. У чарівному світі гобеленів Людмили Жоголь / Н. Тарковська-Гассанова // Вітчизна. — 2008. — № 11-12. — С. 170-173. [ 23 вересня 2020 у Wayback Machine.]
• Чегусова З. Ліричні пісні закоханої душі / Зоя Чегусова // Образотворче мистецтво. — 2005. — № 2. — С. 101.
• Чегусова З. Серце крає німа туга... : [пам'яті Людмили Жоголь (1930— 2015)] / Зоя Чегусова // Образотворче мистецтво. — 2015. — № 1. — С. 176— 177 : фот.

Посилання

• (укр.) КОНСХУ [ 12 липня 2019 у Wayback Machine.]

Див. також

• Гобелен
• (Жан Люрса)
• (Мільфльор)