Жнятино село в Україні у Закарпатській області Мукачівському районі село Жнятино Країна Україна Область Закарпатська обл

Жнятино — село в Україні, у Закарпатській області, Мукачівському районі.

село Жнятино
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Мукачівський район
Громада	Горондівська сільська громада
Облікова картка	Жнятино
Основні дані
Засноване	1300
Населення	2243
Площа	3,001 км²
Густота населення	747,42 осіб/км²
Поштовий індекс	89657
Телефонний код	+380 3131
Географічні дані
Географічні координати	^{H G O}
Середня висота над рівнем моря	107 м
Відстань до районного центру	18 км
Найближча залізнична станція	Страбичове
Відстань до залізничної станції	5 км


Місцева влада
Адреса ради	89657, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с. Жнятино, вул. Миру, 131а
Карта
Жнятино
Жнятино
Мапа

Жнятино у Вікісховищі

Вважається що назва походить від слов'янського слова — вугілля.

Історія

Вперше згадується в 1248 році як Snethe. На гербі села зображений вовк, який стоїть біля дерева.

У 1556 році пережило татарський набіг.

Під час Повстання Ракоці 1703—1711 років 25 чоловік з Жнятиного брали участь в загонах куруців. У 1704 році спалене австрійцями.

В кінці ХІХ століття в околицях Жнятиного, у дубовому лісі, знаходилася курганна група.

В 1867 році на території села знайдено срібну монету імператора Антонія Пія.

Село оточене болотами з усіх боків. На це вказують такі географічні назви: Sesztó, Máriástó, Tövismocsár, Beregtó, Kigató.

Церква Покрови пр. богородиці. 1912.

У 1692 р. Жнятино було філією Ґоронди. У 1704 р. видно було залишки церкви, спаленої німецькими солдатами в попередні буремні роки, але незабаром вірники її відбудували.

Давню дерев'яну церкву згадують у 1775 р. У 1881 р. йдеться про дерев'яну церкву з високим шпилем над баштою, яка, очевидно, стояла в селі аж до спорудження типової мурованої церкви базилічного типу.

У церкві збереглася мармурова табличка з датою 1901, яка є, можливо, роком початку будівництва, що відбувалося за сільського голови Михайла Дідинського. Окремих селян громада вибрала для роботи в пані на прізвисько Чеханя, а зароблені гроші йшли на церкву. Суттєвою була і допомога земляків з Америки. За спогадами куратора Василя Баша, малювання в церкві виконав художник Карло Ортман у 1921 р.

Зберігся текст, який свідчить про перемалювання інтер'єру в 1975 р. Петром та Іваном Соколовичами.

У 1996 р. стінопис та ікони перемалювала художниця з Ґоронди Тетяна Олесин. Тоді ж провели загальний ремонт церкви, а Михайло Соколович відремонтував і пофарбував барокове завершення храму.

У кінці 1940-х років місцеві священики Федір Дурневич та Іван Кешеля були заслані на каторгу й обоє померли в радянських концтаборах.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2218 осіб, з яких 1077 чоловіків та 1141 жінка.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2227 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
угорська	63,40 %
українська	36,16 %
російська	0,36 %

Сучасність

Голова сільської ради: Іван Іванович Орос

Вулиці: вул. Шевченка, вул. Петефі, вул. Нова, вул. Лісна, вул. Миру, вул. В. Дудинського, вул. Молодіжна, вул. Садова (кол. Калініна), вул. Закарпатська (кол. Карла Маркса).

З вересня 2003 року щороку відзначаються Дні села.

Пам'ятки

Церква Покрови Пресвятої Богородиці
Реформатська церква
Пам'ятник воїнам, загиблим у Другій світовій війні
Пам'ятник жертвам сталінського режиму
річка-канал Серне

Культура

сільський клуб
ЗОШ І-ІІ ст. № 1 з українською мовою навчання
ЗОШ І-ІІ ст. № 2 з угорською мовою навчання. Перша історична згадка у 1795 році, до 1944 року була школою реформатської церкви. З 1948 року стала державною школою.
дитячий садок

Туристичні місця

- В кінці ХІХ століття в околицях село, у дубовому лісі, знаходилася курганна група.

- В 1867 році на території села знайдено срібну монету імператора Антонія Пія.

- храм Покрови пр. богородиці. 1912.

- Реформатський храм

- Пам'ятник воїнам, загиблим у Другій світовій війні

- Пам'ятник жертвам сталінського режиму

- річка-канал Серне

Примітки

. Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 17 січня 2017.
Історія міст і сіл Української РСР. Жнятине
. Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 17 січня 2017.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
. Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 17 січня 2017.

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 17 січня 2017.

[2] Історія міст і сіл Української РСР. Жнятине

[3] . Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 17 січня 2017.

[населення_1989-4] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[населення_2001-5] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[населення_2001_мова-6] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[7] . Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 17 січня 2017.