Жло́бин (біл. Жлобін) — місто Гомельської області Білорусі, на березі Дніпра, на мальовничому Поліссі. Жлобин розташований у Придніпровській низовині. Висота над рівнем моря — 142 м. Клімат континентальний.
місто Жло́бин | |||||
Транслітерація назви | Žlobin | ||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Основні дані | |||||
52°54′ пн. ш. 30°02′ сх. д. / 52.900° пн. ш. 30.033° сх. д.Координати: 52°54′ пн. ш. 30°02′ сх. д. / 52.900° пн. ш. 30.033° сх. д. | |||||
Країна | Білорусь | ||||
Область | Гомельська область | ||||
Район | Жлобинський район | ||||
Засновано | 15 століття | ||||
Перша згадка | 1492 | ||||
Статус | з 3 липня 1925 року | ||||
Населення | 73 089 (2005) | ||||
Площа | 28 км² | ||||
Часовий пояс | час у Білорусі | ||||
Поштовий індекс | 247191 (247194-247200) | ||||
Телефонний код | +375-2334 | ||||
Висота | 142 м.н.р.м. | ||||
Водний об'єкт | Дніпро | ||||
Міста-побратими | Скаленге, Викса | ||||
Транспорт, відстані | |||||
Найближча залізнична станція | Жлобин-Пасажирський | ||||
До Мінська | |||||
- фізична | 198 км | ||||
Жло́бин | |||||
Жло́бин Жло́бин (Гомельська область) | |||||
Жлобин у Вікісховищі |
Історія
Найдавніші залишки поселень, виявлені археологами в околицях Жлобина, відносяться до початку другого тисячоліття до нашої ери.
У VI—IX століттях ці місця, які були населені Балтськими племенами, почали обживати слов'яни — дреговичі і радимичі.
Перша згадка про Жлобин відноситься до 1492 року, під назвою «Хлепень». Належав Хадакевичам. У ті часи воєн між Великим князівством Литовським і Московською державою (1654–1667) місто було князівським замком з земляним валом і дерев'яними стінами з вежами. У липні 1654 року спалено військами Івана Золотаренка.
У 1793 році землі Жлобинщини увійшли до складу Російської імперії.
Темпи розвитку міста багато в чому визначили будівництва Лібаво-Роменської (1873) і Петербурзько-Одеської (1902–1916) залізниць.
- Герб Ходкевичей («гриф з мечем»)
- Головна вулиця (1905)
- Жлобин (1915)
Інтенсивний розвиток міста відноситься до середини 70-х років коли почали роботу ОРМЗ — великий ремонтно-механічний завод в системі Белсельстроя, завод «Світло» — виробництво оптико-механічних, виробів. гігант — Білоруський металургійний завод.
Соціальна сфера
У місті 14 загальноосвітніх шкіл, металургійний технікум, профтехучилище № 143, Вища технічне училище № 187, у Жлобині функціонують: школа мистецтв, музична школа, госпрозрахунковий дозвільний центр. Парк культури та відпочинку, зоопарк, Палац культури Металург "на 820 місць, кінотеатр на З00 місць, Будинок культури на 270 місць, 5 бібліотек, історико-краєзначий музей. У місті — 5 лікарень на 940 ліжко-місць, 6 поліклінік на 1040 відвідувань в день, 7 аптек . В Жлобині 3 плавальних басейни, Палац спорту, аероклуб, секція спортивних мотоциклів, школа велоспорту, льодовий палац, аквапарк.
Основне підприємство — Білоруський металургійний завод (БМЗ), ВАТ «БелФА».
Транспорт
Жлобинський залізничний вузол включає станції: Жлобин-Пасажирський, Жлобин-Сортувальний, Жлобин-Північний, Жлобин-Західний та Жлобин-Подільський.
Через місто проходить магістральний автошлях M5 E271 Мінськ — Гомель та автошлях республіканського значення Жлобин (від М5) — Свєтлогорськ (до ).
Спорт
У місті базується хокейний клуб «Металург» (Жлобин).
Персоналії
- Каверзін Н. А. (1898—1950), режисер, театральний діяч
- — Член Спілки письменників Білорусі, член Спілки журналістів Білорусі. Друкуватися почав у 1943 р. Перша збірка прози під назвою «Суд йде» вийшов у 1959 р., Після цього вийшли збірки «Суд вирашиу» (1975 р.), «Скажу праўду» (1979 р.), «Биць людини» (1981 р., «На хвалячи Няви» (1992 р.) та ін.
Уродженці
- Аріель Шламо-Залман (1895—1970) — ізраїльський письменник, редактор ізраїльських енциклопедій
- Агранов Вульф Йосипович (1918—1995) — радянський український і білоруський художник театру і кіно
- Шехтман Микола Абрамович (* 1936) — російський вчений в області лексикології та семантики, доктор філологічних наук.
Галерея
- Будинок місцевої адміністрації
- Вокзал станції Жлобин-Пасажирський
- Площа Визволення
- Привокзальна площа
- Міський центр культури
- Православна церква
Посилання
- Photos [ 18 травня 2008 у Wayback Machine.] on Radzima.org
- Zhlobin, Belarus(англ.)
- Żłobin (пол.) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 791. (пол.)
Панорама
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhlo bin bil Zhlobin misto Gomelskoyi oblasti Bilorusi na berezi Dnipra na malovnichomu Polissi Zhlobin roztashovanij u Pridniprovskij nizovini Visota nad rivnem morya 142 m Klimat kontinentalnij misto Zhlo binTransliteraciya nazvi ZlobinGerb Zhlobina Prapor ZhlobinaOsnovni dani52 54 pn sh 30 02 sh d 52 900 pn sh 30 033 sh d 52 900 30 033 Koordinati 52 54 pn sh 30 02 sh d 52 900 pn sh 30 033 sh d 52 900 30 033Krayina BilorusOblast Gomelska oblastRajon Zhlobinskij rajonZasnovano 15 stolittyaPersha zgadka 1492Status z 3 lipnya 1925 rokuNaselennya 73 089 2005 Plosha 28 km Chasovij poyas chas u BilorusiPoshtovij indeks 247191 247194 247200 Telefonnij kod 375 2334Visota 142 m n r m Vodnij ob yekt DniproMista pobratimi Skalenge ViksaTransport vidstaniNajblizhcha zaliznichna stanciya Zhlobin PasazhirskijDo Minska fizichna 198 kmZhlo binZhlo binZhlo bin Gomelska oblast Zhlobin u VikishovishiIstoriyaNajdavnishi zalishki poselen viyavleni arheologami v okolicyah Zhlobina vidnosyatsya do pochatku drugogo tisyacholittya do nashoyi eri U VI IX stolittyah ci miscya yaki buli naseleni Baltskimi plemenami pochali obzhivati slov yani dregovichi i radimichi Persha zgadka pro Zhlobin vidnositsya do 1492 roku pid nazvoyu Hlepen Nalezhav Hadakevicham U ti chasi voyen mizh Velikim knyazivstvom Litovskim i Moskovskoyu derzhavoyu 1654 1667 misto bulo knyazivskim zamkom z zemlyanim valom i derev yanimi stinami z vezhami U lipni 1654 roku spaleno vijskami Ivana Zolotarenka U 1793 roci zemli Zhlobinshini uvijshli do skladu Rosijskoyi imperiyi Tempi rozvitku mista bagato v chomu viznachili budivnictva Libavo Romenskoyi 1873 i Peterburzko Odeskoyi 1902 1916 zaliznic Gerb Hodkevichej grif z mechem Golovna vulicya 1905 Zhlobin 1915 Intensivnij rozvitok mista vidnositsya do seredini 70 h rokiv koli pochali robotu ORMZ velikij remontno mehanichnij zavod v sistemi Belselstroya zavod Svitlo virobnictvo optiko mehanichnih virobiv gigant Biloruskij metalurgijnij zavod Socialna sferaU misti 14 zagalnoosvitnih shkil metalurgijnij tehnikum proftehuchilishe 143 Visha tehnichne uchilishe 187 u Zhlobini funkcionuyut shkola mistectv muzichna shkola gosprozrahunkovij dozvilnij centr Park kulturi ta vidpochinku zoopark Palac kulturi Metalurg na 820 misc kinoteatr na Z00 misc Budinok kulturi na 270 misc 5 bibliotek istoriko krayeznachij muzej U misti 5 likaren na 940 lizhko misc 6 poliklinik na 1040 vidviduvan v den 7 aptek V Zhlobini 3 plavalnih basejni Palac sportu aeroklub sekciya sportivnih motocikliv shkola velosportu lodovij palac akvapark Osnovne pidpriyemstvo Biloruskij metalurgijnij zavod BMZ VAT BelFA TransportZhlobinskij zaliznichnij vuzol vklyuchaye stanciyi Zhlobin Pasazhirskij Zhlobin Sortuvalnij Zhlobin Pivnichnij Zhlobin Zahidnij ta Zhlobin Podilskij Cherez misto prohodit magistralnij avtoshlyah M5 E271 Minsk Gomel ta avtoshlyah respublikanskogo znachennya Zhlobin vid M5 Svyetlogorsk do SportU misti bazuyetsya hokejnij klub Metalurg Zhlobin PersonaliyiDokladnishe Pochesni gromadyani Zhlobina Kaverzin N A 1898 1950 rezhiser teatralnij diyach Chlen Spilki pismennikiv Bilorusi chlen Spilki zhurnalistiv Bilorusi Drukuvatisya pochav u 1943 r Persha zbirka prozi pid nazvoyu Sud jde vijshov u 1959 r Pislya cogo vijshli zbirki Sud virashiu 1975 r Skazhu praydu 1979 r Bic lyudini 1981 r Na hvalyachi Nyavi 1992 r ta in Urodzhenci Ariel Shlamo Zalman 1895 1970 izrayilskij pismennik redaktor izrayilskih enciklopedij Agranov Vulf Josipovich 1918 1995 radyanskij ukrayinskij i biloruskij hudozhnik teatru i kino Shehtman Mikola Abramovich 1936 rosijskij vchenij v oblasti leksikologiyi ta semantiki doktor filologichnih nauk GalereyaKrayevidi mista Budinok miscevoyi administraciyi Vokzal stanciyi Zhlobin Pasazhirskij Plosha Vizvolennya Privokzalna plosha Miskij centr kulturi Pravoslavna cerkvaPosilannyaPhotos 18 travnya 2008 u Wayback Machine on Radzima org Zhlobin Belarus angl Zlobin pol Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 791 pol PanoramaPanorama centralnoyi ploshi mista Zhlobin