Жан Доміні́к Раше́тт (фр. Jaen Dominique Rachette, рос. Рашет Яков Иванович 1744, Франція — 1809, Російська імперія) — російський скульптор 18 століття.
Жан Домінік Рашетт | |
Jean Dominique Rachette | |
Ім'я при народженні | Jean Dominique Rachette |
---|---|
Народився | 22 грудня 1744 Сен-Дені (Сена-Сен-Дені) |
Помер | 22 червня 1809 (64 роки) Санкт-Петербург |
Громадянство | Франція, Російська імперія |
Жанр | монумент, садово-паркова скульптура, погруддя, порцеляна |
Навчання | в Данській королівській академії мистецтв |
Напрямок | рококо, класицизм |
Роки творчості | 1764—1800 |
Покровитель | імператриця Катерина ІІ |
Працював у містах | Санкт-Петербург, Копенгаген, Берлін, Москва |
Основні роботи | монумент, садово-паркова скульптура, погруддя |
Життєпис
Данський період
Навчався у 1760-х роках в Данській королівській академії красних мистецтв. Брав участь в академічних конкурсах і виставках, у 1761 та 1762 рр. виборов малу, а потім велику золоту медалі.
Німецький період
Був запрошений на працю в Берлінську академію мистецтв, де викладав в 1771–1779 роках. З 1772 року — отримав звання професора.
Російський період
Запрошений на працю в Санкт-Петербург з 1779 року. Призначений на посаду модельмейстера Петербурзького Імператорського порцелянового заводу.
Але майстерне володіння скульптурними технологіями обумовило створення портретів-погрудь, портретних скульптур у повний зріст, монументів та садово-паркової скульптури.
Катерина ІІ у вигляді Кібели
Для оздоби Царського Села скульптор Рашетт виконав монумент імператриці Катерини ІІ у вигляді римської богині Кібели. Імператриця наказала перетворити порожній тоді парковий павільйон Грот роботи Вартоломея Растреллі на невеличкий музей скульптур. Там розмістили колекцію західноєвропейської скульптури, що придбала імператриця в Британії у колекціонера Лайд Брауна 1785 року. Серед античних портретів давньоримських імператорів розмістили і бронзовий монумент Катерині ІІ. Скульптура простояла майже два століття і була знищили в роки війни 1941—1945 рр.
Бронзова Піфія для саду Безбородька в Полюстрово
Олександр Безбородько зробив вдалу надвірну кар'єру і висунувся в перший ряд катерининських вельмож. Згодом він придбав дачу на околиці тодішнього Петербурга в Полюстрово, навпроти . Первісний палац був вибудуваний тут ще 1772 року за проектом Василя Баженова, що пройшов стажування в Парижі.
1782 року споруду Баженова збільшував і перебудовував архітектор імператриці Джакомо Кваренгі. Ансамбль починався парадним двором (курдонером) і декоративною ґраткою з численними скульптурними левами, а за палацом облаштували пейзажний парк на десять гектарів. Природні красоти мали підкреслити паркові павільйони та садово-паркові скульптури. Тут вибудували декілька мостів і чудернацьких павільйонів. За розплануванням наглядав архітектор Микола Львов. Серед дерев і кущів в саду розмістили погруддя володаря Олександра Безбородька з чавуну роботи Федота Шубіна. Родзинкою саду буда велетенська фігура Піфії у двісті пудів вагою, створена за моделлю скульптора Рашетта.
Надгробок Безбородька
Скульптор Рашетт не працював в галузі меморіальної пластики. Але пов'язаний знайомством і працею на графа О. А. Безбородька з Миколою Львовим погодився створити надгробок вельможі. Останній вирішений не стільки в звичній манері надгробка, скільки у вигляді монумента, гідного міської площі. На низькому спупінчатому постаменті сидять алегоричні фігури «Юстиції» та «Ревного служіння державі» (остання — це гасло з дворянського герба Безбородька). Вони сумують поряд із погруддям О. А. Безбородька, встановленим на низькій колоні. Багатофігурну композицію вінчає крилата постать Генія з лавровою гілкою. Пишну програму надгробку створив поет і архітектор Микола Львов. Відповідну епітафію створив поет і знайомий Миколи Львова та Жана Рашетта — Державін Гаврило Романович.
Родина
Жан Домінік пошлюбився із пані Естер Христиною Ван Докум (? — 1825) 25 жовтня 1765 року в місті Копенгаген. Подружжя мало дев'ять дітей. Родина дала російську гілку Рашеттів.
Визнання
За суттєвий розвиток російської художньої порцеляни Яків Іванович Рашетт отримав 20 (31) червня 1785 року звання академіка Російської імператорської академії мистецтв. 1786 року за наказом імператриці Катерини II отримав чин колезького асессора. Довгий час був апатридом. 1806 року Яків Іванович Рашетт присягнув «на вечное подданство России». В кінці життя отримав дворянський стан Російської імперії.
«Вестник изящных искусств», т 1, вып. 4, від 1883 року присвятив монографічну статтю творчому доробку митця.
Наприкінці 20 ст. Жану Домініку Рашетту присвятили монографічну виставку, 1999 року вийшов з друку каталог творів скульптора.
Вибрані твори
- моделі для порцеляни
- барельєфи з алегоріями для зали зібрань Сената в Петербурзі, знищені
- барельєфи з алегоріями для Агатових кімнат Катерини ІІ («Тріумф Амфітрити», «Туалети Афродити», «Посейдон», «Кентавр Несс викрадає Деяніру», «Алкід і Галатея», «Поседон та Амфітріта», «Бог Пан та німфа Сірінга»)
- надгробок князя О. А. Безбородька
- монумент імператриці Катерини ІІ, Царське Село, знищений
- декоративна скульптура Піфії для саду Безбородька в Полюствово, знищена
- Погруддя поета Гаврили Державіна
- Погруддя Петра Рум'янцева-Задунайського
- Монумент Петру Рум'янцеву-Задунайському в садибі Ляличі, знищений
Примітки
- «Эрмитаж за 200 лет. История и состав коллекций», М.-Л., 1966, с. 46
- . Архів оригіналу за 1 листопада 2013. Процитовано 30 жовтня 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Глумов А. Н. Н. А. Львов. — М. Искусство, 1980. — С. 50 (рос.)
- Ермонская В. В. и др. «Русская мемориальная скульптура», М., «Искусство», 1978, с. 88
Джерела і посилання
- Вестник изящных искусств. — Т. 1. — Вып. 4. — 1883 (Кобеко Д. Ф. «Скульптор Ж. Д. Рашетт и его произведения») (рос.)
- Коваленская Н. История русского искусства 18 века. — М, 1962.(рос.)
- Ермонская В. В. и др. Русская мемориальная скульптура. — М., Искусство, 1978.(рос.)
- Глумов А. Н. Н. А. Львов. — М. Искусство, 1980.(рос.)
- (скульпурна колекція Царського Села)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhan Domini k Rashe tt fr Jaen Dominique Rachette ros Rashet Yakov Ivanovich 1744 Franciya 1809 Rosijska imperiya rosijskij skulptor 18 stolittya Zhan Dominik Rashett Jean Dominique Rachette Im ya pri narodzhenni Jean Dominique Rachette Narodivsya 22 grudnya 1744 1744 12 22 Sen Deni Sena Sen Deni Pomer 22 chervnya 1809 1809 06 22 64 roki Sankt Peterburg Gromadyanstvo Franciya Rosijska imperiya Zhanr monument sadovo parkova skulptura pogruddya porcelyana Navchannya v Danskij korolivskij akademiyi mistectv Napryamok rokoko klasicizm Roki tvorchosti 1764 1800 Pokrovitel imperatricya Katerina II Pracyuvav u mistah Sankt Peterburg Kopengagen Berlin Moskva Osnovni roboti monument sadovo parkova skulptura pogruddyaZhittyepisDanskij period Navchavsya u 1760 h rokah v Danskij korolivskij akademiyi krasnih mistectv Brav uchast v akademichnih konkursah i vistavkah u 1761 ta 1762 rr viborov malu a potim veliku zolotu medali Nimeckij period Buv zaproshenij na pracyu v Berlinsku akademiyu mistectv de vikladav v 1771 1779 rokah Z 1772 roku otrimav zvannya profesora Rosijskij period Statuya Katerini II v obrazi Minervi Park muzeyu sadibi Arhangelske Zaproshenij na pracyu v Sankt Peterburg z 1779 roku Priznachenij na posadu modelmejstera Peterburzkogo Imperatorskogo porcelyanovogo zavodu Ale majsterne volodinnya skulpturnimi tehnologiyami obumovilo stvorennya portretiv pogrud portretnih skulptur u povnij zrist monumentiv ta sadovo parkovoyi skulpturi Katerina II u viglyadi Kibeli Dlya ozdobi Carskogo Sela skulptor Rashett vikonav monument imperatrici Katerini II u viglyadi rimskoyi bogini Kibeli Imperatricya nakazala peretvoriti porozhnij todi parkovij paviljon Grot roboti Vartolomeya Rastrelli na nevelichkij muzej skulptur Tam rozmistili kolekciyu zahidnoyevropejskoyi skulpturi sho pridbala imperatricya v Britaniyi u kolekcionera Lajd Brauna 1785 roku Sered antichnih portretiv davnorimskih imperatoriv rozmistili i bronzovij monument Katerini II Skulptura prostoyala majzhe dva stolittya i bula znishili v roki vijni 1941 1945 rr Bronzova Pifiya dlya sadu Bezborodka v Polyustrovo Oleksandr Bezborodko zrobiv vdalu nadvirnu kar yeru i visunuvsya v pershij ryad katerininskih velmozh Zgodom vin pridbav dachu na okolici todishnogo Peterburga v Polyustrovo navproti Pervisnij palac buv vibuduvanij tut she 1772 roku za proektom Vasilya Bazhenova sho projshov stazhuvannya v Parizhi 1782 roku sporudu Bazhenova zbilshuvav i perebudovuvav arhitektor imperatrici Dzhakomo Kvarengi Ansambl pochinavsya paradnim dvorom kurdonerom i dekorativnoyu gratkoyu z chislennimi skulpturnimi levami a za palacom oblashtuvali pejzazhnij park na desyat gektariv Prirodni krasoti mali pidkresliti parkovi paviljoni ta sadovo parkovi skulpturi Tut vibuduvali dekilka mostiv i chudernackih paviljoniv Za rozplanuvannyam naglyadav arhitektor Mikola Lvov Sered derev i kushiv v sadu rozmistili pogruddya volodarya Oleksandra Bezborodka z chavunu roboti Fedota Shubina Rodzinkoyu sadu buda veletenska figura Pifiyi u dvisti pudiv vagoyu stvorena za modellyu skulptora Rashetta Nadgrobok Bezborodka Oleksandro Nevska lavra Blagovishenska usipalnicya Nadgrobok O A Bezborodka Skulptor Rashett ne pracyuvav v galuzi memorialnoyi plastiki Ale pov yazanij znajomstvom i praceyu na grafa O A Bezborodka z Mikoloyu Lvovim pogodivsya stvoriti nadgrobok velmozhi Ostannij virishenij ne stilki v zvichnij maneri nadgrobka skilki u viglyadi monumenta gidnogo miskoyi ploshi Na nizkomu spupinchatomu postamenti sidyat alegorichni figuri Yusticiyi ta Revnogo sluzhinnya derzhavi ostannya ce gaslo z dvoryanskogo gerba Bezborodka Voni sumuyut poryad iz pogruddyam O A Bezborodka vstanovlenim na nizkij koloni Bagatofigurnu kompoziciyu vinchaye krilata postat Geniya z lavrovoyu gilkoyu Pishnu programu nadgrobku stvoriv poet i arhitektor Mikola Lvov Vidpovidnu epitafiyu stvoriv poet i znajomij Mikoli Lvova ta Zhana Rashetta Derzhavin Gavrilo Romanovich Rodina Zhan Dominik poshlyubivsya iz pani Ester Hristinoyu Van Dokum 1825 25 zhovtnya 1765 roku v misti Kopengagen Podruzhzhya malo dev yat ditej Rodina dala rosijsku gilku Rashettiv ViznannyaZa suttyevij rozvitok rosijskoyi hudozhnoyi porcelyani Yakiv Ivanovich Rashett otrimav 20 31 chervnya 1785 roku zvannya akademika Rosijskoyi imperatorskoyi akademiyi mistectv 1786 roku za nakazom imperatrici Katerini II otrimav chin kolezkogo asessora Dovgij chas buv apatridom 1806 roku Yakiv Ivanovich Rashett prisyagnuv na vechnoe poddanstvo Rossii V kinci zhittya otrimav dvoryanskij stan Rosijskoyi imperiyi Vestnik izyashnyh iskusstv t 1 vyp 4 vid 1883 roku prisvyativ monografichnu stattyu tvorchomu dorobku mitcya Naprikinci 20 st Zhanu Dominiku Rashettu prisvyatili monografichnu vistavku 1999 roku vijshov z druku katalog tvoriv skulptora Vibrani tvoriSadiba Lyalichi Bryanska obl Sadibna cerkva remont modeli dlya porcelyani barelyefi z alegoriyami dlya zali zibran Senata v Peterburzi znisheni barelyefi z alegoriyami dlya Agatovih kimnat Katerini II Triumf Amfitriti Tualeti Afroditi Posejdon Kentavr Ness vikradaye Deyaniru Alkid i Galateya Posedon ta Amfitrita Bog Pan ta nimfa Siringa nadgrobok knyazya O A Bezborodka monument imperatrici Katerini II Carske Selo znishenij dekorativna skulptura Pifiyi dlya sadu Bezborodka v Polyustvovo znishena Pogruddya poeta Gavrili Derzhavina Pogruddya Petra Rum yanceva Zadunajskogo Monument Petru Rum yancevu Zadunajskomu v sadibi Lyalichi znishenijPrimitki Ermitazh za 200 let Istoriya i sostav kollekcij M L 1966 s 46 Arhiv originalu za 1 listopada 2013 Procitovano 30 zhovtnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Glumov A N N A Lvov M Iskusstvo 1980 S 50 ros Ermonskaya V V i dr Russkaya memorialnaya skulptura M Iskusstvo 1978 s 88Dzherela i posilannyaVestnik izyashnyh iskusstv T 1 Vyp 4 1883 Kobeko D F Skulptor Zh D Rashett i ego proizvedeniya ros Kovalenskaya N Istoriya russkogo iskusstva 18 veka M 1962 ros Ermonskaya V V i dr Russkaya memorialnaya skulptura M Iskusstvo 1978 ros Glumov A N N A Lvov M Iskusstvo 1980 ros skulpurna kolekciya Carskogo Sela