Енрікильо (д/н — 1535) — молодший касік вождества Баоруко на о. Гаїті. Очільник повстання проти іспанських колонізаторів.
Енрікильо | |
---|---|
Народився | 1498 |
Помер | 1535 |
Діяльність | касик, вождь |
У шлюбі з | d |
|
Життєпис
Син Максікатекса, молодшого касіка Баоруко з великого вождества Ярагуа. Той брав участь у війні Анакаони проти іспанців, під час якої загинув 1503 року. При народженні отримав ім'я Гуарокуйя. Його врятував Бартоломе де лас Касас, який відвіз хлопця до францисканського монастира. Тут Гуарокуйя прийняв християнство під ім'ям Енрікильо. Ченці навчили його читати і писати іспанською. Подорослішавши, він одружився з Менсією (Люсією), донькою іспанця Ернандо де Гевари і Хігемоти, доньки Анакаони.
Отримав назадродинне володіння Баоруко. Разом зі своїми підданими був відданий в підпорядкування Франческо де Валенсуела. Після смерті останнього Енрікильо перейшов у під оруду його сина Андреса де Валенсуели. Той спробував відібрати у Енрікильо його дружину. Енрікильо висловив свої образи господареві, який наказав його побити палицями. Тоді касік звернувся зі скаргою до віце-губернатора Педро де Вадільо, але той підтримав Андреса де Валенсуелу. Подальши спроби судитися не дали результату.
Зрештою у 1518 році втік у гори, дезібрав потужний загін. Тут став вести партизанську боротьбу проти іспанських загарбників. Енрікильо розмістив найхоробріших касіків в стратегічних пунктах гірського району Баоруко. Жінки, діти і люди похилого віку були переселені у віддалені місця. Він розділив своїх людей на групи, які сховалися в горах, спостерігаючи за рівниною, звідки повинні були наступати іспанські загони. Сам Енрікильо тримав в секреті своє місцеперебування, побоюючись зради.
Всі спроби іспанської влади розгромити повстанців заколотників або взяти їх хитрістю були безрезультатні. Іспанці неодноразово наступали на Баоруко, але зазнавали поразок. Індіанці почали тікати від своїх іспанських господарів і поповнювати ряди повсталих. Тим часом перемоги Енрікильо надихнули індіанців карибського племені сігуае на півночі Гаїті підняти повстання. Але повсталих швидко було переможено. Невдовзі повстання підняв касік Тамайо, який здійснював рейди по всьому острову в пошуках зброї і одягу. Тамайо зі своїм загоном приєднався з Енрікильо. Загальни втратив іспанської корони віддій Енкікильо склали 40 тис. золотих песо.
Зрештою, за наказом королівського уряду в Іспанії місцевий губернатор був змушений укласти з Ерікильо мирну угоду за посередництва Бартоломе де лас Касаса. Енрікильо отримав визнання себе касіком й свободу, 4 тисяч таїно — гарантію недоторканності і власність в районі Бойя, де зайнялися сільським господарством. Втім у вересні 1535 року Ерікильо помер.
Пам'ять
На його честь названо озеро в Домініканській республіці
Джерела
- Sued Badillo, Jalil. General History of the Caribbean Volume I: Autochthonous Societies (English, Macmillan Caribbean, 2002)
- Altman, Ida, "The Revolt of Enriquillo and the Historiography of Early Spanish America, " The Americas vol. 63(4)2007, 587—614.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Enrikilo d n 1535 molodshij kasik vozhdestva Baoruko na o Gayiti Ochilnik povstannya proti ispanskih kolonizatoriv EnrikiloNarodivsya1498Pomer1535Diyalnistkasik vozhdU shlyubi zd Mediafajli u VikishovishiZhittyepisSin Maksikateksa molodshogo kasika Baoruko z velikogo vozhdestva Yaragua Toj brav uchast u vijni Anakaoni proti ispanciv pid chas yakoyi zaginuv 1503 roku Pri narodzhenni otrimav im ya Guarokujya Jogo vryatuvav Bartolome de las Kasas yakij vidviz hlopcya do franciskanskogo monastira Tut Guarokujya prijnyav hristiyanstvo pid im yam Enrikilo Chenci navchili jogo chitati i pisati ispanskoyu Podoroslishavshi vin odruzhivsya z Mensiyeyu Lyusiyeyu donkoyu ispancya Ernando de Gevari i Higemoti donki Anakaoni Otrimav nazadrodinne volodinnya Baoruko Razom zi svoyimi piddanimi buv viddanij v pidporyadkuvannya Franchesko de Valensuela Pislya smerti ostannogo Enrikilo perejshov u pid orudu jogo sina Andresa de Valensueli Toj sprobuvav vidibrati u Enrikilo jogo druzhinu Enrikilo visloviv svoyi obrazi gospodarevi yakij nakazav jogo pobiti palicyami Todi kasik zvernuvsya zi skargoyu do vice gubernatora Pedro de Vadilo ale toj pidtrimav Andresa de Valensuelu Podalshi sprobi suditisya ne dali rezultatu Zreshtoyu u 1518 roci vtik u gori dezibrav potuzhnij zagin Tut stav vesti partizansku borotbu proti ispanskih zagarbnikiv Enrikilo rozmistiv najhorobrishih kasikiv v strategichnih punktah girskogo rajonu Baoruko Zhinki diti i lyudi pohilogo viku buli pereseleni u viddaleni miscya Vin rozdiliv svoyih lyudej na grupi yaki shovalisya v gorah sposterigayuchi za rivninoyu zvidki povinni buli nastupati ispanski zagoni Sam Enrikilo trimav v sekreti svoye misceperebuvannya poboyuyuchis zradi Vsi sprobi ispanskoyi vladi rozgromiti povstanciv zakolotnikiv abo vzyati yih hitristyu buli bezrezultatni Ispanci neodnorazovo nastupali na Baoruko ale zaznavali porazok Indianci pochali tikati vid svoyih ispanskih gospodariv i popovnyuvati ryadi povstalih Tim chasom peremogi Enrikilo nadihnuli indianciv karibskogo plemeni siguae na pivnochi Gayiti pidnyati povstannya Ale povstalih shvidko bulo peremozheno Nevdovzi povstannya pidnyav kasik Tamajo yakij zdijsnyuvav rejdi po vsomu ostrovu v poshukah zbroyi i odyagu Tamajo zi svoyim zagonom priyednavsya z Enrikilo Zagalni vtrativ ispanskoyi koroni viddij Enkikilo sklali 40 tis zolotih peso Zreshtoyu za nakazom korolivskogo uryadu v Ispaniyi miscevij gubernator buv zmushenij uklasti z Erikilo mirnu ugodu za poserednictva Bartolome de las Kasasa Enrikilo otrimav viznannya sebe kasikom j svobodu 4 tisyach tayino garantiyu nedotorkannosti i vlasnist v rajoni Bojya de zajnyalisya silskim gospodarstvom Vtim u veresni 1535 roku Erikilo pomer Pam yatNa jogo chest nazvano ozero v Dominikanskij respubliciDzherelaSued Badillo Jalil General History of the Caribbean Volume I Autochthonous Societies English Macmillan Caribbean 2002 Altman Ida The Revolt of Enriquillo and the Historiography of Early Spanish America The Americas vol 63 4 2007 587 614