Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Емілія Сімсонс (Simsons), у шлюбі Бен'ямінья (латис. Emīlija Benjamiņa; нар. 10 вересня 1881, Рига — пом. 23 вересня 1941, трудовий табір у Солікамську, Радянський Союз) — «Королева преси» Латвії, найбагатша жінка Європи періоду до Другої світової війни.
| Емілія Бен'ямінья | |
|---|---|
| латис. Emīlija Benjamiņa | |
 Емілія Бен'ямінья, 1920 рр. | |
| Ім'я при народженні | Емілія Сімсон |
| Народилася | 10 вересня 1881 Рига, Російська імперія |
| Померла | 23 вересня 1941 (60 років) Солікамськ, СРСР ·дизентерія |
| Громадянство |  Латвія |
| Національність | латишка |
| Діяльність | журналіст |
| У шлюбі з | Е.Елькс Антонс Бен'ямінін |
| Нагороди |  |
| Сайт | emilija-benjamin.com |
| |
Біографія
Емілія Сімсонс народилась 10 вересня 1881 р. в бідній сім'ї Андріса Сімсонса і Еде Усіньш. Вона мала двох сестер: старшу — Міну (Mina) та молодшу Аннію (Annija). Емілія підробляла продажем газет на вулицях. З 17 років вона працює рекламною агенткою та театральним критиком в газеті «Rigaer Tagesblatt», яка виходила німецькою мовою. Діяльність обох її сестер була пов'язана з театром: Міна виступала як оперна співачка під псевдонімом Tusnelda, Аннія стала акторкою, мала сценічне ім'я Aicher.
Емілія рано одружилася та стала місіс Елкс. Шлюб не склався: чоловік полюбляв випивку та бив її.
У 1904 (за деякими даними у 1905) Емілія познайомилась з (лат. Anton Benjamiņš), на 21 рік старшим та одруженим. Він спочатку працював шкільним вчителем, а згодом став власником магазину, але збанкрутував та, в пошуках роботи, приїхав до Риги. Тут він влаштувався репортером газети . З часом Емілія Елкс зайнялась бізнесовими справами газети , а Антон Бен'ямін був редактором. У 1909 р. Емілія розлучилася з Елксом. Однак для Антона Бен'ямінья розлучення було складнішим та довшим, оскільки його дружина не давала згоду на розлучення та вони мали трьох дітей. З 1911 р. Емілія Сімсонс та Антон Бен'ямін вирішили жити разом. У 1922 р. Антон Бен'ямін отримав розлучення, і вона одружилася з ним.
Бізнес
8.12.1911 р. Емілія Сімсонс заснувала в Ризі власну газету на кошти, отримані в результаті розлучення. Щотижнева газета («Останні новини») відразу стала популярною в Латвії та розходилась тиражем в 90 000 екземплярів за ціною 1 копійка за штуку. Ця справа принесла їм перший мільйон.
У 1924 році разом з другим чоловіком починає видавати новий часопис («Дозвілля»), наклад якого доходив до 80 тисяч примірників.
У 1928 р. пара купила шикарний приватний будинок в Ризі, так званий будинок Пфаба («Fābu Palace»), побудований у 1886 р. за проєктом берлінських архітекторів В. Бекмана (1832–1902) та Г. Енде (1829–1907), названий на ім'я його першого власника — багатого ризького торговця Елерта Миколи Пфаба. «Королі преси» жили на першому поверсі цього будинку з 1928 р. по 1941 р., а інші поверхи здавали в оренду багатим мешканцям Риги. Вони влаштували в будинку світський салон для обраних. Бути прийнятим у салоні Бен'ямінів було не тільки почесно, але й дуже важливо для кар'єри. Кожен молодий музикант свій перший сольний концерт повинен був дати саме в цьому салоні.
Розквіт імперії Бен'ямінья
Емілія Бен'ямінья була дуже впливовою жінкою. Якщо вона не могла попасти в оголошений день на прем'єру в Національну оперу, то вимагала перенести прем'єру, а у разі відмови директору театру — останнього звільняли. Президент Латвії Карліс Улманіс був неодружений і Емілія Бен'ямінья деякий час була «першою леді» Латвії. Емілія також володіла житловою та комерційною нерухомістю у Ризі, садибою під назвою «Вальдек» («Waldeck») неподалік від Кандави (Kandava).
До 1930 р. подружжя Бен'ямінья мало настільки значну частку ринку преси Латвії, що під час зустрічі Емілії з Вільямом Рендольфом Херстом (англ. William Randolph Hearst) в Парижі, той привітав її словами, що йому хотілося б мати таку ж частку ринку в своїй країні, яку вона має в своїй.
Емілія не мала дітей. Тому в 1926 р. вона всиновила старшого сина — Georg Aicher — своєї молодшої сестри Аннії. Він став Юрісом Бен'ямінья.
У другій половині 1930-х Емілія купила 10 гектарів промислової нерухомості в , на березі річки Даугава, з наміром розвитку бізнесу кольорової фотографії разом з названим сином Юрісом.
Ексклюзивний літній будинок Емілії Бен'ямінья в Юрмалі
У 1938 р. Емілія Бен'ямінья не тільки залучає до проєктування свого майбутнього літнього будинку відомого німецького архітектора Ланге, а й особисто працює над дизайном. Емілія хотіла, щоб будинок стояв на пагорбі. З цією метою протягом двох років робітники звозили пісок в тачках. Пагорб покривав шар спеціального ґрунту, завезеного з Німеччини. Для цього Емілія Бен'ямінья привезла ешелон ґрунту, але мито в розмірі більше 100 000 латів виявилось занадто великою сумою навіть для «королеви преси». Емілія врегульовує це питання шляхом переговорів з урядом Латвії.
Оформлення будинку випереджало свою епоху. Архітектор Ланге повністю реалізував свій талант використанням природного світла: будинок має великі вікна та скляну стіну, яку влітку можна повністю прибрати за допомогою електроприводу. Двірні ручки в літній резиденції виготовлені з алюмінію та бакеліту.
Будинок в Юрмалі побудовано в стилі неокласицизму. Огорожа виготовлена в Парижі за проєктом архітектора A. Антонова, ворота мають монограму «ЕВ». Емілія Бен'ямінья завершила будівництво будинку в Юрмалі восени 1939 р.
Соціальна відповідальність бізнесу сімейства Бен'ямінья
Антон та Емілія вкладали гроші в банки Швейцарії, Англії та Франції, кожен день прибуток сім'ї досягав 10000 латів. Розповсюдження преси сприяло підвищенню загальноосвітнього рівня населення Латвії. На гроші сімейства Бен'ямінья були створені благодійні товариства, громадські організації, спортивні клуби. Вони опікували молодих артистів, журналістів, художників.
Антон та Емілія озброїли Латвію двома військовими літаками. Подружжя Бен'ямінья увійшло до списку 100 видатних людей Латвії.
Пророцтво Євгена Фінкса (Eižens Finks)
Одного разу Емілія Бен'ямінья запросила до свого салону відомого ясновидця Євгена Фінкса. За те, що він буде розважати її гостей та передбачати їх майбутнє, вона обіцяла заплатити 100 рублів. Фінкс був дуже популярним у гостей на цій вечірці та заробив 3000 латів. Емілія відмовила в оплаті Євгену Фінксу, зважаючи на те, що той вже й так заробив багато грошей. Фінкса така ситуація не задовольнила і в пориві люті він сказав, що напророчить долю Емілії. Євген Фінкс віщував, що Емілія Бен'ямінья помре з голоду на ліжку з голих дощок і навіть подушки під головою в неї не буде.
Всі присутні сприйняли його слова як поганий жарт, а некоронована королева Латвії навряд чи сприйняла ці слова серйозно.
Смерть чоловіка Емілії
Антон Бен'ямінья помер 14 червня 1939 р. На той момент вартість активів подружжя перевищувала 60 млн швейцарських золотих франків. За заповітом Антона Бен'ямінья Емілія отримала контрольний пакет акцій бізнесу (51%).
Троє дітей Антона від першого шлюбу подали позов та заявили, що їх батько був божевільним.
За радянських часів
За радянських часів все, що належало Емілії, було «націоналізовано» на користь радянського народу. Сину Емілії Юрісу вдається евакуювати частину цінностей з будинку Пфаба, серед яких були колекція Севрської (Sèvres) порцеляни, колекційні золоті столові прибори Миколи II. Цінності були доставлені у Відень, але там викрадені.
Посол Швеції в Латвії запропонував одружитися з Емілією, забезпечуючи їй таким чином дипломатичний захист. Емілія Бен'ямінья відхилила пропозицію, зважаючи на те, що посол не міг забезпечити захист для її сина Юріса.
Чоловік її молодшої сестри за допомогою своїх контактів намагався допомогти Емілії через втручання уряду Німеччини. Але за результатами розслідування діяльності газети Емілії, Генріх Гіммлер прийшов до висновку, що вона була «Reichswidrig» («ворог рейху»). Її колишній співробітник, якому вона платила щедрі гонорари, Віліс Лаціс (Vilis Lacis) став міністром внутрішніх справ Латвійської Радянської Соціалістичної Республіки. 1941 року Емілію вислано до Сибіру не без втручання В. Лаціса.
23 вересня 1941 р., трохи більше тижня після її 60-річчя, Емілія Бен'ямінья померла від голоду, лежачи на нарах із голими дерев'яними дошками.
Джерела
- Сімсонс, Аннія atmiņas, atmiņas (Спогади, спогади) grāmatu Draugs, (Торонто, Канада) 1961; Автобіографія молодшої сестри Емілії Аннії. (Латиська мова)
Посилання
- Пророчество о судьбе Эмилии Беньямин [ 12 червня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Emiliya Simsons Simsons u shlyubi Ben yaminya latis Emilija Benjamina nar 10 veresnya 1881 Riga pom 23 veresnya 1941 trudovij tabir u Solikamsku Radyanskij Soyuz Koroleva presi Latviyi najbagatsha zhinka Yevropi periodu do Drugoyi svitovoyi vijni Emiliya Ben yaminyalatis Emilija BenjaminaEmiliya Ben yaminya 1920 rr Im ya pri narodzhenniEmiliya SimsonNarodilasya10 veresnya 1881 1881 09 10 Riga Rosijska imperiyaPomerla23 veresnya 1941 1941 09 23 60 rokiv Solikamsk SRSR dizenteriyaGromadyanstvoLatviyaNacionalnistlatishkaDiyalnistzhurnalistU shlyubi zE Elks Antons Ben yamininNagorodiOrden Troh zirokSajtemilija benjamin com Mediafajli u VikishovishiBiografiyaEmiliya Simsons narodilas 10 veresnya 1881 r v bidnij sim yi Andrisa Simsonsa i Ede Usinsh Vona mala dvoh sester starshu Minu Mina ta molodshu Anniyu Annija Emiliya pidroblyala prodazhem gazet na vulicyah Z 17 rokiv vona pracyuye reklamnoyu agentkoyu ta teatralnim kritikom v gazeti Rigaer Tagesblatt yaka vihodila nimeckoyu movoyu Diyalnist oboh yiyi sester bula pov yazana z teatrom Mina vistupala yak operna spivachka pid psevdonimom Tusnelda Anniya stala aktorkoyu mala scenichne im ya Aicher Emiliya rano odruzhilasya ta stala misis Elks Shlyub ne sklavsya cholovik polyublyav vipivku ta biv yiyi U 1904 za deyakimi danimi u 1905 Emiliya poznajomilas z lat Anton Benjamins na 21 rik starshim ta odruzhenim Vin spochatku pracyuvav shkilnim vchitelem a zgodom stav vlasnikom magazinu ale zbankrutuvav ta v poshukah roboti priyihav do Rigi Tut vin vlashtuvavsya reporterom gazeti Z chasom Emiliya Elks zajnyalas biznesovimi spravami gazeti a Anton Ben yamin buv redaktorom U 1909 r Emiliya rozluchilasya z Elksom Odnak dlya Antona Ben yaminya rozluchennya bulo skladnishim ta dovshim oskilki jogo druzhina ne davala zgodu na rozluchennya ta voni mali troh ditej Z 1911 r Emiliya Simsons ta Anton Ben yamin virishili zhiti razom U 1922 r Anton Ben yamin otrimav rozluchennya i vona odruzhilasya z nim Biznes8 12 1911 r Emiliya Simsons zasnuvala v Rizi vlasnu gazetu na koshti otrimani v rezultati rozluchennya Shotizhneva gazeta Ostanni novini vidrazu stala populyarnoyu v Latviyi ta rozhodilas tirazhem v 90 000 ekzemplyariv za cinoyu 1 kopijka za shtuku Cya sprava prinesla yim pershij miljon U 1924 roci razom z drugim cholovikom pochinaye vidavati novij chasopis Dozvillya naklad yakogo dohodiv do 80 tisyach primirnikiv U 1928 r para kupila shikarnij privatnij budinok v Rizi tak zvanij budinok Pfaba Fabu Palace pobudovanij u 1886 r za proyektom berlinskih arhitektoriv V Bekmana 1832 1902 ta G Ende 1829 1907 nazvanij na im ya jogo pershogo vlasnika bagatogo rizkogo torgovcya Elerta Mikoli Pfaba Koroli presi zhili na pershomu poversi cogo budinku z 1928 r po 1941 r a inshi poverhi zdavali v orendu bagatim meshkancyam Rigi Voni vlashtuvali v budinku svitskij salon dlya obranih Buti prijnyatim u saloni Ben yaminiv bulo ne tilki pochesno ale j duzhe vazhlivo dlya kar yeri Kozhen molodij muzikant svij pershij solnij koncert povinen buv dati same v comu saloni Rozkvit imperiyi Ben yaminyaEmiliya Ben yaminya bula duzhe vplivovoyu zhinkoyu Yaksho vona ne mogla popasti v ogoloshenij den na prem yeru v Nacionalnu operu to vimagala perenesti prem yeru a u razi vidmovi direktoru teatru ostannogo zvilnyali Prezident Latviyi Karlis Ulmanis buv neodruzhenij i Emiliya Ben yaminya deyakij chas bula pershoyu ledi Latviyi Emiliya takozh volodila zhitlovoyu ta komercijnoyu neruhomistyu u Rizi sadiboyu pid nazvoyu Valdek Waldeck nepodalik vid Kandavi Kandava Do 1930 r podruzhzhya Ben yaminya malo nastilki znachnu chastku rinku presi Latviyi sho pid chas zustrichi Emiliyi z Vilyamom Rendolfom Herstom angl William Randolph Hearst v Parizhi toj privitav yiyi slovami sho jomu hotilosya b mati taku zh chastku rinku v svoyij krayini yaku vona maye v svoyij Emiliya ne mala ditej Tomu v 1926 r vona vsinovila starshogo sina Georg Aicher svoyeyi molodshoyi sestri Anniyi Vin stav Yurisom Ben yaminya U drugij polovini 1930 h Emiliya kupila 10 gektariv promislovoyi neruhomosti v na berezi richki Daugava z namirom rozvitku biznesu kolorovoyi fotografiyi razom z nazvanim sinom Yurisom Eksklyuzivnij litnij budinok Emiliyi Ben yaminya v YurmaliU 1938 r Emiliya Ben yaminya ne tilki zaluchaye do proyektuvannya svogo majbutnogo litnogo budinku vidomogo nimeckogo arhitektora Lange a j osobisto pracyuye nad dizajnom Emiliya hotila shob budinok stoyav na pagorbi Z ciyeyu metoyu protyagom dvoh rokiv robitniki zvozili pisok v tachkah Pagorb pokrivav shar specialnogo gruntu zavezenogo z Nimechchini Dlya cogo Emiliya Ben yaminya privezla eshelon gruntu ale mito v rozmiri bilshe 100 000 lativ viyavilos zanadto velikoyu sumoyu navit dlya korolevi presi Emiliya vregulovuye ce pitannya shlyahom peregovoriv z uryadom Latviyi Oformlennya budinku viperedzhalo svoyu epohu Arhitektor Lange povnistyu realizuvav svij talant vikoristannyam prirodnogo svitla budinok maye veliki vikna ta sklyanu stinu yaku vlitku mozhna povnistyu pribrati za dopomogoyu elektroprivodu Dvirni ruchki v litnij rezidenciyi vigotovleni z alyuminiyu ta bakelitu Budinok v Yurmali pobudovano v stili neoklasicizmu Ogorozha vigotovlena v Parizhi za proyektom arhitektora A Antonova vorota mayut monogramu EV Emiliya Ben yaminya zavershila budivnictvo budinku v Yurmali voseni 1939 r Socialna vidpovidalnist biznesu simejstva Ben yaminyaAnton ta Emiliya vkladali groshi v banki Shvejcariyi Angliyi ta Franciyi kozhen den pributok sim yi dosyagav 10000 lativ Rozpovsyudzhennya presi spriyalo pidvishennyu zagalnoosvitnogo rivnya naselennya Latviyi Na groshi simejstva Ben yaminya buli stvoreni blagodijni tovaristva gromadski organizaciyi sportivni klubi Voni opikuvali molodih artistiv zhurnalistiv hudozhnikiv Anton ta Emiliya ozbroyili Latviyu dvoma vijskovimi litakami Podruzhzhya Ben yaminya uvijshlo do spisku 100 vidatnih lyudej Latviyi Proroctvo Yevgena Finksa Eizens Finks Odnogo razu Emiliya Ben yaminya zaprosila do svogo salonu vidomogo yasnovidcya Yevgena Finksa Za te sho vin bude rozvazhati yiyi gostej ta peredbachati yih majbutnye vona obicyala zaplatiti 100 rubliv Finks buv duzhe populyarnim u gostej na cij vechirci ta zarobiv 3000 lativ Emiliya vidmovila v oplati Yevgenu Finksu zvazhayuchi na te sho toj vzhe j tak zarobiv bagato groshej Finksa taka situaciya ne zadovolnila i v porivi lyuti vin skazav sho naprorochit dolyu Emiliyi Yevgen Finks vishuvav sho Emiliya Ben yaminya pomre z golodu na lizhku z golih doshok i navit podushki pid golovoyu v neyi ne bude Vsi prisutni sprijnyali jogo slova yak poganij zhart a nekoronovana koroleva Latviyi navryad chi sprijnyala ci slova serjozno Smert cholovika EmiliyiAnton Ben yaminya pomer 14 chervnya 1939 r Na toj moment vartist aktiviv podruzhzhya perevishuvala 60 mln shvejcarskih zolotih frankiv Za zapovitom Antona Ben yaminya Emiliya otrimala kontrolnij paket akcij biznesu 51 Troye ditej Antona vid pershogo shlyubu podali pozov ta zayavili sho yih batko buv bozhevilnim Za radyanskih chasivZa radyanskih chasiv vse sho nalezhalo Emiliyi bulo nacionalizovano na korist radyanskogo narodu Sinu Emiliyi Yurisu vdayetsya evakuyuvati chastinu cinnostej z budinku Pfaba sered yakih buli kolekciya Sevrskoyi Sevres porcelyani kolekcijni zoloti stolovi pribori Mikoli II Cinnosti buli dostavleni u Viden ale tam vikradeni Posol Shveciyi v Latviyi zaproponuvav odruzhitisya z Emiliyeyu zabezpechuyuchi yij takim chinom diplomatichnij zahist Emiliya Ben yaminya vidhilila propoziciyu zvazhayuchi na te sho posol ne mig zabezpechiti zahist dlya yiyi sina Yurisa Cholovik yiyi molodshoyi sestri za dopomogoyu svoyih kontaktiv namagavsya dopomogti Emiliyi cherez vtruchannya uryadu Nimechchini Ale za rezultatami rozsliduvannya diyalnosti gazeti Emiliyi Genrih Gimmler prijshov do visnovku sho vona bula Reichswidrig vorog rejhu Yiyi kolishnij spivrobitnik yakomu vona platila shedri gonorari Vilis Lacis Vilis Lacis stav ministrom vnutrishnih sprav Latvijskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki 1941 roku Emiliyu vislano do Sibiru ne bez vtruchannya V Lacisa 23 veresnya 1941 r trohi bilshe tizhnya pislya yiyi 60 richchya Emiliya Ben yaminya pomerla vid golodu lezhachi na narah iz golimi derev yanimi doshkami DzherelaSimsons Anniya atminas atminas Spogadi spogadi gramatu Draugs Toronto Kanada 1961 Avtobiografiya molodshoyi sestri Emiliyi Anniyi Latiska mova PosilannyaProrochestvo o sudbe Emilii Benyamin 12 chervnya 2015 u Wayback Machine