Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Немає перевірених версій цієї сторінки ймовірно її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту Сальвадор переважн

Економіка Сальвадору

Економіка Сальвадору
Немає цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Сальвадор — переважно, аграрна країна.

Історична довідка

На початку XVII століття основою економіки став землеробство, головним чином — орієнтування на експорт виготовлення та какао. При цьому, варто відзначити, що в колоніальний період розвиток економіки штучно стримувалось Іспанією.

В 1870-ті роки розпочався розвиток капіталістичних відношень і проникнення в країну іноземного капіталу, в цей час почалось будівництво залізниць та розвиток культури кава, який став пізніше головною статтею експорту та основою економіки країни.

Наприкінці XIX ст. аж до 1914 року лідируючі позиції в економіці Сальвадору займала Англія і меншою мірою — інші європейські країни (Німеччина та Франція), вплив США був значно меншим.

В цей період, в кінці XIX — початку XX століття формується правляча олігархія «кавових баронів» (14 сімей «кофетелерос»), яка значною мірою контролювала економічне та політичне життя країни.

За часів правління Карлоса Есета (1890-ті роки) були проведені обмежені реформи, направленні на закріплення та розвиток економіки країни та деякі соціальні гарантії, регламентувавши працю селян, які дозволили покращити умови їхнього життя (зокрема, визначені розміри денного відпрацювання для здольників — «урок» завбільшки 10 ліктів на 10 п'ядей; для землевласників було введено обов'язок щоденно готувати батраків на польових роботах).

Економіка Сальвадору в 1900–1945 роки

Під час правління генерала Фернандо Фігероа (1907–1911) реформи були частково згорнуті (так, оплата за «урок» була зменшена в пять разів, з 1 колона до 18 сентаво), однак після неврожаю та війни з Гондурасом в 1907 році фінанси вийшли з-під контролю, і в 1910-ті роки об'єм зовнішнього боргу країни становив 20 млн доларів.

Після початку Першої світової війни вплив європейського капіталу на економіку Сальвадору значно зменшилось, а вплив США — навпаки, почав все більше зростати. Так, США надали президенту Мелендесу позику в розмірі 16 млн доларів, що дозволило виплатити зовнішній борг Англії, покрити частину внутрішнього боргу та закріпити економічну залежність Сальвадору від уряду та кредитно-фінансових інститутів США.

Світова економічна криза 1929–1933 років важко відзначився на економіці Сальвадору: ціни на каву, який давав в той час 90% експортної продукції країни, впали в 3,6 разів — з 44 до 12 колонів за кінталь («стандартний мішок», 46 кг). В результаті, збанкрутувало багато підприємців і виробників, безробіття стала масовою, всюди знизилась заробітна плата (для держ. службовців — на 30% до 1932 році), але й її виплачували не своєчасно та не повністю. При цьому, на всій території країни мало місце стрімкий ріст злочинності. В таких умовах в січні 1932 року відбулося , жорстоко придушене урядовими силами.

До початку Другої світової війни суттєві позиції в економіці Сальвадору займали англійські та німецькі капітали. Так, генеральний консул Німеччини в Сальвадорі очолив «Іпотечний банк» країни. В 1938 році об'єм англійських інвестицій в економіку Сальвадору становив 1,1 млн фунтів стерлінгів, однак подалі притік грошей практично зупинився і основним джерелом фінансування є реінвестиції.

Упродовж Другої світової війни, з 1939 по 1945 роки США стали єдиним постачальником промислових виробів і пального для Сальвадору, а також основним ринком збуту продукції національної економіки. Після завершення Другої Світової війни другою (після кави) важливою експортною культурою в країні стає бавовник.

Економіка Сальвадору після закінчення Другої Світової війни

В період правління О. Осоріо (1950–1956) активізувалось міське будівництво, в цей період були побудовані перша ГЕС, «золотий міст» через річку , відкриті декілька нових шкіл.

Уряду О. Осоріо та Х. М. Лемуса (1956–1960) проводили політику посиленого притоку в країну іноземного капіталу та уклали зі США ряд згод про фінансову та технічну допомогу.

В 1960 році Сальвадор, Гватемала, Гондурас, Коста-Рика та Нікарагуа підписали договір про створення організації з ціллю прискорити економічний розвиток шляхом об'єднання матеріальних і фінансових ресурсів, ліквідації торгово-митних обмежень та координації економічної політики.

Однак ситуація в економіці суттєво ускладнила економічна криза кінця 1950-тих — початку 1960-тих років, яка була зв'язана з падінням світових цін на каву.

В 1960-ті роки уряди генерала Х. А. Рівера (1962–1967) та Ф. Санчеса Ернандеса (1967–1972) уклали нові договори про економічну допомогу та займи.

Після війни з Гондурасом в 1969 році ситуація в економіці суттєво ускладнилась: ціною воєнної перемоги стало погіршення дипломатичних відносин із сусідніми країнами, розрив багатьох складених господарських зв'язків і необхідність репатріації на своєї території значної кількості біженців.

29.07.1969 Організація американських держав прийняла економічні санкції проти Сальвадору.

Економіка Сальвадору перед початком громадянської війни (1970–1979)

В 1971 році Сальвадор був економічно слаборозвиненою аграрною країною, яка спеціалізується в основному на виготовленні експортних с/г культур. При цьому, в сільському господарстві були широко поширені різні форми оренди та напівфеодальної експлуатації, при гострому «земельному голоду» 59% всієї оброблюваної землі належало 2,5% найбільших господарств розміром понад 50 га. Важливі позиції в економіці займав іноземний капітал (головним чином, США).

В 1972 році, валовий національний продукт становив 2890 млн. колонів, в 1977 році — 3378 млн колонів. Основою економіки було сільське господарство (26% ВНП) та зв'язані з ним лісозаготівлі та лісові промисли (збір смоли «перуанський бальзам»), а також торгівля та сфера послуг (22% ВНП), в меншій мірі промисловість (19% ВНП), зв'язок і транспорт (5% ВНП), будівництво (3%).

В 1970-ті роки монокультурне с/г виробництво забезпечувало 90% доходів від експорту, основним товаром досі залишалась кава (140 тис. га посівних площ, щорічний валовий збір 140–143 тис. тон, 40-41% від об'єму експорту в грошовому еквіваленті), в меншій мірі бавовник (70 тис. га посівних площ, щорічний валовий збір 67-81 тис. т, 25% від об'єму експорту), цукор (6%) та креветки (2%). Для внутрішнього споживання вирощували кукурудзу, сорго, квасолю, цукровий очерет, рис, фрукти та овочі, какао, тютюн, індиго, хенекен. Тим не менш, недолік продовольства змусив купувати за кордоном квасолю, маїс, овочі та інші продукти харчування.

Промисловість була представлена головним чином підприємствами по переробці с/г сировини; підприємствами харчової, текстильної та швейної промисловості. Попри те, що доля міського населення склала 40,2%, чисельність робітничого класу була порівняно невисока: 140 тис. фабрично-заводських і 82 тис. сільських найманих робітників

В жовтні 1974 року урядом був прийнятий закон «про стимулювання експорту», а також оголошено про створення «зони вільної перемоги» в Сан Бартоло, неподалік від міжнародного аеропорту Ілопанго.

До 1976 року 100 тис. селян були безземельними. В 1979 році рівень безробіття в країні досяг 40% населення

Економіка Сальвадору в період громадянської війни (1980–1992)

Тривала громадянська війна нанесла значний збиток економіці Сальвадору: в ході боїв і диверсій ФНЗФМ були зруйновані та пошкоджені багато об'єктів промисловості, соціальної та транспортної інфраструктури («практично кожний міст в країні був зірваний в крайньому випадку один раз»).

В 1979–1982 роки ВВП скоротився на 22,3%, а в розрахунку на душу населення — з 820 доларів (в 1978 році) до 620 доларів (в 1982 році) [в постійних цінах 1980 року].

В 1980–1984 роки об'єм експорту промислової продукції скоротився на 20%, до 1984 року виробничі потужності промисловості Сальвадору використовувались лише на 52%.

Зовнішній борг країни до 1985 року досяг 1 900 млрд доларів США, на обслуговування заборгованості витрачали приблизно половини експортного доходу.

В 1986 році основою економіки як і раніше було сільське господарство (18% ВНП), тут було зайнято 40% працездатного населення і воно приносило понад 80% валютного доходу. Збільшилось значення сфери послуг та торгівлі (54% ВНП), зменшилось — обробна промисловість (15% ВНП), транспорт і зв'язок (4% ВНП).

В 1986 році рівень повного та часткового безробіття досяг 40% працездатного населення; 68,1% населення проживало в бідності, в тому числі 50,6% мали доходи, недостатні для забезпечення мінімально необхідного харчування.

Економіка Сальвадору після громадянської війни (1992–2000)

На початку 1990-тих років після завершення громадянської війни рівень безробіття в країні досяг 60% економічно активного населення, багато підприємств були зруйновані чи не функціонували. В 1992 році уряд почав неоліберальні реформи. Були скорочені державні витрати, в 1993 році — президентом з «близьким кругом» своїх прибічників, отримавши назву «апостоли» (The Apostles) були знову приватизовані банки (націоналізовані ще в 1980 році) та ряд підприємств.

В 1998 році повінь та ураган «Мітч» нанесли значний збиток економіці країни.

Станом на 2001 рік, ВВП країни становив 11,8 млрд доларів США (1900 $ на душу населення), об'єм зовнішнього боргу — 4,0 млрд доларів. Основою економіки залишався сільське господарство (25% ВВП), в якому було зайнято 40% працездатного населення, при цьому велика частина селян є безземельними. Основними експортними товарами залишались кава, цукровий очерет і цукор-сирець, бавовна та бавовник, папір, креветки та одяг (одяг постачається в основному в Гватемалу). Імпортувались машини та обладнання, добрива, а також товари народного вжитку та продукти питання (країна не забезпечує себе продуктами харчування). Станом на 2000–2001 рік Сальвадор був однією з найбідніших країн Латинської Америки (в злиднях проживало 75% населення).

Сучасний стан

Весною 2006 року Сальвадор підписав новий торговельний договір із США та країнами Центральної Америки (CAFTA — Central America Free Trade Agreement).

Станом на 2007 рік, валовий внутрішній продукт країни становив 35,97 млрд доларів США (в перерахунку на душу населення — 5200 доларів на людину). Об'єм зовнішнього боргу становив 8840 млн доларів (32% ВВП).

Сільське господарство

В сільському господарстві зайнято 30% працездатного населення і дає 12% ВВП. Головною експортною статтею є кава, який вже давно перетворився в монокультуру. У 2002 році зібрано 91,5 млн т кави, за цим показником Сальвадор знаходиться на 17 місті у світі. Цукровий очерет вирощуються як на плантаціях, так і в малих господарствах. Для внутрішнього споживання вирощуються кукурудза, рис і хенекен (сізаль).

Промисловість

Промисловість значно постраждала під час громадянської війни. Головні галузі промисловості — харчова, хімічна та текстильна.

Енергетика

На ГЕС виробляється приблизно половини електроенергії. Інша половина виробляється на ТЕС. В 2004 вироблено 5,293 млрд кВт енергії. Її експорт становив 95,5 млн кВт, 11,2 млн кВт було імпортовано.

Транспорт

Автодороги

  • всього — 10886 км, в тому числі
    • з твердим покриттям — 2827 км
    • без твердого покриття — 8059 км

Залізниці

  • всього — 283 км

Аеропорти

  • всього — 65
    • з твердим покриттям — 4
    • без твердого покриття — 61

Торгівля

  • Експорт: 3,686 млрд доларів
  • Статті експорту: кава, цукор, креветки, електроенергія
  • Імпорт: 7326 млрд доларів
  • Статті імпорту: машини, паливо, продовольство

Посилання

  • Сальвадор в Книзі фактів ЦРУ [Архівовано 24 грудня 2018 у Wayback Machine.]

Примітки

  1. Мигель Мармоль. Гнев и боль Сальвадора: страницы жизни и борьбы. М., «Прогресс», 1981. стр.9
  2. «Мировое хозяйство и мировая политика», № 4, 1939, стр. 131
  3. Ю. М. Григорьян. Германский империализм в Латинской Америке (1933–1945). М., «Наука», 1974. стр.24
  4. The New Encyclopedia Britannica. 15th edition. Macropedia. Vol.15. Chicago, 1994. pp.675-680
  5. Большая Советская Энциклопедия. / под ред. А. М. Прохорова. 3-е изд. Т.22. М., «Советская энциклопедия», 1975. стр. 518-521
  6. Эдуардо Галеано. Вскрытые вены Латинской Америки. М., «Прогресс». 1986. стр.143
  7. В. Николаев. У карты мира. // «Международная жизнь», № 4, 1980. стр.151-153
  8. Jose Angel Moroni Bracamonte, David E. Spencer. Strategy and Tactics of the Salvadoran FMLN Guerillas: last battle of the Cold War, blueprint for future conflicts. Westport, Praeger Publisher, 1995. p. 29
  9. Латинская Америка: Справочник. / сост. С. Н. Табунов; под общ. ред. В. В. Вольского. М., Политиздат, 1990.
  10. The New Encyclopedia Britannica. 15th edition. Macropedia. Vol.15. Chicago, 1994. pp.677
  11. Е. Ф. Ростов. Вся экономика планеты в цифрах и фактах: справочник. М., ООО «Издательство АСТ», ООО «Издательство Астрель», 2004. стр. 484–486
  12. Страны и регионы мира: экономико-политический справочник / под ред. А. С. Булатова. М., «Проспект», 2009. стр. 307-309
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або . (березень 2012)
Ця стаття не містить . Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на . Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (березень 2012)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Salvador perevazhno agrarna krayina Istorichna dovidkaNa pochatku XVII stolittya osnovoyu ekonomiki stav zemlerobstvo golovnim chinom oriyentuvannya na eksport vigotovlennya ta kakao Pri comu varto vidznachiti sho v kolonialnij period rozvitok ekonomiki shtuchno strimuvalos Ispaniyeyu V 1870 ti roki rozpochavsya rozvitok kapitalistichnih vidnoshen i proniknennya v krayinu inozemnogo kapitalu v cej chas pochalos budivnictvo zaliznic ta rozvitok kulturi kava yakij stav piznishe golovnoyu statteyu eksportu ta osnovoyu ekonomiki krayini Naprikinci XIX st azh do 1914 roku lidiruyuchi poziciyi v ekonomici Salvadoru zajmala Angliya i menshoyu miroyu inshi yevropejski krayini Nimechchina ta Franciya vpliv SShA buv znachno menshim V cej period v kinci XIX pochatku XX stolittya formuyetsya pravlyacha oligarhiya kavovih baroniv 14 simej kofeteleros yaka znachnoyu miroyu kontrolyuvala ekonomichne ta politichne zhittya krayini Za chasiv pravlinnya Karlosa Eseta 1890 ti roki buli provedeni obmezheni reformi napravlenni na zakriplennya ta rozvitok ekonomiki krayini ta deyaki socialni garantiyi reglamentuvavshi pracyu selyan yaki dozvolili pokrashiti umovi yihnogo zhittya zokrema viznacheni rozmiri dennogo vidpracyuvannya dlya zdolnikiv urok zavbilshki 10 liktiv na 10 p yadej dlya zemlevlasnikiv bulo vvedeno obov yazok shodenno gotuvati batrakiv na polovih robotah Ekonomika Salvadoru v 1900 1945 roki Pid chas pravlinnya generala Fernando Figeroa 1907 1911 reformi buli chastkovo zgornuti tak oplata za urok bula zmenshena v pyat raziv z 1 kolona do 18 sentavo odnak pislya nevrozhayu ta vijni z Gondurasom v 1907 roci finansi vijshli z pid kontrolyu i v 1910 ti roki ob yem zovnishnogo borgu krayini stanoviv 20 mln dolariv Pislya pochatku Pershoyi svitovoyi vijni vpliv yevropejskogo kapitalu na ekonomiku Salvadoru znachno zmenshilos a vpliv SShA navpaki pochav vse bilshe zrostati Tak SShA nadali prezidentu Melendesu poziku v rozmiri 16 mln dolariv sho dozvolilo viplatiti zovnishnij borg Angliyi pokriti chastinu vnutrishnogo borgu ta zakripiti ekonomichnu zalezhnist Salvadoru vid uryadu ta kreditno finansovih institutiv SShA Svitova ekonomichna kriza 1929 1933 rokiv vazhko vidznachivsya na ekonomici Salvadoru cini na kavu yakij davav v toj chas 90 eksportnoyi produkciyi krayini vpali v 3 6 raziv z 44 do 12 koloniv za kintal standartnij mishok 46 kg V rezultati zbankrutuvalo bagato pidpriyemciv i virobnikiv bezrobittya stala masovoyu vsyudi znizilas zarobitna plata dlya derzh sluzhbovciv na 30 do 1932 roci ale j yiyi viplachuvali ne svoyechasno ta ne povnistyu Pri comu na vsij teritoriyi krayini malo misce strimkij rist zlochinnosti V takih umovah v sichni 1932 roku vidbulosya zhorstoko pridushene uryadovimi silami Do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni suttyevi poziciyi v ekonomici Salvadoru zajmali anglijski ta nimecki kapitali Tak generalnij konsul Nimechchini v Salvadori ocholiv Ipotechnij bank krayini V 1938 roci ob yem anglijskih investicij v ekonomiku Salvadoru stanoviv 1 1 mln funtiv sterlingiv odnak podali pritik groshej praktichno zupinivsya i osnovnim dzherelom finansuvannya ye reinvesticiyi Uprodovzh Drugoyi svitovoyi vijni z 1939 po 1945 roki SShA stali yedinim postachalnikom promislovih virobiv i palnogo dlya Salvadoru a takozh osnovnim rinkom zbutu produkciyi nacionalnoyi ekonomiki Pislya zavershennya Drugoyi Svitovoyi vijni drugoyu pislya kavi vazhlivoyu eksportnoyu kulturoyu v krayini staye bavovnik Ekonomika Salvadoru pislya zakinchennya Drugoyi Svitovoyi vijni V period pravlinnya O Osorio 1950 1956 aktivizuvalos miske budivnictvo v cej period buli pobudovani persha GES zolotij mist cherez richku vidkriti dekilka novih shkil Uryadu O Osorio ta H M Lemusa 1956 1960 provodili politiku posilenogo pritoku v krayinu inozemnogo kapitalu ta uklali zi SShA ryad zgod pro finansovu ta tehnichnu dopomogu V 1960 roci Salvador Gvatemala Gonduras Kosta Rika ta Nikaragua pidpisali dogovir pro stvorennya organizaciyi z cillyu priskoriti ekonomichnij rozvitok shlyahom ob yednannya materialnih i finansovih resursiv likvidaciyi torgovo mitnih obmezhen ta koordinaciyi ekonomichnoyi politiki Odnak situaciya v ekonomici suttyevo uskladnila ekonomichna kriza kincya 1950 tih pochatku 1960 tih rokiv yaka bula zv yazana z padinnyam svitovih cin na kavu V 1960 ti roki uryadi generala H A Rivera 1962 1967 ta F Sanchesa Ernandesa 1967 1972 uklali novi dogovori pro ekonomichnu dopomogu ta zajmi Pislya vijni z Gondurasom v 1969 roci situaciya v ekonomici suttyevo uskladnilas cinoyu voyennoyi peremogi stalo pogirshennya diplomatichnih vidnosin iz susidnimi krayinami rozriv bagatoh skladenih gospodarskih zv yazkiv i neobhidnist repatriaciyi na svoyeyi teritoriyi znachnoyi kilkosti bizhenciv 29 07 1969 Organizaciya amerikanskih derzhav prijnyala ekonomichni sankciyi proti Salvadoru Ekonomika Salvadoru pered pochatkom gromadyanskoyi vijni 1970 1979 V 1971 roci Salvador buv ekonomichno slaborozvinenoyu agrarnoyu krayinoyu yaka specializuyetsya v osnovnomu na vigotovlenni eksportnih s g kultur Pri comu v silskomu gospodarstvi buli shiroko poshireni rizni formi orendi ta napivfeodalnoyi ekspluataciyi pri gostromu zemelnomu golodu 59 vsiyeyi obroblyuvanoyi zemli nalezhalo 2 5 najbilshih gospodarstv rozmirom ponad 50 ga Vazhlivi poziciyi v ekonomici zajmav inozemnij kapital golovnim chinom SShA V 1972 roci valovij nacionalnij produkt stanoviv 2890 mln koloniv v 1977 roci 3378 mln koloniv Osnovoyu ekonomiki bulo silske gospodarstvo 26 VNP ta zv yazani z nim lisozagotivli ta lisovi promisli zbir smoli peruanskij balzam a takozh torgivlya ta sfera poslug 22 VNP v menshij miri promislovist 19 VNP zv yazok i transport 5 VNP budivnictvo 3 V 1970 ti roki monokulturne s g virobnictvo zabezpechuvalo 90 dohodiv vid eksportu osnovnim tovarom dosi zalishalas kava 140 tis ga posivnih plosh shorichnij valovij zbir 140 143 tis ton 40 41 vid ob yemu eksportu v groshovomu ekvivalenti v menshij miri bavovnik 70 tis ga posivnih plosh shorichnij valovij zbir 67 81 tis t 25 vid ob yemu eksportu cukor 6 ta krevetki 2 Dlya vnutrishnogo spozhivannya viroshuvali kukurudzu sorgo kvasolyu cukrovij ocheret ris frukti ta ovochi kakao tyutyun indigo heneken Tim ne mensh nedolik prodovolstva zmusiv kupuvati za kordonom kvasolyu mayis ovochi ta inshi produkti harchuvannya Promislovist bula predstavlena golovnim chinom pidpriyemstvami po pererobci s g sirovini pidpriyemstvami harchovoyi tekstilnoyi ta shvejnoyi promislovosti Popri te sho dolya miskogo naselennya sklala 40 2 chiselnist robitnichogo klasu bula porivnyano nevisoka 140 tis fabrichno zavodskih i 82 tis silskih najmanih robitnikiv V zhovtni 1974 roku uryadom buv prijnyatij zakon pro stimulyuvannya eksportu a takozh ogolosheno pro stvorennya zoni vilnoyi peremogi v San Bartolo nepodalik vid mizhnarodnogo aeroportu Ilopango Do 1976 roku 100 tis selyan buli bezzemelnimi V 1979 roci riven bezrobittya v krayini dosyag 40 naselennya Ekonomika Salvadoru v period gromadyanskoyi vijni 1980 1992 Trivala gromadyanska vijna nanesla znachnij zbitok ekonomici Salvadoru v hodi boyiv i diversij FNZFM buli zrujnovani ta poshkodzheni bagato ob yektiv promislovosti socialnoyi ta transportnoyi infrastrukturi praktichno kozhnij mist v krayini buv zirvanij v krajnomu vipadku odin raz V 1979 1982 roki VVP skorotivsya na 22 3 a v rozrahunku na dushu naselennya z 820 dolariv v 1978 roci do 620 dolariv v 1982 roci v postijnih cinah 1980 roku V 1980 1984 roki ob yem eksportu promislovoyi produkciyi skorotivsya na 20 do 1984 roku virobnichi potuzhnosti promislovosti Salvadoru vikoristovuvalis lishe na 52 Zovnishnij borg krayini do 1985 roku dosyag 1 900 mlrd dolariv SShA na obslugovuvannya zaborgovanosti vitrachali priblizno polovini eksportnogo dohodu V 1986 roci osnovoyu ekonomiki yak i ranishe bulo silske gospodarstvo 18 VNP tut bulo zajnyato 40 pracezdatnogo naselennya i vono prinosilo ponad 80 valyutnogo dohodu Zbilshilos znachennya sferi poslug ta torgivli 54 VNP zmenshilos obrobna promislovist 15 VNP transport i zv yazok 4 VNP V 1986 roci riven povnogo ta chastkovogo bezrobittya dosyag 40 pracezdatnogo naselennya 68 1 naselennya prozhivalo v bidnosti v tomu chisli 50 6 mali dohodi nedostatni dlya zabezpechennya minimalno neobhidnogo harchuvannya Ekonomika Salvadoru pislya gromadyanskoyi vijni 1992 2000 Na pochatku 1990 tih rokiv pislya zavershennya gromadyanskoyi vijni riven bezrobittya v krayini dosyag 60 ekonomichno aktivnogo naselennya bagato pidpriyemstv buli zrujnovani chi ne funkcionuvali V 1992 roci uryad pochav neoliberalni reformi Buli skorocheni derzhavni vitrati v 1993 roci prezidentom z blizkim krugom svoyih pribichnikiv otrimavshi nazvu apostoli The Apostles buli znovu privatizovani banki nacionalizovani she v 1980 roci ta ryad pidpriyemstv V 1998 roci povin ta uragan Mitch nanesli znachnij zbitok ekonomici krayini Stanom na 2001 rik VVP krayini stanoviv 11 8 mlrd dolariv SShA 1900 na dushu naselennya ob yem zovnishnogo borgu 4 0 mlrd dolariv Osnovoyu ekonomiki zalishavsya silske gospodarstvo 25 VVP v yakomu bulo zajnyato 40 pracezdatnogo naselennya pri comu velika chastina selyan ye bezzemelnimi Osnovnimi eksportnimi tovarami zalishalis kava cukrovij ocheret i cukor sirec bavovna ta bavovnik papir krevetki ta odyag odyag postachayetsya v osnovnomu v Gvatemalu Importuvalis mashini ta obladnannya dobriva a takozh tovari narodnogo vzhitku ta produkti pitannya krayina ne zabezpechuye sebe produktami harchuvannya Stanom na 2000 2001 rik Salvador buv odniyeyu z najbidnishih krayin Latinskoyi Ameriki v zlidnyah prozhivalo 75 naselennya Suchasnij stanVesnoyu 2006 roku Salvador pidpisav novij torgovelnij dogovir iz SShA ta krayinami Centralnoyi Ameriki CAFTA Central America Free Trade Agreement Stanom na 2007 rik valovij vnutrishnij produkt krayini stanoviv 35 97 mlrd dolariv SShA v pererahunku na dushu naselennya 5200 dolariv na lyudinu Ob yem zovnishnogo borgu stanoviv 8840 mln dolariv 32 VVP Silske gospodarstvo V silskomu gospodarstvi zajnyato 30 pracezdatnogo naselennya i daye 12 VVP Golovnoyu eksportnoyu statteyu ye kava yakij vzhe davno peretvorivsya v monokulturu U 2002 roci zibrano 91 5 mln t kavi za cim pokaznikom Salvador znahoditsya na 17 misti u sviti Cukrovij ocheret viroshuyutsya yak na plantaciyah tak i v malih gospodarstvah Dlya vnutrishnogo spozhivannya viroshuyutsya kukurudza ris i heneken sizal Promislovist Promislovist znachno postrazhdala pid chas gromadyanskoyi vijni Golovni galuzi promislovosti harchova himichna ta tekstilna Energetika Na GES viroblyayetsya priblizno polovini elektroenergiyi Insha polovina viroblyayetsya na TES V 2004 virobleno 5 293 mlrd kVt energiyi Yiyi eksport stanoviv 95 5 mln kVt 11 2 mln kVt bulo importovano Transport Avtodorogi vsogo 10886 km v tomu chisli z tverdim pokrittyam 2827 km bez tverdogo pokrittya 8059 km Zaliznici vsogo 283 km Aeroporti vsogo 65 z tverdim pokrittyam 4 bez tverdogo pokrittya 61TorgivlyaEksport 3 686 mlrd dolariv Statti eksportu kava cukor krevetki elektroenergiya Import 7326 mlrd dolariv Statti importu mashini palivo prodovolstvoPosilannyaSalvador v Knizi faktiv CRU Arhivovano 24 grudnya 2018 u Wayback Machine PrimitkiMigel Marmol Gnev i bol Salvadora stranicy zhizni i borby M Progress 1981 str 9 Mirovoe hozyajstvo i mirovaya politika 4 1939 str 131 Yu M Grigoryan Germanskij imperializm v Latinskoj Amerike 1933 1945 M Nauka 1974 str 24 The New Encyclopedia Britannica 15th edition Macropedia Vol 15 Chicago 1994 pp 675 680 Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya pod red A M Prohorova 3 e izd T 22 M Sovetskaya enciklopediya 1975 str 518 521 Eduardo Galeano Vskrytye veny Latinskoj Ameriki M Progress 1986 str 143 V Nikolaev U karty mira Mezhdunarodnaya zhizn 4 1980 str 151 153 Jose Angel Moroni Bracamonte David E Spencer Strategy and Tactics of the Salvadoran FMLN Guerillas last battle of the Cold War blueprint for future conflicts Westport Praeger Publisher 1995 p 29 Latinskaya Amerika Spravochnik sost S N Tabunov pod obsh red V V Volskogo M Politizdat 1990 The New Encyclopedia Britannica 15th edition Macropedia Vol 15 Chicago 1994 pp 677 E F Rostov Vsya ekonomika planety v cifrah i faktah spravochnik M OOO Izdatelstvo AST OOO Izdatelstvo Astrel 2004 str 484 486 Strany i regiony mira ekonomiko politicheskij spravochnik pod red A S Bulatova M Prospekt 2009 str 307 309 Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti berezen 2012 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno berezen 2012

Дата публікації:
Топ