Ейнштейній-245

Ейнштейній (Es) є синтезованим елементом, отож стандартні атомні маси не можуть бути подані. Як і будь-який штучний елемент, він не має жодного стабільного ізотопа. Першим відкритим ізотопом (в радіоактивному попелі після випробування термоядерної бомби) був ²⁵³Es у 1952 році. Відомі 19 радіонуклідів від ²⁴⁰Es до ²⁵⁸Es, і 3 ізомери ядер (^250mEs, ^254mEs, і ^256mEs). Найбільш довгоживучим ізотопом є ²⁵²Es, який має період напіврозпаду 471.7 днів, або близько 1.293 року.

Таблиця

Символ ізотопу	Z(p)	N(n)	Маса ізотопу (u)	Період напіврозпаду	Типи розпаду	Дочірні ізотопи	Спін і парність ядра
^240Es	99	141	240.06892(43)#	1# с	α
					β^+ (рідко)	240Cf
^241Es	99	142	241.06854(24)#	10(5) с [8(+6−5) с]	α		(3/2−)
					β^+ (рідко)	241Cf
^242Es	99	143	242.06975(35)#	13.5(25) с	α (99.94%)
					β^+, СП (.6%)	(різні)
					β^+ (рідко)	242Cf
^243Es	99	144	243.06955(25)#	21(2) с	β^+ (70%)	243Cf	3/2−#
					α (30%)
^244Es	99	145	244.07088(20)#	37(4) с	β^+ (94.69%)	244Cf
					α (5.3%)
					β^+, СП (.01%)	(різні)
^245Es	99	146	245.07132(22)#	1.1(1) хв	β^+ (60%)	245Cf	(3/2−)
					α (40%)
^246Es	99	147	246.07290(24)#	7.7(5) хв	β^+ (90.1%)	246Cf	4−#
					α (9.9%)
					β^+, СП (.003%)	(різні)
^247Es	99	148	247.07366(3)#	4.55(26) хв	β^+ (93%)		7/2+#
					α (7%)
					СП (9×10^−5%)	(різні)
^248Es	99	149	248.07547(6)#	27(5) хв	β^+ (99.75%)	248Cf	2−#,0+#
					α (.25%)
					β^+, СП (3×10^−5%)	(різні)
^249Es	99	150	249.07641(3)#	102.2(6) хв	β^+ (99.43%)	249Cf	7/2+
					α (.57%)
^250Es	99	151	250.07861(11)#	8.6(1) год	β^+ (97%)	250Cf	(6+)
					α (3%)
^250mEs	200(150)# кеВ			2.22(5) год	ЗЕ (99%)	250Cf	1(−)
					α (1%)	246Bk
^251Es	99	152	251.079992(7)	33(1) год	ЗЕ (99.51%)	251Cf	(3/2−)
					α (.49%)
^252Es	99	153	252.08298(5)	471.7(19) дня	α (76%)		(5−)
					ЗЕ (24%)	252Cf
					β^− (.01%)	252Fm
^253Es	99	154	253.0848247(28)	20.47(3) дня	α		7/2+
					СП (8.7×10^−6%)	(різні)
^254Es	99	155	254.088022(5)	275.7(5) дня	α		(7+)
					ЗЕ (10^−4%)	254Cf
					СП (3×10^−6%)	(різні)
					β^− (1.74×10^−6%)	254Fm
^254mEs	84.2(25) кеВ			39.3(2) год	β^− (98%)	254Fm	2+
					ІП (3%)	^254Es
					α (.33%)	250Bk
					ЗЕ (.078%)	254Cf
					СП (.0045%)	(різні)
^255Es	99	156	255.090273(12)	39.8(12) дня	β^− (92%)	255Fm	(7/2+)
					α (8%)
					СП (.0041%)	(різні)
^256Es	99	157	256.09360(11)#	25.4(24) хв	β^−	256Fm	(1+,0−)
^256mEs	0(100)# кеВ			7.6 год	β^− (99.99%)	256Fm	(8+)
					β^−, СП (.002%)	(різні)
^257Es	99	158	257.09598(44)#	7.7(2) дня	β^−	257Fm	7/2+#
					α
^258Es	99	159	258.09952(32)#	3# хв

1. Скорочення:
   ЗЕ: Захоплення електрону
   ІП: Ізомерний перехід
   СП: Спонтанний поділ
2. Найпоширеніший ізотоп

Нотатки

• Оцінки, позначені #, отримані не з чисто експериментальних даних, але частково з загальних тенденцій. Спіни зі слабким оцінковим обґрунтуванням взяті в дужки.
• Невизначеності подано в скороченій формі в дужках після відповідних останніх цифр. Невизначеність позначає одне стандартне відхилення за винятком ізотопного складу і атомної маси від IUPAC, яка використовує розширені невизначеності.

Примітки

1. . nucleonica. Архів оригіналу за 19 лютого 2017. Процитовано 3 січня 2016.

Посилання

• Маси ізотопів взяті з:
  • G. Audi; A. H. Wapstra; C. Thibault; J. Blachot; O. Bersillon (2003). (PDF). . 729: 3—128. Bibcode:2003NuPhA.729....3A. doi:10.1016/j.nuclphysa.2003.11.001. Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2008. Процитовано 3 січня 2016.
• Кількісні співвідношення ізотопів і стандартні атомні маси взяті з:
  • J. R. de Laeter; J. K. Böhlke; P. De Bièvre; H. Hidaka; H. S. Peiser; K. J. R. Rosman; P. D. P. Taylor (2003). . Pure and Applied Chemistry. 75 (6): 683—800. doi:10.1351/pac200375060683. Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 3 січня 2016.
  • M. E. Wieser (2006). . Pure and Applied Chemistry. 78 (11): 2051—2066. doi:10.1351/pac200678112051. Архів оригіналу за 4 січня 2019. Процитовано 3 січня 2016. Загальний огляд.
• Період напіврозпаду, спін, і дані ізомерів взяті з: See editing notes on .
  • G. Audi; A. H. Wapstra; C. Thibault; J. Blachot; O. Bersillon (2003). (PDF). . 729: 3—128. Bibcode:2003NuPhA.729....3A. doi:10.1016/j.nuclphysa.2003.11.001. Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2008. Процитовано 3 січня 2016.
  • . . (Brookhaven National Laboratory). Архів оригіналу за 13 травня 2019. Процитовано September 2005.
  • N. E. Holden (2004). Table of the Ізотопи. У D. R. Lide (ред.). (вид. 85th). CRC Press. Section 11. ISBN .

Ізотопи каліфорнію	Ізотопи ейнштейнію	Ізотопи фермію
Таблиця ізотопів

H

He

Li

Be

B

C

N

O

Ne

Si

Sc

Ti

Fe

Ge

*

Pb

Ra

**

*

**

Th

U

Pu

Cf

Es

Fm

Md

No