Ді брівка село у Миргородській міській громаді Миргородського району Полтавської області України Населення становить 950

село Дібрівка
Герб	Прапор
Країна	Україна
Область	Полтавська область
Район	Миргородський район
Громада	Миргородська міська громада
Код КАТОТТГ	UA53060230100058100
Основні дані
Населення	950
Поштовий індекс	37621
Телефонний код	+380 5355
Географічні дані
Географічні координати	50°02′18″ пн. ш. 33°31′05″ сх. д. / 50.03833° пн. ш. 33.51806° сх. д.Координати: 50°02′18″ пн. ш. 33°31′05″ сх. д. / 50.03833° пн. ш. 33.51806° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	131 м
Відстань до; обласного центру	до м. Миргород — 9 км км
Місцева влада
Адреса ради	37622, Полтавська обл., Миргородський р-н, с.Дібрівка
Карта
	Дібрівка
	Дібрівка
Мапа
	Дібрівка у Вікісховищі

Ді́брівка — село у Миргородській міській громаді Миргородського району Полтавської області України. Населення становить 950 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Дібрівська сільська рада.

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Дібрівка.

Географія

Село Дібрівка знаходиться за 3 км від лівого берега річки Лихобабівка, за 0,5 км від села (Веселе). По селу протікає пересихаючий струмок з загатою.

Символіка

Символіка затверджена 3 березня 2020 р. рішенням сесії сільської ради. Автори - О.І.Маскевич, В.М.Джунь, Я.В.Квілінський.

Герб

Щит понижено скошений праворуч на золоте та синє поля. На верхньому золотому полі зображений чорний кінь із червленими (червоними) копитами, який скаче. Це супроводжується у верхньому лівому куті червленим (червоним) лапчастим (козацьким) хрестом (символ Полтавської области). На нижньому синьому полі зображені три золоті жолуді на золотій гілці з двома такими ж листками. Щит розміщений у золотому картуші та увінчаний золотою сільською короною. Під щитом на синій стрічці, підбитій золотом, золотими літерами напис "ДІБРІВКА".

Чорний кінь символізує степові простори, на яких розводили табуни коней. Кращі з них поповнювали кінну частину Миргородського козацького полку, а потім і (Дібрівського кінного заводу). Малиновий лапчастий хрест символізує славну історію козацької доби та знаходження села у Полтавській області (жовтий (золотий) лапчастий (козацький) хрест у синьому полі – символ Полтавщини (як прапор Полтавської області так і її герб). Дубова гілка символізує назву села (від слова "діброва"). Герб є промовистим.

Прапор

Прямокутне полотнище зі співвідношенням ширини до довжини 2:3. Понижено та розділено по діагоналі від древка до нижнього вільного краю. На верхньому жовтому полі зображений чорний кінь із червоними копитами, який скаче. Це супроводжується у верхньому лівому куті червоним (малиновим) розширеним хрестом. На нижньому синьому полі зображені три жовті жолуді на жовтій гілці з двома такими ж листками.

Конезавод

У селі Дібрівка розмістився один з найбільших конезаводів України — Дібрівський кінний завод заснований у 1888 році князем (Дмитром Костянтиновичем Романовим).

Завод розводить (російських) та орловських рисаків, а також (новоолександрівських ваговозів). Щодня за конями слідкують, миють та годують десятки людей.

Найвідоміший представник дібрівських орловських рисаків — Піон 1966—1991 (Отклик — Приданниця), неодноразовий рекордист породи. Жвавість 2.00.1. Однак його феномен полягає не лише в досягненнях на біговій доріжці — він дав численне потомство жвавих дітей та внуків, визнаний найкращим жеребцем-плідником і є родоначальником нової лінії орловської рисистої породи.

Сама природа створила це місце саме для розведення коней. На Дібрівському кінному заводі виробляють кумис, що має дуже поживні якості.

Щороку 2 травня в селі Дібрівка проводиться свято — перегони коней рисистих порід. Це свято відвідують тисячі гостей та туристів, багато з яких приїжджають з миргородського курорту. Тут відбуваються перегони між найліпшими наїзниками, за якими слідкують безліч охочих.

До 2008 р. тут також існувала спортивна школа, що виховувала справжніх наїзників.

Об'єкти соціальної сфери

Школа.

Пам'ятки

Перед конторою конезаводу стоїть бронзовий пам'ятник кобилі та лошаті (в натуральну величину).

Відомі уродженці

Головко Григорій Володимирович (1900 — 1982) — архітектор.
(Стасенко Михайло Дмитрович) (1870 — 1958)— майстер-наїзник міжнародного класу.
(Віценя Лідія Миколаївна) (1954)- українська поетеса, прозаїкиня, публіцистка та журналістка.
Квілінський Ян Владиславович (27.02.1989 – 23.01.2024) – колишній сільський голова Дібрівки (2015 – 2020), Один із авторів символіки села. Воїн Збройних Сил України, учасник Російського вторгнення в Україну (24.02.2022 – 23.01.2024).

Примітки

Розыгрыш приза Дубровского конного завода [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 26 листопада 2010.
. Архів оригіналу за 21 вересня 2010. Процитовано 26 листопада 2010.
Дібрівська гімназія Миргородської міської ради Полтавської області https://pl.isuo.org/ru/schools/view/id/20615
Олена Луценко. Гітлеру сподобалась наша Гільда // Газета по-українськи. — 27 грудня 2013. — № 109 (1651). — С. 8.

Посилання

Офіційний сайт Дібрівської сільської ради
Погода в селі Дібрівка [ 25 червня 2008 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Розыгрыш приза Дубровского конного завода [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.](рос.)

[2] . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 26 листопада 2010.

[3] . Архів оригіналу за 21 вересня 2010. Процитовано 26 листопада 2010.

[4] Дібрівська гімназія Миргородської міської ради Полтавської області https://pl.isuo.org/ru/schools/view/id/20615

[ГУ8-5] Олена Луценко. Гітлеру сподобалась наша Гільда // Газета по-українськи. — 27 грудня 2013. — № 109 (1651). — С. 8.