Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Довжиця Должиця пол Dołżyca село в Польщі у гміні Тісна Ліського повіту Підкарпатського воєводства Знаходиться на прадав

Довжиця (Підкарпатське воєводство)

Довжиця (Підкарпатське воєводство)

Довжиця, Должиця (пол. Dołżyca) — село в Польщі, у гміні Тісна Ліського повіту Підкарпатського воєводства. Знаходиться на прадавній етнічній український території. Населення — 76 осіб (2011).

Село
Довжиця, Должиця
пол. Dołżyca

image

Координати 49°13′18″ пн. ш. 22°20′25″ сх. д. / 49.22194444002777658° пн. ш. 22.34027778002777964° сх. д. / 49.22194444002777658; 22.34027778002777964Координати: 49°13′18″ пн. ш. 22°20′25″ сх. д. / 49.22194444002777658° пн. ш. 22.34027778002777964° сх. д. / 49.22194444002777658; 22.34027778002777964

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Ліський повіт
Гміна Тісна
Висота центру 644  м
Населення 76 осіб (2011)
Часовий пояс , влітку
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-607 Cisna
Автомобільний код RLS
SIMC 0347809
GeoNames 773053
OSM ↑1748181 ·R (Гміна Тісна)
image
image
Довжиця, Должиця
Довжиця, Должиця (Польща)
image
image
Довжиця, Должиця
Довжиця, Должиця (Підкарпатське воєводство)
image Довжиця, Должиця у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Довжиця.

Розташування

Розташоване серед гірських пасом Західних Бескидів, недалеко від кордону зі Словаччиною. Село розташоване на березі річки Солинка, за 2 км на північний схід від Тісни, за 29 км на півдні від Лісько. Через поселення проходить залізнична колія до села Майдан.

image
Стара церква що існувала 1744-1907 рр.
image
Церква св. Миколая, що існувала з 1907 до 1952 рр.

Назва

У ході кампанії перейменування українських назв на польські село в 1977—1981 рр. називалось Длуґополє (пол. Długopole).

Історія

Ця стаття не містить . Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на . Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (серпень 2020)

З 1772 р. до 1918 року в складі Австро-Угорщини. В 1785 р селу належало 11.07 км² земель. Прізвища родин на 1787 рік згідно австрійських кадастрових записів: Андера (Andera), Бесіда (Besyda) (2 родини), Ланник (Lannyk) (2 родини), Нестор (Nestor) (2 родини), Тарнавський (Tarnavs'kyj). 1904 року через село офіційно введена вузькоколійна залізниця від Нового Лупкова до Тісної з продовженням через Кальницю до Бескиду. З листопада 1918 по січень 1919 тут існувала Команчанська Республіка.

В період 1945-1946 рр. в цьому районі тривала боротьба між підрозділами УПА та польськими й радянським військами. Українське населення було насильно переселене на територію СРСР в 1946 році. Родини, яким вдалось уникнути переселення, 1947 року під час Операції Вісла було вивезено на територію північної та західної Польщі. У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Церква

За часів І-ї Речі Посполитої і в перші роки австрійської влади село мало власну парафіяльну церкву. Існувала вона принаймні до 1808 р. Останнім парохом був о. Михал Чянський (Щанський). З 1810 р. місцева церква була передана до парафії м. Тісна (Балигородський деканат, з 1924 року — Тіснянський). Греко-католицька дерев'яна церква Св. Миколая Чудотворця побудована на місці старої 1830 р., філіальна, згодом парафіальна, була замінена на нову в 1907 р. Гроші на побудову останньої передали емігранти з с. Довжиця зі США. Будували церкву два майстри з м. Перемишль — Микола Лазор і Григорій Лаврівський за допомогою мешканців села. Іконостасу не мала. Останній парох — о. Євстафій Хархаліс. Після 1947 р. церква стояла спустошена. Розібрана на будівельні матеріали в 1952 р. На місці церкви у 80-х рр. ХХ ст. було встановлено дерев'яний хрест. В Історичному Музею Сяника (Музей Ікон) зберігається ікона 18 ст., яка походить з місцевої церкви. В селі було два цвинтарі — церковний (знищений) і поховальний (залишилось декілька надгробків). Біля поховального була побудована мурована капличка (знищена).

Демографія

На 1785 р. населення складалося з 150 греко-католиків, 8 римо-католиків і 5 юдеїв. 1840 — 271 греко-католик, 1859 — 262 греко-католики, 1879 — 309 греко-католиків, 1899 — 360 греко-католиків, 1921 — 325 осіб (у 53 житлових будинках): 316 греко-католиків (українців), 5 римо-католиків, 4 юдеї, 1926 — 342 греко-католики, 1936 — 443 греко-католики. У 1939 році в селі проживало 450 мешканців, з них 440 українців-грекокатоликів, 5 українців-римокатоликів і 5 євреїв. Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 47 2 38 7
Жінки 29 6 19 4
Разом 76 8 57 11

Примітки

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 42.
  3. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела

  • Dołżyca (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 110. (пол.)
  • Archiwum Państwowe w Rzeszowie Oddział w Sanoku. Фонд - 431/0 Akta stanu cywilnego Parafii Greckokatolickiej w Cisnej - метрики за період з 1785 по 1903 рр.
  • Archiwum Państwowe w Przemyślu. Фонд - 142/0 Archiwum Greckokatolickiego Biskupstwa w Przemyślu - метричні записи за періоди: 1785-1786, 1788-1838 рр.
  • (Polish) . 1 червня 2008. Архів оригіналу за 25 жовтня 2013. Процитовано 28 серпня 2012.
  • - спомини доньки останнього пароха, світлини та документи


image Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dovzhicya Dolzhicya pol Dolzyca selo v Polshi u gmini Tisna Liskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Znahoditsya na pradavnij etnichnij ukrayinskij teritoriyi Naselennya 76 osib 2011 Selo Dovzhicya Dolzhicya pol Dolzyca Koordinati 49 13 18 pn sh 22 20 25 sh d 49 22194444002777658 pn sh 22 34027778002777964 sh d 49 22194444002777658 22 34027778002777964 Koordinati 49 13 18 pn sh 22 20 25 sh d 49 22194444002777658 pn sh 22 34027778002777964 sh d 49 22194444002777658 22 34027778002777964 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Liskij povitGmina TisnaVisota centru 644 mNaselennya 76 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 13Poshtovij indeks 38 607 CisnaAvtomobilnij kod RLSSIMC 0347809GeoNames 773053OSM 1748181 R Gmina Tisna Dovzhicya DolzhicyaDovzhicya Dolzhicya Polsha Dovzhicya DolzhicyaDovzhicya Dolzhicya Pidkarpatske voyevodstvo Dovzhicya Dolzhicya u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Dovzhicya RoztashuvannyaRoztashovane sered girskih pasom Zahidnih Beskidiv nedaleko vid kordonu zi Slovachchinoyu Selo roztashovane na berezi richki Solinka za 2 km na pivnichnij shid vid Tisni za 29 km na pivdni vid Lisko Cherez poselennya prohodit zaliznichna koliya do sela Majdan Stara cerkva sho isnuvala 1744 1907 rr Cerkva sv Mikolaya sho isnuvala z 1907 do 1952 rr NazvaU hodi kampaniyi perejmenuvannya ukrayinskih nazv na polski selo v 1977 1981 rr nazivalos Dlugopolye pol Dlugopole IstoriyaCya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno serpen 2020 Z 1772 r do 1918 roku v skladi Avstro Ugorshini V 1785 r selu nalezhalo 11 07 km zemel Prizvisha rodin na 1787 rik zgidno avstrijskih kadastrovih zapisiv Andera Andera Besida Besyda 2 rodini Lannik Lannyk 2 rodini Nestor Nestor 2 rodini Tarnavskij Tarnavs kyj 1904 roku cherez selo oficijno vvedena vuzkokolijna zaliznicya vid Novogo Lupkova do Tisnoyi z prodovzhennyam cherez Kalnicyu do Beskidu Z listopada 1918 po sichen 1919 tut isnuvala Komanchanska Respublika V period 1945 1946 rr v comu rajoni trivala borotba mizh pidrozdilami UPA ta polskimi j radyanskim vijskami Ukrayinske naselennya bulo nasilno pereselene na teritoriyu SRSR v 1946 roci Rodini yakim vdalos uniknuti pereselennya 1947 roku pid chas Operaciyi Visla bulo vivezeno na teritoriyu pivnichnoyi ta zahidnoyi Polshi U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Krosnenskogo voyevodstva Cerkva Za chasiv I yi Rechi Pospolitoyi i v pershi roki avstrijskoyi vladi selo malo vlasnu parafiyalnu cerkvu Isnuvala vona prinajmni do 1808 r Ostannim parohom buv o Mihal Chyanskij Shanskij Z 1810 r misceva cerkva bula peredana do parafiyi m Tisna Baligorodskij dekanat z 1924 roku Tisnyanskij Greko katolicka derev yana cerkva Sv Mikolaya Chudotvorcya pobudovana na misci staroyi 1830 r filialna zgodom parafialna bula zaminena na novu v 1907 r Groshi na pobudovu ostannoyi peredali emigranti z s Dovzhicya zi SShA Buduvali cerkvu dva majstri z m Peremishl Mikola Lazor i Grigorij Lavrivskij za dopomogoyu meshkanciv sela Ikonostasu ne mala Ostannij paroh o Yevstafij Harhalis Pislya 1947 r cerkva stoyala spustoshena Rozibrana na budivelni materiali v 1952 r Na misci cerkvi u 80 h rr HH st bulo vstanovleno derev yanij hrest V Istorichnomu Muzeyu Syanika Muzej Ikon zberigayetsya ikona 18 st yaka pohodit z miscevoyi cerkvi V seli bulo dva cvintari cerkovnij znishenij i pohovalnij zalishilos dekilka nadgrobkiv Bilya pohovalnogo bula pobudovana murovana kaplichka znishena DemografiyaNa 1785 r naselennya skladalosya z 150 greko katolikiv 8 rimo katolikiv i 5 yudeyiv 1840 271 greko katolik 1859 262 greko katoliki 1879 309 greko katolikiv 1899 360 greko katolikiv 1921 325 osib u 53 zhitlovih budinkah 316 greko katolikiv ukrayinciv 5 rimo katolikiv 4 yudeyi 1926 342 greko katoliki 1936 443 greko katoliki U 1939 roci v seli prozhivalo 450 meshkanciv z nih 440 ukrayinciv grekokatolikiv 5 ukrayinciv rimokatolikiv i 5 yevreyiv Demografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 47 2 38 7 Zhinki 29 6 19 4 Razom 76 8 57 11PrimitkiGUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 42 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 DzherelaDolzyca 2 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1881 T II S 110 pol Archiwum Panstwowe w Rzeszowie Oddzial w Sanoku Fond 431 0 Akta stanu cywilnego Parafii Greckokatolickiej w Cisnej metriki za period z 1785 po 1903 rr Archiwum Panstwowe w Przemyslu Fond 142 0 Archiwum Greckokatolickiego Biskupstwa w Przemyslu metrichni zapisi za periodi 1785 1786 1788 1838 rr Polish 1 chervnya 2008 Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2013 Procitovano 28 serpnya 2012 spomini donki ostannogo paroha svitlini ta dokumenti Portal Polsha Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ