Микола Іванович Днепровський (рос. Николай Иванович Днепровский; 13 листопада 1887 – 4 лютого 1944) — радянський астроном.
Днепровський Микола Іванович | |
---|---|
Народився | 1 (13) листопада 1887 Ярцево, Духовщинський повіт, Смоленська губернія, Російська імперія |
Помер | 4 лютого 1944 (56 років) |
Країна | Російська імперія СРСР |
Діяльність | астроном |
Alma mater | d |
Заклад | Пулковська обсерваторія |
Родився в селищі при станції Ярцево (нині місто) недалеко від Смоленська. У 1911 закінчив Московський університет і був залишений при кафедрі астрономії для підготовки до професорського звання. З 1912 — понадштатною асистент обсерваторії Московського університету. У 1914-1915 — на військовій службі, учасник першої світової війни. У 1915-1937 працював у Пулковській обсерваторії (з 1932 — заступник директора з наукової частини). Одночасно з 1920 працював у Ленінградському астрономо-геодезичному інституті, який надалі увійшов до складу Астрономічного інституту. У 1919 організував у Пулковській обсерваторії радіотехнічну службу часу, що забезпечила з 1921 регулярну передачу сигналів точного часу для всієї країни. З 1924 — секретар Міжвідомчого комітету Служби часу при Пулковській обсерваторії, з 1925 — завідувач його технічним бюро.
Основні наукові роботи відносяться до фундаментальної астрометрії. Визначав відмінювання зірок зі спостережень на вертикальному колі Струве — Ертеля, за матеріалами цих спостережень створив три оригінальних абсолютних каталоги й один зведений каталог. На основі детальних досліджень павільйонної рефракції прийшов до висновку про доцільність перенесення вертикального кола на інше місце і в 1928 організував перенесення цього інструменту в новий павільйон. Опублікував низку досліджень, що сприяли поліпшенню Пулковських таблиць рефракції, і підготував їхнє третє видання (1930). У 1932 на астрометричній конференції у разом з Б.П.Герасимовичем виступив з доповіддю «Зоряна астрономія і фундаментальні системи положень зірок», зробив великий вплив на подальший розвиток астрометрії в СРСР. У доповіді була висловлена ідея створення нової незалежної системи координат, яка була б реалізована зоряним каталогом, заснованим на спостереженнях тільки слабких зірок (КСЗ), власні рухи яких визначалися б відносно далеких галактик. Надалі приділив багато уваги організаційних питань цієї роботи, що широко розгорнулася в обсерваторіях СРСР в післявоєнні роки під керівництвом М.С.Звєрєва, а потім і в деяких зарубіжних обсерваторіях. Одночасно з астрономом Миколаївської обсерваторії Б.К.Залєсським висловив ідею про доцільність постановки спостережень відмін зірок на одному й тому ж інструменті з двох обсерваторій у Північній та Південній півкулях, симетрично розташованих відносно екватора. Ця ідея була реалізована потім в роботах Мюнхенської обсерваторії і відображена в роботах (1963-1966) Чилійської експедиції Пулковської обсерваторії на фотографічному вертикальному колі, а також в подальших планах спостережень на цьому інструменті.
Література
- Зверев М. С. Николай Иванович Днепровский (1887—1944) // Историко-астрономические исследования. Выпуск XV / отв. ред.: Л. Е. Майстров. — Москва, 1980.
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Г. Астрономы: Биографический справочник. — Киев : Наукова думка, 1986.
Посилання
- Астронет [ 24 грудня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikola Ivanovich Dneprovskij ros Nikolaj Ivanovich Dneprovskij 13 listopada 1887 4 lyutogo 1944 radyanskij astronom Dneprovskij Mikola IvanovichNarodivsya1 13 listopada 1887 Yarcevo Duhovshinskij povit Smolenska guberniya Rosijska imperiyaPomer4 lyutogo 1944 1944 02 04 56 rokiv Krayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistastronomAlma materdZakladPulkovska observatoriya Rodivsya v selishi pri stanciyi Yarcevo nini misto nedaleko vid Smolenska U 1911 zakinchiv Moskovskij universitet i buv zalishenij pri kafedri astronomiyi dlya pidgotovki do profesorskogo zvannya Z 1912 ponadshtatnoyu asistent observatoriyi Moskovskogo universitetu U 1914 1915 na vijskovij sluzhbi uchasnik pershoyi svitovoyi vijni U 1915 1937 pracyuvav u Pulkovskij observatoriyi z 1932 zastupnik direktora z naukovoyi chastini Odnochasno z 1920 pracyuvav u Leningradskomu astronomo geodezichnomu instituti yakij nadali uvijshov do skladu Astronomichnogo institutu U 1919 organizuvav u Pulkovskij observatoriyi radiotehnichnu sluzhbu chasu sho zabezpechila z 1921 regulyarnu peredachu signaliv tochnogo chasu dlya vsiyeyi krayini Z 1924 sekretar Mizhvidomchogo komitetu Sluzhbi chasu pri Pulkovskij observatoriyi z 1925 zaviduvach jogo tehnichnim byuro Osnovni naukovi roboti vidnosyatsya do fundamentalnoyi astrometriyi Viznachav vidminyuvannya zirok zi sposterezhen na vertikalnomu koli Struve Ertelya za materialami cih sposterezhen stvoriv tri originalnih absolyutnih katalogi j odin zvedenij katalog Na osnovi detalnih doslidzhen paviljonnoyi refrakciyi prijshov do visnovku pro docilnist perenesennya vertikalnogo kola na inshe misce i v 1928 organizuvav perenesennya cogo instrumentu v novij paviljon Opublikuvav nizku doslidzhen sho spriyali polipshennyu Pulkovskih tablic refrakciyi i pidgotuvav yihnye tretye vidannya 1930 U 1932 na astrometrichnij konferenciyi u razom z B P Gerasimovichem vistupiv z dopoviddyu Zoryana astronomiya i fundamentalni sistemi polozhen zirok zrobiv velikij vpliv na podalshij rozvitok astrometriyi v SRSR U dopovidi bula vislovlena ideya stvorennya novoyi nezalezhnoyi sistemi koordinat yaka bula b realizovana zoryanim katalogom zasnovanim na sposterezhennyah tilki slabkih zirok KSZ vlasni ruhi yakih viznachalisya b vidnosno dalekih galaktik Nadali pridiliv bagato uvagi organizacijnih pitan ciyeyi roboti sho shiroko rozgornulasya v observatoriyah SRSR v pislyavoyenni roki pid kerivnictvom M S Zvyeryeva a potim i v deyakih zarubizhnih observatoriyah Odnochasno z astronomom Mikolayivskoyi observatoriyi B K Zalyesskim visloviv ideyu pro docilnist postanovki sposterezhen vidmin zirok na odnomu j tomu zh instrumenti z dvoh observatorij u Pivnichnij ta Pivdennij pivkulyah simetrichno roztashovanih vidnosno ekvatora Cya ideya bula realizovana potim v robotah Myunhenskoyi observatoriyi i vidobrazhena v robotah 1963 1966 Chilijskoyi ekspediciyi Pulkovskoyi observatoriyi na fotografichnomu vertikalnomu koli a takozh v podalshih planah sposterezhen na comu instrumenti LiteraturaZverev M S Nikolaj Ivanovich Dneprovskij 1887 1944 Istoriko astronomicheskie issledovaniya Vypusk XV otv red L E Majstrov Moskva 1980 Kolchinskij I G Korsun A A Rodriges M G Astronomy Biograficheskij spravochnik Kiev Naukova dumka 1986 PosilannyaAstronet 24 grudnya 2010 u Wayback Machine