Дзьобак золотоголовий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самиця золотоголового дзьобака | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Chrysocolaptes xanthocephalus Walden & , 1872 | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Chrysocolaptes lucidus xanthocephalus | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Дзьоба́к золотоголовий (Chrysocolaptes xanthocephalus) — вид дятлоподібних птахів родини дятлових (Picidae). Ендемік Філіппін. Раніше вважався конспецифічним з великим дзьобаком, однак був визнаний окремим видом.
Опис
Довжина птаха становить 28-34 см. Голова, шия і нижня частина тіла золотисто-жовта, спина і крила червоні. Дзьоб і лапи бліді. У самців верхня частина голови яскраво-червона, у самиць голова повністю жовта.
Поширення і екологія
Золотоголові дзьобаки мешкають на островах Негрос і Панай в групі Вісайських островів в центральній частині Філіппінського архіпелагу, раніше траплялися також на островах Гуймарас, Масбате і [en]. Вони живуть у вологих тропічних лісах, в мангрових і вторинних заростях та на плантаціях. Зустрічаються на висоті до 900 м над рівнем моря.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, популяція золотоголових дзьобаків становить від 250 до 1000 дорослих птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки
- BirdLife International (2016). Chrysocolaptes xanthocephalus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 14 вересня 2022
- Chrysocolaptes xanthocephalus у базі Avibase.
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Woodpeckers. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 14 вересня 2022.
- Allen, Desmond (2020). Birds of the Philippines. Barcelona: Lynx and Birdlife International Guides. с. 214—217.
- Collar, Nigel J. (2011). Species limits in some Philippine birds including the Greater Flameback Chrysocolaptes lucidus (PDF). . 27: 29—38.
Джерела
- Hans Winkler, David A. Christie and David Nurney: Woodpeckers. A Guide to the Woodpeckers, Piculets and Wrynecks of the World. Pica Press, Robertsbridge 1995, , S. 70–71, 226–227.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzobak zolotogolovijSamicya zolotogolovogo dzobakaOhoronnij statusPid zagrozoyu zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Dyatlopodibni Piciformes Rodina Dyatlovi Picidae Rid Sultanskij dzobak Chrysocolaptes Vid Dzobak zolotogolovijBinomialna nazvaChrysocolaptes xanthocephalus Walden amp 1872SinonimiChrysocolaptes lucidus xanthocephalusPosilannyaVikishovishe Chrysocolaptes xanthocephalusVikividi Chrysocolaptes xanthocephalusITIS 1145304MSOP 22726572 Dzoba k zolotogolovij Chrysocolaptes xanthocephalus vid dyatlopodibnih ptahiv rodini dyatlovih Picidae Endemik Filippin Ranishe vvazhavsya konspecifichnim z velikim dzobakom odnak buv viznanij okremim vidom OpisPara zolotogolovih dzobakiv samicya zliva samec sprava Dovzhina ptaha stanovit 28 34 sm Golova shiya i nizhnya chastina tila zolotisto zhovta spina i krila chervoni Dzob i lapi blidi U samciv verhnya chastina golovi yaskravo chervona u samic golova povnistyu zhovta Poshirennya i ekologiyaZolotogolovi dzobaki meshkayut na ostrovah Negros i Panaj v grupi Visajskih ostroviv v centralnij chastini Filippinskogo arhipelagu ranishe traplyalisya takozh na ostrovah Gujmaras Masbate i en Voni zhivut u vologih tropichnih lisah v mangrovih i vtorinnih zarostyah ta na plantaciyah Zustrichayutsya na visoti do 900 m nad rivnem morya ZberezhennyaMSOP klasifikuye cej vid yak takij sho perebuvaye pid zagrozoyu zniknennya Za ocinkami doslidnikiv populyaciya zolotogolovih dzobakiv stanovit vid 250 do 1000 doroslih ptahiv Yim zagrozhuye znishennya prirodnogo seredovisha PrimitkiBirdLife International 2016 Chrysocolaptes xanthocephalus informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 14 veresnya 2022 Chrysocolaptes xanthocephalus u bazi Avibase Gill Frank Donsker David red 2022 Woodpeckers IOC World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 14 veresnya 2022 Allen Desmond 2020 Birds of the Philippines Barcelona Lynx and Birdlife International Guides s 214 217 Collar Nigel J 2011 Species limits in some Philippine birds including the Greater Flameback Chrysocolaptes lucidus PDF 27 29 38 DzherelaHans Winkler David A Christie and David Nurney Woodpeckers A Guide to the Woodpeckers Piculets and Wrynecks of the World Pica Press Robertsbridge 1995 ISBN 0 395 72043 5 S 70 71 226 227 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi