Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Едвард Джеймс «Джим» Корбетт (англ. Edward James "Jim" Corbett; 25 липня 1875, Найнітал, Об'єднані провінції Аґри і Ауда, Британська Індія — 19 квітня 1955, Н'єрі, Кенія) — британський мисливець, захисник природи, письменник і натураліст. Він мав чин полковника в британській індійській армії, і уряд об'єднаних провінцій Аґри і Ауда (нині індійські штати Уттар-Прадеш і Уттаракханд) часто запрошував його для полювання на тигрів і леопардів, які ставали людожерами в селах регіонів Кумаон і Гархвал.
| Едвард Джеймс «Джим» Корбетт | |
|---|---|
| англ. Edward James "Jim" Corbett | |
 | |
| Народився | 25 липня 1875 Найнітал, Об'єднані провінції Аґри і Ауда, Британська Індія |
| Помер | 19 квітня 1955 (79 років) Н'єрі, Кенія |
| Країна |  Велика Британія Сполучене Королівство |
| Місце проживання | Найнітал |
| Діяльність | мисливець, натураліст, письменник |
| Знання мов | англійська[1][2] |
| Жанр | повість[d] |
| Військове звання | полковник |
| Батько | Вільям Кристофер Корбетт |
| Мати | Мері Джейн Корбетт |
| Сайт | respectance.com/JIM_CORBETT |
| |
Корбетт написав такі книги «Кумаонські людожери» ([en]), «Історії джунглів», «Моя Індія» та багато інших, що розповідають про його полювання і пригоди. Ці книги користувалися визнанням літературних критиків і комерційним успіхом. «Кумаонські людожери» зокрема перекладено 27 мовами. Став завзятим фотографом і виступав за необхідність захисту дикої природи Індії від винищення.
Біографія
Ранні роки
Народився у британській частині містечка Найнітал у Кумаоні. Він виріс у багатодітній родині з шістнадцятьох дітей і був восьмою дитиною Крістофера Вільяма Корбетта та його дружини Мері Джейн. Його батьки переїхали в Найнітал у 1862 році, після того, як Крістофер Корбетт залишив військову службу і був призначений поштмейстером міста. Взимку сім'я переїжджала в передгір'я, де вони володіли котеджем під назвою «Арундел» у селі, тепер відомому як Каладхунгі.
Його мати Мері Джейн була дуже впливовою в суспільному житті Найніталу серед європейців і стала свого роду агентом із нерухомості для європейських поселенців. Батько Крістофер Вільям пішов у відставку з посади поштмейстера в 1878 році. Він помер через кілька тижнів після відставки від серцевого нападу 21 квітня 1881 року. Джиму тоді було шість років, і його старший брат Том обійняв посаду поштмейстера Найніталу.
Із самого раннього віку Джим часто бував у лісах навколо свого будинку в Каладхунгі. Завдяки частим походам він навчився розпізнавати більшість звірів і птахів за їхніми криками. Згодом він став хорошим слідопитом і мисливцем. Навчався в школі та коледжі в Найніталі.
У 19 років він кинув школу і влаштувався на роботу в Бенгальську і Північно-Західну залізницю, спочатку працюючи інспектором палива в Манакпурі в Пенджабі, а потім підрядником із перевантаження вантажів через Ганг до Мокаме-Гхат ([en]) у Біхарі. Заснував школу для залізничників у Мокаме-Гхат.
Полювання на людожерів
Протягом свого життя Корбетт вистежив і застрелив декілька леопардів і тигрів, близько десятка яких були добре задокументованими людоїдами. Корбетт надав оцінки людських жертв у своїх книгах, зокрема у «Кумаонських людожерах», «Леопарді-людожері з Рудрапраягу» та «Храмовому тигрові та інших людожерах Кумаону». За словами Корбетта, підраховуючи загальну суму за цими рахунками, ці тварини вбили понад 1200 чоловіків, жінок і дітей. Існують певні розбіжності в офіційній кількості загиблих людей, яку мають у звітах уряди Великої Британії та Індії, та оцінках самого Корбетта.
Першим людожером, якого він убив, була Чампаватська тигриця, відповідальна за приблизно 436 задокументованих смертей у Непалі та Кумаоні. Вона внесена у Книгу рекордів Гіннеса як така, що вбила найбільшу кількість людей порівняно з іншими тиграми. Хоча більшість вбитих ним людожерів були тиграми, Корбетт успішно вполював принаймні двох леопардів-людожерів.
Першим був Панарський леопард, який можливо вбив 400 людей. Корбетт застрелив його у 1910 році. Другим був леопард із Рудрапраяґа в 1926 році, який більше восьми років тероризував паломників, які подорожували до індуїстських святинь Кедарнатх і Бадрінатх, й, як стверджують, був відповідальним за понад 126 смертей. Іншими відомими людоїдами, яких він убив, були людожери Талла-Дес, Мохан, Тхак ([en]), Муктесар і Чоугархська сім'я тигрів ([en]).
Аналіз туш, черепів і збережених останків впольованих ним тигрів і леопардів показало, що більшість людоїдів страждали від хвороб або ран, нанесених голками їжатця індійського, глибоко встромлених у шкіру, або вогнепальних ран, які не загоїлися. У передмові до «Кумаонських людожерів» Корбетт писав:
 | Поранення, через яке тигр став пожирати людей, може бути наслідком необережного пострілу та відсутності спостереження за пораненою твариною та її відновленням, або через те, що тигр втратив самовладання під час вбивства їжатця. |  |
Корбетт вважав за краще полювати один і пішки, переслідуючи небезпечну дичину. Він часто полював із Робіном, маленьким песиком, про якого він написав у однойменній главі «Кумаонських людожерів».
Натуралістська діяльність
Корбетт купив свою першу кінокамеру наприкінці 1920-х років і, натхненний своїм другом Фредеріком Волтером Чемпіоном ([en]), почав записувати тигрів на кіноплівку. Незважаючи на те, що він досконало знав джунглі, отримати хороші кадри було важко, оскільки ці тварини були надзвичайно скритими.
Часто неправильно вважається, що Корбетт ніколи не вбивав тигра без підтвердження того, що він є людожером. Зокрема, Корбетт убив надзвичайно великого і найбільш розшукуваного мисливцями тигра «Холостяк Повалгара» ([en]), хоча цей тигр ніколи не вбивав людину. Разом з Фредеріком Чемпіоном він відіграв ключову роль у створенні першого національного парку Індії на пагорбах Кумаон, спочатку названого на честь лорда Малкольма Гейлі ([en]). У 1957 році парк був перейменований на честь Корбетта.
У присвяті до своєї книги «Моя Індія» Корбетт написав: «Саме про цих людей, які, за загальним визнанням, бідні, і яких часто описують як „голодні мільйони Індії“, серед яких я жив і кого я люблю, я намагатимусь розповісти на сторінках цієї книги, яку я покірно присвячую своїм друзям, біднякам Індії». Прибутки від видання «Кумаонських людожерів» були передані в Сент-Дунстан, школу підготовки осліплених ветеранів.
Корбетт проживав у будинку Герні разом зі своєю сестрою Меггі. Вони продали будинок перед тим, як виїхати до Кенії в листопаді 1947 року. Будинок був перетворений на музей і нині відомий як Музей Джима Корбетта. Він також провів короткий час у Чотті Халдвані, яке стало відомим як село Корбетта. Він і жителі побудували стіну навколо села в 1925 році, щоб не допускати диких тварин у приміщення. Станом на 2018 рік стіна все ще стоїть, і, за словами жителів села, запобігла нападам диких тварин на жителів села з часу її будівництва.
У Кенії
Після 1947 року Корбетт і його сестра Меггі усамітнилися в Ньєрі (Кенія), де він жив у котеджі «Паксту» на території готелю «Аутспан», який спочатку був побудований для його друга лорда Баден Павелла. Корбетт за життя був неодруженим.
Він продовжував писати і бити на сполох про скорочення чисельності диких котових та інших диких тварин. Корбетт був у хатинці, побудованій на гілках гігантського фікуса, як охоронець принцеси Єлизавети, коли вона залишалася там 5–6 лютого 1952 року. Тієї ночі помер її батько, король Георг VI, і Єлизавета піднялася на трон. Корбетт написав у реєстрі відвідувачів готелю:
| | Вперше в історії світу молода дівчина одного дня залізла на дерево принцесою, а після того, як вона описала свій найчарівніший досвід, наступного дня злізла з дерева королевою — бережи її Бог... | |
Корбетт помер від серцевого нападу за кілька днів по тому, як закінчив свою шосту книгу «Вершини дерев», і був похований в англіканській церкві Святого Петра в Ньєрі.
У 1994 і 2002 роках давно занедбані могили Корбетта та його сестри були відремонтовані та відновлені Джеррі А. Джалілом, засновником і директором Фонду Джима Корбетта.
Пам'ять
- На честь Корбетта названо Національний парк Джім-Корбетт.
- На його честь названо астероїд 2442 Корбетт.
- У 1968 році один із п'яти підвидів тигрів, що залишилися в природі, був названий на його честь: Panthera tigris corbetti.
Твори
- Jungle Stories. (Історії з джунглів) Privately published in 1935 (only 100 copies). Contents: Wild Life in the Village: An Appeal, The Pipal Pani Tiger, The Fish of My Dreams, A Lost Paradise, The Terror that Walks by Night, Purna Girl and Its Mysterious Lights, The Chowgarh Tigers
- [en]. (Кумаонські людожери) Oxford University Press, Bombay 1944. Contents: Author's note (causes of man-eating), The Champawat Maneater, Robin, Chowgarh Tigers, The Bachelor of Powalgarh, The Mohan Maneater, Fish of my dreams, The Kanda Maneater, The Pipal Pani tiger, The Thak Man-eater, Just Tigers
Див. також
Переклади його творів
- Джим Корбетт. Леопард из Рудрапраяга. — Москва : «Тропа» ГХО «Путь», 1991. — 176 с. — («Звери и люди») — 200 000 прим. — . (рос.)
- Джим Корбетт. Храмовый тигр. — Москва : «Тропа» ГХП «Путь», 1991. — 160 с. — («Звери и люди») — 200 000 прим. — . (рос.)
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Література
- Олексій Надемлінський про Антоніо Страдіварі, Михайла Грушевського, Джима Корбетта, Леоніда Утьосова, Сальвадора Далі / О. Надемлінський. — Київ : Грані-Т, 2007. — 144 с. (Серія «Життя видатних дітей»). —
 | Це незавершена стаття про письменника. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Korbett Edvard Dzhejms Dzhim Korbett angl Edward James Jim Corbett 25 lipnya 1875 18750725 Najnital Ob yednani provinciyi Agri i Auda Britanska Indiya 19 kvitnya 1955 N yeri Keniya britanskij mislivec zahisnik prirodi pismennik i naturalist Vin mav chin polkovnika v britanskij indijskij armiyi i uryad ob yednanih provincij Agri i Auda nini indijski shtati Uttar Pradesh i Uttarakhand chasto zaproshuvav jogo dlya polyuvannya na tigriv i leopardiv yaki stavali lyudozherami v selah regioniv Kumaon i Garhval Edvard Dzhejms Dzhim Korbettangl Edward James Jim CorbettNarodivsya25 lipnya 1875 1875 07 25 Najnital Ob yednani provinciyi Agri i Auda Britanska IndiyaPomer19 kvitnya 1955 1955 04 19 79 rokiv N yeri KeniyaKrayina Velika Britaniya Spoluchene KorolivstvoMisce prozhivannyaNajnitalDiyalnistmislivec naturalist pismennikZnannya movanglijska 1 2 Zhanrpovist d Vijskove zvannyapolkovnikBatkoVilyam Kristofer KorbettMatiMeri Dzhejn KorbettSajtrespectance com JIM CORBETT Mediafajli u Vikishovishi Korbett napisav taki knigi Kumaonski lyudozheri en Istoriyi dzhungliv Moya Indiya ta bagato inshih sho rozpovidayut pro jogo polyuvannya i prigodi Ci knigi koristuvalisya viznannyam literaturnih kritikiv i komercijnim uspihom Kumaonski lyudozheri zokrema perekladeno 27 movami Stav zavzyatim fotografom i vistupav za neobhidnist zahistu dikoyi prirodi Indiyi vid vinishennya BiografiyaRanni roki Narodivsya u britanskij chastini mistechka Najnital u Kumaoni Vin viris u bagatoditnij rodini z shistnadcyatoh ditej i buv vosmoyu ditinoyu Kristofera Vilyama Korbetta ta jogo druzhini Meri Dzhejn Jogo batki pereyihali v Najnital u 1862 roci pislya togo yak Kristofer Korbett zalishiv vijskovu sluzhbu i buv priznachenij poshtmejsterom mista Vzimku sim ya pereyizhdzhala v peredgir ya de voni volodili kotedzhem pid nazvoyu Arundel u seli teper vidomomu yak Kaladhungi Dzhim Korbett z ubitim nim tigrom vidomim yak Holostyak iz Povalgara en Jogo mati Meri Dzhejn bula duzhe vplivovoyu v suspilnomu zhitti Najnitalu sered yevropejciv i stala svogo rodu agentom iz neruhomosti dlya yevropejskih poselenciv Batko Kristofer Vilyam pishov u vidstavku z posadi poshtmejstera v 1878 roci Vin pomer cherez kilka tizhniv pislya vidstavki vid sercevogo napadu 21 kvitnya 1881 roku Dzhimu todi bulo shist rokiv i jogo starshij brat Tom obijnyav posadu poshtmejstera Najnitalu Iz samogo rannogo viku Dzhim chasto buvav u lisah navkolo svogo budinku v Kaladhungi Zavdyaki chastim pohodam vin navchivsya rozpiznavati bilshist zviriv i ptahiv za yihnimi krikami Zgodom vin stav horoshim slidopitom i mislivcem Navchavsya v shkoli ta koledzhi v Najnitali U 19 rokiv vin kinuv shkolu i vlashtuvavsya na robotu v Bengalsku i Pivnichno Zahidnu zaliznicyu spochatku pracyuyuchi inspektorom paliva v Manakpuri v Pendzhabi a potim pidryadnikom iz perevantazhennya vantazhiv cherez Gang do Mokame Ghat en u Bihari Zasnuvav shkolu dlya zaliznichnikiv u Mokame Ghat Polyuvannya na lyudozherivProtyagom svogo zhittya Korbett vistezhiv i zastreliv dekilka leopardiv i tigriv blizko desyatka yakih buli dobre zadokumentovanimi lyudoyidami Korbett nadav ocinki lyudskih zhertv u svoyih knigah zokrema u Kumaonskih lyudozherah Leopardi lyudozheri z Rudraprayagu ta Hramovomu tigrovi ta inshih lyudozherah Kumaonu Za slovami Korbetta pidrahovuyuchi zagalnu sumu za cimi rahunkami ci tvarini vbili ponad 1200 cholovikiv zhinok i ditej Isnuyut pevni rozbizhnosti v oficijnij kilkosti zagiblih lyudej yaku mayut u zvitah uryadi Velikoyi Britaniyi ta Indiyi ta ocinkah samogo Korbetta Pershim lyudozherom yakogo vin ubiv bula Champavatska tigricya vidpovidalna za priblizno 436 zadokumentovanih smertej u Nepali ta Kumaoni Vona vnesena u Knigu rekordiv Ginnesa yak taka sho vbila najbilshu kilkist lyudej porivnyano z inshimi tigrami Hocha bilshist vbitih nim lyudozheriv buli tigrami Korbett uspishno vpolyuvav prinajmni dvoh leopardiv lyudozheriv Panarskij leopard lyudozher Pershim buv Panarskij leopard yakij mozhlivo vbiv 400 lyudej Korbett zastreliv jogo u 1910 roci Drugim buv leopard iz Rudraprayaga v 1926 roci yakij bilshe vosmi rokiv terorizuvav palomnikiv yaki podorozhuvali do induyistskih svyatin Kedarnath i Badrinath j yak stverdzhuyut buv vidpovidalnim za ponad 126 smertej Inshimi vidomimi lyudoyidami yakih vin ubiv buli lyudozheri Talla Des Mohan Thak en Muktesar i Chougarhska sim ya tigriv en Analiz tush cherepiv i zberezhenih ostankiv vpolovanih nim tigriv i leopardiv pokazalo sho bilshist lyudoyidiv strazhdali vid hvorob abo ran nanesenih golkami yizhatcya indijskogo gliboko vstromlenih u shkiru abo vognepalnih ran yaki ne zagoyilisya U peredmovi do Kumaonskih lyudozheriv Korbett pisav Poranennya cherez yake tigr stav pozhirati lyudej mozhe buti naslidkom neoberezhnogo postrilu ta vidsutnosti sposterezhennya za poranenoyu tvarinoyu ta yiyi vidnovlennyam abo cherez te sho tigr vtrativ samovladannya pid chas vbivstva yizhatcya Korbett vvazhav za krashe polyuvati odin i pishki peresliduyuchi nebezpechnu dichinu Vin chasto polyuvav iz Robinom malenkim pesikom pro yakogo vin napisav u odnojmennij glavi Kumaonskih lyudozheriv Naturalistska diyalnistKorbett kupiv svoyu pershu kinokameru naprikinci 1920 h rokiv i nathnennij svoyim drugom Frederikom Volterom Chempionom en pochav zapisuvati tigriv na kinoplivku Nezvazhayuchi na te sho vin doskonalo znav dzhungli otrimati horoshi kadri bulo vazhko oskilki ci tvarini buli nadzvichajno skritimi Chasto nepravilno vvazhayetsya sho Korbett nikoli ne vbivav tigra bez pidtverdzhennya togo sho vin ye lyudozherom Zokrema Korbett ubiv nadzvichajno velikogo i najbilsh rozshukuvanogo mislivcyami tigra Holostyak Povalgara en hocha cej tigr nikoli ne vbivav lyudinu Razom z Frederikom Chempionom vin vidigrav klyuchovu rol u stvorenni pershogo nacionalnogo parku Indiyi na pagorbah Kumaon spochatku nazvanogo na chest lorda Malkolma Gejli en U 1957 roci park buv perejmenovanij na chest Korbetta U prisvyati do svoyeyi knigi Moya Indiya Korbett napisav Same pro cih lyudej yaki za zagalnim viznannyam bidni i yakih chasto opisuyut yak golodni miljoni Indiyi sered yakih ya zhiv i kogo ya lyublyu ya namagatimus rozpovisti na storinkah ciyeyi knigi yaku ya pokirno prisvyachuyu svoyim druzyam bidnyakam Indiyi Pributki vid vidannya Kumaonskih lyudozheriv buli peredani v Sent Dunstan shkolu pidgotovki osliplenih veteraniv Korbett prozhivav u budinku Gerni razom zi svoyeyu sestroyu Meggi Voni prodali budinok pered tim yak viyihati do Keniyi v listopadi 1947 roku Budinok buv peretvorenij na muzej i nini vidomij yak Muzej Dzhima Korbetta Vin takozh proviv korotkij chas u Chotti Haldvani yake stalo vidomim yak selo Korbetta Vin i zhiteli pobuduvali stinu navkolo sela v 1925 roci shob ne dopuskati dikih tvarin u primishennya Stanom na 2018 rik stina vse she stoyit i za slovami zhiteliv sela zapobigla napadam dikih tvarin na zhiteliv sela z chasu yiyi budivnictva U KeniyiPislya 1947 roku Korbett i jogo sestra Meggi usamitnilisya v Nyeri Keniya de vin zhiv u kotedzhi Pakstu na teritoriyi gotelyu Autspan yakij spochatku buv pobudovanij dlya jogo druga lorda Baden Pavella Korbett za zhittya buv neodruzhenim Vin prodovzhuvav pisati i biti na spoloh pro skorochennya chiselnosti dikih kotovih ta inshih dikih tvarin Korbett buv u hatinci pobudovanij na gilkah gigantskogo fikusa yak ohoronec princesi Yelizaveti koli vona zalishalasya tam 5 6 lyutogo 1952 roku Tiyeyi nochi pomer yiyi batko korol Georg VI i Yelizaveta pidnyalasya na tron Korbett napisav u reyestri vidviduvachiv gotelyu Vpershe v istoriyi svitu moloda divchina odnogo dnya zalizla na derevo princesoyu a pislya togo yak vona opisala svij najcharivnishij dosvid nastupnogo dnya zlizla z dereva korolevoyu berezhi yiyi Bog Korbett pomer vid sercevogo napadu za kilka dniv po tomu yak zakinchiv svoyu shostu knigu Vershini derev i buv pohovanij v anglikanskij cerkvi Svyatogo Petra v Nyeri U 1994 i 2002 rokah davno zanedbani mogili Korbetta ta jogo sestri buli vidremontovani ta vidnovleni Dzherri A Dzhalilom zasnovnikom i direktorom Fondu Dzhima Korbetta Pam yatNa chest Korbetta nazvano Nacionalnij park Dzhim Korbett Na jogo chest nazvano asteroyid 2442 Korbett U 1968 roci odin iz p yati pidvidiv tigriv sho zalishilisya v prirodi buv nazvanij na jogo chest Panthera tigris corbetti TvoriJungle Stories Istoriyi z dzhungliv Privately published in 1935 only 100 copies Contents Wild Life in the Village An Appeal The Pipal Pani Tiger The Fish of My Dreams A Lost Paradise The Terror that Walks by Night Purna Girl and Its Mysterious Lights The Chowgarh Tigers en Kumaonski lyudozheri Oxford University Press Bombay 1944 Contents Author s note causes of man eating The Champawat Maneater Robin Chowgarh Tigers The Bachelor of Powalgarh The Mohan Maneater Fish of my dreams The Kanda Maneater The Pipal Pani tiger The Thak Man eater Just TigersDiv takozhNacionalnij park Dzhim KorbettPerekladi jogo tvorivDzhim Korbett Leopard iz Rudraprayaga Moskva Tropa GHO Put 1991 176 s Zveri i lyudi 200 000 prim ISBN 5 7194 0005 2 ros Dzhim Korbett Hramovyj tigr Moskva Tropa GHP Put 1991 160 s Zveri i lyudi 200 000 prim ISBN 5 7194 0004 4 ros PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 LiteraturaOleksij Nademlinskij pro Antonio Stradivari Mihajla Grushevskogo Dzhima Korbetta Leonida Utosova Salvadora Dali O Nademlinskij Kiyiv Grani T 2007 144 s Seriya Zhittya vidatnih ditej ISBN 978 966 292 381 0 Ce nezavershena stattya pro pismennika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi