Дерев'яні церкви словацьких Карпат — назва об'єкту Світової спадщини ЮНЕСКО в Словаччині, який складається з дев'ятьох дерев'яних релігійних будівель, споруджених у XVI—XVIII століттях у вісьмох різних місцях у Словаччині. Сюди входять дві римо-католицькі (Гервартов, ), три протестантські (так звані у Гронсеку, Лештінах, Кежмарку) і три греко-католицькі церкви (Бодруджаль, Руська Бистра, Ладомирова) плюс одна дзвіниця у Гронсеку. На додачу до цих церков є ще близько 50 дерев'яних церков на території нинішньої Словаччини здебільшого у північній і східній частині Пряшівського краю (див, приміром, цю карту [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]).
Дерев'яні церкви у словацькій частині Карпат | |
---|---|
Wooden Churches of the Slovak part of the Carpathian Mountain Area | |
Світова спадщина | |
Римсько-католицька дерев'яна церква у Гервартові | |
49°20′09″ пн. ш. 19°33′29″ сх. д. / 49.33611100002777761° пн. ш. 19.55833300002777975° сх. д. | |
Країна | Словаччина |
Тип | Культурний |
(Критерії) | iii, iv |
Об'єкт № | 1273 |
Регіон | Європа і Північна Америка |
Зареєстровано: | 2008 (32 сесія) |
Дерев'яні церкви словацьких Карпат у Вікісховищі |
Подробиці
Римсько-католицька дерев'яна церква Святого Франциска Ассизького у Гервартові (див. фото вище) має готичний характер, який втілює його висока, але тонка конструкція, незвична для дерев'яної церкви. Її збудовано у другій половині XV століття і, таким чином, вона є найстарішою такого роду церквою у Словаччині. Підлогу зроблено з каменю, що знову ж таки не схоже на більшість дерев'яних церков, де вона, як правило, дерев'яна. 1665 року у добу Реформації було додано рідкісні настінні розписи, які, зокрема, зображують Адама і Єви в Едемському саду або боротьбу Святого Георгія з драконом. Головний вівтар Діви Марії, Святої Катерини Александрійської та Святої Варвари було виготовлено між 1460 і 1470 роками та відреставровано у другій половині ХХ століття.
Римсько-католицьку готичну церкву Всіх Святих у Тврдошині побудовано у другій половині XV століття і видозмінено у стилі Ренесансу в XVII сторіччі. Головний вівтар у стилі бароко, який зображує всіх святих, існує з кінця XVII століття. Залишок початкового готичного вівтаря зі Святим Петром та Іваном Хрестителем після Першої світової війни опинився у музеї у Будапешті. Заслуговують на увагу і стельові розписи, що зображують зоряне небо, а також чимало релігійних артефактів із XVII століття.
Будівництво церкви у Гронсеку розпочалося 23 жовтня 1725 і було закінчено восени 1726 року, в тому самому році, коли поруч було споруджено і дзвіницю. Церква заввишки 8 м і має форму хреста зі сторонами 23 і 18 м завдовжки. Позаяк там є багато незвичайних мотивів скандинавської архітектури, припускається, що на будівельному майданчику працювали умільці з Норвегії та/або Швеції. Унікальним є також розташування лавок на хорах, так що церква може вмістити 1100 вірян через свої 5 дверей.
Будівництво дерев'яної євангельської артикулярної церкви в Лештінах, що в Оравській області Словаччини, замовив Змешкал. Воно закінчилося 1688 року. Інтер'єр датується XVII—XVIII століттями. Він весь красиво розписаний. Головний вівтар — з XVIII століття, тут було охрещено відомого словацького поета Павла Орсага Гвездослава.
Побудована 1717 року у Кежмарку церква з одним із найбільш захопливих інтер'єрів з винятковими стінними розписами, а також різьбленнями по дереву, вважається найкрасивішою з останніх уцілілих 5 артикулярних церков у Словаччині.
Греко-католицьку церкву Святого Миколая у Бодруджалі зведено у 1658 році, вона складається з трьох взаємопов'язаних квадратної форми частин уздовж осі схід—захід із 3 вежами (найбільша з дзвонами), увінчаними маленькими куполами-цибулинками і залізними хрестами. Художньо вона належить до стилю народного бароко. Церква оточена кладовищем, стінами і дзвіницею ХІХ століття. Збереглися деякі з настінних розписів XVIII століття, а також іконостас та інші ікони з того самого сторіччя. Вівтар було реконструйовано в 1990-х роках, а згодом у 2004 році — і всю будівлю. Два з трьох дзвонів переплавили у Першу світову війну і замінили тільки у другій половині 1920-х років. Із 1968 до середини 1990-х років у церкві велися почергово греко-католицькі та православні відправи. Нині вона належить тільки греко-католицькій громаді.
Церкву Святого Миколая у Руській Бистрій побудовано на початку XVIII століття. Вона має тільки 2 башти, а її майже довершено геометрична форма даху нагадує традиційні будинки селян. Інтер'єр з релігійними артефактами сягає XVIII сторіччя.
Церкву Архангела Михаїла в Ладомировій споруджено 1742 року без єдиного цвяха. Вона має по суті той самий план, що й та, що в Бодруджалі, включаючи її околиці (стіна, цвинтар, дзвіниця).
Див. також
Галерея
- Дерев'яна римо-католицька Всіхсвятська церква у Тврдошині
- Дерев'яна римо-католицька Всіхсвятська церква у Тврдошині
- Дерев'яна православна церква архангела Михаїла у Ладимировій
- Дерев'яна греко-католицька церква святого Миколая у Бодруджалі
- Дерев'яна греко-католицька церква святого Миколая у Бодруджалі
- Дерев'яна греко-католицька церква святого Миколая у Бодруджалі
- Дерев'яна греко-католицька церква святого Миколая у Руській Бистрій
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
Джерела
- . UNESCO World Heritage Centre. Архів оригіналу за 11 липня 2017. Процитовано 30 вересня 2008.
- . Drevené kostolíky na Slovensku. Архів оригіналу за 28 липня 2009. Процитовано 29 червня 2009.
- . Drevené kostolíky Karpát. Архів оригіналу за 9 грудня 2008. Процитовано 29 червня 2009.
- . Evangelic churches in Slovakia. Архів оригіналу за 4 вересня 2009. Процитовано 29 червня 2009.
- Slotová, Mária (2002). Carpathian Wooden Pearls. trans. Magdaléna Lazarová. Prešov: Dino. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Derev yani cerkvi slovackih Karpat nazva ob yektu Svitovoyi spadshini YuNESKO v Slovachchini yakij skladayetsya z dev yatoh derev yanih religijnih budivel sporudzhenih u XVI XVIII stolittyah u vismoh riznih miscyah u Slovachchini Syudi vhodyat dvi rimo katolicki Gervartov tri protestantski tak zvani u Gronseku Leshtinah Kezhmarku i tri greko katolicki cerkvi Bodrudzhal Ruska Bistra Ladomirova plyus odna dzvinicya u Gronseku Na dodachu do cih cerkov ye she blizko 50 derev yanih cerkov na teritoriyi ninishnoyi Slovachchini zdebilshogo u pivnichnij i shidnij chastini Pryashivskogo krayu div primirom cyu kartu Arhivovano 18 travnya 2015 u Wayback Machine Derev yani cerkvi u slovackij chastini KarpatWooden Churches of the Slovak part of the Carpathian Mountain Area Svitova spadshinaRimsko katolicka derev yana cerkva u Gervartovi49 20 09 pn sh 19 33 29 sh d 49 33611100002777761 pn sh 19 55833300002777975 sh d 49 33611100002777761 19 55833300002777975Krayina SlovachchinaTipKulturnijKriteriyiiii ivOb yekt 1273RegionYevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 2008 32 sesiya Derev yani cerkvi slovackih Karpat u Vikishovishi Gervartov Tvrdoshin Kezhmarok Leshtini Bodrudzhal Ladomirova Gronsek Ruska BistraDerev yani cerkvi Slovachchini perelicheni u Spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO PodrobiciRimsko katolicka derev yana cerkva Svyatogo Franciska Assizkogo u Gervartovi div foto vishe maye gotichnij harakter yakij vtilyuye jogo visoka ale tonka konstrukciya nezvichna dlya derev yanoyi cerkvi Yiyi zbudovano u drugij polovini XV stolittya i takim chinom vona ye najstarishoyu takogo rodu cerkvoyu u Slovachchini Pidlogu zrobleno z kamenyu sho znovu zh taki ne shozhe na bilshist derev yanih cerkov de vona yak pravilo derev yana 1665 roku u dobu Reformaciyi bulo dodano ridkisni nastinni rozpisi yaki zokrema zobrazhuyut Adama i Yevi v Edemskomu sadu abo borotbu Svyatogo Georgiya z drakonom Golovnij vivtar Divi Mariyi Svyatoyi Katerini Aleksandrijskoyi ta Svyatoyi Varvari bulo vigotovleno mizh 1460 i 1470 rokami ta vidrestavrovano u drugij polovini HH stolittya Vnutrishnij viglyad derev yanoyi cerkvi u Gervartovi Rimsko katolicku gotichnu cerkvu Vsih Svyatih u Tvrdoshini pobudovano u drugij polovini XV stolittya i vidozmineno u stili Renesansu v XVII storichchi Golovnij vivtar u stili baroko yakij zobrazhuye vsih svyatih isnuye z kincya XVII stolittya Zalishok pochatkovogo gotichnogo vivtarya zi Svyatim Petrom ta Ivanom Hrestitelem pislya Pershoyi svitovoyi vijni opinivsya u muzeyi u Budapeshti Zaslugovuyut na uvagu i stelovi rozpisi sho zobrazhuyut zoryane nebo a takozh chimalo religijnih artefaktiv iz XVII stolittya Derev yana artikulyarna protestantska cerkva v Gronseku Budivnictvo cerkvi u Gronseku rozpochalosya 23 zhovtnya 1725 i bulo zakincheno voseni 1726 roku v tomu samomu roci koli poruch bulo sporudzheno i dzvinicyu Cerkva zavvishki 8 m i maye formu hresta zi storonami 23 i 18 m zavdovzhki Pozayak tam ye bagato nezvichajnih motiviv skandinavskoyi arhitekturi pripuskayetsya sho na budivelnomu majdanchiku pracyuvali umilci z Norvegiyi ta abo Shveciyi Unikalnim ye takozh roztashuvannya lavok na horah tak sho cerkva mozhe vmistiti 1100 viryan cherez svoyi 5 dverej Budivnictvo derev yanoyi yevangelskoyi artikulyarnoyi cerkvi v Leshtinah sho v Oravskij oblasti Slovachchini zamoviv Zmeshkal Vono zakinchilosya 1688 roku Inter yer datuyetsya XVII XVIII stolittyami Vin ves krasivo rozpisanij Golovnij vivtar z XVIII stolittya tut bulo ohresheno vidomogo slovackogo poeta Pavla Orsaga Gvezdoslava Derev yana artikulyarna cerkva u Kezhmarku Pobudovana 1717 roku u Kezhmarku cerkva z odnim iz najbilsh zahoplivih inter yeriv z vinyatkovimi stinnimi rozpisami a takozh rizblennyami po derevu vvazhayetsya najkrasivishoyu z ostannih ucililih 5 artikulyarnih cerkov u Slovachchini Greko katolicku cerkvu Svyatogo Mikolaya u Bodrudzhali zvedeno u 1658 roci vona skladayetsya z troh vzayemopov yazanih kvadratnoyi formi chastin uzdovzh osi shid zahid iz 3 vezhami najbilsha z dzvonami uvinchanimi malenkimi kupolami cibulinkami i zaliznimi hrestami Hudozhno vona nalezhit do stilyu narodnogo baroko Cerkva otochena kladovishem stinami i dzviniceyu HIH stolittya Zbereglisya deyaki z nastinnih rozpisiv XVIII stolittya a takozh ikonostas ta inshi ikoni z togo samogo storichchya Vivtar bulo rekonstrujovano v 1990 h rokah a zgodom u 2004 roci i vsyu budivlyu Dva z troh dzvoniv pereplavili u Pershu svitovu vijnu i zaminili tilki u drugij polovini 1920 h rokiv Iz 1968 do seredini 1990 h rokiv u cerkvi velisya pochergovo greko katolicki ta pravoslavni vidpravi Nini vona nalezhit tilki greko katolickij gromadi Cerkvu Svyatogo Mikolaya u Ruskij Bistrij pobudovano na pochatku XVIII stolittya Vona maye tilki 2 bashti a yiyi majzhe doversheno geometrichna forma dahu nagaduye tradicijni budinki selyan Inter yer z religijnimi artefaktami syagaye XVIII storichchya Cerkvu Arhangela Mihayila v Ladomirovij sporudzheno 1742 roku bez yedinogo cvyaha Vona maye po suti toj samij plan sho j ta sho v Bodrudzhali vklyuchayuchi yiyi okolici stina cvintar dzvinicya Div takozhDerev yani cerkvi na pivdni Maloyi Polshi Kizhi Derev yani cerkvi karpatskogo regionu Polshi i Ukrayini Derev yani hrami UkrayiniGalereyaDerev yana rimo katolicka Vsihsvyatska cerkva u Tvrdoshini Derev yana rimo katolicka Vsihsvyatska cerkva u Tvrdoshini Derev yana pravoslavna cerkva arhangela Mihayila u Ladimirovij Derev yana greko katolicka cerkva svyatogo Mikolaya u Bodrudzhali Derev yana greko katolicka cerkva svyatogo Mikolaya u Bodrudzhali Derev yana greko katolicka cerkva svyatogo Mikolaya u Bodrudzhali Derev yana greko katolicka cerkva svyatogo Mikolaya u Ruskij BistrijPrimitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spiskuDzherela UNESCO World Heritage Centre Arhiv originalu za 11 lipnya 2017 Procitovano 30 veresnya 2008 Drevene kostoliky na Slovensku Arhiv originalu za 28 lipnya 2009 Procitovano 29 chervnya 2009 Drevene kostoliky Karpat Arhiv originalu za 9 grudnya 2008 Procitovano 29 chervnya 2009 Evangelic churches in Slovakia Arhiv originalu za 4 veresnya 2009 Procitovano 29 chervnya 2009 Slotova Maria 2002 Carpathian Wooden Pearls trans Magdalena Lazarova Presov Dino ISBN 978 80 85575 22 4