Дау́ри (дахури, дагури, монг. дагуур, кит. спр. 达斡尔族, піньїнь: dáwò'ěrzú, акад. да'оерцзи) — народ, представники якого мешкають у північному Китаї. Належать до 56 офіційно визнаних національностей країни. Розмовляють , що входить у монгольську сім'ю мов. За релігійними переконаннями — шаманісти.
Даури | |
---|---|
Кількість | 132 394 |
Ареал | КНР, Внутрішня Монголія, Сіньцзян, Хейлунцзян |
Близькі до: | Кидані, Монголи |
Мова | даурська |
Релігія | Шаманізм, Тибетський буддизм |
Даури панували в усій Даурії (Забайкалля) до появи там у XVII столітті представників Російської імперії.
Даури будували села з просторими дерев'яними міцними будинками, з вікнами, затуленими промасленим папером. Вони мали запаси збіжжя, бобових та інші продукти, багато худоби та домашньої птиці. Одяг мали з шовкової та бавовняної тканини. Шовк, ситець, металеві вироби та інші товари вони отримували з Китаю в обмін на хутро. Даури платили данину маньчжурам, також розраховуючись хутром.
Були частково винищені росіянами і змушені були перейти на правий берег Амуру під захист манжурської влади.
За даними 2000 року чисельність даурів становила 132 394 осіб.
До середини XVII сторіччя даури мешкали у верхів'ях Амуру і долин річки Аргунь. За назвою народу регіон їхнього проживання російські першопрохідці назвали Даурією.
Див. також
Примітки
- Магідович В. І., Магідович І. П. Нариси з історії географічних відкриттів. Доба великих відкриттів. — М.: ЗАО Центрполиграф, 2003.- С. 444. (рос.)
- Мала Радянська Енциклопедія. Том другий. Ванини — Дротики. — М.: Акционерное об-во «Советская Энциклопедия», 1929.— Стб. 754. (рос.)
Посилання
- Сторінка про даурів на сайті Китайського інформаційного інтернет-центра [ 13 травня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- Даури [ 20 квітня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
Це незавершена стаття з етнології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dau ri dahuri daguri mong daguur kit spr 达斡尔族 pinyin dawo erzu akad da oerczi narod predstavniki yakogo meshkayut u pivnichnomu Kitayi Nalezhat do 56 oficijno viznanih nacionalnostej krayini Rozmovlyayut sho vhodit u mongolsku sim yu mov Za religijnimi perekonannyami shamanisti DauriKilkist 132 394Areal KNR Vnutrishnya Mongoliya Sinczyan HejlunczyanBlizki do Kidani MongoliMova daurskaReligiya Shamanizm Tibetskij buddizm Dauri panuvali v usij Dauriyi Zabajkallya do poyavi tam u XVII stolitti predstavnikiv Rosijskoyi imperiyi Dauri buduvali sela z prostorimi derev yanimi micnimi budinkami z viknami zatulenimi promaslenim paperom Voni mali zapasi zbizhzhya bobovih ta inshi produkti bagato hudobi ta domashnoyi ptici Odyag mali z shovkovoyi ta bavovnyanoyi tkanini Shovk sitec metalevi virobi ta inshi tovari voni otrimuvali z Kitayu v obmin na hutro Dauri platili daninu manchzhuram takozh rozrahovuyuchis hutrom Buli chastkovo vinisheni rosiyanami i zmusheni buli perejti na pravij bereg Amuru pid zahist manzhurskoyi vladi Za danimi 2000 roku chiselnist dauriv stanovila 132 394 osib Do seredini XVII storichchya dauri meshkali u verhiv yah Amuru i dolin richki Argun Za nazvoyu narodu region yihnogo prozhivannya rosijski pershoprohidci nazvali Dauriyeyu Div takozhMorin Dava Daurskij avtonomnij hoshunPrimitkiMagidovich V I Magidovich I P Narisi z istoriyi geografichnih vidkrittiv Doba velikih vidkrittiv M ZAO Centrpoligraf 2003 S 444 ros Mala Radyanska Enciklopediya Tom drugij Vanini Drotiki M Akcionernoe ob vo Sovetskaya Enciklopediya 1929 Stb 754 ros PosilannyaStorinka pro dauriv na sajti Kitajskogo informacijnogo internet centra 13 travnya 2008 u Wayback Machine ros Dauri 20 kvitnya 2017 u Wayback Machine angl Ce nezavershena stattya z etnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi