Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Давні каменоломні
Каменоломні — один з найдавніших типів гірничих розробок, що фіксується вже в неоліті. Перше використання каменю спостерігається ще в печерних оселях для їх зміцнення, перепланування, утворення сталих вогнищ, а також для означення поховань і будівництва культових споруд.
Класифікація і загальний опис
Неоціненне значення для розвою цивілізаційних процесів мали видобуток та обробка каменю з метою будівництва житла, мощення доріг, спорудження витворів монументального мистецтва, які, розпочавшись у сивій давнині, ніколи не припинялися. Прикметно, що без розвитку цього напрямку гірництва було б неможливо здійснити необхідне облаштування життєвого простору цивілізованої людини, що знайшло втілення в архітектурі. Видатний архітектор античності Вітрувій означив її відомою тріадою: користь, міцність, краса. Саме ці якості об’єктів зодчества забезпечив природний камінь як універсальний будівельний матеріал. Саме камінь відкрив можливість поєднання й тривалого збереження утилітарної (корисної) функції споруд з їх художньою (ідейною) цінністю.
Найдавніші кам’яні селища, які були виявлені археологами, – це Чайоню-Тепезі в Південно-Східній Туреччині, окремі будівлі якого датують Х тис. до Р.Х., і славнозвісний Єрихон , заснований у IХ тисячолітті до Р.Х. Уже в давньому світі каменоломні забезпечували кам’яними матеріалами будівництво храмів, фортець, палаців, акведуків, брукованих доріг тощо. Поряд з місцями ламанням гірських порід каменярі вели їх обробку, виробляючи камені правильної форми й різних габаритів.
В історії каменевидобування виділяють відкриті і підземні каменоломні.
- Відкриті каменоломні. Найбільш поширеними розробками будівельних матеріалів відкритим способом були протягом сторіч ламання пісковиків і вапняків. Технологія видобутку полягала в наступному. З поверхні стрімчаку знімали некорисні шари гравію та щебеню, розкриваючи пожиточний шар пісковику товщиною 10—30 м. Зазвичай гірський масив був розбитий природними тріщинами. Біля його підніжжя в порушених верствах утворювали широкий вруб, використовуючи для цього ручний інструмент (кайла, кирки, гірничі молотки) або вибухові роботи. Для тимчасового кріплення врубу використовували дерев'яні стояки. Обрушення породного масиву, що зависнув над врубовою порожниною, здійснювали шляхом руйнування стояків вогнем чи вибухівкою. При вдалих параметрах врубу найкращі (верхні) блоки пісковику при обвалі скочувались по підстилку із зруйнованих порід без зайвих руйнувань і порушень. Вага таких брил сягала зазвичай декількох тонн. Першу обробку отриманого каменю здійснювали безпосередньо на місці розробки, перевозили — кінними підводами.
- Каменоломні шахтного типу. Поруч з відкритими гірничими роботами, видобуток будівельного каменю здійснювався також підземним способом. Багато міст в усі часи мали підземні системи виробок (катакомби), які виникали внаслідок видобутку будівельних матеріалів. В подальшому підземний простір каменоломень використовували для поховань, печерних храмів, улаштування в'язниць, як сховища тощо. Будова більшості катакомб поєднувала багатоярусну систему виробок невеликого розміру (шириною близько 1,5 м і висотою до 4 м) з камерами й галереями, розміри перерізу яких сягали 6—8 м. Виробки невеликої ширини залишали в стійких породах без кріплення, в камерах використовували опірні колони й породні цілики. Вентиляцію забезпечували шляхом спорудження вертикальних каналів (стволів), які розташовували на відстані 200—250 м один від одного.
Прикметно, що в перші століття нашої ери багатьох християн висилали на каторжні роботи в каменоломні Криму, які являли собою відкриті кар'єри й підземні штольні. У 94 р. імператор Траян заслав сюди третього після апостола Петра римського єпископа (папу) Климента, який, за переказами, вирубав у скелі перший в Інкермані печерний християнський храм. Загалом декілька міст Південної України мають розвинуті катакомбні системи, причому в Одесі загальна протяжність підземних виробок сягає близько 2,5 тис. км — це один з найбільших підземних лабіринтів на Земній кулі.
Багато міст в усі часи мали розгалужені підземні системи виробок – катакомби, які виникали внаслідок видобутку будівельних матеріалів. У подальшому підземний простір каменоломень використовували для поховань, печерних храмів, улаштування в’язниць, сховищ тощо. Будова більшості катакомб поєднувала багатоярусну систему виробок невеликого розміру (шириною близько 1,5 м і висотою до 4 м) з камерами й галереями, розміри перерізу яких сягали приблизно 6 на 8 м. Виробки невеликої ширини залишали в стійких породах без кріплення, у камерах використовували опорні колони й породні цілики. Вентиляцію забезпечували шляхом спорудження вертикальних каналів (стволів), які розташовували на відстані 200 – 250 м один від одного.
Серед каменоломень давнього світу слід зупинитися на кар'єрах, що забезпечували будівельні блоки для т. зв. «циклопічного мурування». Величезні брили каменю укладали насухо й утворювали потужні стіни будівель, фортифікаційних споруд, мостів тощо . Такі споруди отримали поширення в II тис. до Р. Х., зокрема в давній Ахейській державі (Мікени, Тиринф), причому пізніше, в еллінську добу секрети циклопічного мурування були втрачені, а сама назва способу виникла з вірувань греків у те, що ці величезні кам'яні блоки були перенесені й укладені в будівлі велетнями-циклопами (оскільки неможливо було уявити, як це могли зробити люди).
Будівництво міст, монументальних будівель і пам'ятників потребувало поруч з великою кількістю вапняку й пісковику, також декоративного каменю. Особливого значення набули розробки мармуру (кристалічного вапняку), який завдяки своїй структурі й зручності обробки став улюбленим матеріалом архітекторів і скульпторів. У другій половині XIX ст. німецьким дослідником Зигелем були виявлені давньогрецькі розробки мармуру, що були покинуті протягом багатьох сторіч. В пошуках давніх каменоломень вчений об'їздив майже всю материкову Грецію й багато островів архіпелагу, відкривши місця розробок білого мармуру в Пентеліконі (після чого розпочалася їх повторна експлуатація), а також дуже цінні родовища вишнево-червоного мармуру з чорними прошарками поблизу Матапана. Саме ці центри давали значну частину матеріалу для декорування будівель і скульптурних прикрас грецьких полісів.
Багаті родовища високоякісного мармуру розроблялися з початку I тис. до Р. Х. етрусками й кельтами на півночі Італії (район Тоскани). Слово «каменоломня» на мові кельтів звучить «каррара». Цю назву отримало давнє поселення у підніжжя Апуанських Альп, поблизу якого проводили ламання мармуру. В епоху Давнього Риму розпочалися масштабні розробки каррарського мармуру, який використовували для спорудження Пантеону, піраміди Цестія, храму Аполлона. Новий етап розробки каррарського родовища розпочався у XIII ст. і досяг найбільшого розвою в епоху Відродження. У 1517 р. за дорученням папи Льва Х видатний скульптор Мікеланджело заснував каменоломні в Монте-Альтиссимо . З каррарського мармуру він створив уславлені скульптури «Давид», «Мойсей», «П'єта» та ін. Саме цьому каменю віддавали перевагу такі митці як Торвальдсен, Канова, Раух та ін.
Унікальні технології видобування, транспортування і обробки каменю є в різних культурах і в різних народів, практично на всій земній кулі. Серед найбільш видатних споруд Азії вражає монументальністю комплекс храмів доби правління індійської династії Чола, розташований у Дарасурамі (Південна Індія). Один з найвеличніших храмів комплексу Брахідеешварар споруджено між 1003 і 1010 рр. Оточений двома стінами, що мають у плані форму квадрата, цей храм побудований із гранітних блоків і частково із цегли та увінчаний пірамідальною 13-ярусною вежею — «віманою», що має висоту 61 м, з монолітом-цибулинкою на вершині. Стіни храму щедро прикрашені скульптурою. Найближчі каменоломні розташовувались за декілька кілометрів від храму й саме доставлення цих брил до місця будівництва було для прадавніх будівельників грандіозним завданням. Досить сказати, що довжина найбільшого блоку становить 7,8 м, а його вага — близько 80 т.
Каменоломні та технології обробки каменю давніх народів Америки іноді не тільки не поступалися досягненням Старого Світу, але й часом перевершували їх. Обсяги видобутку, обробки та транспортування каменю з огляду на умови виключно ручних робіт і відсутність колісних пристроїв і гужового транспорту є вражаючими, вони значно перевищують об'єми розробок каменю в Давньому Єгипті. Оцінити ці роботи дозволяють величезні споруди доколумбових цивілізацій Америки.
Всесвітньо відомі масштабні каменоломні на о. Пасха, що у південній частині Тихого океану (належить Чилі). Вони розташовані в глибині острова, особливо на південних схилах вулкана Рано Рараку. У цих каменоломнях виготовлялися моаї — велетенські кам'яні статуї зі спресованого вулканічного попелу.
Див. також
Література
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Davni kamenolomni Karrarski marmurovi kopalni Suchasnij viglyad Karrarski marmurovi kopalni sogodni Starodavnya girnicha virobka Paros Greciya Kamenolomni odin z najdavnishih tipiv girnichih rozrobok sho fiksuyetsya vzhe v neoliti Pershe vikoristannya kamenyu sposterigayetsya she v pechernih oselyah dlya yih zmicnennya pereplanuvannya utvorennya stalih vognish a takozh dlya oznachennya pohovan i budivnictva kultovih sporud Klasifikaciya i zagalnij opisNeocinenne znachennya dlya rozvoyu civilizacijnih procesiv mali vidobutok ta obrobka kamenyu z metoyu budivnictva zhitla moshennya dorig sporudzhennya vitvoriv monumentalnogo mistectva yaki rozpochavshis u sivij davnini nikoli ne pripinyalisya Prikmetno sho bez rozvitku cogo napryamku girnictva bulo b nemozhlivo zdijsniti neobhidne oblashtuvannya zhittyevogo prostoru civilizovanoyi lyudini sho znajshlo vtilennya v arhitekturi Vidatnij arhitektor antichnosti Vitruvij oznachiv yiyi vidomoyu triadoyu korist micnist krasa Same ci yakosti ob yektiv zodchestva zabezpechiv prirodnij kamin yak universalnij budivelnij material Same kamin vidkriv mozhlivist poyednannya j trivalogo zberezhennya utilitarnoyi korisnoyi funkciyi sporud z yih hudozhnoyu idejnoyu cinnistyu Najdavnishi kam yani selisha yaki buli viyavleni arheologami ce Chajonyu Tepezi v Pivdenno Shidnij Turechchini okremi budivli yakogo datuyut H tis do R H i slavnozvisnij Yerihon zasnovanij u IH tisyacholitti do R H Uzhe v davnomu sviti kamenolomni zabezpechuvali kam yanimi materialami budivnictvo hramiv fortec palaciv akvedukiv brukovanih dorig tosho Poryad z miscyami lamannyam girskih porid kamenyari veli yih obrobku viroblyayuchi kameni pravilnoyi formi j riznih gabaritiv V istoriyi kamenevidobuvannya vidilyayut vidkriti i pidzemni kamenolomni Vidkriti kamenolomni Najbilsh poshirenimi rozrobkami budivelnih materialiv vidkritim sposobom buli protyagom storich lamannya piskovikiv i vapnyakiv Tehnologiya vidobutku polyagala v nastupnomu Z poverhni strimchaku znimali nekorisni shari graviyu ta shebenyu rozkrivayuchi pozhitochnij shar piskoviku tovshinoyu 10 30 m Zazvichaj girskij masiv buv rozbitij prirodnimi trishinami Bilya jogo pidnizhzhya v porushenih verstvah utvoryuvali shirokij vrub vikoristovuyuchi dlya cogo ruchnij instrument kajla kirki girnichi molotki abo vibuhovi roboti Dlya timchasovogo kriplennya vrubu vikoristovuvali derev yani stoyaki Obrushennya porodnogo masivu sho zavisnuv nad vrubovoyu porozhninoyu zdijsnyuvali shlyahom rujnuvannya stoyakiv vognem chi vibuhivkoyu Pri vdalih parametrah vrubu najkrashi verhni bloki piskoviku pri obvali skochuvalis po pidstilku iz zrujnovanih porid bez zajvih rujnuvan i porushen Vaga takih bril syagala zazvichaj dekilkoh tonn Pershu obrobku otrimanogo kamenyu zdijsnyuvali bezposeredno na misci rozrobki perevozili kinnimi pidvodami Kamenolomni shahtnogo tipu Poruch z vidkritimi girnichimi robotami vidobutok budivelnogo kamenyu zdijsnyuvavsya takozh pidzemnim sposobom Bagato mist v usi chasi mali pidzemni sistemi virobok katakombi yaki vinikali vnaslidok vidobutku budivelnih materialiv V podalshomu pidzemnij prostir kamenolomen vikoristovuvali dlya pohovan pechernih hramiv ulashtuvannya v yaznic yak shovisha tosho Budova bilshosti katakomb poyednuvala bagatoyarusnu sistemu virobok nevelikogo rozmiru shirinoyu blizko 1 5 m i visotoyu do 4 m z kamerami j galereyami rozmiri pererizu yakih syagali 6 8 m Virobki nevelikoyi shirini zalishali v stijkih porodah bez kriplennya v kamerah vikoristovuvali opirni koloni j porodni ciliki Ventilyaciyu zabezpechuvali shlyahom sporudzhennya vertikalnih kanaliv stvoliv yaki roztashovuvali na vidstani 200 250 m odin vid odnogo Prikmetno sho v pershi stolittya nashoyi eri bagatoh hristiyan visilali na katorzhni roboti v kamenolomni Krimu yaki yavlyali soboyu vidkriti kar yeri j pidzemni shtolni U 94 r imperator Trayan zaslav syudi tretogo pislya apostola Petra rimskogo yepiskopa papu Klimenta yakij za perekazami virubav u skeli pershij v Inkermani pechernij hristiyanskij hram Zagalom dekilka mist Pivdennoyi Ukrayini mayut rozvinuti katakombni sistemi prichomu v Odesi zagalna protyazhnist pidzemnih virobok syagaye blizko 2 5 tis km ce odin z najbilshih pidzemnih labirintiv na Zemnij kuli Bagato mist v usi chasi mali rozgaluzheni pidzemni sistemi virobok katakombi yaki vinikali vnaslidok vidobutku budivelnih materialiv U podalshomu pidzemnij prostir kamenolomen vikoristovuvali dlya pohovan pechernih hramiv ulashtuvannya v yaznic shovish tosho Budova bilshosti katakomb poyednuvala bagatoyarusnu sistemu virobok nevelikogo rozmiru shirinoyu blizko 1 5 m i visotoyu do 4 m z kamerami j galereyami rozmiri pererizu yakih syagali priblizno 6 na 8 m Virobki nevelikoyi shirini zalishali v stijkih porodah bez kriplennya u kamerah vikoristovuvali oporni koloni j porodni ciliki Ventilyaciyu zabezpechuvali shlyahom sporudzhennya vertikalnih kanaliv stvoliv yaki roztashovuvali na vidstani 200 250 m odin vid odnogo Kamenolomni Davnoyi Greciyi i RimuSered kamenolomen davnogo svitu slid zupinitisya na kar yerah sho zabezpechuvali budivelni bloki dlya t zv ciklopichnogo muruvannya Velichezni brili kamenyu ukladali nasuho j utvoryuvali potuzhni stini budivel fortifikacijnih sporud mostiv tosho Taki sporudi otrimali poshirennya v II tis do R H zokrema v davnij Ahejskij derzhavi Mikeni Tirinf prichomu piznishe v ellinsku dobu sekreti ciklopichnogo muruvannya buli vtracheni a sama nazva sposobu vinikla z viruvan grekiv u te sho ci velichezni kam yani bloki buli pereneseni j ukladeni v budivli veletnyami ciklopami oskilki nemozhlivo bulo uyaviti yak ce mogli zrobiti lyudi Budivnictvo mist monumentalnih budivel i pam yatnikiv potrebuvalo poruch z velikoyu kilkistyu vapnyaku j piskoviku takozh dekorativnogo kamenyu Osoblivogo znachennya nabuli rozrobki marmuru kristalichnogo vapnyaku yakij zavdyaki svoyij strukturi j zruchnosti obrobki stav ulyublenim materialom arhitektoriv i skulptoriv U drugij polovini XIX st nimeckim doslidnikom Zigelem buli viyavleni davnogrecki rozrobki marmuru sho buli pokinuti protyagom bagatoh storich V poshukah davnih kamenolomen vchenij ob yizdiv majzhe vsyu materikovu Greciyu j bagato ostroviv arhipelagu vidkrivshi miscya rozrobok bilogo marmuru v Pentelikoni pislya chogo rozpochalasya yih povtorna ekspluataciya a takozh duzhe cinni rodovisha vishnevo chervonogo marmuru z chornimi prosharkami poblizu Matapana Same ci centri davali znachnu chastinu materialu dlya dekoruvannya budivel i skulpturnih prikras greckih polisiv Bagati rodovisha visokoyakisnogo marmuru rozroblyalisya z pochatku I tis do R H etruskami j keltami na pivnochi Italiyi rajon Toskani Slovo kamenolomnya na movi keltiv zvuchit karrara Cyu nazvu otrimalo davnye poselennya u pidnizhzhya Apuanskih Alp poblizu yakogo provodili lamannya marmuru V epohu Davnogo Rimu rozpochalisya masshtabni rozrobki karrarskogo marmuru yakij vikoristovuvali dlya sporudzhennya Panteonu piramidi Cestiya hramu Apollona Novij etap rozrobki karrarskogo rodovisha rozpochavsya u XIII st i dosyag najbilshogo rozvoyu v epohu Vidrodzhennya U 1517 r za doruchennyam papi Lva H vidatnij skulptor Mikelandzhelo zasnuvav kamenolomni v Monte Altissimo Z karrarskogo marmuru vin stvoriv uslavleni skulpturi David Mojsej P yeta ta in Same comu kamenyu viddavali perevagu taki mitci yak Torvaldsen Kanova Rauh ta in Davni hrami ta kamenolomni AziyiUnikalni tehnologiyi vidobuvannya transportuvannya i obrobki kamenyu ye v riznih kulturah i v riznih narodiv praktichno na vsij zemnij kuli Sered najbilsh vidatnih sporud Aziyi vrazhaye monumentalnistyu kompleks hramiv dobi pravlinnya indijskoyi dinastiyi Chola roztashovanij u Darasurami Pivdenna Indiya Odin z najvelichnishih hramiv kompleksu Brahideeshvarar sporudzheno mizh 1003 i 1010 rr Otochenij dvoma stinami sho mayut u plani formu kvadrata cej hram pobudovanij iz granitnih blokiv i chastkovo iz cegli ta uvinchanij piramidalnoyu 13 yarusnoyu vezheyu vimanoyu sho maye visotu 61 m z monolitom cibulinkoyu na vershini Stini hramu shedro prikrasheni skulpturoyu Najblizhchi kamenolomni roztashovuvalis za dekilka kilometriv vid hramu j same dostavlennya cih bril do miscya budivnictva bulo dlya pradavnih budivelnikiv grandioznim zavdannyam Dosit skazati sho dovzhina najbilshogo bloku stanovit 7 8 m a jogo vaga blizko 80 t Davni sporudi j kamenolomni AmerikiKamenolomni ta tehnologiyi obrobki kamenyu davnih narodiv Ameriki inodi ne tilki ne postupalisya dosyagnennyam Starogo Svitu ale j chasom perevershuvali yih Obsyagi vidobutku obrobki ta transportuvannya kamenyu z oglyadu na umovi viklyuchno ruchnih robit i vidsutnist kolisnih pristroyiv i guzhovogo transportu ye vrazhayuchimi voni znachno perevishuyut ob yemi rozrobok kamenyu v Davnomu Yegipti Ociniti ci roboti dozvolyayut velichezni sporudi dokolumbovih civilizacij Ameriki Kamenolomni ostrova PashiVsesvitno vidomi masshtabni kamenolomni na o Pasha sho u pivdennij chastini Tihogo okeanu nalezhit Chili Voni roztashovani v glibini ostrova osoblivo na pivdennih shilah vulkana Rano Raraku U cih kamenolomnyah vigotovlyalisya moayi veletenski kam yani statuyi zi spresovanogo vulkanichnogo popelu Div takozhkamenolomnya PyuterlaksLiteratura