ДС-МО (Дніпропетровський супутник-Оптичний), відомий також як «Космічна стріла» — тип експериментального космічного апарату наукового призначення, розроблений в (нині КБ «Південне»). Призначався для дослідження фізичних процесів в атмосфері і визначення атмосферних параметрів, необхідних при вирішенні завдань метеорології, океанології і вивчення природних ресурсів Землі. Став першим в світі штучним супутником Землі з системою аеродинамічної орієнтації та аерогіроскопічної стабілізації.
ДС-МО | |
---|---|
Основні параметри | |
Організація | Академія наук СРСР |
Виготівник | (СРСР, |
Оператор | Міністерство оборони СРСР |
Тип апарата | ДЗЗ, Дослідження атмосфери, Відпрацювання аеродинамічній системи орієнтації |
Штучний супутник | Землі |
Ракета-носій | Космос-2 |
Космодром | Капустін Яр |
Технічні параметри | |
Маса | 321 кг |
Джерела живлення | Хімічні батареї |
Час активного існування | 10 діб |
Орбітальні дані | |
Тип орбіти | Низька навколоземна орбіта |
Нахил орбіти | 48,4°-48,5° |
Період обертання | 89,8-90 хвилин |
Історія створення
Призначення
Науковими завданнями КА були:
- дослідження змін радіаційного балансу Землі та її атмосфери в видимому діапазоні,
- отримання зображень хмарного покриву Землі і підстильної поверхні з метою визначення параметрів станів атмосфери і хмарного покриву
- визначення температури підстилаючої поверхні Землі
- визначення висоти верхньої межі хмар
- отримання карти розподілу озону і водяної пари в атмосфері.
Важливим технологічним завданням апарату було випробування і аналіз роботи систем і конструкцій аеродинамічної орієнтації та аерогіроскопічної стабілізації. Постановником експериментів став Інститут фізики Землі (нині Інститут фізики Землі ім. О. І. Шмідта).
Технічний опис
Космічний апарат по конструкції і складу службових систем абсолютно відрізнявся від запускаємих раніше наукових апаратів , і . Корпус мав розміри 6,5 м в довжину і 1,2 м в діаметрі, був герметичний і заповнений азотом. Передня і задня частина супутника являла собою частини сфери, середня частина — зварену циліндричну обечайку зі зрізаним конусом. Це дозволило розмістити необхідну кількість хімічних батарей при мінімальній довжині корпусу, збільшити поверхню радіаторів системи терморегулювання і полегшити вирішення завдання щодо забезпечення аеродинамічної стійкості космічного апарату. На зовнішній поверхні корпусу знаходилися спеціальні кронштейни і фланці для кріплення приладів і датчиків, герметичні штепсельні роз'єми, ілюмінатор об'єктиву телевізійної апаратури, антенно-фідерні пристрої радіотехнічних систем.
У верхній частині корпусу знаходився один з телефотометрів, який сканував площину земної поверхні, перпендикулярну траєкторії польоту. Інший телефотометр був встановлений на лівій стороні циліндричної частини корпусу і сканував Землю вздовж траєкторії польоту. Телевізійна система була розміщена в передній частині корпусу, а її оптична вісь була спрямована паралельно надиру. Прилади вимірювання радіації перебували на нижній і верхній частині корпусу, через що нижній датчик приладу завжди дивився в надир, верхній — в зеніт. Отримані дані передавалися на Землю на частоті 90 МГц за допомогою антени, встановленої на верхній частині космічного апарату.
Для виконання програми наукових досліджень передбачалася орієнтація космічного апарату на Землю і за вектором швидкості. Вперше у світовій практиці на ДС-МО був реалізований принцип аерогіроскопічної стабілізації. Система орієнтації складалася з аеродинамічного стабілізатора у формі «спідниці» і гіроскопічних демпферів. Стабілізатор кріпився до зовнішньої поверхні корпусу апарата за допомогою чотирьох висувних штанг і виконував по відношенню до нього роль подібно оперенню стріли. Це призвело до появи відновлюють моментів по тангажу і рисканню, що прагнуть поєднати поздовжню вісь апарату з вектором швидкості набігаючого потоку. Розрахункова і практична точність системи орієнтації за показниками приладів контролю орієнтації виявилася не гірше 5° по всіх трьох осях. Дана система орієнтації дозволяла зіставляти отримані дані з географічним положенням з точністю від 10 до 15 км.
Бортовий службовий комплекс був укомплектований наступною серійною апаратурою:
- система радіоконтролю орбіти «Краб-АЗ»
- радіотелеметрична система «Трал-П2-41»
- апаратура командної радіолінії БКРЛ-Б.
Науковий комплекс космічного апарату включав в себе:
- телевізійна апаратура «Топаз-25-М» — зйомка та передачі телезображення на наземні пункти
- актинометрична апаратура «Актин-1» у складі:
- — Теле фотометри ТФ-3А і ТФ-3Б — вимірювання кутового розподілу енергетичної яскравості короткохвильової радіації в видимому, ближньому УФ і інфрачервоному частинах спектра;
- — спектроаналізатор СА-2 — вимірювання довгохвильової радіації Землі в спектральному діапазоні 8-12 мкм;
- — Прилади РБ-21 і РМ-2П — вимірювання відображеної сонячної радіації і власного випромінювання Землі і атмосфери;
- — Манометр РИМ-901 — вимірювання та аналіз потоку нейтральних молекул (на космічному апараті № 2).
Історія запусків
Був проведений запуск двох космічних апаратів типу ДС-МО з полігону Капустін Яр. У супутника ДС-МО № 1 () відразу після запуску почалися проблеми зі стабілізацією, через що супутник перейшов в невелике обертання навколо поздовжньої осі, тому якість і кількість даних була обмеженою. Друга місія ДС-МО № 1 () була повністю успішна і апарат виконав всі поставлені перед ним завдання.
№ | Позначення | Дата запуску | Міжнар. познач. | Ракета-носій | Параметри орбіти | Зведений з орбіти/знищений | ||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Перигей, км | Апогей, км | ,° | ||||||
1 | 21.03.1967 | 1967-024A | Космос-2 | 248,0 | 297,0 | 48,4 | 08.04.1967 | |
2 | 16.01.1970 | 1970-005A | Космос-2 | 240,0 | 342,0 | 48,5 | 10.02.1970 |
Результати досліджень
У результаті експериментів була виконана комплексна програма з вивчення відбитого від Землі сонячної спектру, а також власного випромінювання Землі в інфрачервоному діапазоні. Були розроблені методи визначення деяких параметрів атмосфери, хмарного покриву і земної поверхні, які були рекомендовані для практичного застосування в метеорології. Успішно відпрацьована аеродинамічна орієнтація та аерогіроскопічна стабілізація. Також вперше прийом телеметричної інформації, зокрема, телевізійного зображення Землі, переданої з супутника апаратурою «Топаз-25-М», здійснювався безпосередньо в у спеціально створену для цих цілей лабораторію.
Джерела
- Ракеты и космические аппараты конструкторского бюро «Южное» / А. Н. Мащенко, В. Н. Паппо-Корыстин, В. А. Пащенко и др. Под общей редакцией Генерального конструктора С. Н. Конюхова. — Днепропетровск: ГКБ «Южное» им. М. К. Янгеля, 2000. —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
DS MO Dnipropetrovskij suputnik Optichnij vidomij takozh yak Kosmichna strila tip eksperimentalnogo kosmichnogo aparatu naukovogo priznachennya rozroblenij v OKB 586 nini KB Pivdenne Priznachavsya dlya doslidzhennya fizichnih procesiv v atmosferi i viznachennya atmosfernih parametriv neobhidnih pri virishenni zavdan meteorologiyi okeanologiyi i vivchennya prirodnih resursiv Zemli Stav pershim v sviti shtuchnim suputnikom Zemli z sistemoyu aerodinamichnoyi oriyentaciyi ta aerogiroskopichnoyi stabilizaciyi DS MOOsnovni parametriOrganizaciyaAkademiya nauk SRSRVigotivnikOKB 586 SRSR OperatorMinisterstvo oboroni SRSRTip aparataDZZ Doslidzhennya atmosferi Vidpracyuvannya aerodinamichnij sistemi oriyentaciyiShtuchnij suputnikZemliRaketa nosijKosmos 2KosmodromKapustin YarTehnichni parametriMasa321 kgDzherela zhivlennyaHimichni batareyiChas aktivnogo isnuvannya10 dibOrbitalni daniTip orbitiNizka navkolozemna orbitaNahil orbiti48 4 48 5 Period obertannya89 8 90 hvilinIstoriya stvorennyaDokladnishe Dnipropetrovskij suputnikPriznachennyaNaukovimi zavdannyami KA buli doslidzhennya zmin radiacijnogo balansu Zemli ta yiyi atmosferi v vidimomu diapazoni otrimannya zobrazhen hmarnogo pokrivu Zemli i pidstilnoyi poverhni z metoyu viznachennya parametriv staniv atmosferi i hmarnogo pokrivu viznachennya temperaturi pidstilayuchoyi poverhni Zemli viznachennya visoti verhnoyi mezhi hmar otrimannya karti rozpodilu ozonu i vodyanoyi pari v atmosferi Vazhlivim tehnologichnim zavdannyam aparatu bulo viprobuvannya i analiz roboti sistem i konstrukcij aerodinamichnoyi oriyentaciyi ta aerogiroskopichnoyi stabilizaciyi Postanovnikom eksperimentiv stav Institut fiziki Zemli nini Institut fiziki Zemli im O I Shmidta Tehnichnij opisKosmichnij aparat po konstrukciyi i skladu sluzhbovih sistem absolyutno vidriznyavsya vid zapuskayemih ranishe naukovih aparativ i Korpus mav rozmiri 6 5 m v dovzhinu i 1 2 m v diametri buv germetichnij i zapovnenij azotom Perednya i zadnya chastina suputnika yavlyala soboyu chastini sferi serednya chastina zvarenu cilindrichnu obechajku zi zrizanim konusom Ce dozvolilo rozmistiti neobhidnu kilkist himichnih batarej pri minimalnij dovzhini korpusu zbilshiti poverhnyu radiatoriv sistemi termoregulyuvannya i polegshiti virishennya zavdannya shodo zabezpechennya aerodinamichnoyi stijkosti kosmichnogo aparatu Na zovnishnij poverhni korpusu znahodilisya specialni kronshtejni i flanci dlya kriplennya priladiv i datchikiv germetichni shtepselni roz yemi ilyuminator ob yektivu televizijnoyi aparaturi antenno fiderni pristroyi radiotehnichnih sistem U verhnij chastini korpusu znahodivsya odin z telefotometriv yakij skanuvav ploshinu zemnoyi poverhni perpendikulyarnu trayektoriyi polotu Inshij telefotometr buv vstanovlenij na livij storoni cilindrichnoyi chastini korpusu i skanuvav Zemlyu vzdovzh trayektoriyi polotu Televizijna sistema bula rozmishena v perednij chastini korpusu a yiyi optichna vis bula spryamovana paralelno nadiru Priladi vimiryuvannya radiaciyi perebuvali na nizhnij i verhnij chastini korpusu cherez sho nizhnij datchik priladu zavzhdi divivsya v nadir verhnij v zenit Otrimani dani peredavalisya na Zemlyu na chastoti 90 MGc za dopomogoyu anteni vstanovlenoyi na verhnij chastini kosmichnogo aparatu Dlya vikonannya programi naukovih doslidzhen peredbachalasya oriyentaciya kosmichnogo aparatu na Zemlyu i za vektorom shvidkosti Vpershe u svitovij praktici na DS MO buv realizovanij princip aerogiroskopichnoyi stabilizaciyi Sistema oriyentaciyi skladalasya z aerodinamichnogo stabilizatora u formi spidnici i giroskopichnih dempferiv Stabilizator kripivsya do zovnishnoyi poverhni korpusu aparata za dopomogoyu chotiroh visuvnih shtang i vikonuvav po vidnoshennyu do nogo rol podibno operennyu strili Ce prizvelo do poyavi vidnovlyuyut momentiv po tangazhu i riskannyu sho pragnut poyednati pozdovzhnyu vis aparatu z vektorom shvidkosti nabigayuchogo potoku Rozrahunkova i praktichna tochnist sistemi oriyentaciyi za pokaznikami priladiv kontrolyu oriyentaciyi viyavilasya ne girshe 5 po vsih troh osyah Dana sistema oriyentaciyi dozvolyala zistavlyati otrimani dani z geografichnim polozhennyam z tochnistyu vid 10 do 15 km Bortovij sluzhbovij kompleks buv ukomplektovanij nastupnoyu serijnoyu aparaturoyu sistema radiokontrolyu orbiti Krab AZ radiotelemetrichna sistema Tral P2 41 aparatura komandnoyi radioliniyi BKRL B Naukovij kompleks kosmichnogo aparatu vklyuchav v sebe televizijna aparatura Topaz 25 M zjomka ta peredachi telezobrazhennya na nazemni punkti aktinometrichna aparatura Aktin 1 u skladi Tele fotometri TF 3A i TF 3B vimiryuvannya kutovogo rozpodilu energetichnoyi yaskravosti korotkohvilovoyi radiaciyi v vidimomu blizhnomu UF i infrachervonomu chastinah spektra spektroanalizator SA 2 vimiryuvannya dovgohvilovoyi radiaciyi Zemli v spektralnomu diapazoni 8 12 mkm Priladi RB 21 i RM 2P vimiryuvannya vidobrazhenoyi sonyachnoyi radiaciyi i vlasnogo viprominyuvannya Zemli i atmosferi Manometr RIM 901 vimiryuvannya ta analiz potoku nejtralnih molekul na kosmichnomu aparati 2 dd Istoriya zapuskivBuv provedenij zapusk dvoh kosmichnih aparativ tipu DS MO z poligonu Kapustin Yar U suputnika DS MO 1 vidrazu pislya zapusku pochalisya problemi zi stabilizaciyeyu cherez sho suputnik perejshov v nevelike obertannya navkolo pozdovzhnoyi osi tomu yakist i kilkist danih bula obmezhenoyu Druga misiya DS MO 1 bula povnistyu uspishna i aparat vikonav vsi postavleni pered nim zavdannya Poznachennya Data zapusku Mizhnar poznach Raketa nosij Parametri orbiti Zvedenij z orbiti znishenij Perigej km Apogej km 1 21 03 1967 1967 024A Kosmos 2 248 0 297 0 48 4 08 04 1967 2 16 01 1970 1970 005A Kosmos 2 240 0 342 0 48 5 10 02 1970Rezultati doslidzhenU rezultati eksperimentiv bula vikonana kompleksna programa z vivchennya vidbitogo vid Zemli sonyachnoyi spektru a takozh vlasnogo viprominyuvannya Zemli v infrachervonomu diapazoni Buli rozrobleni metodi viznachennya deyakih parametriv atmosferi hmarnogo pokrivu i zemnoyi poverhni yaki buli rekomendovani dlya praktichnogo zastosuvannya v meteorologiyi Uspishno vidpracovana aerodinamichna oriyentaciya ta aerogiroskopichna stabilizaciya Takozh vpershe prijom telemetrichnoyi informaciyi zokrema televizijnogo zobrazhennya Zemli peredanoyi z suputnika aparaturoyu Topaz 25 M zdijsnyuvavsya bezposeredno v OKB 586 u specialno stvorenu dlya cih cilej laboratoriyu DzherelaRakety i kosmicheskie apparaty konstruktorskogo byuro Yuzhnoe A N Mashenko V N Pappo Korystin V A Pashenko i dr Pod obshej redakciej Generalnogo konstruktora S N Konyuhova Dnepropetrovsk GKB Yuzhnoe im M K Yangelya 2000 ISBN 966 7482 00 6