Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Плеханов box width Плеханов Георгій Валентиновичрос Гео ргий Валенти н

Г. В. Плеханов

Г. В. Плеханов
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Плеханов.

Плеханов Георгій Валентинович
рос. Гео́ргий Валенти́нович Плеха́нов
image
Народження29 листопада (11 грудня) 1856[1][2] або 29 листопада 1856(1856-11-29)[3]
с. Гудаловка, нині Липецька область
Смерть30 травня 1918(1918-05-30)[4][5][…] (61 рік)
Ялкала, Фінляндія,
сучасне , Ленінградська область
туберкульоз
ПохованняЛітераторські мостки
Громадянство (підданство)image Російська імперія
Знання мов
  • російська[2][7][…]
    • ПсевдонімН. Бельтов, А. Волгин, С. Ушаков, Н. Андреевич, Н. Каменский, А. Кирсанов, Н. Валентинов, Утис, Симплициссимус, Д. Кузнецов, Г. Б., П. Бочаров і A. Volgin[7]
    Діяльність
  • політик, журналіст, письменник, історик, соціолог, економіст, мистецтвознавець
    • Школа / Традиціясоціалізм, марксизм
    Основні інтересиетика, естетика, економіка, соціологія
    Визначний твір
  • d
    • ПартіяЗемля і воля, Чорний переділ, Визволення праці і Російська соціал-демократична робітнича партія
    Конфесіяатеїзм
    image Плеханов Георгій Валентинович у Вікісховищі
    image  Висловлювання у Вікіцитатах
    image  Роботи у  Вікіджерелах

    Георгій Валентинович Плеханов (псевдонім Н. Бельтов та ін.; нар. 29 листопада (11 грудня) 1856, с. Гудаловка, нині Липецька область — пом. 30 травня 1918, Ялкала, Фінляндія, сучасне , Ленінградська область) — російський теоретик і пропагандист марксизму, філософ, діяч російського і міжнародного соціалістичного рухів. Один із засновників РСДРП і газети «Искра».

    Початок революційної діяльності

    Народився у родині відставного штабс-капітана Валентина Петровича Плеханова (1810—-1873) і Марії Федорівни Белинської (1832—-1881). У 1876 вступив до народницької організації «Земля і воля», учасник демонстрації біля Казанського собору 1876; після Воронезького з'їзду — організатор «Чорного переділу». З 1880 в еміграції. Засновник першої російської марксистської організації — групи «Звільнення праці» (1883).

    Теоретик РСДРП

    Один з найбільших вождів соціал-демократичного руху в Росії і II Інтернаціоналу, входив до числа засновників РСДРП та газети «Іскра». Найголовніші заслуги Плеханова, окрім блискучого обґрунтування ролі робочого руху в Росії, відносяться до сфери пропаганди і розробки основних проблем марксизму у цілій низці праць і статей. Найбільш відомі його книги: «Соціалізм і політична боротьба», «Наші розбіжності», «До розвитку моністичного погляду на історію», «Beitrage zur Geschichte des Materialismus», «М. Р. Чернишевський» і збірки статей «За 20 років», «Критика наших критиків» та ін.

    У другій половині 90-х р.р. XIX століття і на початку 1900-х р.р. Плеханов розгортає кампанію проти опортунізму «економістів» і теоретичної критики марксизму з боку Бернштейна і Струве. Разом з Леніним, Щеколдіним та іншими керує «Іскрою», а на II з'їзді РСДРП підтримує Леніна проти Мартова і Аксельрода.

    Меншовицький період

    Після 2-го з'їзду РСДРП Плеханов розійшовся з Леніном і був довгий час одним з лідерів меншовицькою фракції соціал-демократичної партії Росії. Після московського грудневого повстання 1905 р. проголошує свою знамениту думку: «не потрібно було братися за зброю». В епоху реакції в Плеханові знову пробуджується революціонер, і в 1909—1911 р.р. він стає «співцем підпілля», одночасно ведучи ідейну боротьбу з антимарксистською філософією Богданова. У довоєнні роки Плеханов активно бере участь в Міжнародному соціалістичному бюро, виступаючи інколи з доповідями на міжнародних конгресах. У Першу світову війну — один з керівників групи «Єдність», що стояла на позиціях соціал-шовінізму.

    Плеханов у революціях і переворотах

    У час революції 1905—1907 не міг приїхати до Росії. Вважав страйк несвоєчасним та таким, що призвів до непідготовленого, не підтриманого армією Грудневого повстання у Москві.

    Лютнева революція дозволила повернутися до Росії після 37 років вигнання, Плеханов підтримував Тимчасовий уряд. Був проти «Квітневих тез» В. І. Леніна, назвавши їх «маренням».

    До Жовтневого перевороту віднісся негативно, оскільки вважав, що за рівнем соціально-економічного розвитку Росія не готова до соціалістичної революції: «російська історія ще не змолола того борошна, з якого з часом буде випечений пшеничний пиріг соціалізму».

    Застерігав, що захоплення влади «одним класом або — ще того гірше — однією партією» може мати сумні наслідки.

    Мав фундаментальні роботи з філософії, соціології, естетики, етики, історії російської суспільної думки.

    Помер 30 травня 1918 року в Теріокі, похований на «Мостках літераторів» Волкового кладовища у Санкт-Петербурзі.

    Плеханов про відмінність Русі Московської від Русі Київської

    image Росія нібито коливається між Заходом і Сходом. Протягом московського періоду її історії її особливості порівняно з Заходом досягають значно більших розмірів, ніж протягом київського. image
    Оригінальний текст (рос.)
    Россия как бы колеблется между Западом и Востоком. В течение московского периода ее истории ее особенности по сравнению с Западом достигают гораздо больших размеров, нежели в течение киевского.

    Після монголо-татарської навали відбувається

    image поступове зближення російського громадського побуту і ладу з побутом і ладом великих східних деспотій. image
    Оригінальний текст (рос.)
    постепенное сближение русского общественного быта и строя с бытом и строем великих восточных деспотий.

    Адреси в Петрограді

    1917 рік — прибутковий будинок А. Д. Дальберга і І. А. Кохендерфер — Кронверкський проспект, 67.

    Пам'ятні місця

    Назви

    Музеї

    • Будинок-музей Г. В. Плеханова у Липецьку
    • Будинок Плеханова у Санкт-Петербурзі

    Пам'ятники

    • Пам'ятник перед будівлею Технологічного інституту у Санкт-Петербурзі (скульптори І. Я. Гинцбург, М. Я. Харламов, архітектор Я. Г. Гевірц). Відкритий 3 травня 1925 року.
    • Бюст на території садиби Плеханових в Плехановому Липецької області.
    • Пам'ятний знак роботи Ігоря Мазура в Плехановому Липецької області (2006 рік).

    Установи

    • Російський економічний університет ім. Г. В. Плеханова

    Примітки

    1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118594982 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
      d:Track:Q27302d:Track:Q36578
    2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
      d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
    3. The Fine Art Archive — 2003.
      d:Track:Q10855166
    4. Плеханов Георгий Валентинович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
      d:Track:Q649d:Track:Q17378135
    5. SNAC — 2010.
      d:Track:Q29861311
    6. Babelio — 2007.
      d:Track:Q2877812
    7. Czech National Authority Database
      d:Track:Q13550863
    8. Плеханов, Георгий Валентинович // Писатели современной эпохи: Био-библиографический словарь русских писателей XX века / под ред. Б. П. Козьмин — Москва: 1928. — Т. 1. — С. 205–208. — 287 с.
      d:Track:Q649d:Track:Q46993350d:Track:Q42068474d:Track:Q19132925
    9. LIBRIS — 2018.
      d:Track:Q1798125
    10. Г. В. Плеханов. История русской общественной мысли. М, 1919, т. І, стр. 10. (рос.)
    11. Г. В. Плеханов. История русской общественной мысли. М, 1919, т. І, стр. 55. (рос.)

    Посилання

    image
    link=[1]
    У Родоводі є генеалогічне дерево цієї людини
    Плеханов Георгій Валентинович
    • (рос.)
    • (рос.)

    Література

    • Аптекман О. В. «Георгій Валентинович Плеханов. З особистих спогадів». Л., 1924.
    • А. Пахарев. Плеханов Георгій Валентинович // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.559
    • Ігор Роздобудько. Чому нас вчать найвидатніші історики Росії, або Як побороти комплекс меншовартості. // Науковий вісник Українського університету. Москва, 2001 р. Стор. 30-37.

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Plehanov box width Plehanov Georgij Valentinovichros Geo rgij Valenti novich Pleha novNarodzhennya29 listopada 11 grudnya 1856 1 2 abo 29 listopada 1856 1856 11 29 3 s Gudalovka nini Lipecka oblastSmert30 travnya 1918 1918 05 30 4 5 61 rik Yalkala Finlyandiya suchasne Leningradska oblast tuberkulozPohovannyaLiteratorski mostkiGromadyanstvo piddanstvo Rosijska imperiyaZnannya movrosijska 2 7 PsevdonimN Beltov A Volgin S Ushakov N Andreevich N Kamenskij A Kirsanov N Valentinov Utis Simplicissimus D Kuznecov G B P Bocharov i A Volgin 7 Diyalnistpolitik zhurnalist pismennik istorik sociolog ekonomist mistectvoznavecShkola Tradiciyasocializm marksizmOsnovni interesietika estetika ekonomika sociologiyaViznachnij tvirdPartiyaZemlya i volya Chornij peredil Vizvolennya praci i Rosijska social demokratichna robitnicha partiyaKonfesiyaateyizm Plehanov Georgij Valentinovich u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah Georgij Valentinovich Plehanov psevdonim N Beltov ta in nar 29 listopada 11 grudnya 1856 s Gudalovka nini Lipecka oblast pom 30 travnya 1918 Yalkala Finlyandiya suchasne Leningradska oblast rosijskij teoretik i propagandist marksizmu filosof diyach rosijskogo i mizhnarodnogo socialistichnogo ruhiv Odin iz zasnovnikiv RSDRP i gazeti Iskra Pochatok revolyucijnoyi diyalnostiNarodivsya u rodini vidstavnogo shtabs kapitana Valentina Petrovicha Plehanova 1810 1873 i Mariyi Fedorivni Belinskoyi 1832 1881 U 1876 vstupiv do narodnickoyi organizaciyi Zemlya i volya uchasnik demonstraciyi bilya Kazanskogo soboru 1876 pislya Voronezkogo z yizdu organizator Chornogo peredilu Z 1880 v emigraciyi Zasnovnik pershoyi rosijskoyi marksistskoyi organizaciyi grupi Zvilnennya praci 1883 Teoretik RSDRPOdin z najbilshih vozhdiv social demokratichnogo ruhu v Rosiyi i II Internacionalu vhodiv do chisla zasnovnikiv RSDRP ta gazeti Iskra Najgolovnishi zaslugi Plehanova okrim bliskuchogo obgruntuvannya roli robochogo ruhu v Rosiyi vidnosyatsya do sferi propagandi i rozrobki osnovnih problem marksizmu u cilij nizci prac i statej Najbilsh vidomi jogo knigi Socializm i politichna borotba Nashi rozbizhnosti Do rozvitku monistichnogo poglyadu na istoriyu Beitrage zur Geschichte des Materialismus M R Chernishevskij i zbirki statej Za 20 rokiv Kritika nashih kritikiv ta in U drugij polovini 90 h r r XIX stolittya i na pochatku 1900 h r r Plehanov rozgortaye kampaniyu proti oportunizmu ekonomistiv i teoretichnoyi kritiki marksizmu z boku Bernshtejna i Struve Razom z Leninim Shekoldinim ta inshimi keruye Iskroyu a na II z yizdi RSDRP pidtrimuye Lenina proti Martova i Akselroda Menshovickij periodPislya 2 go z yizdu RSDRP Plehanov rozijshovsya z Leninom i buv dovgij chas odnim z lideriv menshovickoyu frakciyi social demokratichnoyi partiyi Rosiyi Pislya moskovskogo grudnevogo povstannya 1905 r progoloshuye svoyu znamenitu dumku ne potribno bulo bratisya za zbroyu V epohu reakciyi v Plehanovi znovu probudzhuyetsya revolyucioner i v 1909 1911 r r vin staye spivcem pidpillya odnochasno veduchi idejnu borotbu z antimarksistskoyu filosofiyeyu Bogdanova U dovoyenni roki Plehanov aktivno bere uchast v Mizhnarodnomu socialistichnomu byuro vistupayuchi inkoli z dopovidyami na mizhnarodnih kongresah U Pershu svitovu vijnu odin z kerivnikiv grupi Yednist sho stoyala na poziciyah social shovinizmu Plehanov u revolyuciyah i perevorotahU chas revolyuciyi 1905 1907 ne mig priyihati do Rosiyi Vvazhav strajk nesvoyechasnim ta takim sho prizviv do nepidgotovlenogo ne pidtrimanogo armiyeyu Grudnevogo povstannya u Moskvi Lyutneva revolyuciya dozvolila povernutisya do Rosiyi pislya 37 rokiv vignannya Plehanov pidtrimuvav Timchasovij uryad Buv proti Kvitnevih tez V I Lenina nazvavshi yih marennyam Do Zhovtnevogo perevorotu vidnissya negativno oskilki vvazhav sho za rivnem socialno ekonomichnogo rozvitku Rosiya ne gotova do socialistichnoyi revolyuciyi rosijska istoriya she ne zmolola togo boroshna z yakogo z chasom bude vipechenij pshenichnij pirig socializmu Zasterigav sho zahoplennya vladi odnim klasom abo she togo girshe odniyeyu partiyeyu mozhe mati sumni naslidki Mav fundamentalni roboti z filosofiyi sociologiyi estetiki etiki istoriyi rosijskoyi suspilnoyi dumki Pomer 30 travnya 1918 roku v Terioki pohovanij na Mostkah literatoriv Volkovogo kladovisha u Sankt Peterburzi Plehanov pro vidminnist Rusi Moskovskoyi vid Rusi KiyivskoyiRosiya nibito kolivayetsya mizh Zahodom i Shodom Protyagom moskovskogo periodu yiyi istoriyi yiyi osoblivosti porivnyano z Zahodom dosyagayut znachno bilshih rozmiriv nizh protyagom kiyivskogo Originalnij tekst ros Rossiya kak by kolebletsya mezhdu Zapadom i Vostokom V techenie moskovskogo perioda ee istorii ee osobennosti po sravneniyu s Zapadom dostigayut gorazdo bolshih razmerov nezheli v techenie kievskogo Pislya mongolo tatarskoyi navali vidbuvayetsya postupove zblizhennya rosijskogo gromadskogo pobutu i ladu z pobutom i ladom velikih shidnih despotij Originalnij tekst ros postepennoe sblizhenie russkogo obshestvennogo byta i stroya s bytom i stroem velikih vostochnyh despotij Adresi v Petrogradi1917 rik pributkovij budinok A D Dalberga i I A Kohenderfer Kronverkskij prospekt 67 Pam yatni miscyaNazvi Plehanovo Lipecka oblast Plehanovo Leningradska oblast Plehanova vulicya m Gajsin Vinnicka oblast Plehanova vulicya m Lubni Poltavska oblast Avtostanciya Plehanova u misti Makiyivka znahoditsya na odnojmennij vulici u centri mista Muzeyi Budinok muzej G V Plehanova u Lipecku Budinok Plehanova u Sankt Peterburzi Pam yatniki Pam yatnik pered budivleyu Tehnologichnogo institutu u Sankt Peterburzi skulptori I Ya Gincburg M Ya Harlamov arhitektor Ya G Gevirc Vidkritij 3 travnya 1925 roku Byust na teritoriyi sadibi Plehanovih v Plehanovomu Lipeckoyi oblasti Pam yatnij znak roboti Igorya Mazura v Plehanovomu Lipeckoyi oblasti 2006 rik Ustanovi Rosijskij ekonomichnij universitet im G V PlehanovaPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118594982 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Plehanov Georgij Valentinovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 SNAC 2010 d Track Q29861311 Babelio 2007 d Track Q2877812 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Plehanov Georgij Valentinovich Pisateli sovremennoj epohi Bio bibliograficheskij slovar russkih pisatelej XX veka pod red B P Kozmin Moskva 1928 T 1 S 205 208 287 s d Track Q649d Track Q46993350d Track Q42068474d Track Q19132925 LIBRIS 2018 d Track Q1798125 G V Plehanov Istoriya russkoj obshestvennoj mysli M 1919 t I str 10 ros G V Plehanov Istoriya russkoj obshestvennoj mysli M 1919 t I str 55 ros PosilannyaPlehanov Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P S 577 ISBN 966 7492 04 4 Plehanov Georgij Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XI Literi Pere Po S 1398 1000 ekz Plehanov Georgij Valentinovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 167 168 Portal Biografiyi link 1 U Rodovodi ye genealogichne derevo ciyeyi lyudini Plehanov Georgij Valentinovich ros ros LiteraturaAptekman O V Georgij Valentinovich Plehanov Z osobistih spogadiv L 1924 A Paharev Plehanov Georgij Valentinovich Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 559 ISBN 978 966 611 818 2 Igor Rozdobudko Chomu nas vchat najvidatnishi istoriki Rosiyi abo Yak poboroti kompleks menshovartosti Naukovij visnik Ukrayinskogo universitetu Moskva 2001 r Stor 30 37

    Дата публікації:
    Топ