Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гірнича промисловість Замбії
Загальна інформація
Гірнича промисловість включає мідно- та кобальтодобувні і переробні підприємства. Основу економіки Замбії складає видобуток мідної руди і виплавка міді, яка йде на експорт (приносить бл. 90% валютних надходжень і в середньому 75% державних прибутків). Тому країна повністю залежить від рівня світових цін на мідь. Кобальт отримують попутно при збагаченні мідної руди. Мідні рудники розташовані на півночі центральної частини країни, поблизу кордону з Демократичною Республікою Конго, у т.зв. Мідному поясі. У гірничорудному секторі країни працюють компанії: Konkola Copper Mines plc (KCM), Mopani Copper Mines plc (MCM)Chambishi Metals plc, Roan Antelope Mining Corp., First Quantum Minerals (FQM), Chibuluma Mines plc, NFC Africa Mining plc та інші. У грудні 1998 була приватизована гірничорудна компанія «Замбіа консолідейтід коппер майнз», при цьому контрольний пакет акцій перейшов у власність англо-американської компанії, діючої на території ПАР.
Окремі види корисних копалин
Міднодобувна промисловість. Видобуток мідних руд на тер. 3. ведеться з 1907. Осн. підприємства по видобутку розташовані в пров. Коппербелт. Видобуток мідних руд ведеться відкритим і підземним способом. Сирі руди збагачують. Схема збагачення включає промивку, дроблення, подрібнення, флотацію. Вилучення міді з руд становить 89-98% для сульфідних і 66-85% для змішаних і окиснених руд. Вміст міді в хвостах збагачення 0,18-0,2% (на ф-ці «Нчанга» 0,7%). Перспективи розвитку видобутку міді пов'язані з освоєнням родовищ бідних руд, що містить до 1% Cu, напр. Лумвана (Солвезі), а також відроблянням старих відвалів хвостів збагачення.
У 1994 в Замбії було видобуто 384,4 тис. т міді (проти 622 тис. т в 1990), при цьому вона зайняла 4-е місце у світі за обсягом видобутку. Загальне виробництво міді в Замбії у 2003 р. бл. 0,5 млн т.
Провідна компанія Konkola Copper Mines plc (KCM) видобула у 2001 р 196 805 т міді, динаміка до 2000 р позитивна — на 18%. Компанія ставить на меті зростання видобутку до 240 000 т. Компанія Mopani Copper Mines plc (MCM) протягом 2001 виробила 83 161 т міді і бл. 1 800 т кобальту.
У 2002 р розпочато експлуатацію мідноколчеданного родов. Кансенші, розташованого на захід від Замбійського мідного пояса. Руди родов. містять золото. Внаслідок першої фази освоєння буде видобуто 73 млн т руди з вмістом в ній Au 0.27 г/т або 19.7 т золота. Вміст міді в руді — 1,74%. Руди будуть відпрацьовані протягом 11 років (з щорічним виробництвом Au 1.3 т). У другу фазу освоєння в експлуатацію буде залучено 197 млн т руди з вмістом в ній Au 0.12 г/т (або 23.6 т золота). Вміст міді в цих рудах — 1,16%. Усього підтверджені запаси складають бл. 43 т попутного золота. Крім Кансенші попутне золото встановлене в рудах деяких інших мідноколчеданих родовищ, зокрема, Маландве (Malundwe) і Чиміванго (Chimiwungo). Інф. African Mining. 2002. V.7, № 4.
За даними International Copper Study Group (ICSG) в Замбії в найближчі роки стане до ладу мідний рудник Муфумбве.
Кобальтова пром-сть. Замбія у 1990-х роках займала 2-е місце у світі з видобутку кобальту — 3,5 тис. т в 1994 (7,1 тис. т в 1990), кобальтового концентрату і електролітичного кобальту. Після металургійного переділу кобальтова продукція експортується в 30 країн. Видобуток кобальту ведеться відкритим і підземним способами з початку 1930-х рр. з мідно-кобальтових руд. Найбільші підприємства — «Міндола» і «Балуба», осн. збагачувальні ф-ки — «Рокана» і «Чамбеші». Вилучення кобальту в концентрат становить 36%. У перспективі передбачається можливість вилучення кобальту з відвальних шлаків мідь-рафінувальних підприємств. За оцінками, з 500 тис. т шлаків можна вилучити 5 тис. т кобальту, використовуючи традиційну технологію відновлювальних процесів.
Станом на 2001 р. освоєння мідно-кобальтових об'єктів групи Калімба планують канадська компанія Caledonia Mining Corp. спільно з австралійською компанією BHP World Minerals Inc.
Крім міді і кобальту, в менших масштабах ведеться розробка цинку, свинцю, марганцю, вугілля, селену, срібла і смарагдів.
Вугільна пром-сть. Вугілля на тер. 3. почали добувати після 1964 (до цього вугілля імпортувалося). Розробляється родов. Маамба поблизу оз. Кариба, за 360 км від м. Лусака. Видобуток ведеться підземним і відкритим способом. Розробляються 2 пласти вугілля сер. потужністю 2 і 3 м. Кут падіння 10-12о. Зольність вугілля 16%, вологість 1,0%, вміст летких 19,3-20,4%, сірки 1,08%, теплота згоряння 27,3 МДж/кг.
Свинцево-цинкова пром-сть. Видобуток свинцю і цинку ведеться підприємством «Брокен-Гілл» (родов. Кабве), в складі якого є шахта, збагачувальна фабрика, гідрометалургійний цинковий завод, аґломераційний і плавильний цехи. Виробництв, потужність рудника 20-25 тис. т руди на місяць. Рудні тіла розкриті дек. вертикальними стовбурами. Відробляння рудних тіл ведеться системою підповерхових штреків. Висота підповерху 7-10 м. Відбійка руди буропідривним способом. На ф-ці отримують свинцевий високоякісний (70-80% Pb і 5% Zn) і низькоякісний (20-25% Pb і 16-18% Zn) концентрати, а також цинковий концентрат (55-60% Zn і 2-8% Pb). Продукція галузі повністю експортується. Крім свинцю і цинку з поліметалічного концентрату щорічно вилучають бл. 20 т срібла, понад 20 т селену, до 1,5 т кадмію.
Видобуток інш. корисних копалин. Видобуток золота ведеться з невеликих корінних і розсипних родовищ. Кумулятивний видобуток за весь період експлуатації родовищ не перевищує 5-6 т. Високий вміст золота в руді (до 5 г/т) стимулює розвиток видобутку на дрібних родовищах провінцій Східна і Центральна. Попутно золото вилучають з поліметалічних руд.
Видобуток дорогоцінних і напівдорогоцінних каменів до 1980 мав характер старательського промислу і державою практично не контролювався, що приводило до контрабанди. У 1980 створена державна компанія «Reserved Minerals (Zambia)» по видобутку і огранюванню смарагдів. У країні розробляються також родовища аметистів. В окремі роки добувається до 5 тис. т зал. руд з родовищ, розташованих в околицях м. Лусака. Видобуток марганцевих руд здійснювався раніше на родовищах Форт-Росбері та Кемпамба. У 1965-70 обсяг видобутку становив 25-30 тис. т. У зв'язку з виснаженням запасів видобуток марганцевих руд припинений. До кінця 1970-х рр. добувався ванадій з комплексних руд родов. Кабве. Видобуток урану вівся попутно (1956–1959) з мідно-кобальтових руд родов. Нкана, Міндола. У кінці 1970-х рр. італійськими і німецькими фірмами в районі Каванга, за 140 км від м. Солвезі, відкриті родов. урану (Міту) з вмістом 0,14% корисних компонентів в руді, які придатні для пром. розробки. У країні також добувають нерудні буд. матеріали, гіпс, пірит, флюрит і інш. Планується розробка фосфатних руд на родовищі Калуве.
Замбія віднесена до категорії «сенситивних» щодо експорту алмазів, тобто країн до яких потрібна підвищена увага. Країнам-імпортерам рекомендовано ретельно перевіряти експортні документи на алмази з цих країн і у разі виникнення сумнівів в походженні алмазів затримувати їх для перевірки.
Наукові установи. Підготовка кадрів. Друк
Вивченням перспектив розвитку мінерально-сировинної бази і гірничодоб. промисловості в 3. займаються Управління геол. досліджень Міністерства гірн. промисловості (The Geological Survey Department of the Republic of Zambia, Minitry of Mines) і Управління експлуатації мінеральних ресурсів (Mineral Exploration Department «MINEX») компанії «Zambia Industrial and Mining Corporation» («ZIMBO»). Гол. дослідницьким і навчальним центром є університет (засн. в 1965) в м. Лусака. Осн. проблеми гірничодоб. промисловості висвітлюються в журн. «Enterprise» (з 1969), з 1971 публікуються щорічні звіти найбільших гірничодобувних фірм «Roan Consolidated Mines Ltd. Annual Report» та «Nchunga Consolidated Cooper Mines Annual Report».
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girnicha promislovist ZambiyiZagalna informaciyaGirnicha promislovist vklyuchaye midno ta kobaltodobuvni i pererobni pidpriyemstva Osnovu ekonomiki Zambiyi skladaye vidobutok midnoyi rudi i viplavka midi yaka jde na eksport prinosit bl 90 valyutnih nadhodzhen i v serednomu 75 derzhavnih pributkiv Tomu krayina povnistyu zalezhit vid rivnya svitovih cin na mid Kobalt otrimuyut poputno pri zbagachenni midnoyi rudi Midni rudniki roztashovani na pivnochi centralnoyi chastini krayini poblizu kordonu z Demokratichnoyu Respublikoyu Kongo u t zv Midnomu poyasi U girnichorudnomu sektori krayini pracyuyut kompaniyi Konkola Copper Mines plc KCM Mopani Copper Mines plc MCM Chambishi Metals plc Roan Antelope Mining Corp First Quantum Minerals FQM Chibuluma Mines plc NFC Africa Mining plc ta inshi U grudni 1998 bula privatizovana girnichorudna kompaniya Zambia konsolidejtid kopper majnz pri comu kontrolnij paket akcij perejshov u vlasnist anglo amerikanskoyi kompaniyi diyuchoyi na teritoriyi PAR Okremi vidi korisnih kopalinThe major Nkana open copper mine Midnodobuvna promislovist Vidobutok midnih rud na ter 3 vedetsya z 1907 Osn pidpriyemstva po vidobutku roztashovani v prov Kopperbelt Vidobutok midnih rud vedetsya vidkritim i pidzemnim sposobom Siri rudi zbagachuyut Shema zbagachennya vklyuchaye promivku droblennya podribnennya flotaciyu Viluchennya midi z rud stanovit 89 98 dlya sulfidnih i 66 85 dlya zmishanih i okisnenih rud Vmist midi v hvostah zbagachennya 0 18 0 2 na f ci Nchanga 0 7 Perspektivi rozvitku vidobutku midi pov yazani z osvoyennyam rodovish bidnih rud sho mistit do 1 Cu napr Lumvana Solvezi a takozh vidroblyannyam starih vidvaliv hvostiv zbagachennya U 1994 v Zambiyi bulo vidobuto 384 4 tis t midi proti 622 tis t v 1990 pri comu vona zajnyala 4 e misce u sviti za obsyagom vidobutku Zagalne virobnictvo midi v Zambiyi u 2003 r bl 0 5 mln t Providna kompaniya Konkola Copper Mines plc KCM vidobula u 2001 r 196 805 t midi dinamika do 2000 r pozitivna na 18 Kompaniya stavit na meti zrostannya vidobutku do 240 000 t Kompaniya Mopani Copper Mines plc MCM protyagom 2001 virobila 83 161 t midi i bl 1 800 t kobaltu U 2002 r rozpochato ekspluataciyu midnokolchedannogo rodov Kansenshi roztashovanogo na zahid vid Zambijskogo midnogo poyasa Rudi rodov mistyat zoloto Vnaslidok pershoyi fazi osvoyennya bude vidobuto 73 mln t rudi z vmistom v nij Au 0 27 g t abo 19 7 t zolota Vmist midi v rudi 1 74 Rudi budut vidpracovani protyagom 11 rokiv z shorichnim virobnictvom Au 1 3 t U drugu fazu osvoyennya v ekspluataciyu bude zalucheno 197 mln t rudi z vmistom v nij Au 0 12 g t abo 23 6 t zolota Vmist midi v cih rudah 1 16 Usogo pidtverdzheni zapasi skladayut bl 43 t poputnogo zolota Krim Kansenshi poputne zoloto vstanovlene v rudah deyakih inshih midnokolchedanih rodovish zokrema Malandve Malundwe i Chimivango Chimiwungo Inf African Mining 2002 V 7 4 Za danimi International Copper Study Group ICSG v Zambiyi v najblizhchi roki stane do ladu midnij rudnik Mufumbve Kobaltova prom st Zambiya u 1990 h rokah zajmala 2 e misce u sviti z vidobutku kobaltu 3 5 tis t v 1994 7 1 tis t v 1990 kobaltovogo koncentratu i elektrolitichnogo kobaltu Pislya metalurgijnogo peredilu kobaltova produkciya eksportuyetsya v 30 krayin Vidobutok kobaltu vedetsya vidkritim i pidzemnim sposobami z pochatku 1930 h rr z midno kobaltovih rud Najbilshi pidpriyemstva Mindola i Baluba osn zbagachuvalni f ki Rokana i Chambeshi Viluchennya kobaltu v koncentrat stanovit 36 U perspektivi peredbachayetsya mozhlivist viluchennya kobaltu z vidvalnih shlakiv mid rafinuvalnih pidpriyemstv Za ocinkami z 500 tis t shlakiv mozhna viluchiti 5 tis t kobaltu vikoristovuyuchi tradicijnu tehnologiyu vidnovlyuvalnih procesiv Stanom na 2001 r osvoyennya midno kobaltovih ob yektiv grupi Kalimba planuyut kanadska kompaniya Caledonia Mining Corp spilno z avstralijskoyu kompaniyeyu BHP World Minerals Inc Krim midi i kobaltu v menshih masshtabah vedetsya rozrobka cinku svincyu margancyu vugillya selenu sribla i smaragdiv Vugilna prom st Vugillya na ter 3 pochali dobuvati pislya 1964 do cogo vugillya importuvalosya Rozroblyayetsya rodov Maamba poblizu oz Kariba za 360 km vid m Lusaka Vidobutok vedetsya pidzemnim i vidkritim sposobom Rozroblyayutsya 2 plasti vugillya ser potuzhnistyu 2 i 3 m Kut padinnya 10 12o Zolnist vugillya 16 vologist 1 0 vmist letkih 19 3 20 4 sirki 1 08 teplota zgoryannya 27 3 MDzh kg Svincevo cinkova prom st Vidobutok svincyu i cinku vedetsya pidpriyemstvom Broken Gill rodov Kabve v skladi yakogo ye shahta zbagachuvalna fabrika gidrometalurgijnij cinkovij zavod aglomeracijnij i plavilnij cehi Virobnictv potuzhnist rudnika 20 25 tis t rudi na misyac Rudni tila rozkriti dek vertikalnimi stovburami Vidroblyannya rudnih til vedetsya sistemoyu pidpoverhovih shtrekiv Visota pidpoverhu 7 10 m Vidbijka rudi buropidrivnim sposobom Na f ci otrimuyut svincevij visokoyakisnij 70 80 Pb i 5 Zn i nizkoyakisnij 20 25 Pb i 16 18 Zn koncentrati a takozh cinkovij koncentrat 55 60 Zn i 2 8 Pb Produkciya galuzi povnistyu eksportuyetsya Krim svincyu i cinku z polimetalichnogo koncentratu shorichno viluchayut bl 20 t sribla ponad 20 t selenu do 1 5 t kadmiyu Vidobutok insh korisnih kopalin Vidobutok zolota vedetsya z nevelikih korinnih i rozsipnih rodovish Kumulyativnij vidobutok za ves period ekspluataciyi rodovish ne perevishuye 5 6 t Visokij vmist zolota v rudi do 5 g t stimulyuye rozvitok vidobutku na dribnih rodovishah provincij Shidna i Centralna Poputno zoloto viluchayut z polimetalichnih rud Vidobutok dorogocinnih i napivdorogocinnih kameniv do 1980 mav harakter staratelskogo promislu i derzhavoyu praktichno ne kontrolyuvavsya sho privodilo do kontrabandi U 1980 stvorena derzhavna kompaniya Reserved Minerals Zambia po vidobutku i ogranyuvannyu smaragdiv U krayini rozroblyayutsya takozh rodovisha ametistiv V okremi roki dobuvayetsya do 5 tis t zal rud z rodovish roztashovanih v okolicyah m Lusaka Vidobutok margancevih rud zdijsnyuvavsya ranishe na rodovishah Fort Rosberi ta Kempamba U 1965 70 obsyag vidobutku stanoviv 25 30 tis t U zv yazku z visnazhennyam zapasiv vidobutok margancevih rud pripinenij Do kincya 1970 h rr dobuvavsya vanadij z kompleksnih rud rodov Kabve Vidobutok uranu vivsya poputno 1956 1959 z midno kobaltovih rud rodov Nkana Mindola U kinci 1970 h rr italijskimi i nimeckimi firmami v rajoni Kavanga za 140 km vid m Solvezi vidkriti rodov uranu Mitu z vmistom 0 14 korisnih komponentiv v rudi yaki pridatni dlya prom rozrobki U krayini takozh dobuvayut nerudni bud materiali gips pirit flyurit i insh Planuyetsya rozrobka fosfatnih rud na rodovishi Kaluve Zambiya vidnesena do kategoriyi sensitivnih shodo eksportu almaziv tobto krayin do yakih potribna pidvishena uvaga Krayinam importeram rekomendovano retelno pereviryati eksportni dokumenti na almazi z cih krayin i u razi viniknennya sumniviv v pohodzhenni almaziv zatrimuvati yih dlya perevirki Naukovi ustanovi Pidgotovka kadriv DrukVivchennyam perspektiv rozvitku mineralno sirovinnoyi bazi i girnichodob promislovosti v 3 zajmayutsya Upravlinnya geol doslidzhen Ministerstva girn promislovosti The Geological Survey Department of the Republic of Zambia Minitry of Mines i Upravlinnya ekspluataciyi mineralnih resursiv Mineral Exploration Department MINEX kompaniyi Zambia Industrial and Mining Corporation ZIMBO Gol doslidnickim i navchalnim centrom ye universitet zasn v 1965 v m Lusaka Osn problemi girnichodob promislovosti visvitlyuyutsya v zhurn Enterprise z 1969 z 1971 publikuyutsya shorichni zviti najbilshih girnichodobuvnih firm Roan Consolidated Mines Ltd Annual Report ta Nchunga Consolidated Cooper Mines Annual Report Div takozhKorisni kopalini Zambiyi Geologiya Zambiyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Zambiyi Gidrogeologiya Zambiyi Ekonomika ZambiyiDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s