Ґі́льдас Му́дрий (лат. Gildas Sapiens; 500—570), також Ґі́льдас Прему́дрий — ранньосередньовічний історик бритів, автор листа-проповіді «Про падіння та завоювання Британії» (лат. De Excidio et Conquestu Britanniae). Засновник монастиря в (Сен-Жильда-де-Рюї), християнський святий.
Гільдас Мудрий | |
---|---|
Народився | 500 Дамбартон, d, d, Шотландія або Стратклайд[1][2] |
Помер | 29 січня 570 d, Франція |
Країна | Стратклайд |
Діяльність | історик, письменник, місіонер, чернець |
Вчителі | d |
Знання мов | латина[3] |
Посада | абат |
Конфесія | католицька церква |
Діти | d, d і d |
|
Внесок в історію
«Про падіння та завоювання Британії» — це великий лист-проповідь латинською мовою в 110 розділах. У ньому автор аналізує причини морального занепаду своїх сучасників: глави 3—25 містять короткий нарис історії Британії в I—VI століттях і є унікальним історичним джерелом, особливо щодо історії завоювання сходу Британії англосаксами. Використовуючи великі цитати із Старого і Нового Заповітів, перш за все з книг пророків Ісаї і Єремії, а також з послань апостола Павла, Ґільдас показує, що світські і духовні влади бритів не відповідають євангельським ідеалам. Ґільдас також згадує «небагатьох» вірних синів церкви і з похвалою відгукується про чернечий рух, який зароджувався в його епоху.
Біографія
Судячи з праці «Про падіння та завоювання Британії», Ґільдас отримав блискучу освіту, був знайомий з творами Вергілія, Овідія і церковних письменників: (Касіяна), Єроніма. Заклик до морального відродження, який містився в творі «Про загибель Британії», здійснив великий вплив на тодішнє суспільство, причому не тільки на бритів у самій Британії і Бретані, але й на ірландців: близько 600 року (святий Колумбан) у посланні до папи Григорія Великого посилався на Ґільдаса як на авторитет з питань церковної дисципліни. До нас також дійшли уривки з послань Ґільдаса, що містилися в корпусі ірландського канонічного права; вони присвячені питанням чернечої дисципліни. Крім того, Ґільдасу приписується «Пенітенціалій», де встановлені правила покаяння, в основному також для ченців. «Лорика» — молитва-оберіг, творцем якої вважається Ґільдас, — насправді є пізнішим ірландським твором.
Швидше за все, на момент написання книги «Про загибель Британії» Ґільдас був дияконом; у написаному близько 800 року ірландському мартирологові «Календар Енґуса» він згадується як єпископ, однак невідомо, де саме могла перебувати його єпархія. Згідно з валлійською традицією, Ґільдас був одруженим чоловіком, і його сини Ґвіннок і Нуітон визнані в Уельсі місцевошанованими святими. Крім того, в генеалогії згадуються і його внуки (Увелі та Філі), також святі.
Збереглися три житія Ґільдаса, складені в Бретані й Уельсі. Усі вони створені не раніше XI—XII століть, і їхня достовірність викликає сумнів. За відомостями цих житій, Ґільдас був сином піктського князя на ім'я Кау, здобув освіту на півдні Уельсу, в школі святого Ільтуда, згодом проповідував у Шотландії та Ірландії, де боровся з різними єресями і язичництвом, здійснив паломництво до Риму і Равенни. Відповідно до першого бретонського житія, Ґільдас осів у Бретані, де заснував абатство в (Сен-Жильда-де-Рюї) (фр. Saint-Gildas-de-Rhuys). Згідно з другим, він помер у Гластонбері на півдні Британії, де й був похований.
Примітки
- http://sscrmnl.edu.ph/st-gildas-the-wise/
- http://www.earlybritishkingdoms.com/kids/gildas.html
- Mirabile: Digital Archives for Medieval Culture — SISMEL – Edizioni del Galluzzo.
Література
- Brooks D. A. Gildas’ De Excidio. Its revolutionary meaning and purpose // Studia Celtica. Vol. XVIII/XIX. 1983—1984. P. 1-10.
- Cameron A. F. Saint Gildas and Scyld Scefing // Neuphilologische Mitteilungen. Bd. LXX (2). 1969. P. 240—246.
- Chadwick O. Gildas and the monastic order // Journal of Theological Studies. New Ser. Vol. V. 1954. P. 78-80.
- Dumville, David N. (1984). "The Chronology of De Excidio Britanniae, Book 1". In Dumville, David; Lapidge, Michael (eds.). Gildas: New Approaches. Martlesham: Boydell Press. .
- Giles, John Allen, ed. (1841), The Works of Gildas and Nennius, London: James Bohn — English translation
- Giles, John Allen, ed. (1847), History of the Ancient Britons, II (Second ed.), Oxford: W. Baxter (published 1854) — in Latin
- Higham, N. J. (1994). English Conquest: Gildas and Britain in the fifth century. Manchester: Manchester United Press. .
- Kerlouégan F. Le De Excidio Britanniae de Gildas: Les destinées de la culture latine dans l’Ile de Bretagne au VIe siècle. Paris, 1987.
- Lloyd, John Edward (1911), A History of Wales from the Earliest Times to the Edwardian Conquest, I (2nd ed.), London: Longmans, Green, and Co (published 1912)
- Lot F. De la valeur historique du De excidio et conquestu Britanniae de Gildas // Medieval studies in memory of G. Schoepperle-Loomis. Paris, 1927. P. 3-38
- Miller, Molly. "Bede's use of Gildas." English Historical Review (1975): 241–261. JSTOR
- Stevens C. E. Gildas Sapiens // English Historical Review. Vol. 56. 1941. № 223. July. P. 353—373.
- Sullivan, Thomas D. (1978). De excidio of Gildas: its authenticity and date. New York: Brill. .
- Thompson E. A. Gildas and the history of Britain // Britannia. Vol. 10. 1979. P. 203—206; Vol. 11. 1980. P. 344.
- Williams, Ann (1991). "Gildas author fl. mid-sixth century". In Williams, Ann; Smyth, Alfred P.; Kirby, D. P. (eds.). A Biographical Dictionary of Dark Age Britain. Seaby. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет