Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гунванфу (кит. 恭王府 Gōng Wáng Fǔ) — резиденція вана (князя) Гуна, що знаходиться в центральному районі Січен (西城) китайської столиці Пекін. Навколо мальовничі хутуни, поруч від нього — озеро Цяньхай (前海). Зараз на його території розташовано музей, парк і театр.
| Гунванфу | |
|---|---|
 | |
| 39°56′11″ пн. ш. 116°22′45″ сх. д. / 39.9365333333607779° пн. ш. 116.37931388891777829° сх. д.Координати: 39°56′11″ пн. ш. 116°22′45″ сх. д. / 39.9365333333607779° пн. ш. 116.37931388891777829° сх. д. | |
| Країна |  КНР |
| Розташування | Пекін |
| Тип | палац |
  Гунванфу Гунванфу (Китайська Народна Республіка) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Історія
Першим власником Гунванфу став Нюхуру Хешень (和珅), фаворит імператора Цяньлуна. У китайську історію Хешень увійшов як найбільший корупціонер. З 1790 року, коли знаходився в похилому віці імператор Цяньлун почав поступово відходити від справ, Хешень став, фактично, володарем Китаю. Його син був одружений з донькою імператора. Хешень торгував посадами і титулами, привласнював собі державні кошти і подарунки. Нажитий за 24 роки державної служби статок дорівнюють зі доходами усього Китайської імперії за 8 років.
У 1777 році в мальовничому районі Пекіна, лежачого на північний захід від Забороненого міста, для Хешень було побудовано величезний розкішний палац, який займав площу понад 6 га, налічував 30 ансамблів в різних архітектурних стилях. Його обслуговували 1000 слуг і 500 наложниць.
Після того, як 7 лютого 1799 року Цяньлун помер. За наказом нового імператора Цзяціна, Нюхуру Хешеня було звинувачено в корупції, слідом за цим заарештовано і засуджено до страти, все його майно конфісковано. Як найвищу милість йому було дозволено вчинити самогубство. 22 лютого 1799 Хешень повісився.
Після смерті Хешеня його палац було надано цінському князю Айсінгіоро Юнміну, 17-му синові імператора Цяньлуна. У 1851 році імператор Сяньфен подарував палац своєму братові Айсінгіоро Їсіну, що мав титул великого князя Гуна (恭忠親王 Гунчжун ціньван) — один з вищих титулів в епоху Цін, який носили принци крові, члени імператорської родини. При ньому палац отримав свою нинішню назву — Гунванфу — резиденція князя Гуна.
У 1912 році онук Айсіньгёро Їсіна — Пувей — продав тубетську колекцію цього палацу японській торгово-промисловій палаті. У 1921 Айсінгіоро Пувей передав резиденцію як заставу бенедиктинському католицькому монастирю. Бенедиктинці відновили постарілий на той час палац і відкрили в його стінах Пекінський католицький університет, який проіснував тут до 1951 року. У 1961 році його було перетворено на Фуженьський католицький університет (輔仁大學 Фу Чжень Католік). Останній натепер знаходиться на Тайвані.
1950 року частина палацу передано Пекінській Академії образотворчих мистецтв. У 1962 році прем'єр-міністр Чжоу Еньлай відвідав палац, після чого мав намір відновити його та відкрити для відвідувачів. Але не зміг реалізувати цей план. У роки Культурної революції (1966—1976) на території Гунванфу знаходився Пекінський завод кондиціонерів, що призвело до його значного руйнування і втрати найцінніших пам'яток історії та культури. У 1978 році за наполягання Гу Му, друга Чжоу Еньлая, почалися дослідницткі та реставраційні роботи в палаці.
У 1982 році палац князя Гуна було включено до Реєстру національної культурної спадщини Китаю. Перед реставраторами постало складне завдання: повернути резиденції її вигляд часів князя Гуна. Практично усі речі інтер'єру, картини, каліграфія та ін., що були втрачені або продані за кордон. Резиденцію відновлювали за матеріалами і картинам палацу князя Гуна, що зберігалися в бібліотеці університету Цінхуа. Картини та інші речі інтер'єру довелося закуповувати, багато було отримано в подарунок.
2006 року Академія образотворчих мистецтв переїхала з палацу. 24 серпня 2008 року під час Літніх Олімпійських ігор в Пекіні музей Гунванфу було відкрито. У 2012 році палацу присвоєно категорію ААААА туристичних пам'яток.
Опис
Це найбільший і розкішний після Гугуна палац Пекіна. Ширина з півночі на південь становить 330 м, а зі сходу на захід — 180 м. Його розділено на 2 частини: в південній частині знаходяться житлові будинки площею 32,260 м2, на північ від них лежить великий сад площею 28,860 м2. Загальна площа — 61120 м2.
Вважається, що за його образом створений парк Дагуаньюань, описаний у китайському романі кінця XVIII століття «Сон в Червоному теремі» Цао Сюеціня.
Про високий статус власника резиденції свідчать цвяхи в головних воротах резиденції — 7 рядків по горизонталі і 9 по вертикалі, а також зелена черепиця, якою вкрито багато будівель — за своїм рангом вона поступається тільки жовтою.
Будівлі в житловій частині розділені на три частини: центральну, східну і західну. Тут проживало декілька споріднених родин. На центральній осі стоять основні будівлі: головна зала, задня зала та двоповерхова будівля, яке нараховує 40 кімнат. Майже всі будинки зведено в традиційному пекінському типі забудови сихеюань (四合院): чотири будівлі знаходяться по периметру двору та звернені своїми фасадами всередину. У східній частині знаходиться будівля театру, де в минулому і зараз проходять виступи Пекінської опери і китайського цирку.
Усередині павільйону Іньаньдянь (银安殿, «Палац срібного спокою»), який служив в палацах князів як приймальні, натепер тут розташовується виставка, присвячена князю Гуну і цінській культурі.
Сад займає північну частину палацу князя Гуна. На його території знаходиться кілька храмів, штучні гори, що символізують обителі безсмертних, ставок з фонтанами і протоки, галереї та павільйони, кілька «садів в саду». Зараз тут дуже багатолюдно, а в минулому було тихо і спокійно. В саду є 20 пейзажів, включаючи озеро, струмки, скелі, павільйони, камені з озера Тайху в провінції Цзянсу. Тут же знаходиться 8-метрова стела з ієрогліфом (福 фу) — «щастя», висіченим на основі каліграфічного напису імператора Кансі.
Відвідування
Найближча станція метро: Бейхайбей 北海北 (4-я лінія), вихід У.
Час роботи: 8:30-17:00 год.
Вартість квитків: 70 юанів.
Джерела
- 恭王府
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гунванфу |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gunvanfu kit 恭王府 Gōng Wang Fǔ rezidenciya vana knyazya Guna sho znahoditsya v centralnomu rajoni Sichen 西城 kitajskoyi stolici Pekin Navkolo malovnichi hutuni poruch vid nogo ozero Cyanhaj 前海 Zaraz na jogo teritoriyi roztashovano muzej park i teatr Gunvanfu39 56 11 pn sh 116 22 45 sh d 39 9365333333607779 pn sh 116 37931388891777829 sh d 39 9365333333607779 116 37931388891777829 Koordinati 39 56 11 pn sh 116 22 45 sh d 39 9365333333607779 pn sh 116 37931388891777829 sh d 39 9365333333607779 116 37931388891777829Krayina KNRRoztashuvannyaPekinTippalacGunvanfuGunvanfu Kitajska Narodna Respublika Mediafajli u Vikishovishi GunvanfuIstoriyaPershim vlasnikom Gunvanfu stav Nyuhuru Heshen 和珅 favorit imperatora Cyanluna U kitajsku istoriyu Heshen uvijshov yak najbilshij korupcioner Z 1790 roku koli znahodivsya v pohilomu vici imperator Cyanlun pochav postupovo vidhoditi vid sprav Heshen stav faktichno volodarem Kitayu Jogo sin buv odruzhenij z donkoyu imperatora Heshen torguvav posadami i titulami privlasnyuvav sobi derzhavni koshti i podarunki Nazhitij za 24 roki derzhavnoyi sluzhbi statok dorivnyuyut zi dohodami usogo Kitajskoyi imperiyi za 8 rokiv U 1777 roci v malovnichomu rajoni Pekina lezhachogo na pivnichnij zahid vid Zaboronenogo mista dlya Heshen bulo pobudovano velicheznij rozkishnij palac yakij zajmav ploshu ponad 6 ga nalichuvav 30 ansambliv v riznih arhitekturnih stilyah Jogo obslugovuvali 1000 slug i 500 nalozhnic Pislya togo yak 7 lyutogo 1799 roku Cyanlun pomer Za nakazom novogo imperatora Czyacina Nyuhuru Heshenya bulo zvinuvacheno v korupciyi slidom za cim zaareshtovano i zasudzheno do strati vse jogo majno konfiskovano Yak najvishu milist jomu bulo dozvoleno vchiniti samogubstvo 22 lyutogo 1799 Heshen povisivsya Pislya smerti Heshenya jogo palac bulo nadano cinskomu knyazyu Ajsingioro Yunminu 17 mu sinovi imperatora Cyanluna U 1851 roci imperator Syanfen podaruvav palac svoyemu bratovi Ajsingioro Yisinu sho mav titul velikogo knyazya Guna 恭忠親王 Gunchzhun cinvan odin z vishih tituliv v epohu Cin yakij nosili princi krovi chleni imperatorskoyi rodini Pri nomu palac otrimav svoyu ninishnyu nazvu Gunvanfu rezidenciya knyazya Guna U 1912 roci onuk Ajsingyoro Yisina Puvej prodav tubetsku kolekciyu cogo palacu yaponskij torgovo promislovij palati U 1921 Ajsingioro Puvej peredav rezidenciyu yak zastavu benediktinskomu katolickomu monastiryu Benediktinci vidnovili postarilij na toj chas palac i vidkrili v jogo stinah Pekinskij katolickij universitet yakij proisnuvav tut do 1951 roku U 1961 roci jogo bulo peretvoreno na Fuzhenskij katolickij universitet 輔仁大學 Fu Chzhen Katolik Ostannij nateper znahoditsya na Tajvani 1950 roku chastina palacu peredano Pekinskij Akademiyi obrazotvorchih mistectv U 1962 roci prem yer ministr Chzhou Enlaj vidvidav palac pislya chogo mav namir vidnoviti jogo ta vidkriti dlya vidviduvachiv Ale ne zmig realizuvati cej plan U roki Kulturnoyi revolyuciyi 1966 1976 na teritoriyi Gunvanfu znahodivsya Pekinskij zavod kondicioneriv sho prizvelo do jogo znachnogo rujnuvannya i vtrati najcinnishih pam yatok istoriyi ta kulturi U 1978 roci za napolyagannya Gu Mu druga Chzhou Enlaya pochalisya doslidnictki ta restavracijni roboti v palaci U 1982 roci palac knyazya Guna bulo vklyucheno do Reyestru nacionalnoyi kulturnoyi spadshini Kitayu Pered restavratorami postalo skladne zavdannya povernuti rezidenciyi yiyi viglyad chasiv knyazya Guna Praktichno usi rechi inter yeru kartini kaligrafiya ta in sho buli vtracheni abo prodani za kordon Rezidenciyu vidnovlyuvali za materialami i kartinam palacu knyazya Guna sho zberigalisya v biblioteci universitetu Cinhua Kartini ta inshi rechi inter yeru dovelosya zakupovuvati bagato bulo otrimano v podarunok 2006 roku Akademiya obrazotvorchih mistectv pereyihala z palacu 24 serpnya 2008 roku pid chas Litnih Olimpijskih igor v Pekini muzej Gunvanfu bulo vidkrito U 2012 roci palacu prisvoyeno kategoriyu AAAAA turistichnih pam yatok OpisCe najbilshij i rozkishnij pislya Guguna palac Pekina Shirina z pivnochi na pivden stanovit 330 m a zi shodu na zahid 180 m Jogo rozdileno na 2 chastini v pivdennij chastini znahodyatsya zhitlovi budinki plosheyu 32 260 m2 na pivnich vid nih lezhit velikij sad plosheyu 28 860 m2 Zagalna plosha 61120 m2 Vvazhayetsya sho za jogo obrazom stvorenij park Daguanyuan opisanij u kitajskomu romani kincya XVIII stolittya Son v Chervonomu teremi Cao Syuecinya Pro visokij status vlasnika rezidenciyi svidchat cvyahi v golovnih vorotah rezidenciyi 7 ryadkiv po gorizontali i 9 po vertikali a takozh zelena cherepicya yakoyu vkrito bagato budivel za svoyim rangom vona postupayetsya tilki zhovtoyu Budivli v zhitlovij chastini rozdileni na tri chastini centralnu shidnu i zahidnu Tut prozhivalo dekilka sporidnenih rodin Na centralnij osi stoyat osnovni budivli golovna zala zadnya zala ta dvopoverhova budivlya yake narahovuye 40 kimnat Majzhe vsi budinki zvedeno v tradicijnomu pekinskomu tipi zabudovi siheyuan 四合院 chotiri budivli znahodyatsya po perimetru dvoru ta zverneni svoyimi fasadami vseredinu U shidnij chastini znahoditsya budivlya teatru de v minulomu i zaraz prohodyat vistupi Pekinskoyi operi i kitajskogo cirku Useredini paviljonu Inandyan 银安殿 Palac sribnogo spokoyu yakij sluzhiv v palacah knyaziv yak prijmalni nateper tut roztashovuyetsya vistavka prisvyachena knyazyu Gunu i cinskij kulturi Sad zajmaye pivnichnu chastinu palacu knyazya Guna Na jogo teritoriyi znahoditsya kilka hramiv shtuchni gori sho simvolizuyut obiteli bezsmertnih stavok z fontanami i protoki galereyi ta paviljoni kilka sadiv v sadu Zaraz tut duzhe bagatolyudno a v minulomu bulo tiho i spokijno V sadu ye 20 pejzazhiv vklyuchayuchi ozero strumki skeli paviljoni kameni z ozera Tajhu v provinciyi Czyansu Tut zhe znahoditsya 8 metrova stela z iyeroglifom 福 fu shastya visichenim na osnovi kaligrafichnogo napisu imperatora Kansi VidviduvannyaNajblizhcha stanciya metro Bejhajbej 北海北 4 ya liniya vihid U Chas roboti 8 30 17 00 god Vartist kvitkiv 70 yuaniv Dzherela恭王府 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gunvanfu