Грімпар сірощокий

Грімпар сірощокий
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Горнерові (Furnariidae) Рід: Грімпар (Dendrocincla) Вид: Грімпар сірощокий
Біноміальна назва
Dendrocincla fuliginosa Vieillot, 1818
Ареал виду
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Dendrocopus fuliginosus
Посилання
Вікісховище: Dendrocincla fuliginosa Віківиди: Dendrocincla fuliginosa ITIS: 559695 МСОП: 22703010 NCBI: 183179

Грімпа́р сірощокий (Dendrocincla fuliginosa) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae). Мешкає в Центральній і Південній Америці.

Опис

Сірощокий грімпар

Сірощокий грімпар

Довжина птаха становить 19-22,5 см, самці важать 30-50 г, самиці 25-46 г. Верхня частина тіла коричнева з оливковим відтінком, нижня частина тіла дещо світліша. Махові пера і хвіст рудувато-коричневі. Дзьоб прямий, довжиною 25 мм.

Підвиди

Виділяють одинадцять підвидів:

• D. f. ridgwayi Oberholser, 1904 — від південно-східного Гондурасу до західної Колумбії (на схід до річок ^[en] і Атрато), західного Еквадору і північного заходу Перу (Тумбес);
• D. f. lafresnayei Ridgway, 1888 — північна і східна Колумбія (Сьєрра-Невада-де-Санта-Марта, долини річок Магдалена і Каука) і північно-західна Венесуела (північно-західна Сулія, Мерида, Тачира);
• D. f. meruloides (Lafresnaye, 1851) — північна Венесуела (від озера Маракайбо на схід до півострова ^[en], на південь до Гуаріко і Монагаса), Тринідад і Тобаго;
• D. f. deltana Phelps & Phelps Jr, 1950 — дельта річки Ориноко (північно-східна Венесуела);
• D. f. barinensis Phelps & Phelps Jr, 1949 — північ центральної Колумбіі (Норте-де-Сантандер, Бояка, Араука) і західна Венесуела;
• D. f. phaeochroa Berlepsch & Hartert, E, 1902 — від південно-східної Колумбії до південної Венесуели (північний захід Болівару, Амасонас) і північно-західної Бразилії (верхня течія Ріу-Негру і Ріу-Бранку);
• D. f. neglecta Todd, 1948 — схід Еквадору і Перу, захід Бразилії (на схід до Ріу-Негру і Мадейри);
• D. f. atrirostris (d'Orbigny & Lafresnaye, 1838) — південний схід Перу (Куско, Мадре-де-Дьйос), північна, північно-східна і центральна Болівія, південний захід Бразильської Амазонії (на схід до Тапажоса);
• D. f. fuliginosa (Vieillot, 1818) — південно-східна Венесуела (схід Болівару), Гвіана і північна Бразилія (від нижньої течі Ріу-Негру на схід до Амапи);
• D. f. rufoolivacea Ridgway, 1888 — схід Бразильської Амазонії (на південь від Амазонки, від Тапажоса до північного Мараньяну);
• D. f. trumaii Sick, 1950 — південь Бразильської Амазонії (верхів'я Шінгу, на півночі Мату-Гросу).

Поширення і екологія

Сірощокі грімпарі мешкають в Гондурасі, Нікарагуа, Коста-Риці, Панамі, Колумбії, Венесуелі, Гаяні, Французької Гвіані, Суринамі, Еквадорі, Перу, Бразилії, Болівії та на Тринідаді і Тобаго. Вони живуть в середньому ярусі вологих рівнинних і гірських тропічних лісів, в галерейних і мангрових лісах, на болотах і плантаціях. Зустрічаються на висоті до 2000 м над рівнем моря, переважно на висоті до 1300 м над рівнем моря. Живляться переважно комахами, а також іншими безхребетними і дрібними хребетними. Гніздяться в дуплох дерев та в трухлявих пальмових пнях. В кладці 2-3 білих яйця.

Примітки

1. BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 11 квітня 2022.
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 11 квітня 2022.

Джерела

• ffrench, Richard; O'Neill, John Patton & Eckelberry, Don R. (1991): A guide to the birds of Trinidad and Tobago (2nd edition). Comstock Publishing, Ithaca, N.Y..
• Hilty, Steven L. (2003): Birds of Venezuela. , London.