Грядущий Борис Абрамович

|головував_(-ла)= |родичі= |ім'я_при_народженні= |сторінка_в_інтернеті= |місце_смерті= |платня= |вага= |титул= |конфесія= |відомий_(відома)= |наступник= |розмір_зображення= |місце_народження= |підпис_герба= |попередник= |зріст= |герб= |військове звання= |прізвисько= |місце_проживання= |рід_діяльності= |дата_смерті= |термін= |причина_смерті= |підпис_зображення= |партія= |дата_народження= |Alma_mater=

Борис Абрамович Грядущий
Народився	25 вересня 1932(1932-09-25) Дніпропетровськ, Українська СРР, СРСР
Помер	23 червня 2022(2022-06-23) (89 років)
Країна	СРСР →  Україна
Alma mater	ДВНЗ ДонНТУ
Заклад	НДІ гірничої механіки імені М. М. Федорова
Науковий ступінь	доктор технічних наук
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІ ступеня Почесна відзнака Президента України Ювілейна медаль «20 років незалежності України» Заслужений шахтар України

Борис Абрамович Грядущий (25 вересня 1932 — 23 червня 2022) — український радянський організатор гірничої промисловості, науковець. Голова правління акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут гірничої механіки імені М. М. Федорова», директор Донецького науково-дослідного вугільного інституту, Герой України. Доктор технічних наук, професор. Академік.

Життєпис

Народився 25 вересня 1932 року в Дніпропетровську.

У 1956 році закінчив гірничо-механічний факультет Донецького індустріального інституту. Працював на виробництвах.

З 1974 по 1989 роки — начальник управління техніки безпеки Міністерства вугільної промисловості УРСР. Брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Могила Бориса Грядущого, Байкове кладовище

Голова правління акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут гірничої механіки імені М. М. Федорова», директор Донецького науково-дослідного вугільного інституту.

Син — організатор гірничої промисловості, науковець (нар. 1954).

Помер на 90-му році життя 23 червня 2022 року. Похований у колумбарії Байкового кладовища (50°25′02″ пн. ш. 30°30′10″ сх. д. / 50.4174389° пн. ш. 30.5030139° сх. д. / 50.4174389; 30.5030139).

Нагороди

• Звання «Герой України» з врученням ордена Держави (27 серпня 2008) — за вагомий особистий внесок у зміцнення енергетичного потенціалу держави, багаторічну самовіддану шахтарську працю та з нагоди Дня шахтаря
• Орден «За заслуги» II ст. (24 серпня 2012) — за вагомий особистий внесок у зміцнення енергетичного потенціалу держави, забезпечення сталої роботи вугільної промисловості, високий професіоналізм та з нагоди Дня шахтаря
• Почесна відзнака Президента України (23 травня 1996) — за мужність і самовіддані дії у рятуванні людей і ліквідації пожежі на шахті імені О. Ф. Засядька
• Заслужений шахтар України (3 липня 2002) — за вагомий особистий внесок у соціально-економічний та культурний розвиток регіону, високий професіоналізм та з нагоди 70-річчя утворення Донецької області
• Державна премія Української РСР в галузі науки і техніки 1985 року — за створення і масове впровадження на вугільних шахтах Донбасу індивідуальних засобів безперервного автоматичного контролю метану (у складі колективу)
• Відзнака Президента України — ювілейна медаль «20 років незалежності України» (19 серпня 2011)

Див. також

• Список Героїв України

Примітки

1. Міненерго висловлює глибоке співчуття та слова скорботи рідним, близьким та учням Бориса Абрамовича Грядущого
2. Грядущий Борис Абрамович — ЕСУ
3. Указ Президента України № 770/2008 від 27 серпня 2008 року «Про відзначення державними нагородами України працівників вугільної промисловості»
4. Указ Президента України № 520/2012 від 24 серпня 2012 року «Про відзначення державними нагородами України»
5. Указ Президента України № 374/96 від 23 травня 1996 року «Про нагородження відзнаками Президента України працівників гірничорятувальної служби»
6. . Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 12 червня 2022.
7. Постанова ЦК КПУ і Ради Міністрів УРСР від 2 грудня 1985 р. № 417 «Про присудження Державних премій Української РСР в галузі науки і техніки 1985 року»
8. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 січня 2013. Процитовано 7 вересня 2011.

Джерела

• Грядущий Борис Абрамович // Сайт «Герої України» [ 3 лютого 2018 у Wayback Machine.]