Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гроти Катулла — археологічний комплекс, що являє собою руїни давньоримської вілли, зведеної наприкінці I ст. до н. е. — на початку I ст. н. е. Розташований на південному березі озера Гарда, у найпівнічнішій точці півострова Сірміоне на території однойменної комуни в італійській провінції Брешія. Наукове дослідження цієї пам'ятки археології почалося ще у XV столітті, цьому сприяло її відкрите розташування та відносно гарний стан збереженості. У сучасній Італії Гроти Катулла — найголовніша пам'ятка давньоримської доби на території комуни Сірміоне та один із найвизначніших збережених зразків давньоримських вілл у північній Італії.
| Гроти Катулла Grotte di Catullo | |
|---|---|
 Вигляд з боку озера Гарда | |
| 45°30′05″ пн. ш. 10°36′23″ сх. д. / 45.501453000027773044° пн. ш. 10.60644800002777721° сх. д.Координати: 45°30′05″ пн. ш. 10°36′23″ сх. д. / 45.501453000027773044° пн. ш. 10.60644800002777721° сх. д. | |
| Країна |  Італія[1] |
| Розташування | Сірміоне[1] |
| Тип | археологічна пам'ятка |
| Тип будівлі | Римська вілла |
  Гроти Катулла Гроти Катулла (Італія) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
У 2013 році музеєфікований археологічний комплекс «Гроти Катулла» разом із археологічним музеєм Сірміоне за відвідуваністю посів 27-ме місце серед усіх туристичних об'єктів Італії, прийнявши 215 961 відвідувача і заробивши € 504 700.
Комплекс підпорядкований Міністерству культурної спадщини, культурної діяльності та туризму Італії, з грудня 2014 року входив до регіонального підрозділу міністерства, яке мало назву Музейний центр Ломбардії (Polo museale della Lombardia), а з грудня 2019 року стало частиною Регіональної дирекції музеїв (Direzione regionale Musei).
Етимологія
Назва «гроти Катулла» виникла у XV столітті, коли у період італійського Відродження людство заново відкрило для себе поезію давньоримського поета Катулла, який у своєму вірші № XXXI «ad Sirmium insulam» змальовує повернення до свого улюбленого будинку в Сірміоне. Досить швидко в уяві людей будинок Катулла у Сірміоне почав асоціюватися із місцевими величними руїнами давньоримського будинку, які все ще можна було побачити, хоч вони і майже повністю були вкриті зеленню і виглядали як печери. У 1483 році історик [ru] офіційно висунув гіпотезу про те, що ці руїни — залишки будинку Гая Валерія Катулла. Цю гіпотезу підхопили й інші вчені та дослідники, і, хоча сучасні дослідження чітко вказують на те, що вілла була зведена після смерті Катулла, термін «гроти Катулла» прижився і став офіційною назвою археологічного комплексу.
Історія
Вілла в Сірміоне була зведена на початку I ст. н. е., на рештках будівлі I ст. до н. е. Станом на III ст. вілла занепала, її архітектурний декор використали для будівництва іншої римської вілли на сучасній вулиці Віа-Антіке-Мура (Via Antiche Mura).
Між IV і V століттям залишки вілли використали у зведенні оборонних споруд, що оточили півострів Сірміоне, а на її території облаштували цвинтар.
Протягом століть римську віллу в Сірміоне відвідувало багато мандрівників, дослідників, вчених. Так, у 1514 і 1535 роках тут побувала маркіза Мантуї Ізабелла д'Есте, пізніше архітектор Андреа Палладіо відвідав віллу з метою вивчення будівельних технік, використаних при її спорудженні. Втім, перше ґрунтовне дослідження вілли в Сірміоне виконав генерал [en], командувач артилерії в армії Наполеона. Пізніше веронський граф Джованні Джироламо Орті Манара провів на території розкопки, аналіз яких опублікували в 1856 році.
У 1939 році Комісія з археологічних пам'яток розпочала у Сірміоне велику програму із розкопок і реставраційних робіт, яка до 1948 року з метою збереження археологічного комплексу та його природного середовища охопила всю його територію.
Дослідження 1990-х років підтвердили, що спорудження вілли велося в рамках єдиного проекту, із чітко визначеною орієнтацією та розподілом внутрішнього простору за принципами осьової симетрії. У 1999 році у Сірміоне створили Археологічний музей, в якому представлені знахідки, зроблені на території комуни та, зокрема, гротів Катулла.
У 2010-х роках завершилася програма з відновлення історичного оливкового гаю. На території комплексу ростуть близько 1500 оливкових дерев, деякі з яких — віком до кількох століть, що належать до типових для даної місцевості різновидів (casaliva, leccino та gargnà). У 2012 році ці дерева дали перший врожай оливок для виробництва оливкової олії першого віджиму (extra virgin).
Опис
Археологічний комплекс, все ще розкопаний лише частково, займає площу близько двох гектарів. Вілла у плані прямокутна, 167 на 105 метрів, орієнтована по осі схід—захід, із двома прибудовами з коротших, північного і південного боків. Для подолання нахилу скелястого берега, на якому стоїть будівля, у північній частині були створені масивні опорні укріплення. Найкраще їх видно із західної частини будинку (з так званого Великого Криптопортика) та зі східного боку північної прибудови.
Так званий п'яно нобіле або бельетаж, де розташовувалися житлові кімнати власника, є в найгіршому стані, адже саме звідси, після занепаду вілли, століттями брали матеріали для інших будівельних робіт. Натомість середні та нижній поверхи збереглися значно краще.
Головний вхід розташований у південній прибудові. Особливістю вілли є видовжені портики і тераси, відкриті у бік озера вздовж східної та західної стін, сполучені з півночі великим бельведером, оздобленим [ru] — спеціальним тентом, який захищав мешканців від сонячних променів або дощу.
Вздовж західного боку вілли розташовані рештки колись вкритого криптопортика. Житлові приміщення вілли розташовувалися у північній та південній частинах вілли, в той час як у її центрі ріс сад (у сучасному комплексі гротів Катулла на його місці — Гранде Олівето, великий оливковий гай). У південній частині вілли, під підлогою, виконаною у техніці [en], міститься велика, завдовжки майже 43 метри цистерна, в якій збирали воду, необхідну для побутових потреб.
У південно-східній частині вілли розташований великий термальний сектор, створений із кількох ванних кімнат, між якими є так званий плавальний басейн. Ця частина вілли, ймовірно, була облаштована на початку II ст.
Різні приміщення та елементи вілли мають свої умовні назви, що походять від місцевих звичаїв або з позначень, наданих їх при перших археологічних розкопках. У північній частині вілли, наприклад, можна знайти «Зал трьох колон» (італ. Aula a tre pilastri), «Довгий коридор» (італ. Lungo corridoio), «Райська трифора» (італ. Trifora del Paradiso), «Великий Стовп» (італ. Grande Pilone), «Грот коней» (італ. Grotta del Cavallo), вже згадуваний раніше Великий оливковий гай (італ. Grande Oliveto) та «Зала Гігантів» (італ. Aula dei Giganti).
Археологічний музей
У 1999 році на території парку, що оточував руїни вілли, відкрили археологічний музей. В його експозиції зберігаються численні археологічні знахідки, зроблені як на території Гротів Катулла, так і на інших давньоримських віллах озера Гарда.
Музей складається з трьох секцій:
- доісторичний період озера Гарда, зокрема, експонуються залишки пальового поселення бронзової доби Лугана-Векк'я;
- давньоримська епоха;
- Середньовіччя (в експозиції представлені поховальні дари з місцевої церкви Сан-П'єтро-ін-Мавіно та сусідніх церков).
На вході до музею розміщені інформаційні таблички з інформацією про озеро Гарда та Гроти Катулла. Також у музеї є модель римської вілли та сенсорний монітор, де можна подивитися трьома мовами документальний фільм про Гроти Катулла та інші давньоримські вілли в околицях озера Гарда.
Гроти Катулла у мистецтві
На території археологічного комплексу відбувалися зйомки фільму 2017 року «Назви мене своїм ім'ям», який отримав низку міжнародних нагород, у тому числі Оскар за найкращий сценарій-адаптацію.
Галерея
-
![image]()
Східна тераса -
![image]()
-
![image]()
Житлові приміщення -
![image]()
Басейн -
![image]()
«Райська трифора» -
![image]()
Гай оливкових дерев -
![image]()
Довгий коридор -
![image]()
Західна частина вілли
Примітки
- dati.beniculturali.it — 2014.
- Ministero per i beni e le attività culturali. (PDF). www.statistica.beniculturali.it. Архів оригіналу (PDF) за 10 жовтня 2017. Процитовано 11 січня 2021 року. (італ.)
- Sanudo, 1847, с. 67.
- Roffia, 2005, с. 22-43.
- Roffia, 2005, с. 21-22.
- Roffia, 2005, с. 43-44.
- Roffia, 2005, с. 17.
- G. Orti Manara. La penisola di Sirmione sul Lago di Garda. — Верона, 1856.
- Roffia, 2005.
- Roffia, 1997, с. 141-168.
- . www.beniculturali.it. Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 3 березня 2020.
- . musei.lombardia.beniculturali.it. Архів оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 3 березня 2020.
- . www.grottedicatullo.beniculturali.it. Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 3 березня 2020.
- Where to Go to See the Real-Life Places from 'Call Me By Your Name'. Italy Magazine (англ.). оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 17 листопада 2020.
Джерела
- Marino Sanudo. Itinerario di Marin Sanuto per la terraferma veneziana nell'anno MCCCCLXXXIII. — Падуя : Tipografia del Seminario, 1847. — .
- E. Roffia. Le "Grotte di Catullo" a Sirmione. Guida alla visita della villa romana e del museo. — Мілан, 2005.
- E. Roffia. Sirmione, le Grotte di Catullo, in Ville romane sul lago di Garda. — San Felice del Benaco, 1997.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Groti Katulla arheologichnij kompleks sho yavlyaye soboyu ruyini davnorimskoyi villi zvedenoyi naprikinci I st do n e na pochatku I st n e Roztashovanij na pivdennomu berezi ozera Garda u najpivnichnishij tochci pivostrova Sirmione na teritoriyi odnojmennoyi komuni v italijskij provinciyi Breshiya Naukove doslidzhennya ciyeyi pam yatki arheologiyi pochalosya she u XV stolitti comu spriyalo yiyi vidkrite roztashuvannya ta vidnosno garnij stan zberezhenosti U suchasnij Italiyi Groti Katulla najgolovnisha pam yatka davnorimskoyi dobi na teritoriyi komuni Sirmione ta odin iz najviznachnishih zberezhenih zrazkiv davnorimskih vill u pivnichnij Italiyi Groti Katulla Grotte di CatulloViglyad z boku ozera Garda45 30 05 pn sh 10 36 23 sh d 45 501453000027773044 pn sh 10 60644800002777721 sh d 45 501453000027773044 10 60644800002777721 Koordinati 45 30 05 pn sh 10 36 23 sh d 45 501453000027773044 pn sh 10 60644800002777721 sh d 45 501453000027773044 10 60644800002777721Krayina Italiya 1 RoztashuvannyaSirmione 1 Tiparheologichna pam yatkaTip budivliRimska villaGroti KatullaGroti Katulla Italiya Mediafajli u Vikishovishi U 2013 roci muzeyefikovanij arheologichnij kompleks Groti Katulla razom iz arheologichnim muzeyem Sirmione za vidviduvanistyu posiv 27 me misce sered usih turistichnih ob yektiv Italiyi prijnyavshi 215 961 vidviduvacha i zarobivshi 504 700 Kompleks pidporyadkovanij Ministerstvu kulturnoyi spadshini kulturnoyi diyalnosti ta turizmu Italiyi z grudnya 2014 roku vhodiv do regionalnogo pidrozdilu ministerstva yake malo nazvu Muzejnij centr Lombardiyi Polo museale della Lombardia a z grudnya 2019 roku stalo chastinoyu Regionalnoyi direkciyi muzeyiv Direzione regionale Musei EtimologiyaPam yatnik Katullu v Sirmione Nazva groti Katulla vinikla u XV stolitti koli u period italijskogo Vidrodzhennya lyudstvo zanovo vidkrilo dlya sebe poeziyu davnorimskogo poeta Katulla yakij u svoyemu virshi XXXI ad Sirmium insulam zmalovuye povernennya do svogo ulyublenogo budinku v Sirmione Dosit shvidko v uyavi lyudej budinok Katulla u Sirmione pochav asociyuvatisya iz miscevimi velichnimi ruyinami davnorimskogo budinku yaki vse she mozhna bulo pobachiti hoch voni i majzhe povnistyu buli vkriti zelennyu i viglyadali yak pecheri U 1483 roci istorik ru oficijno visunuv gipotezu pro te sho ci ruyini zalishki budinku Gaya Valeriya Katulla Cyu gipotezu pidhopili j inshi vcheni ta doslidniki i hocha suchasni doslidzhennya chitko vkazuyut na te sho villa bula zvedena pislya smerti Katulla termin groti Katulla prizhivsya i stav oficijnoyu nazvoyu arheologichnogo kompleksu IstoriyaVilla v Sirmione bula zvedena na pochatku I st n e na reshtkah budivli I st do n e Stanom na III st villa zanepala yiyi arhitekturnij dekor vikoristali dlya budivnictva inshoyi rimskoyi villi na suchasnij vulici Via Antike Mura Via Antiche Mura Mizh IV i V stolittyam zalishki villi vikoristali u zvedenni oboronnih sporud sho otochili pivostriv Sirmione a na yiyi teritoriyi oblashtuvali cvintar Protyagom stolit rimsku villu v Sirmione vidviduvalo bagato mandrivnikiv doslidnikiv vchenih Tak u 1514 i 1535 rokah tut pobuvala markiza Mantuyi Izabella d Este piznishe arhitektor Andrea Palladio vidvidav villu z metoyu vivchennya budivelnih tehnik vikoristanih pri yiyi sporudzhenni Vtim pershe gruntovne doslidzhennya villi v Sirmione vikonav general en komanduvach artileriyi v armiyi Napoleona Piznishe veronskij graf Dzhovanni Dzhirolamo Orti Manara proviv na teritoriyi rozkopki analiz yakih opublikuvali v 1856 roci U 1939 roci Komisiya z arheologichnih pam yatok rozpochala u Sirmione veliku programu iz rozkopok i restavracijnih robit yaka do 1948 roku z metoyu zberezhennya arheologichnogo kompleksu ta jogo prirodnogo seredovisha ohopila vsyu jogo teritoriyu Doslidzhennya 1990 h rokiv pidtverdili sho sporudzhennya villi velosya v ramkah yedinogo proektu iz chitko viznachenoyu oriyentaciyeyu ta rozpodilom vnutrishnogo prostoru za principami osovoyi simetriyi U 1999 roci u Sirmione stvorili Arheologichnij muzej v yakomu predstavleni znahidki zrobleni na teritoriyi komuni ta zokrema grotiv Katulla U 2010 h rokah zavershilasya programa z vidnovlennya istorichnogo olivkovogo gayu Na teritoriyi kompleksu rostut blizko 1500 olivkovih derev deyaki z yakih vikom do kilkoh stolit sho nalezhat do tipovih dlya danoyi miscevosti riznovidiv casaliva leccino ta gargna U 2012 roci ci dereva dali pershij vrozhaj olivok dlya virobnictva olivkovoyi oliyi pershogo vidzhimu extra virgin OpisSalve O venusta Sirmio atque ero gaude Arheologichnij kompleks vse she rozkopanij lishe chastkovo zajmaye ploshu blizko dvoh gektariv Villa u plani pryamokutna 167 na 105 metriv oriyentovana po osi shid zahid iz dvoma pribudovami z korotshih pivnichnogo i pivdennogo bokiv Dlya podolannya nahilu skelyastogo berega na yakomu stoyit budivlya u pivnichnij chastini buli stvoreni masivni oporni ukriplennya Najkrashe yih vidno iz zahidnoyi chastini budinku z tak zvanogo Velikogo Kriptoportika ta zi shidnogo boku pivnichnoyi pribudovi Tak zvanij p yano nobile abo beletazh de roztashovuvalisya zhitlovi kimnati vlasnika ye v najgirshomu stani adzhe same zvidsi pislya zanepadu villi stolittyami brali materiali dlya inshih budivelnih robit Natomist seredni ta nizhnij poverhi zbereglisya znachno krashe Golovnij vhid roztashovanij u pivdennij pribudovi Osoblivistyu villi ye vidovzheni portiki i terasi vidkriti u bik ozera vzdovzh shidnoyi ta zahidnoyi stin spolucheni z pivnochi velikim belvederom ozdoblenim ru specialnim tentom yakij zahishav meshkanciv vid sonyachnih promeniv abo doshu Vzdovzh zahidnogo boku villi roztashovani reshtki kolis vkritogo kriptoportika Zhitlovi primishennya villi roztashovuvalisya u pivnichnij ta pivdennij chastinah villi v toj chas yak u yiyi centri ris sad u suchasnomu kompleksi grotiv Katulla na jogo misci Grande Oliveto velikij olivkovij gaj U pivdennij chastini villi pid pidlogoyu vikonanoyu u tehnici en mistitsya velika zavdovzhki majzhe 43 metri cisterna v yakij zbirali vodu neobhidnu dlya pobutovih potreb U pivdenno shidnij chastini villi roztashovanij velikij termalnij sektor stvorenij iz kilkoh vannih kimnat mizh yakimi ye tak zvanij plavalnij basejn Cya chastina villi jmovirno bula oblashtovana na pochatku II st Rizni primishennya ta elementi villi mayut svoyi umovni nazvi sho pohodyat vid miscevih zvichayiv abo z poznachen nadanih yih pri pershih arheologichnih rozkopkah U pivnichnij chastini villi napriklad mozhna znajti Zal troh kolon ital Aula a tre pilastri Dovgij koridor ital Lungo corridoio Rajska trifora ital Trifora del Paradiso Velikij Stovp ital Grande Pilone Grot konej ital Grotta del Cavallo vzhe zgaduvanij ranishe Velikij olivkovij gaj ital Grande Oliveto ta Zala Gigantiv ital Aula dei Giganti Arheologichnij muzejU 1999 roci na teritoriyi parku sho otochuvav ruyini villi vidkrili arheologichnij muzej V jogo ekspoziciyi zberigayutsya chislenni arheologichni znahidki zrobleni yak na teritoriyi Grotiv Katulla tak i na inshih davnorimskih villah ozera Garda Muzej skladayetsya z troh sekcij doistorichnij period ozera Garda zokrema eksponuyutsya zalishki palovogo poselennya bronzovoyi dobi Lugana Vekk ya davnorimska epoha Serednovichchya v ekspoziciyi predstavleni pohovalni dari z miscevoyi cerkvi San P yetro in Mavino ta susidnih cerkov Na vhodi do muzeyu rozmisheni informacijni tablichki z informaciyeyu pro ozero Garda ta Groti Katulla Takozh u muzeyi ye model rimskoyi villi ta sensornij monitor de mozhna podivitisya troma movami dokumentalnij film pro Groti Katulla ta inshi davnorimski villi v okolicyah ozera Garda Groti Katulla u mistectviNa teritoriyi arheologichnogo kompleksu vidbuvalisya zjomki filmu 2017 roku Nazvi mene svoyim im yam yakij otrimav nizku mizhnarodnih nagorod u tomu chisli Oskar za najkrashij scenarij adaptaciyu GalereyaShidna terasa Kriptoportik Zhitlovi primishennya Basejn Rajska trifora Gaj olivkovih derev Dovgij koridor Zahidna chastina villiPrimitkidati beniculturali it 2014 d Track Q52897564 Ministero per i beni e le attivita culturali PDF www statistica beniculturali it Arhiv originalu PDF za 10 zhovtnya 2017 Procitovano 11 sichnya 2021 roku ital Sanudo 1847 s 67 Roffia 2005 s 22 43 Roffia 2005 s 21 22 Roffia 2005 s 43 44 Roffia 2005 s 17 G Orti Manara La penisola di Sirmione sul Lago di Garda Verona 1856 Roffia 2005 Roffia 1997 s 141 168 www beniculturali it Arhiv originalu za 14 lipnya 2018 Procitovano 3 bereznya 2020 musei lombardia beniculturali it Arhiv originalu za 3 bereznya 2020 Procitovano 3 bereznya 2020 www grottedicatullo beniculturali it Arhiv originalu za 21 listopada 2021 Procitovano 3 bereznya 2020 Where to Go to See the Real Life Places from Call Me By Your Name Italy Magazine angl originalu za 30 listopada 2020 Procitovano 17 listopada 2020 DzherelaMarino Sanudo Itinerario di Marin Sanuto per la terraferma veneziana nell anno MCCCCLXXXIII Paduya Tipografia del Seminario 1847 ISBN 978 1 29 478557 6 E Roffia Le Grotte di Catullo a Sirmione Guida alla visita della villa romana e del museo Milan 2005 E Roffia Sirmione le Grotte di Catullo in Ville romane sul lago di Garda San Felice del Benaco 1997