Гояни рос Гояны молд рум Goian село в Дубосарському районі в Молдові Придністров ї Знаходиться за 12 км від районного це

Гояни (рос. Гояны; молд./рум. Goian) — село в Дубосарському районі в Молдові (Придністров'ї). Знаходиться за 12 км від районного центру. Утворює Гоянську сільську раду.

**село**
село-резиденція
Основні дані
Село Гояни молд./рум. Goian
Назва на честь	Гоян (Кишинів)
47°22′40″ пн. ш. 29°09′47″ сх. д. / 47.37778° пн. ш. 29.16306° сх. д. / 47.37778; 29.16306Координати: 47°22′40″ пн. ш. 29°09′47″ сх. д. / 47.37778° пн. ш. 29.16306° сх. д. / 47.37778; 29.16306
Країна	Молдова
Район	Дубосарський район (Придністров'я)
Перша згадка	1774^[1]
Населення	676 (2005)
Поштові індекси (Poșta Moldovei)	MD-4518^[2]
Водойма	р. Дністер
Відстань
До районного центру
До Кишинева
Місцева влада
Примар	Бронич Федір Іванович
Ідентифікатори і посилання
GeoNames	618243
Freebase	/m/06w30zv
Карта
Гояни Гояни (Молдова)

Населення — 676 осіб, кількість домашніх господарств — 404. В селі є Молдавська основна загальноосвітня середня школа, дитячий садок, пошта, фельдшерсько-акушерський пункт, Будинок культури, підприємство «Сельхоз Гояны».

Станом на 2004 рік у селі проживало 4,3% українців.

Історія

В 1826—1923 роках село входило до складу Тираспольського повіту Херсонської губернії.

Станом на 1886 рік у селі Дубівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії мешкало 652 особи, налічувалось 131 дворове господарство, існувала православна церква Святого Миколи Чудотворця, збудована 1790-го року.

В 1924—1940 роках входило до Молдавської АРСР у складі Української СРР. В 1940—1991 роках — у складі Молдавської РСР, з 1991 року — у складі Молдови, під контролем ПМР.

Примітки

Nicu V. Localitățile Moldovei în documente și cărți vechi: îndreptar bibliografic. Volumul 1: A-L — Chișinău: Universitas, 1991. — С. 386–387. — 508 с. —
d:Track:Q21197d:Track:Q113254021d:Track:Q113253800d:Track:Q113253896d:Track:Q113253739
http://date.gov.md/ro/system/files/resources/2015-11/coduri%20postale%20RM.xlsx
Інгульський степ. Збірник [ 20 січня 2022 у Wayback Machine.] / Упорядник В.А. Сердюк. – К.: Ярославів Вал, 2018. – 456 с.
Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

Це незавершена стаття з географії Молдови.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q1238720"_data-entity-id="Q113254021"><i_class="wef_low_priority_links">[[:d:Q113253800|Nicu&nbsp;V.]]</i>_[[:d:Q113254021|Localitățile_Moldovei_în_documente_și_cărți_vechi:_îndreptar_bibliografic._Volumul_1:_A-L]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Кишинів|Chișinău]]:_[[:d:Q113253896|Universitas]],_1991._—_С.&nbsp;386–387._—_508&nbsp;с._—_ISBN_5-362-00841-2</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q21197]][[d:Track:Q113254021]][[d:Track:Q113253800]][[d:Track:Q113253896]][[d:Track:Q113253739]]</div>-1] Nicu V. Localitățile Moldovei în documente și cărți vechi: îndreptar bibliografic. Volumul 1: A-L — Chișinău: Universitas, 1991. — С. 386–387. — 508 с. —
d:Track:Q21197d:Track:Q113254021d:Track:Q113253800d:Track:Q113253896d:Track:Q113253739

[[http://date.gov.md/ro/system/files/resources/2015-11/coduri%20postale%20RM.xlsx_http://date.gov.md/ro/system/files/resources/2015-11/coduri%20postale%20RM.xlsx]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-2] ttp://date.gov.md/ro/system/files/resources/2015-11/coduri%20postale%20RM.xlsx

[3] Інгульський степ. Збірник [ 20 січня 2022 у Wayback Machine.] / Упорядник В.А. Сердюк. – К.: Ярославів Вал, 2018. – 456 с.

[4] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

[1]

[2]