Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гора Маат лат Maat Mons найвищий венеріанський вулкан і друга за висотою гора планети Вулкан названий на честь давньоєги

Гора Маат

Гора Маат

Гора Маат (лат. Maat Mons) — найвищий венеріанський вулкан і друга за висотою гора планети. Вулкан названий на честь давньоєгипетської богині правди і справедливості Маат. Розташований в , межує з і ; координати центру — 0°30′ пн. ш. 194°36′ сх. д. / 0.5° пн. ш. 194.6° сх. д. / 0.5; 194.6

Гора Маат
image
Вид на тривимірне зображення гори Маат, що базується на рідолокаціний данних з космічного апарату Магеллан.
Тип гора (за планетарною номенклатурою) щитовий вулкан
Діаметр 395 km
Епонім Маат
Див. також: Маат

Опис

Гора Маат височить майже на 5 км над навколишньою місцевістю і на ∼9 км над середнім рівнем поверхні Венери. Це робить її другою за висотою височиною Венери після гір Максвелла (які перевищують її більш ніж на кілометр), і найвищим на планеті вулканом. Атмосферний тиск на вершині гори Маат на 40 % нижче, ніж на середньому рівні поверхні, і становить 55 бар.

Гора Маат — це щитовий вулкан діаметром в сотні кілометрів з дуже пологими (в середньому 1,25°) схилами. Ці схили вкриті потоками застиглої лави довжиною до 400 км. На вершині гори знаходиться кальдера розміром 28 × 31 км, всередині якої є щонайменше п'ять вулканічних кратерів діаметром 5-10 км. Уздовж південно-східного схилу вулкана (на 40 км) спостерігається ряд дрібних (3-5 км) кратерів. Ймовірно, це результат не виверження, а обвалення: на радарних знімках космічного апарату «Магеллан» з розширенням 75 м/піксель навколо цих кратерів не видно ніяких підвищень.

Більшість гір Венери на радарних знімках виглядають яскравіше околиць (що пояснюють, в першу чергу, утворенням при низьких температурах добре електропровідних речовин). Гора Маат — найпомітніший виняток: вона досить темна в порівнянні з іншими горами. Можливо, покриття з радіояскравих речовин недавно було залито лавою, засипано вулканічним попелом або не змогло утворитися через особливості хімічного складу самої поверхні.

З горою Маат і сусідньою пов'язана найбільша гравітаційна аномалія Венери: гравітаційне прискорення там підвищено на 0,27 Гал. Максимуму там досягає і висота венеріанського геоїда.

Вулканічна активність

Теперішня активність у гори Маат не була зафіксована, але є ряд ознак того, що виверження було порівняно недавно. Це відсутність на її схилах метеоритних кратерів, винятково велика висота (що може означати наявність підтримуючого її мантійного плюму) і незвична для венеріанських гір відсутність радіояскравого покриття (можливо, воно не встигло утворитися з часів останнього виверження). Час, який потрібно для утворення такого покриття, невідомий; згідно з рядом припущень, потрібний час вимірюється десятками або сотнями мільйонів років.

На схилах гори видно не тільки лавові потоки (з різкими межами і середньою яскравістю на радарних знімках): на північному схилі є великий темний потік з розмитими межами. Його інтерпретують як відкладення, залишене пірокластичним потоком при плінієвому виверженню гори.

Є припущення, що саме виверження гори Маат стало причиною сильних коливань концентрації діоксиду сірки та метану в нижній і середній атмосфері Венери, що були виявлені зондами «Піонер-Венера-1» і «Піонер-Венера-2» у 1980-х роках.

Див. також

Примітки

  1. . planetarynames.wr.usgs.gov. Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 1 жовтня 2020.
  2. . photojournal.jpl.nasa.gov. Архів оригіналу за 17 вересня 2020. Процитовано 1 жовтня 2020.
  3. Mouginis-Mark, Peter J. (1 жовтня 2016). Geomorphology and volcanology of Maat Mons, Venus. Icarus (англ.). Т. 277. с. 433—441. doi:10.1016/j.icarus.2016.05.022. ISSN 0019-1035. Процитовано 1 жовтня 2020.
  4. Treiman, Allan H. (2013). Geochemistry of Venus' Surface: Current Limitations as Future Opportunities. Exploring Venus as a Terrestrial Planet (англ.). American Geophysical Union (AGU). с. 7—22. doi:10.1029/176gm03. ISBN .
  5. Robinson, Cordula A.; Thornhill, Gill D.; Parfitt, Elisabeth A. (1995). Large-scale volcanic activity at Maat Mons: Can this explain fluctuations in atmospheric chemistry observed by Pioneer Venus?. Journal of Geophysical Research: Planets (англ.). Т. 100, № E6. с. 11755—11763. doi:10.1029/95JE00147. ISSN 2156-2202. Процитовано 1 жовтня 2020.
  6. Mouginis-Mark P. J. Morphology of Venus Calderas: Sif and Maat Montes // Abstracts of the 25th Lunar and Planetary Science Conference, held in Houston, TX, 14-18 March 1994. — 1994. — С. 949. — Bibcode: 1994LPI....25..949M.
  7. Campbell B. A., Arvidson R. E., Shepard M. K., Brackett R. A. Remote Sensing of Surface Processes // Venus II: geology, Geophysics, Atmosphere, and Solar Wind Environment / S. W. Bougher, D. M. Hunten, R. J. Phillips. — University of Arizona Press, 1997. — P. 518-522. — 1362 p. — .
  8. Wieczorek, M. A. (1 січня 2007). Schubert, Gerald (ред.). . Treatise on Geophysics (англ.). Amsterdam: Elsevier. с. 165—206. doi:10.1016/b978-044452748-6.00156-5. ISBN . Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 1 жовтня 2020.

Посилання

  • Карта квадранта V-26 на сайті Gazetteer of Planetary Nomenclature (1,8 Мб) [ 18 січня 2021 у Wayback Machine.]
  • Карта квадранта V-38 на сайті Gazetteer of Planetary Nomenclature (1,8 Мб) [ 21 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  • Детальніше про знімок гори Маат [ 23 липня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Venus — 3D Perspective View of Maat Mons [ 17 вересня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gora Maat lat Maat Mons najvishij venerianskij vulkan i druga za visotoyu gora planeti Vulkan nazvanij na chest davnoyegipetskoyi bogini pravdi i spravedlivosti Maat Roztashovanij v mezhuye z i koordinati centru 0 30 pn sh 194 36 sh d 0 5 pn sh 194 6 sh d 0 5 194 6Gora MaatVid na trivimirne zobrazhennya gori Maat sho bazuyetsya na ridolokacinij dannih z kosmichnogo aparatu Magellan Tip gora za planetarnoyu nomenklaturoyu shitovij vulkanDiametr 395 kmEponim Maat Div takozh MaatOpisGora Maat visochit majzhe na 5 km nad navkolishnoyu miscevistyu i na 9 km nad serednim rivnem poverhni Veneri Ce robit yiyi drugoyu za visotoyu visochinoyu Veneri pislya gir Maksvella yaki perevishuyut yiyi bilsh nizh na kilometr i najvishim na planeti vulkanom Atmosfernij tisk na vershini gori Maat na 40 nizhche nizh na serednomu rivni poverhni i stanovit 55 bar Gora Maat ce shitovij vulkan diametrom v sotni kilometriv z duzhe pologimi v serednomu 1 25 shilami Ci shili vkriti potokami zastigloyi lavi dovzhinoyu do 400 km Na vershini gori znahoditsya kaldera rozmirom 28 31 km vseredini yakoyi ye shonajmenshe p yat vulkanichnih krateriv diametrom 5 10 km Uzdovzh pivdenno shidnogo shilu vulkana na 40 km sposterigayetsya ryad dribnih 3 5 km krateriv Jmovirno ce rezultat ne viverzhennya a obvalennya na radarnih znimkah kosmichnogo aparatu Magellan z rozshirennyam 75 m piksel navkolo cih krateriv ne vidno niyakih pidvishen Bilshist gir Veneri na radarnih znimkah viglyadayut yaskravishe okolic sho poyasnyuyut v pershu chergu utvorennyam pri nizkih temperaturah dobre elektroprovidnih rechovin Gora Maat najpomitnishij vinyatok vona dosit temna v porivnyanni z inshimi gorami Mozhlivo pokrittya z radioyaskravih rechovin nedavno bulo zalito lavoyu zasipano vulkanichnim popelom abo ne zmoglo utvoritisya cherez osoblivosti himichnogo skladu samoyi poverhni Z goroyu Maat i susidnoyu pov yazana najbilsha gravitacijna anomaliya Veneri gravitacijne priskorennya tam pidvisheno na 0 27 Gal Maksimumu tam dosyagaye i visota venerianskogo geoyida Vulkanichna aktivnistTeperishnya aktivnist u gori Maat ne bula zafiksovana ale ye ryad oznak togo sho viverzhennya bulo porivnyano nedavno Ce vidsutnist na yiyi shilah meteoritnih krateriv vinyatkovo velika visota sho mozhe oznachati nayavnist pidtrimuyuchogo yiyi mantijnogo plyumu i nezvichna dlya venerianskih gir vidsutnist radioyaskravogo pokrittya mozhlivo vono ne vstiglo utvoritisya z chasiv ostannogo viverzhennya Chas yakij potribno dlya utvorennya takogo pokrittya nevidomij zgidno z ryadom pripushen potribnij chas vimiryuyetsya desyatkami abo sotnyami miljoniv rokiv Na shilah gori vidno ne tilki lavovi potoki z rizkimi mezhami i serednoyu yaskravistyu na radarnih znimkah na pivnichnomu shili ye velikij temnij potik z rozmitimi mezhami Jogo interpretuyut yak vidkladennya zalishene piroklastichnim potokom pri pliniyevomu viverzhennyu gori Ye pripushennya sho same viverzhennya gori Maat stalo prichinoyu silnih kolivan koncentraciyi dioksidu sirki ta metanu v nizhnij i serednij atmosferi Veneri sho buli viyavleni zondami Pioner Venera 1 i Pioner Venera 2 u 1980 h rokah Div takozhVulkanizm na VeneriPrimitki planetarynames wr usgs gov Arhiv originalu za 8 chervnya 2021 Procitovano 1 zhovtnya 2020 photojournal jpl nasa gov Arhiv originalu za 17 veresnya 2020 Procitovano 1 zhovtnya 2020 Mouginis Mark Peter J 1 zhovtnya 2016 Geomorphology and volcanology of Maat Mons Venus Icarus angl T 277 s 433 441 doi 10 1016 j icarus 2016 05 022 ISSN 0019 1035 Procitovano 1 zhovtnya 2020 Treiman Allan H 2013 Geochemistry of Venus Surface Current Limitations as Future Opportunities Exploring Venus as a Terrestrial Planet angl American Geophysical Union AGU s 7 22 doi 10 1029 176gm03 ISBN 978 1 118 66622 7 Robinson Cordula A Thornhill Gill D Parfitt Elisabeth A 1995 Large scale volcanic activity at Maat Mons Can this explain fluctuations in atmospheric chemistry observed by Pioneer Venus Journal of Geophysical Research Planets angl T 100 E6 s 11755 11763 doi 10 1029 95JE00147 ISSN 2156 2202 Procitovano 1 zhovtnya 2020 Mouginis Mark P J Morphology of Venus Calderas Sif and Maat Montes Abstracts of the 25th Lunar and Planetary Science Conference held in Houston TX 14 18 March 1994 1994 S 949 Bibcode 1994LPI 25 949M Campbell B A Arvidson R E Shepard M K Brackett R A Remote Sensing of Surface Processes Venus II geology Geophysics Atmosphere and Solar Wind Environment S W Bougher D M Hunten R J Phillips University of Arizona Press 1997 P 518 522 1362 p ISBN 0 8165 1830 0 Wieczorek M A 1 sichnya 2007 Schubert Gerald red Treatise on Geophysics angl Amsterdam Elsevier s 165 206 doi 10 1016 b978 044452748 6 00156 5 ISBN 978 0 444 52748 6 Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2021 Procitovano 1 zhovtnya 2020 PosilannyaKarta kvadranta V 26 na sajti Gazetteer of Planetary Nomenclature 1 8 Mb 18 sichnya 2021 u Wayback Machine Karta kvadranta V 38 na sajti Gazetteer of Planetary Nomenclature 1 8 Mb 21 veresnya 2020 u Wayback Machine Detalnishe pro znimok gori Maat 23 lipnya 2020 u Wayback Machine angl Venus 3D Perspective View of Maat Mons 17 veresnya 2020 u Wayback Machine angl

Дата публікації:
Топ