Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Герман Фрідріх Гребе (19 червня 1900 — 17 квітня 1986) — німецький керівник компанії і інженер.
| Герман Фрідріх Гребе | |
|---|---|
| Народився | 19 червня 1900[1][2][3] Золінген, Дюссельдорф, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія |
| Помер | 17 квітня 1986[1][2][3](85 років) Сан-Франциско, Каліфорнія, США[1] |
| Країна |  Німеччина США |
| Діяльність | інженер, боєць опору |
| Знання мов | німецька |
| Учасник | Друга світова війна[4] |
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини |
| Конфесія | протестантизм[3] |
| Нагороди | |
| |
Біографія
Родом з бідної сім'ї ткача. У 1924 р одружився і незабаром завершив інженерну освіту.
У 1933 р вступив в НСДАП, однак уже в наступному році виступив з відкритою критикою політики щодо євреїв, за що кілька місяців перебував в ув'язненні. Після цього працював в будівельній компанії Юнга. У 1938 р. працював на будівництві Західного валу, а з 1941 р. направлений Організацією Тодта на окуповану територію України. Як глава представництва фірми «Юнг» в м. Здолбунів, був відповідальний за будівництво на всій території генерального округу Волинь-Поділля, займався підбором будівельних робочих, серед яких було багато євреїв.
13 липня 1942 року став свідком масової страти євреїв нацистами в Рівненському гетто, при цьому йому вдалося врятувати близько 150 осіб, яких він під приводом необхідності будівельних робіт направив до Здолбунова. Згодом йому вдалося перевезти до Полтави групу євреїв (Тадеуш Глас з дружиною і сином, Альбіна Вольф і її дочка Люція, Барбара Фауст, Кітті Гродецька і інші), де їм вдалося дочекатися приходу Червоної армії.
2 жовтня 1942 р. був присутній при страті близько 5000 євреїв в м. Дубно. Після війни він залишив письмове про побачене.
Гребе розповідав, зокрема:
Мій бригадир і я пішли прямо до ям. Ніхто не турбував нас. Я почув швидкі, один за іншим, постріли гвинтівки позаду одного з земляних насипів. Люди, які зійшли з вантажівок — чоловіки, жінки і діти різного віку — повинні були роздягнутися за наказом есесівця, який тримав батіг для верхової їзди або собак. Вони мали скласти одяг роздільно: окремо взуття, верхній одяг і нижню білизну. Я бачив купи черевиків приблизно від 800 до 1000 пар, великі купи білизни та одягу. Без крику або плачу, ці люди роздягалися, стояли в сімейних групах, цілували один одного, прощалися і чекали знака від іншого есесівця, який стояв біля ями, теж з батогом в руці. Протягом п'ятнадцяти хвилин, які я стояв поруч, я не чув ні скарг, ні прохань про помилування. Я спостерігав за сім'єю з восьми чоловік, чоловіком і жінкою близько п'ятдесяти, з дітьми від двадцяти до двадцяти чотирьох років і двома дорослими доньками, приблизно двадцяти восьми або двадцяти дев'яти років. Літня жінка з білосніжними волоссям тримала в руках однорічну дитину, співала і лоскотала його. Дитина воркувала від захвату. Батьки дивилися зі сльозами на очах. Батько тримав за руку хлопчика років десяти і тихо говорив з ним; хлопчик ледь стримував сльози. Батько вказав на небо, погладив його по голові і, здавалося, щось йому пояснив. У цей момент есесівець в ямі щось крикнув своєму товаришеві. Останній відрахував близько двадцяти чоловік і наказав їм йти за земляний курган. Серед них була родина, яку я щойно згадав. Я добре пам'ятаю дівчину, струнку з чорним волоссям, яка, проходячи повз мене, вказала на себе і сказала: «Двадцять три роки». Я обійшов насип і побачив величезну могилу. Люди були щільно притиснуті один до одного і лежали один на одному, так що було видно тільки їхні голови. Майже на всіх була кров, що стікала по плечах від їх голів. Деякі з застрілених людей все ще рухалися. Деякі піднімали руки і повертали голови, щоб показати, що вони все ще живі. Яма була заповнена майже на дві третини. Я підрахував, що в ній було вже близько тисячі осіб. Я шукав людину, яка стріляла. Це був есесівець, який сидів на краю вузького кінця ями, його ноги бовталися в ямі. У нього на колінах був автомат, і він курив сигарету. Люди, абсолютно голі, спустилися по сходах, які були вирізані в глиняній стіні ями і забралися по головах людей, які лежали там, до місця, куди їх направив есесівець. Вони лягали перед мертвими або пораненими людьми; деякі пестили тих, хто був ще живий, і говорили з ними тихим голосом. Потім я почув серію пострілів. Я заглянув в яму і побачив, що тіла сіпалися, а деякі голови вже лежали нерухомо поверх тіл, що лежали під ними. Кров текла з їхніх ший. Вже наближалася наступна партія. Вони спустилися в яму, вишикувалися в ряд поруч з попередніми жертвами і були застрілені.
У вересні 1944 р Гребе перейшов лінію фронту і зі своїми співробітниками здався американцям, яких консультував щодо Західного валу, в будівництві якого він брав участь. Продовжив співпрацю з американською окупаційною владою в післявоєнний період.
З лютого 1945 по осінь 1946 рр. Гребе активно співпрацював з відділом з розслідування військових злочинів, і представив важливі свідчення на , одному з наступних Нюрнберзьких процесів, що призвело до його цькування з боку багатьох співвітчизників. Щоб уникнути переслідувань, Гребе перевіз свою сім'ю в Сан-Франциско в 1948 році, де він жив до своєї смерті в 1986 році.
У Німеччині один з колишніх учасників айнзацгруп (Георг Маршалл), проти якого Гребе свідчив після війни, в 1960-ті р. домігся висунення зустрічних судових звинувачень в лжесвідченні, через що Гребе до кінця життя не міг приїхати до Німеччини. Звинувачення були зняті посмертно.
Яд ва-Шем удостоїв Германа Гребе звання «Праведник народів світу». На честь Гребе було названо вулицю у Золінгені 2017 р..
Ще одним свідком масових страт в жовтні 1942 року в Дубно був німецький офіцер Аксель фон дем Бусше (Bussche), який, травмований побаченим, в 1943 році приєднався до групи німецького опору навколо Клауса фон Штауффенберга і взяв участь в невдалому замаху на Адольфа Гітлера в листопаді 1943 р
Посилання
- Свідчення Гребе (фрагмент) [ 28 грудня 2020 у Wayback Machine.] на сайті Яд Вашем .
- Свідчення Гребе [ 24 лютого 2020 у Wayback Machine.]
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #121596796 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
- The Righteous Among the Nations Database
- Nuremberg Trials Project — 2016.
- Hermann Friedrich Graebe | www.yadvashem.org. graebe.html (англ.). Процитовано 13 квітня 2020.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - https://solingenmagazin.de/solingen-hat-endlich-eine-fritz-graebe-strasse/
Література
- Huneke, DK: The Moses of Rovno, (paperback reprint 1990; original publication 1985).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
German Fridrih Grebe 19 chervnya 1900 17 kvitnya 1986 nimeckij kerivnik kompaniyi i inzhener German Fridrih GrebeNarodivsya19 chervnya 1900 1900 06 19 1 2 3 Zolingen Dyusseldorf Rejnska provinciya Korolivstvo Prussiya Nimecka imperiyaPomer17 kvitnya 1986 1986 04 17 1 2 3 85 rokiv San Francisko Kaliforniya SShA 1 Krayina Nimechchina SShADiyalnistinzhener boyec oporuZnannya movnimeckaUchasnikDruga svitova vijna 4 PartiyaNacional socialistichna robitnicha partiya NimechchiniKonfesiyaprotestantizm 3 Nagorodipravednik narodiv svitu 23 bereznya 1965 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaRodom z bidnoyi sim yi tkacha U 1924 r odruzhivsya i nezabarom zavershiv inzhenernu osvitu U 1933 r vstupiv v NSDAP odnak uzhe v nastupnomu roci vistupiv z vidkritoyu kritikoyu politiki shodo yevreyiv za sho kilka misyaciv perebuvav v uv yaznenni Pislya cogo pracyuvav v budivelnij kompaniyi Yunga U 1938 r pracyuvav na budivnictvi Zahidnogo valu a z 1941 r napravlenij Organizaciyeyu Todta na okupovanu teritoriyu Ukrayini Yak glava predstavnictva firmi Yung v m Zdolbuniv buv vidpovidalnij za budivnictvo na vsij teritoriyi generalnogo okrugu Volin Podillya zajmavsya pidborom budivelnih robochih sered yakih bulo bagato yevreyiv 13 lipnya 1942 roku stav svidkom masovoyi strati yevreyiv nacistami v Rivnenskomu getto pri comu jomu vdalosya vryatuvati blizko 150 osib yakih vin pid privodom neobhidnosti budivelnih robit napraviv do Zdolbunova Zgodom jomu vdalosya perevezti do Poltavi grupu yevreyiv Tadeush Glas z druzhinoyu i sinom Albina Volf i yiyi dochka Lyuciya Barbara Faust Kitti Grodecka i inshi de yim vdalosya dochekatisya prihodu Chervonoyi armiyi 2 zhovtnya 1942 r buv prisutnij pri strati blizko 5000 yevreyiv v m Dubno Pislya vijni vin zalishiv pismove pro pobachene Grebe rozpovidav zokrema Mij brigadir i ya pishli pryamo do yam Nihto ne turbuvav nas Ya pochuv shvidki odin za inshim postrili gvintivki pozadu odnogo z zemlyanih nasipiv Lyudi yaki zijshli z vantazhivok choloviki zhinki i diti riznogo viku povinni buli rozdyagnutisya za nakazom esesivcya yakij trimav batig dlya verhovoyi yizdi abo sobak Voni mali sklasti odyag rozdilno okremo vzuttya verhnij odyag i nizhnyu biliznu Ya bachiv kupi cherevikiv priblizno vid 800 do 1000 par veliki kupi bilizni ta odyagu Bez kriku abo plachu ci lyudi rozdyagalisya stoyali v simejnih grupah ciluvali odin odnogo proshalisya i chekali znaka vid inshogo esesivcya yakij stoyav bilya yami tezh z batogom v ruci Protyagom p yatnadcyati hvilin yaki ya stoyav poruch ya ne chuv ni skarg ni prohan pro pomiluvannya Ya sposterigav za sim yeyu z vosmi cholovik cholovikom i zhinkoyu blizko p yatdesyati z ditmi vid dvadcyati do dvadcyati chotiroh rokiv i dvoma doroslimi donkami priblizno dvadcyati vosmi abo dvadcyati dev yati rokiv Litnya zhinka z bilosnizhnimi volossyam trimala v rukah odnorichnu ditinu spivala i loskotala jogo Ditina vorkuvala vid zahvatu Batki divilisya zi slozami na ochah Batko trimav za ruku hlopchika rokiv desyati i tiho govoriv z nim hlopchik led strimuvav slozi Batko vkazav na nebo pogladiv jogo po golovi i zdavalosya shos jomu poyasniv U cej moment esesivec v yami shos kriknuv svoyemu tovarishevi Ostannij vidrahuvav blizko dvadcyati cholovik i nakazav yim jti za zemlyanij kurgan Sered nih bula rodina yaku ya shojno zgadav Ya dobre pam yatayu divchinu strunku z chornim volossyam yaka prohodyachi povz mene vkazala na sebe i skazala Dvadcyat tri roki Ya obijshov nasip i pobachiv velicheznu mogilu Lyudi buli shilno pritisnuti odin do odnogo i lezhali odin na odnomu tak sho bulo vidno tilki yihni golovi Majzhe na vsih bula krov sho stikala po plechah vid yih goliv Deyaki z zastrilenih lyudej vse she ruhalisya Deyaki pidnimali ruki i povertali golovi shob pokazati sho voni vse she zhivi Yama bula zapovnena majzhe na dvi tretini Ya pidrahuvav sho v nij bulo vzhe blizko tisyachi osib Ya shukav lyudinu yaka strilyala Ce buv esesivec yakij sidiv na krayu vuzkogo kincya yami jogo nogi bovtalisya v yami U nogo na kolinah buv avtomat i vin kuriv sigaretu Lyudi absolyutno goli spustilisya po shodah yaki buli virizani v glinyanij stini yami i zabralisya po golovah lyudej yaki lezhali tam do miscya kudi yih napraviv esesivec Voni lyagali pered mertvimi abo poranenimi lyudmi deyaki pestili tih hto buv she zhivij i govorili z nimi tihim golosom Potim ya pochuv seriyu postriliv Ya zaglyanuv v yamu i pobachiv sho tila sipalisya a deyaki golovi vzhe lezhali neruhomo poverh til sho lezhali pid nimi Krov tekla z yihnih shij Vzhe nablizhalasya nastupna partiya Voni spustilisya v yamu vishikuvalisya v ryad poruch z poperednimi zhertvami i buli zastrileni U veresni 1944 r Grebe perejshov liniyu frontu i zi svoyimi spivrobitnikami zdavsya amerikancyam yakih konsultuvav shodo Zahidnogo valu v budivnictvi yakogo vin brav uchast Prodovzhiv spivpracyu z amerikanskoyu okupacijnoyu vladoyu v pislyavoyennij period Z lyutogo 1945 po osin 1946 rr Grebe aktivno spivpracyuvav z viddilom z rozsliduvannya vijskovih zlochiniv i predstaviv vazhlivi svidchennya na odnomu z nastupnih Nyurnberzkih procesiv sho prizvelo do jogo ckuvannya z boku bagatoh spivvitchiznikiv Shob uniknuti peresliduvan Grebe pereviz svoyu sim yu v San Francisko v 1948 roci de vin zhiv do svoyeyi smerti v 1986 roci U Nimechchini odin z kolishnih uchasnikiv ajnzacgrup Georg Marshall proti yakogo Grebe svidchiv pislya vijni v 1960 ti r domigsya visunennya zustrichnih sudovih zvinuvachen v lzhesvidchenni cherez sho Grebe do kincya zhittya ne mig priyihati do Nimechchini Zvinuvachennya buli znyati posmertno Yad va Shem udostoyiv Germana Grebe zvannya Pravednik narodiv svitu Na chest Grebe bulo nazvano vulicyu u Zolingeni 2017 r She odnim svidkom masovih strat v zhovtni 1942 roku v Dubno buv nimeckij oficer Aksel fon dem Busshe Bussche yakij travmovanij pobachenim v 1943 roci priyednavsya do grupi nimeckogo oporu navkolo Klausa fon Shtauffenberga i vzyav uchast v nevdalomu zamahu na Adolfa Gitlera v listopadi 1943 rPosilannyaSvidchennya Grebe fragment 28 grudnya 2020 u Wayback Machine na sajti Yad Vashem Svidchennya Grebe 24 lyutogo 2020 u Wayback Machine PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 121596796 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 The Righteous Among the Nations Database d Track Q77598447 Nuremberg Trials Project 2016 d Track Q78909371 Hermann Friedrich Graebe www yadvashem org graebe html angl Procitovano 13 kvitnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya https solingenmagazin de solingen hat endlich eine fritz graebe strasse LiteraturaHuneke DK The Moses of Rovno ISBN 0 89141 457 6 paperback reprint 1990 original publication 1985