Джаміль Поладхан огли Гасанлі (раніше Гасанов; азерб. Cəmil Poladxan oğlu Həsənli) — радянський і азербайджанський історик, доктор історичних наук, професор; політичний діяч. Голова Національної ради демократичних сил, колишній депутат парламенту Азербайджану. Очолював Комітет захисту прав [ru] після її арешту. У 2015 році був удостоєний премії Іона Раціу за демократію, яка вручається [en] у Вашингтоні.
Гасанлі Джаміль Поладхан-огли | |
---|---|
азерб. Cəmil Poladxan oğlu Həsənli | |
Народився | 15 січня 1952 (72 роки) d, Білясуварський район, Азербайджанська РСР, СРСР |
Країна | Азербайджан |
Діяльність | історик, політик |
Alma mater | Бакинський державний університет МДУ |
Посада | член Міллі Меджліс Азербайджану[d] |
Науковий ступінь | доктор історичних наук |
Партія | Народний фронт Азербайджану (2005) і Народний фронт Азербайджану[d] (1995) |
Нагороди | |
Особ. сторінка | camilhasanli.com |
Гасанлі Джаміль Поладхан-огли у Вікісховищі |
Біографія
Народився 15 січня 1952 року в Білясуварському районі Азербайджану. У 1970 році після закінчення середньої школи в селі Алар [ru], вступив на історичний факультет Азербайджанського державного університету імені С. М. Кірова.
Після закінчення в 1975 році АДУ працював у селі Джалільабадського району вчителем історії в середній школі. У 1976—1977 роках Дж. Гасанлі працював лектором у Бакинській філії Центрального музею Леніна. У 1977 році вступив до аспірантури історичного факультету АДУ за кафедрою Нової та новітньої історії країн Європи та Америки. З 1980 року працював викладачем, старшим викладачем кафедри. У 1984 році захистив кандидатську дисертацію на тему радянсько-американських відносин і йому було присвоєне (вчене звання) кандидата історичних наук. З 1990 року Гасанлі — доцент кафедри. У 1992 році захистив докторську дисертацію на тему «Азербайджанська Республіка в системі міжнародних відносин (1918—1920)». У 1992—1994 роках завідував кафедрою Нової та новітньої історії країн Європи та Америки. У 1993 році отримав вчене звання професора. Тривалий час веде заняття з курсів Новітньої історії країн Європи та Америки, Історії міжнародних відносин, спеціальних курсів, під його керівництвом підготовлено і захищено 5 кандидатських дисертацій. З квітня по вересень 1993 р. працював радником Президента Азербайджанської Республіки. В 1994—2004 роках був членом Експертної ради Вищої атестаційної комісії Азербайджанської Республіки при президентові країни. З 1998 року — член Північноамериканського товариства з вивчення Середнього Сходу.
У 2000 році був обраний депутатом Міллі Меджлісу (парламенту) Азербайджанської Республіки, входив до складу опозиційної фракції партії Народного Фронту Азербайджану. У 2005 році знову був обраний депутатом Міллі Меджлісу Азербайджанської Республіки. У 2009 році став одним із засновників Форуму інтелігенції Азербайджану. 23 серпня 2013 року опозиційна Національна рада демократичних сил обрала професора Джаміля Гасанлі другим єдиним кандидатом для участі в президентських виборах 9 жовтня 2013 року на той випадок, якщо основному кандидату від НРДС Рустаму Ібрагімбекову буде відмовлено у реєстрації через наявність російського громадянства. 24 серпня у ЦВК Азербайджану були надані документи про висунення Джаміля Гасанлі кандидатом у президенти.
Джаміль Гасанлі є членом Спеціалізованої ради з захисту дисертацій , членом Комісії з питань освіти при Президенті Республіки. Дж. Гасанлі — автор 15 монографій і книг, понад 100 статей, опублікованих в Азербайджані, США, Туреччині та інших країнах. Сфери наукових інтересів: історія зовнішньої політики Азербайджанської республіки в 1918—1920 роках, історія Південного Азербайджану в період Другої світової війни і в перші повоєнні роки, радянсько-турецькі відносини.
Президентські вибори в Азербайджані (2013)
24 серпня 2013 року Джаміль Гасанлі був висунутий єдиним кандидатом від Національної ради демократичних сил.
Джерела
Коментарі
- У своїй кандидатській дисертації и публикациях, принаймні до 1991 року, він зазначався як Гасанов Джаміль Поладхан-огли (Ҹəмиль Һəсəнов).
Примітки
- Гасанов Дж. Классовый характер внешней политики СССР и критика её американских буржуазных фальсификаторов. Диссертация на соискание учёной степени кандидата исторических наук. — Баку, 1984. — 190 с.
- Гасанов Дж. Праздник мира и солидарности. — Баку : Азернешр, 1988. — 78 с.
- Һəсəнов Ҹ. „Ағ лəкə“ лəрин гара көлҝəси. — Бакы : Ҝəнҹлик, 1991. — С. 200.
- . Wilson Center. 20 жовтня 2015. Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 26 травня 2017.
- . Архів оригіналу за 18 травня 2019. Процитовано 20 травня 2019.
- (азерб.). azadliq.org. 23 серпня 2013. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 червня 2017.
Посилання
- Офіційний сайт [ 24 жовтня 2020 у Wayback Machine.](азерб.)(англ.)
- Офіційна сторінка Facebook [ 9 червня 2021 у Wayback Machine.](азерб.)
- Офіційний Твіттері [ 24 травня 2019 у Wayback Machine.](азерб.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhamil Poladhan ogli Gasanli ranishe Gasanov azerb Cemil Poladxan oglu Hesenli radyanskij i azerbajdzhanskij istorik doktor istorichnih nauk profesor politichnij diyach Golova Nacionalnoyi radi demokratichnih sil kolishnij deputat parlamentu Azerbajdzhanu Ocholyuvav Komitet zahistu prav ru pislya yiyi areshtu U 2015 roci buv udostoyenij premiyi Iona Raciu za demokratiyu yaka vruchayetsya en u Vashingtoni Gasanli Dzhamil Poladhan ogliazerb Cemil Poladxan oglu HesenliNarodivsya15 sichnya 1952 1952 01 15 72 roki d Bilyasuvarskij rajon Azerbajdzhanska RSR SRSRKrayina AzerbajdzhanDiyalnististorik politikAlma materBakinskij derzhavnij universitet MDUPosadachlen Milli Medzhlis Azerbajdzhanu d Naukovij stupindoktor istorichnih naukPartiyaNarodnij front Azerbajdzhanu 2005 i Narodnij front Azerbajdzhanu d 1995 NagorodiOsob storinkacamilhasanli com Gasanli Dzhamil Poladhan ogli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 15 sichnya 1952 roku v Bilyasuvarskomu rajoni Azerbajdzhanu U 1970 roci pislya zakinchennya serednoyi shkoli v seli Alar ru vstupiv na istorichnij fakultet Azerbajdzhanskogo derzhavnogo universitetu imeni S M Kirova Pislya zakinchennya v 1975 roci ADU pracyuvav u seli Dzhalilabadskogo rajonu vchitelem istoriyi v serednij shkoli U 1976 1977 rokah Dzh Gasanli pracyuvav lektorom u Bakinskij filiyi Centralnogo muzeyu Lenina U 1977 roci vstupiv do aspiranturi istorichnogo fakultetu ADU za kafedroyu Novoyi ta novitnoyi istoriyi krayin Yevropi ta Ameriki Z 1980 roku pracyuvav vikladachem starshim vikladachem kafedri U 1984 roci zahistiv kandidatsku disertaciyu na temu radyansko amerikanskih vidnosin i jomu bulo prisvoyene vchene zvannya kandidata istorichnih nauk Z 1990 roku Gasanli docent kafedri U 1992 roci zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Azerbajdzhanska Respublika v sistemi mizhnarodnih vidnosin 1918 1920 U 1992 1994 rokah zaviduvav kafedroyu Novoyi ta novitnoyi istoriyi krayin Yevropi ta Ameriki U 1993 roci otrimav vchene zvannya profesora Trivalij chas vede zanyattya z kursiv Novitnoyi istoriyi krayin Yevropi ta Ameriki Istoriyi mizhnarodnih vidnosin specialnih kursiv pid jogo kerivnictvom pidgotovleno i zahisheno 5 kandidatskih disertacij Z kvitnya po veresen 1993 r pracyuvav radnikom Prezidenta Azerbajdzhanskoyi Respubliki V 1994 2004 rokah buv chlenom Ekspertnoyi radi Vishoyi atestacijnoyi komisiyi Azerbajdzhanskoyi Respubliki pri prezidentovi krayini Z 1998 roku chlen Pivnichnoamerikanskogo tovaristva z vivchennya Serednogo Shodu U 2000 roci buv obranij deputatom Milli Medzhlisu parlamentu Azerbajdzhanskoyi Respubliki vhodiv do skladu opozicijnoyi frakciyi partiyi Narodnogo Frontu Azerbajdzhanu U 2005 roci znovu buv obranij deputatom Milli Medzhlisu Azerbajdzhanskoyi Respubliki U 2009 roci stav odnim iz zasnovnikiv Forumu inteligenciyi Azerbajdzhanu 23 serpnya 2013 roku opozicijna Nacionalna rada demokratichnih sil obrala profesora Dzhamilya Gasanli drugim yedinim kandidatom dlya uchasti v prezidentskih viborah 9 zhovtnya 2013 roku na toj vipadok yaksho osnovnomu kandidatu vid NRDS Rustamu Ibragimbekovu bude vidmovleno u reyestraciyi cherez nayavnist rosijskogo gromadyanstva 24 serpnya u CVK Azerbajdzhanu buli nadani dokumenti pro visunennya Dzhamilya Gasanli kandidatom u prezidenti Dzhamil Gasanli ye chlenom Specializovanoyi radi z zahistu disertacij chlenom Komisiyi z pitan osviti pri Prezidenti Respubliki Dzh Gasanli avtor 15 monografij i knig ponad 100 statej opublikovanih v Azerbajdzhani SShA Turechchini ta inshih krayinah Sferi naukovih interesiv istoriya zovnishnoyi politiki Azerbajdzhanskoyi respubliki v 1918 1920 rokah istoriya Pivdennogo Azerbajdzhanu v period Drugoyi svitovoyi vijni i v pershi povoyenni roki radyansko turecki vidnosini Prezidentski vibori v Azerbajdzhani 2013 24 serpnya 2013 roku Dzhamil Gasanli buv visunutij yedinim kandidatom vid Nacionalnoyi radi demokratichnih sil DzherelaKomentari U svoyij kandidatskij disertaciyi i publikaciyah prinajmni do 1991 roku vin zaznachavsya yak Gasanov Dzhamil Poladhan ogli Ҹemil Һesenov Primitki Gasanov Dzh Klassovyj harakter vneshnej politiki SSSR i kritika eyo amerikanskih burzhuaznyh falsifikatorov Dissertaciya na soiskanie uchyonoj stepeni kandidata istoricheskih nauk Baku 1984 190 s Gasanov Dzh Prazdnik mira i solidarnosti Baku Azerneshr 1988 78 s Һesenov Ҹ Ag leke lerin gara kolҝesi Baky Ҝenҹlik 1991 S 200 Wilson Center 20 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 5 lipnya 2018 Procitovano 26 travnya 2017 Arhiv originalu za 18 travnya 2019 Procitovano 20 travnya 2019 azerb azadliq org 23 serpnya 2013 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 29 chervnya 2017 PosilannyaOficijnij sajt 24 zhovtnya 2020 u Wayback Machine azerb angl Oficijna storinka Facebook 9 chervnya 2021 u Wayback Machine azerb Oficijnij Tvitteri 24 travnya 2019 u Wayback Machine azerb