Білясуварський район (азерб. Biləsuvar) — адміністративна одиниця на півдні Азербайджану. Адміністративний центр — місто Білясувар.
Білясуварський район | |||
---|---|---|---|
Biləsuvar rayon | |||
| |||
Адм. центр | Білясувар | ||
Країна | Азербайджан | ||
Регіон | Азербайджан Азербайджанська РСР | ||
Муніципалітети | 26 | ||
Номерний знак | 12 | ||
Населення | |||
- повне | 81 318 | ||
- густота | 60 | ||
Площа | |||
- повна | 1358 км² | ||
Висота | |||
- максимальна | 12 м | ||
- мінімальна | 12 м | ||
Дата заснування | 1930 | ||
Глава виконавчої влади | Аділ Маммадов | ||
Вебсайт | bilesuvar-ih.gov.az | ||
Код ISO 3166-2 | AZ-BIL | ||
|
Географія
Площа території району становить 1358 квадратних кілометрів. Територія району охоплює південно-західну й південну частини Муганської рівнини. Район межує на півночі упродовж 53 км з Імішлинським районом, на північному заході упродовж 23 км із Саатлинським районом, 20 км із Сабірабадським районом, зі сходу упродовж 23 км з , 4 км з Нефтечалінським районом, з півдня упродовж 54 км з , а з заходу 64 км з Ісламською Республікою Іран, загальна довжина кордонів — 241 км.
Міжнародний митний пункт знаходиться на території Білясуварського району.
Історія
У 1930 році було утворено Білясуварський район з центром у Пушкінському селищі. У 1938 році район було перейменовано на Пушкінський район.
У 1963 році територія була об'єднана з , а з 1964 року знову стає самостійним районом. 1991 року повернув собі історичну назву, район знову було перейменовано на Білясуварський.
Адміністративний устрій
Район поділяється на 26 муніципалітетів.
- 1. Білясуварський міський муніципалітет
- 2. Хирмандалський муніципалітет
- 3. Байділійський муніципалітет
- 4. Багбанларський муніципалітет
- 5. Алібадський муніципалітет
- 6. Захматабадський муніципалітет
- 7. Аранликський муніципалітет
- 8. Чінарликський муніципалітет
- 9. Ісметлійський муніципалітет
- 10. Фіолетівський муніципалітет
- 11. Агайрикський муніципалітет
- 12. Кіровський муніципалітет
- 13. Насімікендський муніципалітет
- 14. Наріманкендський муніципалітет
- 15. Самедабадський муніципалітет
- 16. Аразбарикський муніципалітет
- 17. Ашаги Гюрелійський муніципалітет
- 18. Муганкендський муніципалітет
- 19. Юхари Агалийський муніципалітет
- 20. Аскеробадський муніципалітет
- 21. Тазакендський муніципалітет
- 22. Дервішликський муніципалітет
- 23. Овчударакський муніципалітет
- 24. Юхари Джурелійський муніципалітет
- 25. Агаликендський муніципалітет
- 26. Аманкендський муніципалітет
Відомі вихідці з Білясуварського району
Посилання
Це незавершена стаття з географії Азербайджану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bilyasuvarskij rajon azerb Bilesuvar administrativna odinicya na pivdni Azerbajdzhanu Administrativnij centr misto Bilyasuvar Bilyasuvarskij rajon Bilesuvar rayon Adm centr Bilyasuvar Krayina Azerbajdzhan Region Azerbajdzhan Azerbajdzhanska RSR Municipaliteti 26 Nomernij znak 12 Naselennya povne 81 318 gustota 60 Plosha povna 1358 km Visota maksimalna 12 m minimalna 12 m Data zasnuvannya 1930 Glava vikonavchoyi vladi Adil Mammadov Vebsajt bilesuvar ih gov az Kod ISO 3166 2 AZ BIL Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bilyasuvarskij rajonGeografiyaPlosha teritoriyi rajonu stanovit 1358 kvadratnih kilometriv Teritoriya rajonu ohoplyuye pivdenno zahidnu j pivdennu chastini Muganskoyi rivnini Rajon mezhuye na pivnochi uprodovzh 53 km z Imishlinskim rajonom na pivnichnomu zahodi uprodovzh 23 km iz Saatlinskim rajonom 20 km iz Sabirabadskim rajonom zi shodu uprodovzh 23 km z 4 km z Neftechalinskim rajonom z pivdnya uprodovzh 54 km z a z zahodu 64 km z Islamskoyu Respublikoyu Iran zagalna dovzhina kordoniv 241 km Mizhnarodnij mitnij punkt znahoditsya na teritoriyi Bilyasuvarskogo rajonu IstoriyaU 1930 roci bulo utvoreno Bilyasuvarskij rajon z centrom u Pushkinskomu selishi U 1938 roci rajon bulo perejmenovano na Pushkinskij rajon U 1963 roci teritoriya bula ob yednana z a z 1964 roku znovu staye samostijnim rajonom 1991 roku povernuv sobi istorichnu nazvu rajon znovu bulo perejmenovano na Bilyasuvarskij Administrativnij ustrijRajon podilyayetsya na 26 municipalitetiv 1 Bilyasuvarskij miskij municipalitet 2 Hirmandalskij municipalitet 3 Bajdilijskij municipalitet 4 Bagbanlarskij municipalitet 5 Alibadskij municipalitet 6 Zahmatabadskij municipalitet 7 Aranlikskij municipalitet 8 Chinarlikskij municipalitet 9 Ismetlijskij municipalitet 10 Fioletivskij municipalitet 11 Agajrikskij municipalitet 12 Kirovskij municipalitet 13 Nasimikendskij municipalitet 14 Narimankendskij municipalitet 15 Samedabadskij municipalitet 16 Arazbarikskij municipalitet 17 Ashagi Gyurelijskij municipalitet 18 Mugankendskij municipalitet 19 Yuhari Agalijskij municipalitet 20 Askerobadskij municipalitet 21 Tazakendskij municipalitet 22 Dervishlikskij municipalitet 23 Ovchudarakskij municipalitet 24 Yuhari Dzhurelijskij municipalitet 25 Agalikendskij municipalitet 26 Amankendskij municipalitetVidomi vihidci z Bilyasuvarskogo rajonuMubariz IbragimovPosilannyaCe nezavershena stattya z geografiyi Azerbajdzhanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi