Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Гаррет Біркгоф | |
|---|---|
| англ. Garrett Birkhoff | |
 | |
| Народився | 19 січня 1911[1][2][3] Принстон, Нью-Джерсі |
| Помер | 22 листопада 1996[1][2][4] (85 років) Вотер-Мілл, Нью-Йорк |
| Поховання | d[5] |
| Країна |  США |
| Діяльність | математик, викладач університету |
| Alma mater | Кембріджський університет, Гарвардський університет |
| Галузь | математика |
| Заклад | Гарвардський університет |
| Посада | голова[6] |
| Науковий керівник | Ральф Фаулер |
| Аспіранти, докторанти | d d d d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] |
| Членство | Національна академія наук США Американська академія мистецтв і наук Американське філософське товариство |
| Відомий завдяки: | Ґратка |
| Батько | Джордж Девід Біркгоф |
| Брати, сестри | d |
| Нагороди | |
 Гаррет Біркгоф у Вікісховищі | |
Гаррет Біркгоф (Біркхоф, англ. Garrett Birkhoff; 19 січня 1911, Принстон, Нью-Джерсі, США — 22 листопада 1996, Вотермил, Нью-Йорк, США) — американський математик XX століття, засновник універсальної алгебри, відомий своїми роботами в області гідродинаміки.
Біографія
Гаррет Біркгоф народився у Принстоні, штат Нью-Джерсі, в сім'ї відомого математика, Джорджа Біркгофа (англ. George David Birkhoff), що в якійсь мірі визначило його подальшу долю.
Навчання почав в бакалавріаті Гарвардського університету в 1928 році. В 1932 році вступив до Кембриджського університету. Перш за все мав намір освоїти математичну фізику, але потім він зацікавився загальною алгеброю, тому змінив свого наукового керівника на алгебраїста Філіпа Холла. Під час відвідин Мюнхенського університету, Гаррет зустрівся з Костянтином Каратеодорі, який показав йому дві важливі праці — це вища алгебра Ван дер Вардена та теорія груп Спейсера. Біркгоф не отримав ступінь доктора філософії, так як в ті часи на кваліфікацію британської вищої освіти не приділяли значної уваги, навіть ступінь магістра не завжди отримували. Проте, після перебування у Гарвардському об'єднанні стипендіатів, 1933—1936, Гаррет усю свою подальшу кар'єру викладав у Гарварді. З цих фактів можна зробити висновок про якість і кількість його опублікованих робіт у 1925 році. Впродовж 1930-их років, Біркгоф зі своїми гарвардськими колегами (Маршаллом Гарві Стоуном) та [en] суттєво просунулися у викладанні та наукових дослідженнях абстрактної алгебри.
У 1935 році опублікував статтю «Про структуру абстрактних алгебр»(англ. On the Structure of Abstract Algebras), в якій відзначено ряд паралельних конструкцій, що використовуються в теорії груп, кілець, гомоморфізм, факторгруп, (факторкілець). Нормальні підгрупи сприяли створенню нового розділу математики — універсальної алгебри.У 1936 році було опубліковано статтю, яка була написана спільно з Філіпом Холлом «Про відносини порядку в групах автоморфізмів». З 1936 року викладав у Гарвардському університеті. У 1941 році спільно з Маклейном видав книгу «Огляд сучасної алгебри» (англ. A Survey of Modern Algebra) — підручник, який значно вплинув на викладання алгебри в США (4-те видання було видано в 2008 році).
З часів Другої світової війни інтереси Біркгофа змістилися в область інженерної математики. Протягом війни працював над питаннями радіолокації, балістики, гідродинаміки. Монографії «Гідродинаміка» (англ. Hydrodynamics, 1950) і «Струмені, сліди і каверни» (англ. Jets, Wakes and Cavities, 1957, спільно з Сарантонелло) були перекладені на російську мову. Пізніше працював над чисельними методами лінійної алгебри.
Гаррет, приятель Джона фон Неймана, дуже зацікавився зростанням електронно-обчислювальних машин(комп'ютерів). Біркгоф спостерігав за докторською дисертацією [en] про чисельне рішення диференціального рівняння Пуассона, в якому запропонував (метод релаксації (SOR)).Потім вчений мав справу з Річардом С. Варга. Це колишній студент, який працював в Беттіс Атомік Пауер Лабораторі Вестінгауза Електрик, що знаходиться в Піттсбурзі. Гаррет Біркгоф допоміг йому у розробці ядерних реакторів.
У 1959 році, коли працював консультантом в General Motors, рекомендував використання (кубічних сплайнів) для моделювання гладких кривих. Біркгоф є автором понад 200 статей. Під його керівництвом понад 50 вчених отримали ступені доктора філософії.
Був дійсним членом Національної академії наук США і Американської академії мистецтв і наук.У 1948—1949 роках отримував (Грант Гуггенхайма); був президентом Товариства промислової та прикладної математики у 1966—1968 роках. Отримав премію [en] у 1974 році.
Бібліографія
- Г. Біркгоф Lattice theory [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Г. Біркгоф The numerical solution of elliptic equations [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Г. Біркгоф, Гіан-Карло Рота Ordinary differential equations [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Г. Біркгоф, Роберт Лунч Numerical Solution of Elliptic Problems [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Czech National Authority Database
- Музей Соломона Гуггенгайма — 1937.
- Find a Grave — 1996.
- https://history.computer.org/pioneers/birkhoff.html
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- (англ.). MAA. Архів оригіналу за 26 липня 2015. Процитовано 12 грудня 2013.
Посилання
- Джон Дж. О'Коннор та Едмунд Ф. Робертсон. Гаррет Біркгоф в архіві MacTutor (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет