Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Галицькі євреї — євреї-ашкеназі Галичини, носії галицької говірки центрального діалекту їдишу.
Євреї в Галичині проживали практично у всіх районах, малих містах і, звичайно, у всіх великих центрах. На їх мові, їдиш, видавалися книги і газети. Однак, більша частина євреїв асимілювалася в мовному плані і користувалася або польською, або німецькою мовами. Євреї Галичини мали серйозний інтелектуальний вплив у філософсько-релігійній сфері (Мартин Бубер), літературі (Йозеф Рот), природничих науках, кінематографі (Біллі Вайлдер), юриспруденції і в багатьох інших сферах культури і науки. Незважаючи на те, що серед євреїв Галичини були досить широко поширені сіоністські ідеї, більшість з них вважало Галичину своїм справжнім домом.
Історія
Єврейське населення Галичини формувалося задовго до входження цієї землі до складу Австрійської імперії. З часів запрошення євреїв в Польське королівство Казимиром Великим, вони складають впливову частину польського суспільства, стримуючи експансію німецьких колоністів в польські міста. Саме там зародився і сформувався субетнос євреїв-ашкеназі. В Галичині вони були третьою найбільш численною етнічною групою, і становили щонайменше 10 відсотків всього населення. Український академік Сергій Єфремов зазначав: «Євреї, як відомо, живуть в тісному зв'язку з українським народом, вони навіть не сусіди, як більшість інших народів, але невід'ємна частина народу, що століттями на українській землі живе».
Аж до середини XIX століття процентне співвідношення євреїв в Галичині більш-менш рівномірно коливалося в межах 5,5-6,5 % від загальної кількості населення. Однак, вже з 1840-х років єврейське населення Галичини почала збільшуватися непропорційно. Причиною тому послужила єврейська імміграція з інкорпорованих Російською імперією польських земель. Зростання еміграції був обумовлений тим, що за часів царювання Миколи I був введений ряд юридичних норм, що обмежували права євреїв, в першу чергу у вигляді додаткових податкових зборів. Крім цього, нові західні губернії були внесені в «смугу осілості», яка обмежувала права євреїв на вільне пересування.
Як євреї з Російської Імперії, так і євреї з, власне, Галичини, масово емігрували в США. Згідно з даними галицької адміністрації, в 1857 році Галичину покинуло 2000 євреїв, а в 1890 їх вже налічувалося 7000. У цілому, з 1880 по 1910 рр з Галичини виїхало, переважно в США, 236 504 єврея.
У зв'язку з тим, що під час перепису 1900 року їдиш в переліку материнських мов був відсутній, галицькі євреї визнали розмовними мовами: польську (76 відсотків), німецьку (17 відсотків) і українську (5 відсотків). На ділі в побуті, звичайно ж, домінував саме їдиш.
Після Першої світової війни Галичина слугувала полем битви між українськими і польськими військами. В ході цього конфлікту, галицькі євреї в цілому дотримувалися нейтралітету, хоча 1200 чоловік все ж сформували єврейський батальйон («Жідівській курінь») в Українській Галицькій Армії. У парламенті Західно-Української Народної Республіки для євреїв було задекларовано виділення 10 % місць.
Однак після перемоги польських військ в Галичині в 1920 році Галичина відійшла до Польщі. І галицьким євреям, і українцям, польським урядом було заборонено працювати на державних підприємствах, в залізничних, поштових, телеграфних установах і т. Д. Ці заходи були застосовані в максимально суворої формі. Галицькі євреї, разом з українцями, пережили сильну національну дискримінацію і повномасштабну полонізацію (наприклад, в 1912 році в Галичині налічувалося 2420 українських народних шкіл, в 1938 році залишилося лише 352).
У вересні 1939 року велика частина Галичини перейшла до Радянської України, де вже через два роки вони потрапили під німецьку окупацію, під час якої більшість галицьких євреїв було знищено нацистами. Основна частина тих, що вижили емігрувала до Ізраїлю, США, Канади або Австралії. Дуже мало тих хто залишилися в Україні або в Польщі зазнали асиміляції.
Джерела
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Galicki yevreyi yevreyi ashkenazi Galichini nosiyi galickoyi govirki centralnogo dialektu yidishu Yevreyi v Centralnij Yevropi 1881 Yevreyi v Galichini prozhivali praktichno u vsih rajonah malih mistah i zvichajno u vsih velikih centrah Na yih movi yidish vidavalisya knigi i gazeti Odnak bilsha chastina yevreyiv asimilyuvalasya v movnomu plani i koristuvalasya abo polskoyu abo nimeckoyu movami Yevreyi Galichini mali serjoznij intelektualnij vpliv u filosofsko religijnij sferi Martin Buber literaturi Jozef Rot prirodnichih naukah kinematografi Billi Vajlder yurisprudenciyi i v bagatoh inshih sferah kulturi i nauki Nezvazhayuchi na te sho sered yevreyiv Galichini buli dosit shiroko poshireni sionistski ideyi bilshist z nih vvazhalo Galichinu svoyim spravzhnim domom IstoriyaYevrejske naselennya Galichini formuvalosya zadovgo do vhodzhennya ciyeyi zemli do skladu Avstrijskoyi imperiyi Z chasiv zaproshennya yevreyiv v Polske korolivstvo Kazimirom Velikim voni skladayut vplivovu chastinu polskogo suspilstva strimuyuchi ekspansiyu nimeckih kolonistiv v polski mista Same tam zarodivsya i sformuvavsya subetnos yevreyiv ashkenazi V Galichini voni buli tretoyu najbilsh chislennoyu etnichnoyu grupoyu i stanovili shonajmenshe 10 vidsotkiv vsogo naselennya Ukrayinskij akademik Sergij Yefremov zaznachav Yevreyi yak vidomo zhivut v tisnomu zv yazku z ukrayinskim narodom voni navit ne susidi yak bilshist inshih narodiv ale nevid yemna chastina narodu sho stolittyami na ukrayinskij zemli zhive Azh do seredini XIX stolittya procentne spivvidnoshennya yevreyiv v Galichini bilsh mensh rivnomirno kolivalosya v mezhah 5 5 6 5 vid zagalnoyi kilkosti naselennya Odnak vzhe z 1840 h rokiv yevrejske naselennya Galichini pochala zbilshuvatisya neproporcijno Prichinoyu tomu posluzhila yevrejska immigraciya z inkorporovanih Rosijskoyu imperiyeyu polskih zemel Zrostannya emigraciyi buv obumovlenij tim sho za chasiv caryuvannya Mikoli I buv vvedenij ryad yuridichnih norm sho obmezhuvali prava yevreyiv v pershu chergu u viglyadi dodatkovih podatkovih zboriv Krim cogo novi zahidni guberniyi buli vneseni v smugu osilosti yaka obmezhuvala prava yevreyiv na vilne peresuvannya Yak yevreyi z Rosijskoyi Imperiyi tak i yevreyi z vlasne Galichini masovo emigruvali v SShA Zgidno z danimi galickoyi administraciyi v 1857 roci Galichinu pokinulo 2000 yevreyiv a v 1890 yih vzhe nalichuvalosya 7000 U cilomu z 1880 po 1910 rr z Galichini viyihalo perevazhno v SShA 236 504 yevreya U zv yazku z tim sho pid chas perepisu 1900 roku yidish v pereliku materinskih mov buv vidsutnij galicki yevreyi viznali rozmovnimi movami polsku 76 vidsotkiv nimecku 17 vidsotkiv i ukrayinsku 5 vidsotkiv Na dili v pobuti zvichajno zh dominuvav same yidish Pislya Pershoyi svitovoyi vijni Galichina sluguvala polem bitvi mizh ukrayinskimi i polskimi vijskami V hodi cogo konfliktu galicki yevreyi v cilomu dotrimuvalisya nejtralitetu hocha 1200 cholovik vse zh sformuvali yevrejskij bataljon Zhidivskij kurin v Ukrayinskij Galickij Armiyi U parlamenti Zahidno Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki dlya yevreyiv bulo zadeklarovano vidilennya 10 misc Odnak pislya peremogi polskih vijsk v Galichini v 1920 roci Galichina vidijshla do Polshi I galickim yevreyam i ukrayincyam polskim uryadom bulo zaboroneno pracyuvati na derzhavnih pidpriyemstvah v zaliznichnih poshtovih telegrafnih ustanovah i t D Ci zahodi buli zastosovani v maksimalno suvoroyi formi Galicki yevreyi razom z ukrayincyami perezhili silnu nacionalnu diskriminaciyu i povnomasshtabnu polonizaciyu napriklad v 1912 roci v Galichini nalichuvalosya 2420 ukrayinskih narodnih shkil v 1938 roci zalishilosya lishe 352 U veresni 1939 roku velika chastina Galichini perejshla do Radyanskoyi Ukrayini de vzhe cherez dva roki voni potrapili pid nimecku okupaciyu pid chas yakoyi bilshist galickih yevreyiv bulo znisheno nacistami Osnovna chastina tih sho vizhili emigruvala do Izrayilyu SShA Kanadi abo Avstraliyi Duzhe malo tih hto zalishilisya v Ukrayini abo v Polshi zaznali asimilyaciyi DzherelaWebber Jonathan 2009 Rediscovering Traces of Memory The Jewish Heritage of Polish Galicia Bloomington Indiana Indiana University Press ISBN 9781906764036 OCLC 323127181