Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
ГЕС Хюккельсру (норв. Fellesanlegget Kykkelsrud-Fossumfoss) – гідроелектростанція на півдні Норвегії за 40 км на південний схід від Осло, між ГЕС Солбергфосс (вище по течії) та ГЕС Вамма. Входить до складу каскадів на найбільшій річці країни Гломмі, яка тече до протоки Скагеррак.
| ГЕС Хюккельсру | |
|---|---|
 | |
| 59°34′47″ пн. ш. 11°06′05″ сх. д. / 59.57996000002777492° пн. ш. 11.101570000027777496° сх. д.Координати: 59°34′47″ пн. ш. 11°06′05″ сх. д. / 59.57996000002777492° пн. ш. 11.101570000027777496° сх. д. | |
| Країна |  Норвегія |
| Адмінодиниця | d |
| Стан | діюча |
| Річка | Гломма |
| Каскад | каскад на Гломмі |
| Початок будівництва | 1962 (перша черга), 1982 (друга черга) |
| В експлуатації з | 1963[2] |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1963 (перша черга), 1985 (друга черга), 2011 (третя черга) |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 230 МВт |
| Середнє річне виробництво | 1241 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | пригреблева |
| Розрахований напір | 26,5 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Каплан |
| Кількість та марка турбін | 4 |
| Витрата через турбіни | 1025 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 4 |
| Потужність гідроагрегатів | 2х55 + 1х83 + 1х40 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | бетонна |
| Довжина греблі | понад 300 м |
| Власник | E-CO Energi |
| Оператор | d[3] |
  ГЕС Kykkelsrud | |
| Мапа | |
Будівництво станції Хюккельсру почалось ще в 1900 році. 1903 року тут стали до роботи перші дві турбіни типу Френсіс потужністю по 4,4 МВт, до яких за три роки додали ще дві, а до 1913-го – ще п'ять. В 1936-му дві найстаріші турбіни замінили, а за рік на станції встановили десятий гідроагрегат. Турбіни використовували напір від 15,5 до 19 метрів та живились через канал, прокладений від розташованої вище на 1 км невеликої греблі. В 1939-41 роках прямо біля машинного залу звели греблю висотою 24 м, що дозволило збільшити напір до 20 м. Невдовзі збільшили і потужність станції – у 1948-му стали до ладу ще два агрегати, що довело загальну потужність об'єкту до 60 МВт (останні три турбіни мали показник по 7,4 МВт).
В 1960-х роках власник станції вирішив об’єднати зусилля з компанією, котра мала ліцензію на використання падіння на розташованому вище по течії порозі Фоссумфосс. 1963 року звели нову бетонну греблю довжиною понад 300 м з чотирма водопропускними шлюзами. Це дало змогу створити напір у 26,5 м, який спершу використовували дві турбіни типу Каплан потужністю по 55 МВт (станція Fellesanlegget Kykkelsrud-Fossumfoss). В 1985-му до них додали ще одну потужністю 83 МВт, після чого у 1989-му вивели з експлуатації дев'ять перших турбін старої станції. В кінці 2010-х три її останні турбіни також припинили роботу, при цьому частину споруд використали для розміщення четвертої турбіни типу Каплан потужністю 40 МВт, котра стала до ладу в 2011-му.
У 1981-2010 роках середньорічна виробітка комплексу складала 1241 млн кВт-год електроенергії.
Примітки
- NVE's database of hydroelectric power plants — Norwegian Water Resources and Energy Directorate.
- FKF – Kykkelsrud — Hafslund Eco.
- https://www.nve.no/energiforsyning/vannkraft/vannkraftdatabase/vannkraftverk/?id=228
- . www.nve.no. Архів оригіналу за 9 травня 2019. Процитовано 27 липня 2019.
- (nb-NO) . Архів оригіналу за 7 липня 2019. Процитовано 27 липня 2019.
- Vannkraftverk - NVE. www.nve.no. Процитовано 27 липня 2019.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - . Multiconsult (nb-NO) . Архів оригіналу за 27 липня 2019. Процитовано 27 липня 2019.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
GES Hyukkelsru norv Fellesanlegget Kykkelsrud Fossumfoss gidroelektrostanciya na pivdni Norvegiyi za 40 km na pivdennij shid vid Oslo mizh GES Solbergfoss vishe po techiyi ta GES Vamma Vhodit do skladu kaskadiv na najbilshij richci krayini Glommi yaka teche do protoki Skagerrak GES Hyukkelsru59 34 47 pn sh 11 06 05 sh d 59 57996000002777492 pn sh 11 101570000027777496 sh d 59 57996000002777492 11 101570000027777496 Koordinati 59 34 47 pn sh 11 06 05 sh d 59 57996000002777492 pn sh 11 101570000027777496 sh d 59 57996000002777492 11 101570000027777496Krayina NorvegiyaAdminodinicya dStan diyuchaRichka GlommaKaskad kaskad na GlommiPochatok budivnictva 1962 persha cherga 1982 druga cherga V ekspluataciyi z 1963 2 Roki vvedennya pershogo ta ostannogo gidroagregativ 1963 persha cherga 1985 druga cherga 2011 tretya cherga Osnovni harakteristikiUstanovlena potuzhnist 230 MVtSerednye richne virobnictvo 1241 mln kVt godTip GES prigreblevaRozrahovanij napir 26 5 mHarakteristiki obladnannyaTip turbin KaplanKilkist ta marka turbin 4Vitrata cherez turbini 1025 m sKilkist ta marka gidrogeneratoriv 4Potuzhnist gidroagregativ 2h55 1h83 1h40 MVtOsnovni sporudiTip grebli betonnaDovzhina grebli ponad 300 mVlasnik E CO EnergiOperator d 3 GES KykkelsrudMapa Budivnictvo stanciyi Hyukkelsru pochalos she v 1900 roci 1903 roku tut stali do roboti pershi dvi turbini tipu Frensis potuzhnistyu po 4 4 MVt do yakih za tri roki dodali she dvi a do 1913 go she p yat V 1936 mu dvi najstarishi turbini zaminili a za rik na stanciyi vstanovili desyatij gidroagregat Turbini vikoristovuvali napir vid 15 5 do 19 metriv ta zhivilis cherez kanal prokladenij vid roztashovanoyi vishe na 1 km nevelikoyi grebli V 1939 41 rokah pryamo bilya mashinnogo zalu zveli greblyu visotoyu 24 m sho dozvolilo zbilshiti napir do 20 m Nevdovzi zbilshili i potuzhnist stanciyi u 1948 mu stali do ladu she dva agregati sho dovelo zagalnu potuzhnist ob yektu do 60 MVt ostanni tri turbini mali pokaznik po 7 4 MVt V 1960 h rokah vlasnik stanciyi virishiv ob yednati zusillya z kompaniyeyu kotra mala licenziyu na vikoristannya padinnya na roztashovanomu vishe po techiyi porozi Fossumfoss 1963 roku zveli novu betonnu greblyu dovzhinoyu ponad 300 m z chotirma vodopropusknimi shlyuzami Ce dalo zmogu stvoriti napir u 26 5 m yakij spershu vikoristovuvali dvi turbini tipu Kaplan potuzhnistyu po 55 MVt stanciya Fellesanlegget Kykkelsrud Fossumfoss V 1985 mu do nih dodali she odnu potuzhnistyu 83 MVt pislya chogo u 1989 mu viveli z ekspluataciyi dev yat pershih turbin staroyi stanciyi V kinci 2010 h tri yiyi ostanni turbini takozh pripinili robotu pri comu chastinu sporud vikoristali dlya rozmishennya chetvertoyi turbini tipu Kaplan potuzhnistyu 40 MVt kotra stala do ladu v 2011 mu U 1981 2010 rokah serednorichna virobitka kompleksu skladala 1241 mln kVt god elektroenergiyi PrimitkiNVE s database of hydroelectric power plants Norwegian Water Resources and Energy Directorate d Track Q3357659d Track Q83864191 FKF Kykkelsrud Hafslund Eco d Track Q56375677 https www nve no energiforsyning vannkraft vannkraftdatabase vannkraftverk id 228 www nve no Arhiv originalu za 9 travnya 2019 Procitovano 27 lipnya 2019 nb NO Arhiv originalu za 7 lipnya 2019 Procitovano 27 lipnya 2019 Vannkraftverk NVE www nve no Procitovano 27 lipnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Multiconsult nb NO Arhiv originalu za 27 lipnya 2019 Procitovano 27 lipnya 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 10 serpnya 2020