Вітебська різанина 1623 року — вбивства і побиття православними городянами Вітебська уніатських священиків, внаслідок підбурювання. Головним безпосереднім результатом повстання стало вбивство уніатського (греко-католицького) архієпископа Йосафата Кунцевича.
Передісторія
Брестська унія 1596 року розділила християнське населення Великого Князівства Литовського на уніатів і «схизматиків». Одним із центрів релігійнмх хвилювань стало Вітебське воєводство. Опозицію унії склали братські школи (у Вільні і Києві), в складі яких діяв Мелетій Смотрицький. Для утвердження унії до Вітебського воєводства прибув полоцький архієпископ Йосафат Кунцевич. Він переконував православних парафіян до переходу в унію. 1622 року стався інцидент з нападом розгніваних мешканців Вітебська під час церковної служби на уніатське духовенство на чолі з Кунцевичем, яке було побито. Заарештованих учасників нападу звільнили городяни після штурму міської ратуші.
Різанина
Вітебська різанина почалася 12 листопада 1623 року під керівництвом вітебця Степана Пасіора, полочанина Петра Васильовича, його сина Василя та інших. У різанині брали участь також підбурені жителі Полоцька, Могильова, Орші, Вільно і сіл Вітебського воєводства. За сигналом дзвонів ратуші і православних храмів кілька тисяч православних вирушили до резиденції Кунцевича, де вбили його і, протягнувши тіло вулицями міста, скинули його в Західну Двіну. Разом з Кунцевичем було вбито ще кількох уніатських священиків, знищено архів архієпископа, розграбовано його майно.
На вимогу папи Урбана VIII, король польський і великий князь литовський Сигізмунд III направив до Вітебська збройні загони, які силою придушили повстання. На суді засуджено до смерті 120 осіб, з них страчено 19, зокрема два бургомістри (Наум Вовк і Семен Неша). 78 осіб разом зі Степаном Пасіором втекли і були засуджені заочно. Оскільки співучасниками повстання було оголошено всіх городян Вітебська, місто позбавили магдебурзького права і всіх інших привілеїв. Вітебську ратушу було зруйновано, також на місто накладено штраф 3079 злотих. Всі дзвони міста було перелито в один дзвін у пам'ять про Йосафата Кунцевича.
1643 року Урбан VIII визнав Кунцевича блаженним, а 1867 року Пій IX зарахував його до лику святих, проголосивши покровителем Русі і Польщі. В енцикліці Ecclesiam Dei Пій XI назвав Кунцевича «апостолом єднання».
1980 року на будівлі вітебської ратуші встановлено меморіальну дошку в пам'ять про подію. Нині її демонтовано.
Вбивці єп.Кунцевича, крім одного, прийняли перед своєю стратою з’єдинення, а вороги прилюдно складали визнання віри. Полоцький радник Іван Ходига говорив: «Бог хотів показати, що священномученик Йосафат після своєї смерті може навернути тих, що не хотіли слухати його за життя!».
Символом духовної переміни, яку започаткувала смерть свящ.Йосафата, було дивне навернення Мелетія Смотрицького, суперника Йосафата на Полоцькому єпископстві, а також головного ініціатора його смерті.
Див. також
Примітки
- Витебск: Энциклопедический справочник. / Гл. редактор И. П. Шамякин. — Мн.: БелСЭ им. П. Бровки, 1988. — С. 123—124. — 408 с. — 60 000 экз. —
- Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т.4: Варанецкі — Гальфстрым / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн.: БелЭн, 1997. — Т. 4. — С. 215. — 480 с. — 10 000 экз. —
Література
- І. Шевців. За єдність Церкви і народу, с. 110.
- А.Пекар. Апостол з’єдинення, життя святого свящ. Йосафата. Нью Йорк 1967, с. 51-52;
Посилання
- Е. А. Верниковская ВИТЕБСКОЕ ВОССТАНИЕ 12 НОЯБРЯ 1623 Г [ 26 січня 2021 у Wayback Machine.] // Славянский альманах. 2002.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vitebska rizanina 1623 roku vbivstva i pobittya pravoslavnimi gorodyanami Vitebska uniatskih svyashenikiv vnaslidok pidburyuvannya Golovnim bezposerednim rezultatom povstannya stalo vbivstvo uniatskogo greko katolickogo arhiyepiskopa Josafata Kuncevicha PeredistoriyaBrestska uniya 1596 roku rozdilila hristiyanske naselennya Velikogo Knyazivstva Litovskogo na uniativ i shizmatikiv Odnim iz centriv religijnmh hvilyuvan stalo Vitebske voyevodstvo Opoziciyu uniyi sklali bratski shkoli u Vilni i Kiyevi v skladi yakih diyav Meletij Smotrickij Dlya utverdzhennya uniyi do Vitebskogo voyevodstva pribuv polockij arhiyepiskop Josafat Kuncevich Vin perekonuvav pravoslavnih parafiyan do perehodu v uniyu 1622 roku stavsya incident z napadom rozgnivanih meshkanciv Vitebska pid chas cerkovnoyi sluzhbi na uniatske duhovenstvo na choli z Kuncevichem yake bulo pobito Zaareshtovanih uchasnikiv napadu zvilnili gorodyani pislya shturmu miskoyi ratushi RizaninaYuzef Zimmler Muchenicka smert Josafata Kuncevicha 1861 rik Vitebska rizanina pochalasya 12 listopada 1623 roku pid kerivnictvom vitebcya Stepana Pasiora polochanina Petra Vasilovicha jogo sina Vasilya ta inshih U rizanini brali uchast takozh pidbureni zhiteli Polocka Mogilova Orshi Vilno i sil Vitebskogo voyevodstva Za signalom dzvoniv ratushi i pravoslavnih hramiv kilka tisyach pravoslavnih virushili do rezidenciyi Kuncevicha de vbili jogo i protyagnuvshi tilo vulicyami mista skinuli jogo v Zahidnu Dvinu Razom z Kuncevichem bulo vbito she kilkoh uniatskih svyashenikiv znisheno arhiv arhiyepiskopa rozgrabovano jogo majno Na vimogu papi Urbana VIII korol polskij i velikij knyaz litovskij Sigizmund III napraviv do Vitebska zbrojni zagoni yaki siloyu pridushili povstannya Na sudi zasudzheno do smerti 120 osib z nih stracheno 19 zokrema dva burgomistri Naum Vovk i Semen Nesha 78 osib razom zi Stepanom Pasiorom vtekli i buli zasudzheni zaochno Oskilki spivuchasnikami povstannya bulo ogolosheno vsih gorodyan Vitebska misto pozbavili magdeburzkogo prava i vsih inshih privileyiv Vitebsku ratushu bulo zrujnovano takozh na misto nakladeno shtraf 3079 zlotih Vsi dzvoni mista bulo perelito v odin dzvin u pam yat pro Josafata Kuncevicha 1643 roku Urban VIII viznav Kuncevicha blazhennim a 1867 roku Pij IX zarahuvav jogo do liku svyatih progolosivshi pokrovitelem Rusi i Polshi V enciklici Ecclesiam Dei Pij XI nazvav Kuncevicha apostolom yednannya 1980 roku na budivli vitebskoyi ratushi vstanovleno memorialnu doshku v pam yat pro podiyu Nini yiyi demontovano Vbivci yep Kuncevicha krim odnogo prijnyali pered svoyeyu stratoyu z yedinennya a vorogi prilyudno skladali viznannya viri Polockij radnik Ivan Hodiga govoriv Bog hotiv pokazati sho svyashennomuchenik Josafat pislya svoyeyi smerti mozhe navernuti tih sho ne hotili sluhati jogo za zhittya Simvolom duhovnoyi peremini yaku zapochatkuvala smert svyash Josafata bulo divne navernennya Meletiya Smotrickogo supernika Josafata na Polockomu yepiskopstvi a takozh golovnogo iniciatora jogo smerti Div takozhMozirske povstannya Mogilovska povstannya 1618 PrimitkiVitebsk Enciklopedicheskij spravochnik Gl redaktor I P Shamyakin Mn BelSE im P Brovki 1988 S 123 124 408 s 60 000 ekz ISBN 5 85700 004 1 Belaruskaya encyklapedyya U 18 t T 4 Varanecki Galfstrym Redkal G P Pashkoy i insh Mn BelEn 1997 T 4 S 215 480 s 10 000 ekz ISBN 985 11 0090 0LiteraturaI Shevciv Za yednist Cerkvi i narodu s 110 A Pekar Apostol z yedinennya zhittya svyatogo svyash Josafata Nyu Jork 1967 s 51 52 PosilannyaE A Vernikovskaya VITEBSKOE VOSSTANIE 12 NOYaBRYa 1623 G 26 sichnya 2021 u Wayback Machine Slavyanskij almanah 2002