Вінницький повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця Подільської губернії, утворена в 1796 році. Повітовий центр — місто Вінниця.
Вінницький повіт | ||||
![]() | ||||
| ||||
Губернія | Подільська губернія | |||
---|---|---|---|---|
Центр | Вінниця | |||
Створений | 1796 | |||
Скасований | 1923 | |||
Площа | 243 459 (2659.8 км²) (1885) | |||
Населення | 248 314 осіб (1897) | |||
Густота | 93.4 осіб / км² | |||
Наступники | Вінницька округа |
Герб повіту: в полю червоному два палаші навхрест, а посередині знаходиться хрест, знизу роздвоєний.
Розташування
Повіт розташовувався на північному сході губернії. Межував на півдні і південному сході з Брацлавським повітом, на південному заході з Могилівським, на заході з Літинським повітами Подільської губернії, на півночі з Житомирським повітом Волинської губернії і на сході з Бердичівським повітом Київської губернії.
Міста
Волості
Станом на 1885, 1895, 1897, 1905, 1910, 1913 повіт поділявся на 10 волостей: Браїлівська, (Гавришівська), Калинівська, Кутищанська (Малокутищанська у 1885 і 1913), (Острожецька) (в 1913 Велико-Острожецька), (Пиківська), (Станіславчицька), (Стрижавська), Тиврівська, (Юзвинська).
У 1921 році створений (Жмеринський повіт), до якого перейшли Браїлівська і (Станіславчицька) волості.
Станом на 1922 повіт поділявся на 9 волостей: Гавришівська, Гніванська, Калинівська, Люлинецька, Острожецька, Пиківська, Стрижавська, Тиврівська, Юзвинська.
Населення
Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 248 314 чоловік. З них 74,44 % — українці, 12,38 % — євреї, 7,11 % — росіяни, 5,11% — поляки.
В 1860 в повіті (без міста) проживало 115735 мешканців. В кін. 19 ст. мешканців було 202149 (101934 чоловіків і 100215 жінок). З них 0,9% були шляхтичі, 0,6% духовних осіб, 19,2% — міщан, 69,7% — селян, 8,6% військового стану, 0, 6% іноземців. За релігійним визнанням 74, 3% було православних, 8,9% католиків, 0,4% евангеліста, 2% старовірців. Однодворців — 3049. В повіті було 13 церквов мурованих і 120 дерев'яних, 2 жіночих монастирі в Вінниці та Браїлові. Євреї мали в повіті 8 синагог. В Вінниці знаходилося 2 школи: одна шестикласова та одна повітова двокласова. Знаходилося в повіті 25 повітових шкіл до яких ходило 2000 дітей та 67 шкіл церковних.
Станом на 1885 рік налічував 134 сільських громад, 163 поселення у 9 волостях. Населення — 130 457 осіб (63468 чоловічої статі та 66989 — жіночої), 16 171 дворове господарство.
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 109897 | 78774 |
Приватної власності | 126944 | 67167 |
Казенної власності | — | — |
Іншої власності | 6624 | 4040 |
Загалом | 243459 | 149982 |
У Вінниці знаходився повітовий шпиталь, окрім Вінниці шпиталі були також у Пикові та Браїлові, було ще 6 фабричних шпиталів при цукроварнях.
Через повіт проходив старий поштовий тракт з Літина до Немирова. В повіті знаходилося 231 фабрика, 6 цукровень, 6 винокурень, 157 млинів і 20 вітряків, фабрика тютюну, 3 миловарні, 3 фабрики свічок, 13 гарбарень, 3 пивоварні, фабрика оцту, фабрика дріжджів, 23 цегельні, 19 гончарень, 13 вапнярок, фабрика мінеральної води, 2 друкарні, літографія та фотосалон.
У повіті знаходилося 386 закладів, що продавали алкогольні напої: 288 шинків, 73 заїздів та ресторанів, 25 винарень. Ярмарки відбувалися лише в Пикові.
Персоналії
- Гандзюк Яків Григорович — генерал-майор військ Центральної Ради.
Джерела
- Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона [Архівовано 24 січня 2012 у WebCite](рос.)
- Powiat winnicki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 558. (пол.)
- рос. дореф. Статистическо-экономическій очеркъ Винницкаго уѣзда и обзоръ дѣятельности упрощеннаго земскаго управленія за 1905–1910 г.г. / Докдадъ Винницкому Уѣздному Комитету по дѣламъ земскаго хозяйства Предводителя Дворянства Графа Д.θ. Гейдена. – Кіевъ : Лито-Типографія «С. В. Кульженко», Пушкинск. 4, с. д., 1910. – 45 с.
Посилання
- Памятная книжка Подольской губерніи на 1885 г. Адресъ-календарь и статистическо-справочныя свѣдѣнія. — Каменецъ-Подольскъ : Типографія Губернскаго Правленія, 1885.(рос. дореф.)
- Гульдманъ В. К. Подольскій адресъ-календарь. — Каменецъ-Подольскій : Типографія Подольскаго Губернскаго Правленія, 1895.(рос. дореф.)
- Крылов А. Населенныя мѣста Подольской губерніи. — Каменец-Подольск, 1905.(рос. дореф.)
- Гейденъ, Д. Ф. Статистическо-Экономическій очеркъ Винницкаго уѣзда и обзоръ дѣятельности упрощеннаго Земскаго Управленія : за 1905 - 1910 г.г.: Докладъ Винницкому Уѣздному Комитету по дѣламъ земскаго хозяйства Винницкаго Предводителя Дворянства Графа Д. Ѳ. Гейдена. — Кіевъ : Тип. С. В. Кульженко, 1910. — 44 с.(рос. дореф.)
- Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніемъ мѣста ихъ нахожденія. — Кіевъ : Книгоиздательство Т-ва Л. М. Фишъ, 1913.(рос. дореф.)
- Постановление ВУЦИК от 6 июля 1921 «Об образовании Жмеринского уезда Подольской губернии»(рос.)
- Народный комиссариат внутренних дел. Сборник губерний, уездов и волостей РСФСР, УССР и БССР. — Москва : Государственное издательство, 1922.(рос.)
- Дані перепису населення 1897 року по Подільській губернії. Архів оригіналу за 19 листопада 2008. Процитовано 15 квітня 2009.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
![]() | Це незавершена стаття з історії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет