Вінаго сан томейський Охоронний статус Під загрозою зникнення МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota

Вінаго сан-томейський

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Голубоподібні (Columbiformes)
Родина:	Голубові (Columbidae)
Рід:	Вінаго (Treron)
Вид:	Вінаго сан-томейський

Біноміальна назва

Treron sanctithomae
(Gmelin, 1789)

Синоніми

Columba S. Thomae J. F. Gmelin, 1789
Treron s. thomae (J. F. Gmelin, 1789)

Посилання

Вікісховище:	Treron sanctithomae
Віківиди:	Treron sanctithomae
EOL:	1049853
ITIS:	563512
МСОП:	22691227
NCBI:	2575936

Віна́го сан-томейський (Treron sanctithomae) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Ендемік Сан-Томе і Принсіпі.

Опис

Довжина птаха становить 30 см. Виду не притаманний статевий диморфізм. Голова, шия і нижня частина тіла темно-зеленувато-сірі. Верхня частина тіла, хвіст і сегна темно-зелені, на плечах темно-фіолетові плями. Махові пера чорнуваті з жовтими краями. Хвіст оливково-сірий. Гузка каштанова, поцяткована кремовими плямками.

Поширення і екологія

Сан-томейські вінаго є ендеміками острова Сан-Томе. Раніше вони зустрічалися також на острові Ролаш. Сан-томейські вінаго живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, в садах і на плантаціях, на висоті від 300 до 1600 м над рівнем моря. Ведуть деревний спосіб життя, живляться плодами. Сезон розмноження триває з листопада по травень.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, популяція сан-томейських вінаго становить від 37 до 110 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища, а також полювання.

Примітки

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 8 травня 2022.
J.F. Gmelin: Caroli a Linné. Systema naturae per regna tria naturae: secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis. Wyd. 13. T. 1. Cz. 2. Lipsk: Impensis Georg. Emanuel. Beer, 1789, s. 778.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 08 травня 2022.

Джерела

Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 8 травня 2022.

[Gmelin-2] J.F. Gmelin: Caroli a Linné. Systema naturae per regna tria naturae: secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis. Wyd. 13. T. 1. Cz. 2. Lipsk: Impensis Georg. Emanuel. Beer, 1789, s. 778.

[3] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-4] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 08 травня 2022.