Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Семе́н Миха́йлович Вільхі́вський (нар. 1905 — пом. 1984) — радянський військовик часів Другої світової війни, командир 185-го гвардійського стрілецького полку (6-та армія), гвардії підполковник. Герой Радянського Союзу (1944).
| Семен Михайлович Вільхівський | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||
| Народження | 16 квітня 1905 Мельникове | |||||||||||||
| Смерть | 23 серпня 1984 (79 років) Дніпропетровськ | |||||||||||||
| Поховання | Дніпро | |||||||||||||
| Країна |  Російська імперія УНР СРСР | |||||||||||||
| Приналежність |  Радянська армія | |||||||||||||
| Вид збройних сил | сухопутні війська | |||||||||||||
| Рід військ | піхота | |||||||||||||
| Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе | |||||||||||||
| Роки служби | 1926—1953 | |||||||||||||
| Партія | КПРС | |||||||||||||
| Звання |  Полковник | |||||||||||||
| Командування | 185-й гв. стр. полк | |||||||||||||
| Війни / битви | Німецько-радянська війна | |||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||
Життєпис
Народився 16 квітня 1905 року в селі Мельниковому, нині Валківського району Харківської області, в селянській родині. Українець. У школі не навчався, працював у сільському господарстві.
До лав РСЧА призваний 5 жовтня 1926 року. У 1929 році закінчив Харківську школу червоних старшин. До 1933 року служив командиром взводу 88-го стрілецького полку 30-ї стрілецької дивізії (м. Павлоград). Член ВКП(б) з 1931 року. З жовтня 1933 по жовтень 1940 року обіймав посади командира стрілецького взводу і роти, єдиноначальника стрілецького батальйону, помічника і начальника штабу 121-го стрілецького полку 41-ї стрілецької дивізії в Кривому Розі, у Північній Осетії і Дагестані. У 1937 році в порядку командирського навчання склав екзамени за 7 класів школи при Будинку Червоної армії в Дагестані.
З жовтня 1940 року майор С. М. Вільхівський — помічник начальника навчального відділу Буйнакського військового піхотного училища, з серпня 1941 року — командир 129-го запасного стрілецького полку 26-ї стрілецької бригади Північно-Кавказького ВО (м. Майкоп), з лютого 1942 року — тво командира 197-ї стрілецької дивізії, з травня 1942 року — командир 862-го стрілецького полку тієї ж дивізії (м. Армавір).
На фронтах німецько-радянської війни з серпня 1942 року. Воював на Південно-Західному, Сталінградському, Донському і 3-му Українському фронтах. Був поранений. Командував стрілецькими полками у складі 197-ї і 278-ї (ІІ ф.) стрілецьких дивізій. З лютого 1943 року — командир 185-го гвардійського стрілецького полку 60-ї гвардійської стрілецької дивізії.
Особливо гвардії підполковник С. М. Вільхівський відзначився під час битви за Дніпро. У ніч з 25 на 26 листопада 1943 року полк під його командуванням, попри щільний артилерійсько-мінометний і рушнично-кулеметний вогонь супротивника, форсував річку Дніпро в районі села Розумівка, прорвав його сильно укріплену оборону і захопив на правому березі плацдарм до 4 км по фронту і до 3-х км у глиб. У подальших боях успішно відбивав всі контратаки супротивника зі значними для нього втратами.
У 1945 році закінчив прискорений курс навчання при Військовій академії імені М. В. Фрунзе. З травня 1945 року — командир 589-го стрілецького полку 216-ї Стрілецької дивізії Київського ВО; з лютого 1946 року — командир 182-го гірськострілецького полку 68-ї стрілецької дивізії Бакинського ВО в Ірані; з липня 1946 року — командир 158-го і 165-го окремих стрілецьких батальйонів 7-ї і 13-ї стрілецьких бригад Таврійського ВО; з квітня 1947 року — старший інспектор відділу Військових навчальних закладів Управління бойової і фізичної підготовки Закавказького ВО (м. Тбілісі).
У 1953 році полковник С. М. Вільхівський вийшов у запас. Жив і працював у Тбілісі, Моздоці, Дніпропетровську (нині — Дніпро). Помер 23 серпня 1984 року. Похований у Дніпропетровську.
Нагороди
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1944 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм», гвардії підполковнику Вільхівському Семену Михайловичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 3360).
Нагороджений двома орденами Леніна (22.02.1944, 19.11.1951), орденами Червоного Прапора (05.11.1946), Олександра Невського (02.10.1943), двома орденами Червоної Зірки (27.10.1942, 30.04.1945) і медалями.
Примітки
- Сайт МО РФ «Подвиг народа»: Представлення на присвоєння звання Героя Радянського Союзу. (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 7 квітня 2016.
Посилання
- Вільхівський Семен Михайлович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Seme n Miha jlovich Vilhi vskij nar 1905 pom 1984 radyanskij vijskovik chasiv Drugoyi svitovoyi vijni komandir 185 go gvardijskogo strileckogo polku 6 ta armiya gvardiyi pidpolkovnik Geroj Radyanskogo Soyuzu 1944 Semen Mihajlovich VilhivskijNarodzhennya16 kvitnya 1905 1905 04 16 MelnikoveSmert23 serpnya 1984 1984 08 23 79 rokiv DnipropetrovskPohovannyaDniproKrayinaRosijska imperiya UNR SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih silsuhoputni vijskaRid vijskpihotaOsvitaVijskova akademiya imeni M V FrunzeRoki sluzhbi1926 1953PartiyaKPRSZvannya PolkovnikKomanduvannya185 j gv str polkVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodiMedal 30 rokiv Radyanskij Armiyi ta Flotu Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 60 rokiv Zbrojnih Sil SRSR ZhittyepisNarodivsya 16 kvitnya 1905 roku v seli Melnikovomu nini Valkivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti v selyanskij rodini Ukrayinec U shkoli ne navchavsya pracyuvav u silskomu gospodarstvi Do lav RSChA prizvanij 5 zhovtnya 1926 roku U 1929 roci zakinchiv Harkivsku shkolu chervonih starshin Do 1933 roku sluzhiv komandirom vzvodu 88 go strileckogo polku 30 yi strileckoyi diviziyi m Pavlograd Chlen VKP b z 1931 roku Z zhovtnya 1933 po zhovten 1940 roku obijmav posadi komandira strileckogo vzvodu i roti yedinonachalnika strileckogo bataljonu pomichnika i nachalnika shtabu 121 go strileckogo polku 41 yi strileckoyi diviziyi v Krivomu Rozi u Pivnichnij Osetiyi i Dagestani U 1937 roci v poryadku komandirskogo navchannya sklav ekzameni za 7 klasiv shkoli pri Budinku Chervonoyi armiyi v Dagestani Z zhovtnya 1940 roku major S M Vilhivskij pomichnik nachalnika navchalnogo viddilu Bujnakskogo vijskovogo pihotnogo uchilisha z serpnya 1941 roku komandir 129 go zapasnogo strileckogo polku 26 yi strileckoyi brigadi Pivnichno Kavkazkogo VO m Majkop z lyutogo 1942 roku tvo komandira 197 yi strileckoyi diviziyi z travnya 1942 roku komandir 862 go strileckogo polku tiyeyi zh diviziyi m Armavir Na frontah nimecko radyanskoyi vijni z serpnya 1942 roku Voyuvav na Pivdenno Zahidnomu Stalingradskomu Donskomu i 3 mu Ukrayinskomu frontah Buv poranenij Komanduvav strileckimi polkami u skladi 197 yi i 278 yi II f strileckih divizij Z lyutogo 1943 roku komandir 185 go gvardijskogo strileckogo polku 60 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi Osoblivo gvardiyi pidpolkovnik S M Vilhivskij vidznachivsya pid chas bitvi za Dnipro U nich z 25 na 26 listopada 1943 roku polk pid jogo komanduvannyam popri shilnij artilerijsko minometnij i rushnichno kulemetnij vogon suprotivnika forsuvav richku Dnipro v rajoni sela Rozumivka prorvav jogo silno ukriplenu oboronu i zahopiv na pravomu berezi placdarm do 4 km po frontu i do 3 h km u glib U podalshih boyah uspishno vidbivav vsi kontrataki suprotivnika zi znachnimi dlya nogo vtratami U 1945 roci zakinchiv priskorenij kurs navchannya pri Vijskovij akademiyi imeni M V Frunze Z travnya 1945 roku komandir 589 go strileckogo polku 216 yi Strileckoyi diviziyi Kiyivskogo VO z lyutogo 1946 roku komandir 182 go girskostrileckogo polku 68 yi strileckoyi diviziyi Bakinskogo VO v Irani z lipnya 1946 roku komandir 158 go i 165 go okremih strileckih bataljoniv 7 yi i 13 yi strileckih brigad Tavrijskogo VO z kvitnya 1947 roku starshij inspektor viddilu Vijskovih navchalnih zakladiv Upravlinnya bojovoyi i fizichnoyi pidgotovki Zakavkazkogo VO m Tbilisi U 1953 roci polkovnik S M Vilhivskij vijshov u zapas Zhiv i pracyuvav u Tbilisi Mozdoci Dnipropetrovsku nini Dnipro Pomer 23 serpnya 1984 roku Pohovanij u Dnipropetrovsku NagorodiUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 22 lyutogo 1944 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimeckimi zagarbnikami ta viyavleni pri comu vidvagu i geroyizm gvardiyi pidpolkovniku Vilhivskomu Semenu Mihajlovichu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 3360 Nagorodzhenij dvoma ordenami Lenina 22 02 1944 19 11 1951 ordenami Chervonogo Prapora 05 11 1946 Oleksandra Nevskogo 02 10 1943 dvoma ordenami Chervonoyi Zirki 27 10 1942 30 04 1945 i medalyami PrimitkiSajt MO RF Podvig naroda Predstavlennya na prisvoyennya zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu ros Arhiv originalu za 13 bereznya 2012 Procitovano 7 kvitnya 2016 PosilannyaVilhivskij Semen Mihajlovich Sajt Geroi strany ros