Вількомирський повіт

Вількомирський повіт (лит. Vilkmergės apskritis, рос. Вилькомирский уезд) — історична адміністративно-територіальна одиниця Великого князівства Литовського, а потім з тою ж назвою у складі Російської імперії Віленської та Ковенської губернії. Адміністративний центр — місто Вількомир.

Вількомирський повіт
Герб повітового центру
Губернія	Ковенська губернія
Центр	Укмерге|Вількомір
Створений	1795
Площа	471 305 (5149 км²) (1886)
Населення	219 617 осіб (1897)
Густота	42.7 осіб / км²
Попередники	Річ Посполита
Наступники	Литва

Підпорядкування

• Утворений у 1795 році у складі Віленської губернії на території, що відійшла до складу Російської імперії після третього поділу Речі Посполитої.
• З 1797 року — у складі Литовської губернії.
• З 1801 року — у складі відновленої Віленської губернії (до 1840 року носила назву Литовсько-Віленської).
• 1843 року передано до складу новоствореної Ковенської губернії.
• 1920 року відійшов до складу Польщі.

Географія

Склад

Станом на 1886 рік налічував 265 сільських громад, 1821 поселення у 26 волостях. Населення — 163 295 осіб (81123 чоловічої статі та 82172 — жіночої), 12 497 дворових господарств.

Земля повіту

	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	234304	138234
Приватної власності	210599	65107
Казенної власності	24904	107
Іншої власності	1498	675
Загалом	471305	204123

Адміністративний поділ

Волосний поділ станом на 1886 рік:

№	Назва	Центр	Населення	Кількість дворів	Площа, десятин	Площа орної землі, дес.	Кількість поселень (сільських громад)
1		?	4776	316	12748	6675	58 (8)
2		?	4630	204	13287	5493	35 (6)
3	(Вижунська)	?	4757	674	12936	7289	49 (4)
4		?	3022	278	19182	7124	30 (5)
5		?	6789	427	17977	6927	64 (15)
6		?	4675	425	15463	6268	56 (8)
7		?	10863	628	23648	11238	88 (20)
8		?	8267	479	20655	8084	88 (10)
9		?	5683	482	13006	6212	74 (19)
10		?	6431	663	20281	13818	68 (14)
11		?	3073	175	8414	4241	36 (6)
12		?	9910	871	29074	16069	123 (8)
13		?	7712	651	21252	7712	109 (8)
14		?	10162	825	27483	11729	144 (24)
15		?	3618	236	12643	4627	36 (7)
16		?	5724	648	14657	7006	86 (11)
17		?	7887	572	25387	8557	106 (11)
18		?	5822	475	22386	7207	49 (9)
19		?	6914	471	26351	10579	76 (12)
20	(Судейська)		3011	208	9699	4258	33 (5)
21		?	3676	286	14087	5638	29 (5)
22		?	7638	627	25574	7118	113 (10)
23		?	5965	464	26323	6156	69 (6)
24		?	10034	540	21372	10933	84 (21)
25		?	5633	512	12066	6978	77 (7)
26	Шацька	?	6709	330	16894	7471	37 (4)

Станом на 1913 рік у повіті було 25 волостей .

Примітки

1. рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
2. рос. дореф. Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. Кіевъ. Изд-во Т-ва Л. М. Фишъ, 1913

Джерела

• Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
• рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.