Карл Йоганн Вільгельм Нейман (нім. Carl Johann Wilhelm Neumann, латис. Kārlis Johans Vilhelms Neimanis, 5 жовтня 1849 (Грефесмюлен), Німеччина — 6 березня 1919 Рига, Латвія) — остзейський архітектор німецького походження, який творив на території нинішньої Латвії; історик мистецтв.
Карл Йоганн Вільгельм Нейман | |
---|---|
нім. Carl Johann Wilhelm Neumann | |
![]() | |
Народження | 5 жовтня 1849 (Грефесмюлен), Німеччина |
Смерть | 6 березня 1919 (69 років) |
Поховання | d |
Країна | Латвія |
Підданство | ![]() |
Навчання | Петербурзька Академія мистецтв |
Діяльність | мистецтвознавець, архітектор, викладач університету |
Праця в містах | Даугавпілс, Рига, Кокнесе, Кулдіга |
Архітектурний стиль | історизм |
Реставрація пам'яток | (Євангелічно-лютеранська церква Мартіна Лютера (Даугавпілс)), Латвійський національний художній музей, Дом Ліфляндського лицарства |
Заклад | Ризький технічний університет |
|
Життєпис
Вільгельм Нейман народився 5 жовтня 1849 в мекленбургському місті (Грефесмюлен) на півночі Німеччини, в купецької сім'ї. У 1863 році сім'я переїхала в Крустпілс (нині Латвія), де його батько отримав посаду службовця на залізниці Рига-Дінабург.
Працював в Даугавпілсі під керівництвом архітектора Пауля Макса Берча (1864-1875), а також навчався в Ризькому політехнікумі; в 1875 році — в Імператорській академії мистецтв.
Після закінчення навчання (1876) був призначений Дінабургской міським архітектором (1878-1895).
За багаторічні дослідження історії культури Остзейского краю отримав ступінь доктора мистецтва і філософії в Лейпцізькому університеті (1892). Керував будівництвом і реконструкцією багатьох ризьких будівель.
Був доцентом Ризького політехнічного інституту по кафедрі історії мистецтв (1899-1901), директором Ризького міського художнього музею (1905-1919), керівником комісії і виконавчим директором Курляндського товариства захисту пам'ятників літератури і мистецтва (1906-1919), почесним членом Естляндського літературного товариства.
Творчість
За проектами Вільгельма Неймана було побудовано кілька десятків житлових і громадських будівель в більшості своїй виконаних в стилі історизму.
У Даугавпілсі: залізнична станція і будівля управління товарною станцією (1873), залізничні ремонтні майстерні та локомотивне депо (1874), міська лікарня (1887), будівля (євангелічно-лютеранської церкви Мартіна Лютера) (1889-1893).
У Ризі: синагога на вулиці Пейтавас (1903), школа на вулиці Вісвалжа (1903), будівля яхт-клубу на Кипсале (1898), будівля Міського художнього музею (1903-1905), вілли в Межапарк (1904), реконструкція та реставрація комплексу будівель Домського собору та Домського монастиря (1895-1910), перебудова головної будівлі та будівництво канцелярії Дому Ліфляндського лицарства (1902-1903).
В інших містах і селищах Латвії: маєтки в Ліксні, Кокнесе, Пелчі (1899), будівлі євангелічно-лютеранських церков в Кулдизі (1899-1904), в Демени (1895-1896), в Кабілі (1904—1907), будівництво вежі Добельської євангелічно-лютеранської церкви (1898).
Галерея
- Будівля Латвійського Національного Музею Мистецтв (1905)
- Палац Пелчі (1903 - 1904)
- Пейтавська синагога в Ризі
- (Євангелічно-лютеранська церква Мартіна Лютера (Даугавпілс)) (1893)
- Римсько-католицька церква Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Даугавпілсі (1903 – 1905)
Публікації
- Grundriß einer Geschichte der bildenden Künste und des Kunstgewerbes in Liv-, Est- und Kurland vom Ende des 12. bis zum Ausgang des 18. Jahrhunderts. Reval,1887
- Die Ordensburger im sog. Polnischen Livland. Mitteilungen aus der livländischen Geschichte. Riga, 1889. Bd.14. H.3
- Werke mittelalterlicher Holzplastik und Malerei in Livland und Estland. Lübeck, 1892
- Das mittelalterliche Riga. Berlin, 1892
- Die St. Annenkirche zu Libau. Rigasche Stadtblätter, Nr. 21, 22, 1892
- Karl August Senff: Ein baltischer Kupferstecher. Reval, 1895
- Baltische Maler und Bildhauer des XIX Jahrhunderts. Riga, 1902
- Verzeichnis baltischer Goldschmiede, ihrer Merkzeichen und Werke. Sitzungsberichte der Gesellschaft für Geschichte und Alterthumskunde der Ostseeprovinzen Russlands aus dem Jahre 1904. Riga, 1905
- Lexikon baltischer Künstler. Riga, 1908
- Riga und Reval. Leipzig, 1908
- Führer durch Riga mit einem Stadtplan. Leipzig, 1910; 2. Aufl. Berlin, 1918
- Der Dom zu St. Marien in Riga. Riga, 1912
- Das Museum in Riga. Museumskunde. Berlin, 1906. Bd.2
- Merkbüchlein zur Denkmalpflege auf dem Lande. Riga, 1911
- Aus alter Zeit: Kunst und kunstgeschichtliche Miszellen aus Liv-, Est- und Kurland. Riga, 1913
Примітки
- Māksla un arhitektūra biogrāfijās. — [Rīga]: Latvijas enciklopēdija: Preses nams, 1995-[2003]. — (Latvija un latvieši). 2.sēj. Kal-Rum / atb. red. Andris Vilsons; aut.: Vaidelotis Apsītis, Laila Baumane … [u.c.]. — Rīga: Latvijas enciklopēdija, 1996. — 239 lpp. : il.
Література
- Grosmane, E. Vilhelms Neimanis Latvijas mākslas vēsturē. Rīga, 1991, 7.-21. lpp.
- Krastiņš J. Eklektisms Rīgas arhitektūrā — 1988, Rīga: Zinātne, 280 lpp.
- Krastins J. Rīgas arhitektūras meistari/ The Masters of Architecture of Riga. — 2002, Rīga: Jumava, 360 lpp.
- Krastinš J. Rīgas arhitektūras stili / Architectural Styles in Riga / Arhitekturnije stili Rigi/. — 2005, Rīga: Jumava, 240 lpp.
- Я. Крастиньш. Стиль модерн в архитектуре Риги. — 1988, Москва: Стройиздат, 273 с.
- Рига: Енциклопедія = Enciklopēdija «Rīga» / Гол. ред. П. П. Еран. — 1-ше вид. — Рига : Головна редакція енциклопедій, 1989. — С. 508. — 60 000 прим. — .
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет