Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Балті йські ні мці нім Deutsch Balten Baltendeutsche німецька національна меншина яка з XII століття проживала на східно

Балтійські німці

Балті́йські ні́мці (нім. Deutsch-Balten, Baltendeutsche) — німецька національна меншина, яка з XII століття проживала на східному узбережжі Балтійського моря, в Лівонії, на території сучасних Естонії та Латвії.

Балтійські німці
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Ареал

image: бл. 42 000 (1963)
image: бл. 10 000 (1963)
image: 3 023 (2011)

image: 1 912 (2010)
Мова Німецька, російська мова
Релігія Християнство (католицизм, лютеранство, православ'я)

До початку XX століття становили еліту й середній клас лівонського суспільства — лицарство, вище духовенство і міщанство. Здійснили християнізацію краю. Були творцями Лівонського ордену і (Курлянського герцогства). Заснували Ригу, Таллінн та більшість лівонських міст. Справили вагомий культурний вплив на автохтонні балтійські народи, зокрема на сучасних естонців і латишів.

Після приєднання лівонських земель до Російської імперії наприкінці XVIII століття стали відігравати провідну роль в російському державно-військовому керівництві. Чисельно скоротилися внаслідок еміграції до Німеччини після Першої світової війни і здобуття незалежності Латвією й Естонією в 1918 році. (Практично знищені) як балтійська спільнота в результаті німецької поразки у Другій світовій війні в 1945 році. Інша назва — остзе́йські або східноморські німці, від німецької назви Балтійського моря — нім. Ostsee, «Східне море».

В сучасній Німеччині, що має багату історію репатріації етнічних німців з історичних ексклавів, термін «балтійські німці» має такий же вжиток, як і наприклад, «судетські німці» (нім. Sudetendeutsche), («сілезькі німці») (нім. Schlesien-Deutsche), («карпатські німці») (нім. Karpatendeutsche) тощо.

Історія

Перші німці з'явились у Балтії двома шляхами. Спочатку це були готландські ганзейські купці, які прибули морем і вже 1150 року оселились на місці заснованої 1201 Риги. Другий шлях — сухопутний, яким наприкінці XII століття до Балтії почали прибувати хрестоносці. Метою їхніх походів були завоювання та хрещення місцевих поганських народів. Хрестоносці придушили опір місцевих племен і створили на їхніх землях свою державу: Орден мечоносців.

Ордени хрестоносців були за складом інтернаціональними «братствами» вихідців з дворянських та аристократичних родів, які не мали спадкових земельних володінь. На півночі Європи серед хрестоносців переважав німецький етнічний елемент, тому ці ордени називають «німецькими орденами» хрестоносців. Обидва шляхи, і морський (купці) і сухопутний (хрестоносці), в історіографії середньовіччя вважаються східним напрямком німецької колонізації.

Хрестоносці оселились в історичних областях Курляндія, Лівонія та Естляндія й на острові Езель — нині Сааремаа та склали урядовий соціальний шар на цих територіях. Історична область Естляндія охоплювала північ сучасної Естонії. Лівонія охоплювала південну частину Естонії та північ Латвії, Курляндія — решта територій сучасної Латвії. Хрестоносцям не вдалось захопити Литву і через це там німці не розселялись, утворюючи «пробіл» у «смузі» розселення. Купці й ремісники заснували міські поселення, розташовані, як правило, поблизу гирл річок, на перетині сухопутних і водних торгових шляхів.

Німецькі лицарі у подальшому складали дворянський і поміщицький (нім. Landadel) шар суспільства, натомість сільське населення, що представляло місцеві племена, значною мірою було кріпаками. В містах, збудованих німецькими й данськими поселенцями, — таких як Ревель (нині Таллінн), Рига й Дерпт тощо — переважали ремісники й купці. Населення балтійських ганзейських німецьких міст складалось із вільних громадян (бюргерів, нім. Bürger), які, як і в інших ганзейських містах, обирали міську Раду (нім. Bürgerschaft) й міського голову — бургомістра (нім. Bürgermeister) та, будучи незалежними від феодалів, мали самоврядування за законами німецького міського, (нім. Stadtrecht) або Любецького (нім. Lübisches Recht) права.

Німецьке населення Балтії почало поступово скорочуватись після завершення Першої світової війни (1914–1918) і надання державності балтійським народам з боку Антанти. Аграрні реформи в Латвії та Естонії означали втрату німцями контролю над значною частиною земельних угідь.

Німецьке населення Балтики різко скоротилось в результаті двох хвиль еміграції до Німеччини: у 1939-40 роках за угодою між Німеччиною та балтійськими країнами, та у 1940-41 роках за угодою СРСР і Німеччини.

В Латвії, станом на середину 2011 року, проживали 4562 німця (0,21% населення), в Естонії, станом на початок 2009 року — 1905 (0,14%).

Чисельність

  • (1920): &&&&&&&&&&058113.&&&&0058 113 особи (в Латвії; 3,64% населення країни)
  • (1925): &&&&&&&&&&070964.&&&&0070 964 особи (в Латвії; 3,85% населення країни)
  • (1930): &&&&&&&&&&069855.&&&&0069 855 осіб (в Латвії; 3,68% населення країни)
  • (1935): &&&&&&&&&&062144.&&&&0062 144 особи (в Латвії; 3,19% населення країни)
  • (1959): &&&&&&&&&&&01609.&&&&001609 осіб (в Латвії; 0,08% населення країни)
  • (1970): &&&&&&&&&&&05413.&&&&005413 особи (в Латвії; 0,23% населення країни)

Наукові товариства

Лицарі

Відомі особи

Примітки

  1. Heyking A. The main issues confronting the minorities of Latvia and Eesti London: P. S. King & Son, 1922 — рр. 33-36
  2. Німецько-латвійська угода про репатріацію [ 2 лютого 2014 у Wayback Machine.][1940] LNTSer 33(англ.)
  3. [ (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 березня 2012. Процитовано 25 листопада 2012. Latvijas iedzīvotāju sadalījums pēc nacionālā sastāva un valstiskās piederības(латис.)]
  4. POPULATION BY SEX, ETHNIC NATIONALITY AND COUNTY [ 25 січня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)

Бібліографія

  • (Allgemeines Schriftsteller- und Gelehrten-Lexikon der Provinzen Livland, Esthland und Kurland): in 4 Bd. Mitau, 1827—1832; Nachträge in 2 Bd., Mitau, 1859—1861.
  • (Baltische Monatsschrift). Riga, 1859—1939.
  • (Genealogisches Handbuch der baltischen Ritterschaften). Görlitz: Starke Verlag, 1929—1939.
  • (Jahrbuch für Genealogie, Geraldik und Sphragistik). Mitau, 1894—1930.
  • Klingspor, C. Baltisches Wappenbuch. Stockholm: F. & B. Beijer, 1882.
  • (Deutschbaltisches biographisches Lexikon 1710–1960). Köln-Wien: Böhlau, 1970.
  • Андреева Н. С. Прибалтийские немцы и российская правительственная политика в начале XX в. СПб.: «Міръ», 2008. 310 С.;
  • Андреева Н. С. Кто такие «остзейцы»? // Вопросы истории. 2001. № 10. С. 173—175;
  • Андреева Н. С. Остзейцы // Три века Санкт-Петербурга: энциклопедия: в 3-х т. Т. 2: Девятнадцатый век. Кн. 4. СПб., 2005. С. 788—789.

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Балтійські німці

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Balti jski ni mci nim Deutsch Balten Baltendeutsche nimecka nacionalna menshina yaka z XII stolittya prozhivala na shidnomu uzberezhzhi Baltijskogo morya v Livoniyi na teritoriyi suchasnih Estoniyi ta Latviyi Baltijski nimciG KettlerYa KettlerE BironI KruzenshternF BellinsgauzenM Barklaj de TolliV StruveE TotlebenI KruzenshternO BenkendorfS VitteP VrangelK FaberzheV OstvaldA RozenbergAleksij IIAreal bl 42 000 1963 bl 10 000 1963 3 023 2011 1 912 2010 Mova Nimecka rosijska movaReligiya Hristiyanstvo katolicizm lyuteranstvo pravoslav ya Do pochatku XX stolittya stanovili elitu j serednij klas livonskogo suspilstva licarstvo vishe duhovenstvo i mishanstvo Zdijsnili hristiyanizaciyu krayu Buli tvorcyami Livonskogo ordenu i Kurlyanskogo gercogstva Zasnuvali Rigu Tallinn ta bilshist livonskih mist Spravili vagomij kulturnij vpliv na avtohtonni baltijski narodi zokrema na suchasnih estonciv i latishiv Pislya priyednannya livonskih zemel do Rosijskoyi imperiyi naprikinci XVIII stolittya stali vidigravati providnu rol v rosijskomu derzhavno vijskovomu kerivnictvi Chiselno skorotilisya vnaslidok emigraciyi do Nimechchini pislya Pershoyi svitovoyi vijni i zdobuttya nezalezhnosti Latviyeyu j Estoniyeyu v 1918 roci Praktichno znisheni yak baltijska spilnota v rezultati nimeckoyi porazki u Drugij svitovij vijni v 1945 roci Insha nazva ostze jski abo shidnomorski nimci vid nimeckoyi nazvi Baltijskogo morya nim Ostsee Shidne more V suchasnij Nimechchini sho maye bagatu istoriyu repatriaciyi etnichnih nimciv z istorichnih eksklaviv termin baltijski nimci maye takij zhe vzhitok yak i napriklad sudetski nimci nim Sudetendeutsche silezki nimci nim Schlesien Deutsche karpatski nimci nim Karpatendeutsche tosho IstoriyaPershi nimci z yavilis u Baltiyi dvoma shlyahami Spochatku ce buli gotlandski ganzejski kupci yaki pribuli morem i vzhe 1150 roku oselilis na misci zasnovanoyi 1201 Rigi Drugij shlyah suhoputnij yakim naprikinci XII stolittya do Baltiyi pochali pribuvati hrestonosci Metoyu yihnih pohodiv buli zavoyuvannya ta hreshennya miscevih poganskih narodiv Hrestonosci pridushili opir miscevih plemen i stvorili na yihnih zemlyah svoyu derzhavu Orden mechonosciv Ordeni hrestonosciv buli za skladom internacionalnimi bratstvami vihidciv z dvoryanskih ta aristokratichnih rodiv yaki ne mali spadkovih zemelnih volodin Na pivnochi Yevropi sered hrestonosciv perevazhav nimeckij etnichnij element tomu ci ordeni nazivayut nimeckimi ordenami hrestonosciv Obidva shlyahi i morskij kupci i suhoputnij hrestonosci v istoriografiyi serednovichchya vvazhayutsya shidnim napryamkom nimeckoyi kolonizaciyi Hrestonosci oselilis v istorichnih oblastyah Kurlyandiya Livoniya ta Estlyandiya j na ostrovi Ezel nini Saaremaa ta sklali uryadovij socialnij shar na cih teritoriyah Istorichna oblast Estlyandiya ohoplyuvala pivnich suchasnoyi Estoniyi Livoniya ohoplyuvala pivdennu chastinu Estoniyi ta pivnich Latviyi Kurlyandiya reshta teritorij suchasnoyi Latviyi Hrestonoscyam ne vdalos zahopiti Litvu i cherez ce tam nimci ne rozselyalis utvoryuyuchi probil u smuzi rozselennya Kupci j remisniki zasnuvali miski poselennya roztashovani yak pravilo poblizu girl richok na peretini suhoputnih i vodnih torgovih shlyahiv Nimecki licari u podalshomu skladali dvoryanskij i pomishickij nim Landadel shar suspilstva natomist silske naselennya sho predstavlyalo miscevi plemena znachnoyu miroyu bulo kripakami V mistah zbudovanih nimeckimi j danskimi poselencyami takih yak Revel nini Tallinn Riga j Derpt tosho perevazhali remisniki j kupci Naselennya baltijskih ganzejskih nimeckih mist skladalos iz vilnih gromadyan byurgeriv nim Burger yaki yak i v inshih ganzejskih mistah obirali misku Radu nim Burgerschaft j miskogo golovu burgomistra nim Burgermeister ta buduchi nezalezhnimi vid feodaliv mali samovryaduvannya za zakonami nimeckogo miskogo nim Stadtrecht abo Lyubeckogo nim Lubisches Recht prava Nimecke naselennya Baltiyi pochalo postupovo skorochuvatis pislya zavershennya Pershoyi svitovoyi vijni 1914 1918 i nadannya derzhavnosti baltijskim narodam z boku Antanti Agrarni reformi v Latviyi ta Estoniyi oznachali vtratu nimcyami kontrolyu nad znachnoyu chastinoyu zemelnih ugid Nimecke naselennya Baltiki rizko skorotilos v rezultati dvoh hvil emigraciyi do Nimechchini u 1939 40 rokah za ugodoyu mizh Nimechchinoyu ta baltijskimi krayinami ta u 1940 41 rokah za ugodoyu SRSR i Nimechchini V Latviyi stanom na seredinu 2011 roku prozhivali 4562 nimcya 0 21 naselennya v Estoniyi stanom na pochatok 2009 roku 1905 0 14 Chiselnist1920 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 058113 amp amp amp amp 00 58 113 osobi v Latviyi 3 64 naselennya krayini 1925 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 070964 amp amp amp amp 00 70 964 osobi v Latviyi 3 85 naselennya krayini 1930 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 069855 amp amp amp amp 00 69 855 osib v Latviyi 3 68 naselennya krayini 1935 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 062144 amp amp amp amp 00 62 144 osobi v Latviyi 3 19 naselennya krayini 1959 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 01609 amp amp amp amp 00 1609 osib v Latviyi 0 08 naselennya krayini 1970 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 05413 amp amp amp amp 00 5413 osobi v Latviyi 0 23 naselennya krayini Naukovi tovaristvaTovaristvo istoriyi i starozhitnostej Ostzejskih provincij Rosiyi 1834 1939 Riga LicariKurlyandske licarstvoVidomi osobiKategoriya Baltijski nimci Aleksij II Oleksij Mihajlovich Ridiger Patriarh Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi Moskovskogo patriarhatu nim Erik Amburger profesor istorik ukladach genealogichnogo arhivu Baltijskih nimciv dojchebaltiv shahist Karl Ernst fon Ber biolog Barklaj de Tolli Mihajlo Bogdanovich rosijskij general feldmarshal geroj vijni 1812 roku Bellinsgauzen Fadej Fadejovich rosijskij admiral i znamenitij moreplavec Benkendorf Oleksandr Hristoforovich rosijskij voyenachalnik i shef Tretogo viddilennya rosijskij voyenachalnik i diplomat Verner Bergengryun nimeckij pismennik prozayik i poet urodzhenec Rigi Ernst Jogann fon Biron regent pri nepovnolitnomu imperatori Ivani VI Antonovichi Peter fon Biron sin poperednogo ostannij lingvist folklorist etnograf i teolog nimeckij pedagog i etnograf yakij pracyuvav bilshist zhittya v Latviyi Edgar de Val estonskij pedagog avtor shtuchnoyi movi okcidental rosijskij himik pismennik Vitte Sergij Yulijovich rosijskij derzhavnij diyach prem yer ministr uryadu Mikoli II rosijskij yurist ta ekonomist Vrangel Petro Mikolajovich general lejtenant odin iz zasnovnikiv bilogo ruhu na Pivdni Rosiyi Vrangel Ferdinand Petrovich rosijskij moreplavec i polyarnij doslidnik Viktor Gen istorik odin iz osnovopolozhnikiv stepovoyi gipotezi pro pohodzhennya indoyevropejskih narodiv prirodoznavec i mandrivnik na rosijskij sluzhbi nimeckij mistectvoznavec urodzhenec Revelya Tallinna Gun Karlis Fridrihovich zhivopisec polskij dvoryanin i diplomat vijskovij gubernator Rigi na pochatkovomu etapi Vitchiznyanoyi vijni 1812 roku admiral komanduvach Baltijskim flotom Jogann Fridrih fon Eshsholc vidatnij rosijskij prirodoznavec i mandrivnik nimeckij aktor i muzikant urodzhenec Rigi nimecka aktrisa Tomas Jogann Zeyebek nimeckij fizik rosijskij derzhavnij diyach drugij prezident Akademiyi nauk i hudozhestv odin iz zasnovnikiv rosijskoyi geologiyi ostannij magistr Livonskogo ordena ta pershij gercog shahist rosijskij himik vinahidnik himichnogo elementa rutenij Klever Yulij Yulijovich hudozhnik pejzazhist Klodt Petro Karlovich skulptor rosijskij moreplavec Kruzenshtern Ivan Fedorovich rosijskij admiral i moreplavec yakij ocholiv pershu rosijsku navkolosvitnyu podorozh Ernst Gideon Laudon avstrijskij general feldmarshal Genrih Fridrih Emil Lenc znamenitij fizik Miller Yevgen Karlovich rosijskij general aktivnij uchasnik bilogo ruhu lyuteranskij teolog Vilgelm Fridrih Ostvald nimeckij fiziko himik laureat Nobelivskoyi premiyi z himiyi urodzhenec Rigi Osten Saken Fabian Vilgelmovich voyenachalnik chasiv Napoleonivskih vijn gubernator okupovanogo Parizha Jogann Rejngold Patkul livonskij polsko saksonskij i rosijskij politik hudozhnik Valter fon Plettenberg magistr Livonskogo ordena anatom Rennenkampf Pavlo Karlovich rosijskij general uchasnik rosijsko yaponskoyi ta Pershoyi svitovoyi vijni fizik Alfred Rozenberg ideolog nacizmu urodzhenec Revelya rosijskij general i derzhavnij diyach 1782 1849 rosijskij general uchasnik vijn proti Napoleona himik geolog i arktichnij doslidnik zaginuv namagayuchis vidshukati Zemlyu Sannikova biolog i semiotik Ulrih Vasil Vasilovich golova Vijskovoyi kolegiyi Verhovnogo sudu SRSR odin z golovnih vikonavciv stalinskih represij general polkovnik yusticiyi uchasnik Bilogo ruhu pravitel Mongoliyi odin iz zasnovnikiv nacistskoyi partiyi ta organizatoriv nacistskogo pivnogo putchu v Myunheni 1923 roku urodzhenec Rigi vinokur postachalnik Dvoru Jogo Imperatorskoyi Velichnosti chinovnik osoblivih doruchen IV klasu pri upravlyayuchomu Morskim Ministerstvom Gelmersen Grigorij Petrovich rosijskij geolog Cander Fridrih Arturovich radyanskij vchenij i vinahidnik odin z pioneriv raketnoyi tehniki urodzhenec Rigi Totleben Eduard Ivanovich rosijskij general avtor proektu Lisogirskogo fortu v Kiyevi Mihael Jogann fon der Borh belzkij voyevoda geolog pismennik Jogann Andreas fon der Borh velikij kancler koronnij Edel Eduard Fridrihovich rosijskij oficer polkovnik armiyi UNR PrimitkiHeyking A The main issues confronting the minorities of Latvia and Eesti London P S King amp Son 1922 rr 33 36 Nimecko latvijska ugoda pro repatriaciyu 2 lyutogo 2014 u Wayback Machine 1940 LNTSer 33 angl PDF Arhiv originalu PDF za 16 bereznya 2012 Procitovano 25 listopada 2012 Latvijas iedzivotaju sadalijums pec nacionala sastava un valstiskas piederibas latis POPULATION BY SEX ETHNIC NATIONALITY AND COUNTY 25 sichnya 2013 u Wayback Machine angl BibliografiyaAllgemeines Schriftsteller und Gelehrten Lexikon der Provinzen Livland Esthland und Kurland in 4 Bd Mitau 1827 1832 Nachtrage in 2 Bd Mitau 1859 1861 Baltische Monatsschrift Riga 1859 1939 Genealogisches Handbuch der baltischen Ritterschaften Gorlitz Starke Verlag 1929 1939 Jahrbuch fur Genealogie Geraldik und Sphragistik Mitau 1894 1930 Klingspor C Baltisches Wappenbuch Stockholm F amp B Beijer 1882 Deutschbaltisches biographisches Lexikon 1710 1960 Koln Wien Bohlau 1970 Andreeva N S Pribaltijskie nemcy i rossijskaya pravitelstvennaya politika v nachale XX v SPb Mir 2008 310 S Andreeva N S Kto takie ostzejcy Voprosy istorii 2001 10 S 173 175 Andreeva N S Ostzejcy Tri veka Sankt Peterburga enciklopediya v 3 h t T 2 Devyatnadcatyj vek Kn 4 SPb 2005 S 788 789 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Baltijski nimci Nimci v Latviyi 26 lyutogo 2008 u Wayback Machine
Топ