Вулиця Севастопольська (Сімферополь)

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: (Севастопольська вулиця).

Вулиця Севастопольська (крим. Sevastopol soqağı) — вулиця в Сімферополі, в Центральному районі міста. Одна з найдовших вулиць міста, третя за довжиною після (Проспекту Перемоги) та Київської вулиці.

Севастопольська Сімферополь
Севастопольська, 2011 рік Севастопольська, 2011 рік
Місцевість	, Казанська слобідка, Робоче селище, (Бор-Чокрак (Заводське)), (Новороманівка), (Новий Бор-Чокрак (Фонтани))
Район	Центральний
Назва на честь	Севастополя
Колишні назви
Севастопольське шосе
Загальні відомості
Протяжність	6.1 км
Координати початку	44°56′59″ пн. ш. 34°06′05″ сх. д. / 44.94985° пн. ш. 34.1013° сх. д. / 44.94985; 34.1013
Координати	Координати: 44°55′50″ пн. ш. 34°05′13″ сх. д. / 44.93054° пн. ш. 34.08696° сх. д. / 44.93054; 34.08696
Координати кінця	44°54′16″ пн. ш. 34°03′33″ сх. д. / 44.90444° пн. ш. 34.05909° сх. д. / 44.90444; 34.05909
Транспорт
Автобуси	А 3, 7, 12, 18, 22, 30, 50, 55, 62, 70, 78, 89, 91, 96, 98, 99, 493-23
Тролейбуси	Тр 4, 5, 7, 9, 10, 15
Рух	односторонній, двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Пам'ятники	(Тарасові Шевченку)
Храми	Собор св. Володимира та Ольги Кримської єпархії ПЦУ
Державні установи	Рада міністрів Автономної Республіки Крим
Заклади культури	Кримський академічний український музичний театр
Парки	Парк імені Треньова, (Парк імені Тараса Шевченка)
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r3518418
Мапа
Вулиця Севастопольська у Вікісховищі

Опис

Загальна протяжність вулиці становить 6.1 км.

Починається на перехресті з проспектом Кірова та вулицею Карла Маркса в міста, проходить через весь Центральний район, та закінчується на кордоні міста біля пагорба (Чагарли-Оба), де переходить у (Севастопольське шосе).

Прилучаються вулиці , , (Чехова), (Крилова), Самокиша, Степана Разіна, Козлова, Субхі, Естонська, Об'їзна, , Трубаченка, (Кримських партизан), , (Гавена), Данилова, , , , 1-ї Кінної Армії, Кара-Деніз.

Історія

З'явилася на місці старої дороги з (Акмесджита) в Бахчисарай, що після російської анексії Криму отримала назву Севастопольське шосе. Спочатку вулиця доходила до вулиці Козлова (Мало-Садова), за якою знаходилася Севастопольська застава, де вулиця переходила у шосе.

На початку XX століття, з забудовою Казанської слобідки, застава змістилася південніше.

У 1920-х роках на Севастопольській вулиці з'являється , і для його робітників за заставою почало будуватися Робоче селище. Таким чином вулиця продовжилася на південь, особливо з включенням у склад міста сіл (Бор-Чокрак (Заводське)) та (Новороманівка) у 1950-1960-х роках. Вулиця активно забудовується підприємствами, такими як , , та (Сімферопольський телезавод).

У 1959 році за адресою вул. Севастопольська, 8, зводиться Будинок Профспілок, а у 1980-х роках починається масштабна реконструкція кварталів (Старого міста), що примикають до Севастопольської.

У травні 1978 року на вулиці в районі (Новороманівки) відкрилася автостанція «Західна». У дев'яності вона була закрита, і відновила свою роботу у 2000-ні роки.

У 1990-х роках на виїзді з міста на південь від Севастопольської з'явився новий район (Новий Бор-Чокрак (Фонтани)).

У 1996 році у колишньому Будинку офіцерів, за адресою вул. Севастопольська, 17-А, з'явився кафедральний собор святих Володимира й Ольги Кримської єпархії ПЦУ.

Галерея

Примітки

1. Севастопольская ул. в Симферополе на карте 🇺🇦. geodzen.com (рос.). 8 січня 2020. Процитовано 28 листопада 2023.
2. вул. Севастопольська, 23 - Сімферополь. wikimapia.org (укр.). Процитовано 28 листопада 2023.
3. Русанов, Игорь (3 січня 2016). Симферополь: история формирования застройки и туристическая перспектива. www.tour.crimea.com (рос.). Процитовано 28 листопада 2023.
4. Исчезнувшая история Симферополя (рос.). Процитовано 28 листопада 2023.
5. Свобода, Радіо (12 травня 2023). «Черговий злочин проти релігійної свободи». Українська влада про захоплення храму ПЦУ в Сімферополі. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 28 листопада 2023.

Рекомендована література

• Поляков В. Е. Улицы Симферополя. — Симферополь: Таврида, 1994.