Микола Григорович Волошин нар 1 січня 1927 Кривий Ріг пом 20 вересня 2000 Нижній Новгород радянський і російський театра

Микола Григорович Волошин (нар. 1 січня 1927, Кривий Ріг — пом. 20 вересня 2000, Нижній Новгород) — радянський і російський театральний актор. Народний артист РРФСР з 1981 року. Лауреат Державної премії РРФСР імені К. С. Станіславського (1968).

Волошин Микола Григорович

Народився	1 січня 1927(1927-01-01) Кривий Ріг, Українська СРР, СРСР
Помер	20 вересня 2000(2000-09-20) (73 роки) Нижній Новгород, Росія
Поховання	^d
Громадянство	СРСР Росія
Діяльність	актор театру
Alma mater	Державний інститут театрального мистецтва (1952)
Заклад	^d і ^d
Роки діяльності	1952 — 1993
IMDb	nm1111892

Нагороди та премії

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Волошин.

Не плутати з Волошин Микола Григорович (режисер).

Біографія

Народився 1 січня 1927 року в місті Кривий Ріг.

У 1952 році закінчив ГІТІС.

У 1952—1955 роках грав у Свердловському театрі драми.

У 1956—1993 роках був актором Горьковського академічного театру драми імені М. Горького.

Помер 20 вересня 2000 року. Похований на Нижегородському цвинтарі «Мар'їна Роща».

Творча діяльність

Роботи в театрі

«Обрив» Івана Гончарова — Марк Волохов
«Інтервенція» Л. Славіна — Бродський
«Дачники» Максима Горького — Замислов
«Анна Кареніна» по Л. Толстому — князь Облонський
«Джо Келлер і його сини» Артура Міллера — Джордж Дівер
«Юпітер сміється» А. Кроніна — Торогуд
«На дні» Максима Горького — Сатин
«Фальшива монета» Максима Горького — Глинкін
«Основи суспільності» Г. Ібсена — консул Берник
«Три сестри» А. П. Чехова — Вершинін
«На горах» П. Мельникова-Печерського — Самоквасов
«Діти сонця» М. Горького — Чепурной
«Надзвичайний посол» А. і П. Тур — Чумаков
«Спекотне літо в Берліні» Д. Кьюсак — Тод Ірвін
«Діти Ванюшина» С. Найдьонова — Костянтин
«Вороги» М. Горького — Яків Бардін
«Іуда Головльов» М. Є. Салтикова-Щедріна — Степан
«Ретро» А. Галина — Чмутіної
«І сталося одного дня» (Звалище) А. Дударєва — Піфагор
«Матінка Кураж та її діти» Б. Брехта — Кухар
«Кішка на розпеченому даху» Т. Вільямса — Великий Па
«Святая святих» І. Друце — Келін
«День Перемоги серед війни» І. Гаручава — Литаври
«Енергійні люди» В. М. Шукшина — Проста людина
«Вірність» В. Панової — Милованов
«Вечір» О. Дударєва — Мультик
«Дивіться, хто прийшов» — Табунов
«Круглий стіл під абажуром» В. Арро — Гудков
«Кін IV» Г. Горіна — Лорд Мьюїл

Фільмографія

1942 — Як гартувалася криця — товариш Лещинського
1965 — На завтрашній вулиці — Едуард Миколайович Заприводін, керівник основних споруд будівництва електростанції
1987 — — епізод
1988 — Хліб — іменник — Михайло Аверьянович Харламов
1990 — — Михайло Георгійович
1990 — Сім'я вовкулаків — Яків, померлий дідусь, що став вампіром
1990 — Українська вендетта — дід Ілько

Нагороди

Заслужений артист РРФСР (21 травня 1968);
Народний артист РРФСР (21 жовтня 1981);
Державна премія РРФСР імені К. С. Станіславського — за роль Сатину у виставі «На дні» М. Горького (1968);
Орден «Знак Пошани»;
медалі.

Примітки

. Нижегородское кладбище. Архів оригіналу за 8 жовтня 2020. Процитовано 5 травня 2018.

Посилання

. Нижегородский театр драмы. Архів оригіналу за 25 травня 2018. Процитовано 5 травня 2018.
. Личности. Архів оригіналу за 8 жовтня 2020. Процитовано 5 травня 2018.
. megabook.ru. Архів оригіналу за 5 травня 2018. Процитовано 5 травня 2018.

[1] . Нижегородское кладбище. Архів оригіналу за 8 жовтня 2020. Процитовано 5 травня 2018.