Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Волочиськ — проміжна залізнична станція 4-го класу Жмеринської дирекції Південно-Західної залізниці на електрифікованій лінії Гречани — Волочиськ між зупинним пунктом Лозова (5,8 км) та станцією Підволочиськ (5,4 км). Розташована в однойменному місті Хмельницького району Хмельницької області.
| Станція Волочиськ Гречани — Волочиськ | |
|---|---|
 | |
| 49°31′56″ пн. ш. 26°12′30″ сх. д. / 49.53222° пн. ш. 26.20833° сх. д.Координати: 49°31′56″ пн. ш. 26°12′30″ сх. д. / 49.53222° пн. ш. 26.20833° сх. д. | |
| Рік відкриття | 1871 (153 роки) |
| Тип | проміжна |
| Колій | 4 |
| Платформ | 2 |
| Тип платформ(и) | бічна та острівна |
| Форма платформи | прямі |
| Відстань до Києва, км | 426 |
| Відстань до Львова, км | 197 |
| Відстань до Жмеринки, км | 162 |
| Відстань до Хмельницького, км | 63 |
| Код станції | 330102 ? |
| Код «Експрес-3» | 2200268 ? |
| Послуги |   |
  Волочиськ | |
| Дільниця Гречани — Тернопіль | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Історія
У другій половині XIX століття, коли набирала обертів промисловість Поділля, виникла нагальна потреба у нових шляхах сполучення з європейськими країнами. Тож, у 1870 році неподалік прикордонного містечка Волочиськ пролягла залізниця й була збудована залізнична станція, яка відкрита у вересні 1871 року, одночасно із відкриттям руху лінією Жмеринка — Волочиськ. Будівля залізничного вокзалу було двоповерхове, яке було зведено за зразками готичного стилю.
У своєму дослідженні «Волинь» краєзнавець Микола Теодорович писав:
 | Станція Волочиськ існує з 1869 року. При станції на службі перебувають: начальник станції, два його помічника, касир, огоядач подвір'їв, три конторщика, рахувальник вагонів, два ваговиків, два приймальника поїздів, швейцар, один старший стрілочник й 12 молодших, один головний кондуктор й три молодших. Склад службовців у Волочиській поштово-телеграфній конторі такий: начальник контори, його помічник, 6 поштово-телеграфних чиновників й 7 почтальйонів. |  |
На той час станція була на кордоні Російської імперії та Австро-Угорщини. 4 листопада 1871 року відкрито залізничне сполучення між Волочиськом та Підволочиськом — ця лінія стала найпершою, що сполучила обидві частини України — російську та австрійську.
З 1880 року на вокзалі запрацював телеграф. Після приєднання Волочиська до Російської імперії, імператриця Катерина II видала указ про утворення нової системи митниць у Ямполі, Могильові-Подільському, Жванці, Гусятині, Радзивілові, а коли у 1870 році до Волочиська прокладена Південо-Західна залізниця та з'єднали її з Підволочиськом із залізницею Австро-Угорщини (нині — Львівська залізниця), то перше місце серед згаданих митниць зайняла Волочиська, яка стала першокласною. Будівля транспортної Волочиської митниці 3-го розряду знаходилася поблизу вокзалу, на кордоні біля річки Збруч, за 5 верст від станції Волочиськ. Навпроти залізничної митниці знаходилась рампа для зберігання та завантаження різних вантажів. Діяв удосконалений підйомний кран. Вздовж рампи були зведені численні пакгаузи. Зернові пересипали з російських вагонів, що стояли на рампі до австрійських вагонів, які стояли внизу. Прикордонне розташування станції впливало на специфіку її роботи. Крім необхідності проведення митного огляду пасажирів, часто доводилось переносити вантажі з одного поїзда на інший, пересипати зернові з російських у австрійські вагоні.
До Першої світової війни станція складалася з двох частин — північної та південної. З південної частини станція тричі на добу приймала поїзди з-за кордону, з Австрії. Пройшовши митний контроль, пасажири переходили на північну сторону, звідки, через три години, після прибуття австрійського поїзда відправлявся поїзд у напрямку Києва — наскрізного тоді руху не існувало.
У 1892 році при залізниці була споруджена церква, побудова якої пов'язана з аварією пасажирського поїзда на станції Богданівка у 1888 році, в якій врятувалася царська сім'я, що їхала цим поїздом. Церква була освячена в ім'я Олександра Невського. Російський імператор Микола II перебував на станції Волочиськ з царевичем Олексієм Миколайовичем у супроводі В. Н. Воєйкова, командувача 11-армією генерала від інфантерії Д. Г. Щербачова, головнокомандуючого арміями Південо-Західного фронту генерала від інфантерії М. І. Іванова, А. Н. Граббе, барона В. Б. Фредерікса тощо, після прибуття імператор взяв участь у службі в церкві прикордонної застави.
У 1893—1894 роках у Волочиську в 46-му піхотному Дніпровському полку проходив військову службу російський письменник Олександр Купрін. Життя і побут солдатів, службовців залізниці, звичаї провінційного містечка він описав у своїх ранніх російських творах «Жах», «Весілля», «Яма», «Контрабандист», «Телеграфіст» та повісті «Поєдинок».
1 січня 1897 року відкрито Волочиське залізничне училище. Щороку управління Південно-Західної залізниці відпускало на розвиток училища 1210 карбованців. В ньому навчалися 31 хлопець та 24 дівчини. Вчителькою в училищі була Катерина Сидорівна Подрєзова. Закону Божого навчав священик Вікентій Пахомович Сименович. Співи викладав диякон Ісидор Карниковський. З 1905 року училище реформована як школа для дітей залізничників (нині в цьому приміщенні — Волочиський історичний музей). У музейній експозиції збереглося фото 9-го випуску Волочиської залізничної трудової школи 1929 року. По закінченні школи видавались відповідні свідоцтва. Одне з таких свідоцтв, яке видане випускниці 1928 року Сігал Есфірі, представлене в експозиції музею.
Станом на 1914 рік, відповідно з розкладом руху поїздів, з північної сторони відправлялися поїзди у напрямку Києва — о 06:00, 14:00, 21:09 (час в дорозі кур'єрського поїзда складав 12 годин).
У 1921 році, після Першої світової війни та приєднання західноукраїнських земель до Польщі, станція зберегла своє прикордонне значення аж до 1939 року (коли була приєднана Західна Україна), тоді вже станція набула статусу проміжної.
27 вересня 1939 року розпочався регулярний рух поїздів між станціями Волочиськ та Тернопіль.
Тривалий час після закінчення Другої світової війни у будівлі Волочиської митниці розташовувалася Волочиська загальноосвітня школа № 2.
У 1998 році станція електрифікована змінним струмом (~25 кВ) в складі дільниці Тернопіль — Гречани.
Пасажирське сполучення
На станції зупиняються пасажирські поїзди далекого та приміського сполученням Хмельницький — Підволочиськ й Тернопіль — Волочиськ.
Примітки
- Вісті рад депутатів трудящих УРСР, 1939, № 223 (5713), 28 вересня, с. 2
- Історія електрифікації залізниць (1996—2000). [ 11 травня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- . poizdato.net. Архів оригіналу за 25 грудня 2021. Процитовано 25 грудня 2021.
Джерела
- Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021)
![image]()
(рос.) [ з першоджерела 15.05.2021.] - Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
- Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — .
Посилання
- Інформація про станцію Волочиськ на сайті railwayz.info(рос.)
- Розклад руху поїздів далекого сполучення по станції Волочиськ.
- Історія станції Волочиськ. [ 13 січня 2015 у Wayback Machine.]
- Розклад руху поїздів. Львівська залізниця. [ 7 травня 2021 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про роздільний або зупинний пункт Укрзалізниці. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volochisk promizhna zaliznichna stanciya 4 go klasu Zhmerinskoyi direkciyi Pivdenno Zahidnoyi zaliznici na elektrifikovanij liniyi Grechani Volochisk mizh zupinnim punktom Lozova 5 8 km ta stanciyeyu Pidvolochisk 5 4 km Roztashovana v odnojmennomu misti Hmelnickogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Stanciya Volochisk Grechani Volochisk Pivdenno Zahidna zaliznicya Zhmerinska direkciya m Volochisk Vokzal stanciyi VolochiskVokzal stanciyi Volochisk 49 31 56 pn sh 26 12 30 sh d 49 53222 pn sh 26 20833 sh d 49 53222 26 20833 Koordinati 49 31 56 pn sh 26 12 30 sh d 49 53222 pn sh 26 20833 sh d 49 53222 26 20833 Rik vidkrittya 1871 153 roki Tip promizhna Kolij 4 Platform 2 Tip platform i bichna ta ostrivna Forma platformi pryami Vidstan do Kiyeva km 426 Vidstan do Lvova km 197 Vidstan do Zhmerinki km 162 Vidstan do Hmelnickogo km 63 Kod stanciyi 330102 Kod Ekspres 3 2200268 Poslugi Volochisk porDilnicya Grechani Ternopil Legenda Zhmerinka Larga 1228 7 Grechani Starokostyantiniv I T 2311 1234 7 Gruzevicya 1237 9 Vishnevij Sad 1241 4 Martinivka T 2302 1243 7 Chornij Ostriv 1252 8 Narkevichi 1255 9 Baglayi 1258 9 Tritelniki 1262 2 Krishtopivka 1265 8 Vijtivci R48 1271 8 Garnishivka 1274 Garnishivskij Pereyizd T 2320 1278 1 Lozova 1283 9 Volochisk r Zbruch Pivdenno Zahidna zaliznicya Lvivska zaliznicya T 2010 1289 3 Pidvolochisk 1295 Supranivka r Samec 1297 Rosohovatec r Samec 1299 Bogdanivka Kam yanka r Samec 1304 1304 km 1307 Gulyajpole 1310 4 Maksimivka Ternopilska 1319 Striyivka 1321 Angelivka M30 1322 Romanivka r Terebna 1325 Dachi r Terebna 23 5 T 2002 Skalat r Gnizna Gnila 0 1326 6 Birki Veliki T 2002 r Gnizdechna 1331 Dichkiv 1334 Gayi Veliki 1337 5 1338 km M30 Chortkiv Hodoriv 1340 6 Ternopil Shepetivka Krasne IstoriyaU drugij polovini XIX stolittya koli nabirala obertiv promislovist Podillya vinikla nagalna potreba u novih shlyahah spoluchennya z yevropejskimi krayinami Tozh u 1870 roci nepodalik prikordonnogo mistechka Volochisk prolyagla zaliznicya j bula zbudovana zaliznichna stanciya yaka vidkrita u veresni 1871 roku odnochasno iz vidkrittyam ruhu liniyeyu Zhmerinka Volochisk Budivlya zaliznichnogo vokzalu bulo dvopoverhove yake bulo zvedeno za zrazkami gotichnogo stilyu Proyekt kreslennya vokzalu stanciyi Volochisk 1 go klasu Kiyevo Baltskoyi zaliznici ta tipovij proyekt vokzalu stanciyi 2 go klasu 1872 U svoyemu doslidzhenni Volin krayeznavec Mikola Teodorovich pisav Stanciya Volochisk isnuye z 1869 roku Pri stanciyi na sluzhbi perebuvayut nachalnik stanciyi dva jogo pomichnika kasir ogoyadach podvir yiv tri kontorshika rahuvalnik vagoniv dva vagovikiv dva prijmalnika poyizdiv shvejcar odin starshij strilochnik j 12 molodshih odin golovnij konduktor j tri molodshih Sklad sluzhbovciv u Volochiskij poshtovo telegrafnij kontori takij nachalnik kontori jogo pomichnik 6 poshtovo telegrafnih chinovnikiv j 7 pochtaljoniv Na toj chas stanciya bula na kordoni Rosijskoyi imperiyi ta Avstro Ugorshini 4 listopada 1871 roku vidkrito zaliznichne spoluchennya mizh Volochiskom ta Pidvolochiskom cya liniya stala najpershoyu sho spoluchila obidvi chastini Ukrayini rosijsku ta avstrijsku Z 1880 roku na vokzali zapracyuvav telegraf Pislya priyednannya Volochiska do Rosijskoyi imperiyi imperatricya Katerina II vidala ukaz pro utvorennya novoyi sistemi mitnic u Yampoli Mogilovi Podilskomu Zhvanci Gusyatini Radzivilovi a koli u 1870 roci do Volochiska prokladena Pivdeno Zahidna zaliznicya ta z yednali yiyi z Pidvolochiskom iz zalizniceyu Avstro Ugorshini nini Lvivska zaliznicya to pershe misce sered zgadanih mitnic zajnyala Volochiska yaka stala pershoklasnoyu Budivlya transportnoyi Volochiskoyi mitnici 3 go rozryadu znahodilasya poblizu vokzalu na kordoni bilya richki Zbruch za 5 verst vid stanciyi Volochisk Navproti zaliznichnoyi mitnici znahodilas rampa dlya zberigannya ta zavantazhennya riznih vantazhiv Diyav udoskonalenij pidjomnij kran Vzdovzh rampi buli zvedeni chislenni pakgauzi Zernovi peresipali z rosijskih vagoniv sho stoyali na rampi do avstrijskih vagoniv yaki stoyali vnizu Prikordonne roztashuvannya stanciyi vplivalo na specifiku yiyi roboti Krim neobhidnosti provedennya mitnogo oglyadu pasazhiriv chasto dovodilos perenositi vantazhi z odnogo poyizda na inshij peresipati zernovi z rosijskih u avstrijski vagoni Do Pershoyi svitovoyi vijni stanciya skladalasya z dvoh chastin pivnichnoyi ta pivdennoyi Z pivdennoyi chastini stanciya trichi na dobu prijmala poyizdi z za kordonu z Avstriyi Projshovshi mitnij kontrol pasazhiri perehodili na pivnichnu storonu zvidki cherez tri godini pislya pributtya avstrijskogo poyizda vidpravlyavsya poyizd u napryamku Kiyeva naskriznogo todi ruhu ne isnuvalo U 1892 roci pri zaliznici bula sporudzhena cerkva pobudova yakoyi pov yazana z avariyeyu pasazhirskogo poyizda na stanciyi Bogdanivka u 1888 roci v yakij vryatuvalasya carska sim ya sho yihala cim poyizdom Cerkva bula osvyachena v im ya Oleksandra Nevskogo Rosijskij imperator Mikola II perebuvav na stanciyi Volochisk z carevichem Oleksiyem Mikolajovichem u suprovodi V N Voyejkova komanduvacha 11 armiyeyu generala vid infanteriyi D G Sherbachova golovnokomanduyuchogo armiyami Pivdeno Zahidnogo frontu generala vid infanteriyi M I Ivanova A N Grabbe barona V B Frederiksa tosho pislya pributtya imperator vzyav uchast u sluzhbi v cerkvi prikordonnoyi zastavi U 1893 1894 rokah u Volochisku v 46 mu pihotnomu Dniprovskomu polku prohodiv vijskovu sluzhbu rosijskij pismennik Oleksandr Kuprin Zhittya i pobut soldativ sluzhbovciv zaliznici zvichayi provincijnogo mistechka vin opisav u svoyih rannih rosijskih tvorah Zhah Vesillya Yama Kontrabandist Telegrafist ta povisti Poyedinok 1 sichnya 1897 roku vidkrito Volochiske zaliznichne uchilishe Shoroku upravlinnya Pivdenno Zahidnoyi zaliznici vidpuskalo na rozvitok uchilisha 1210 karbovanciv V nomu navchalisya 31 hlopec ta 24 divchini Vchitelkoyu v uchilishi bula Katerina Sidorivna Podryezova Zakonu Bozhogo navchav svyashenik Vikentij Pahomovich Simenovich Spivi vikladav diyakon Isidor Karnikovskij Z 1905 roku uchilishe reformovana yak shkola dlya ditej zaliznichnikiv nini v comu primishenni Volochiskij istorichnij muzej U muzejnij ekspoziciyi zbereglosya foto 9 go vipusku Volochiskoyi zaliznichnoyi trudovoyi shkoli 1929 roku Po zakinchenni shkoli vidavalis vidpovidni svidoctva Odne z takih svidoctv yake vidane vipusknici 1928 roku Sigal Esfiri predstavlene v ekspoziciyi muzeyu Stanom na 1914 rik vidpovidno z rozkladom ruhu poyizdiv z pivnichnoyi storoni vidpravlyalisya poyizdi u napryamku Kiyeva o 06 00 14 00 21 09 chas v dorozi kur yerskogo poyizda skladav 12 godin U 1921 roci pislya Pershoyi svitovoyi vijni ta priyednannya zahidnoukrayinskih zemel do Polshi stanciya zberegla svoye prikordonne znachennya azh do 1939 roku koli bula priyednana Zahidna Ukrayina todi vzhe stanciya nabula statusu promizhnoyi 27 veresnya 1939 roku rozpochavsya regulyarnij ruh poyizdiv mizh stanciyami Volochisk ta Ternopil Trivalij chas pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni u budivli Volochiskoyi mitnici roztashovuvalasya Volochiska zagalnoosvitnya shkola 2 U 1998 roci stanciya elektrifikovana zminnim strumom 25 kV v skladi dilnici Ternopil Grechani Pasazhirske spoluchennyaKrayevid na stanciyu z vikna primiskogo elektropoyizda Volochisk Hmelnickij Na stanciyi zupinyayutsya pasazhirski poyizdi dalekogo ta primiskogo spoluchennyam Hmelnickij Pidvolochisk j Ternopil Volochisk PrimitkiVisti rad deputativ trudyashih URSR 1939 223 5713 28 veresnya s 2 Istoriya elektrifikaciyi zaliznic 1996 2000 11 travnya 2021 u Wayback Machine ros poizdato net Arhiv originalu za 25 grudnya 2021 Procitovano 25 grudnya 2021 DzherelaTarifnoe rukovodstvo 4 Kniga 1 na 15 05 2021 ros z pershodzherela 15 05 2021 Arhangelskij A S Arhangelskij V A Zheleznodorozhnye stancii SSSR Spravochnik V dvuh knigah M Transport 1981 ros Ukrayina Atlas zaliznic Masshtab 1 750 000 K DNVP Kartografiya 2008 80 s ISBN 978 966 475 082 7 PosilannyaInformaciya pro stanciyu Volochisk na sajti railwayz info ros Rozklad ruhu poyizdiv dalekogo spoluchennya po stanciyi Volochisk Istoriya stanciyi Volochisk 13 sichnya 2015 u Wayback Machine Rozklad ruhu poyizdiv Lvivska zaliznicya 7 travnya 2021 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro rozdilnij abo zupinnij punkt Ukrzaliznici Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi