Володимир Пятенко

Володи́мир Микола́йович Пяте́нко (нар. 9 вересня 1974 року, Прокоп'євськ, Кемеровська область, РРФСР, СРСР) — український футболіст, захисник. Нині — тренер.

Володимир Пятенко
Володимир Пятенко
Особисті дані
Повне ім'я	Володимир Миколайович Пятенко
Народження	9 вересня 1974(1974-09-09)^[1]^[2] (49 років)
	Прокоп'євськ, Кемеровська область, РРФСР, СРСР
Зріст	194 см
Громадянство	СРСР  Україна
Позиція	Захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1991–1992 «Океан» (Керч) 27 (0) 1992–1995 «Таврія» 55 (13) 1995–1997 «Шахтар» 28 (1) 1996–1997 →  «Шахтар-2» 11 (0) 1998–1999 «Металіст» 48 (1) 1998–1999 →  «Металіст-2» 5 (0) 1999–2002 «Металург» (Донецьк) 34 (2) 2001–2002 →  «Металург-2» 18 (1) 2002 →  «Ворскла» 2 (0) 2003–2004 «СКА-Енергія» 57 (4) 2005 «Нива» (Вінниця) 12 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1994–1995 Україна U-21 8 (2)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2008–2011 «Металург» (Донецьк) (асист.) 2010 «Металург» (Донецьк) (в. о.) 2011–2012 «Металург» (Донецьк) 2013 «Бананц» 2013 «Металург» (Донецьк) (в. о.) 2014–2015 «Металург» (Донецьк) 2017 «Крумкачи» 2018 «Оболонь-Бровар» 2018–2019 «Чорноморець» (асист.) 2021–2023 «Динамо» (Київ) (жін.) 2023– «Металіст 1925» (Харків) (жін.) 2023– Україна (жін.)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра

Вихованець кримського футболу. Перший тренер — С. Шаферов.

На клубному рівні почав грати ще в чемпіонаті СРСР, в 16-річному віці за «Океан» (Керч), а потім за нього ж у першому чемпіонаті незалежної України. Потім був запрошений в головний клуб Криму, «Таврію», що грала у Вищій лізі.

Після трьох сезонів в «Таврії» прийняв запрошення від донецького «Шахтаря», в якому відіграв 28 матчів у дебютному сезоні. Потім через травму втратив місце в «основі» і став переважно грати за другу команду гірників.

На початку 1998 року перейшов до харківського «Металіста», якому того ж року допоміг вийти до вищої ліги, де провів сезон 1998/99. Згодом грав у донецькому «Металурзі», з якого здавався в оренду до «Ворскли».

У 2003—2004 роках виступав в Росії за «СКА-Енергію» (Хабаровськ), потім повернувся в Україну, де завершив кар'єру у складі вінницької «Ниви» в 2005 році.

Виступи за збірну

У 1994—1995 роках грав за молодіжну збірну України, провівши 8 ігор і забивши 2 голи.

Тренерська кар'єра

З 2008 року Пятенко працював у тренерському штабі донецького «Металурга». 12 листопада 2010 року став виконувачем обов'язків головного тренера клубу після відставки Ніколая Костова.

4 травня 2011 року його було знову призначено в. о. головного тренера «Металурга» після відставки Андрія Гордєєва, а з 10 червня 2011 року став повноцінним головним тренером клубу, залишаючись на посаді до літа 2012 року.

У січні 2013 року став головним тренером вірменського «Бананца» (Єреван), який за Пятенка посів останнє місце в чемпіонаті Вірменії і вилетів у другий дивізіон. Після цього у серпні 2013 року Володимир повернувся в «Металург», де знову недовго був в.о. головного тренера, а у червні 2014 року Пятенко знову став головним тренером клубу, залишаючись на цій посаді до літа 2015 року, коли «Металург» припинив своє існування.

З літа 2015 року працював експертом на українському телебаченні. У січні 2017 року він прийняв пропозицію очолити білоруський клуб «Крумкачи», але вже в травні того ж року з сімейних причин покинув Мінськ.

12 січня 2018 року Пятенко був призначений головним тренером київської «Оболоні-Бровар». У сезоні 2017/18 «пивовари» фінішували на 14-му місці в турнірній таблиці Першої ліги, після чого головний тренер покинув клуб.

У сезоні 2018/19 працював тренером одеського «Чорноморця» в тренерському штабі Ангела Червенкова.

Влітку 2021 року Пятенко очолив відновлений жіночий клуб «Динамо» (Київ). Сезон 2021/22 не був дограний через повномасштабне вторгнення Росії, тим не менш «динамівки» отримали право на наступний сезон зіграти у вищому дивізіоні. Там підопічні Пятенка посіли 7 місце, після чого тренер покинув команду.

Влітку 2023 року Пятенко очолив «Житлобуд-1», жіночу команду футбольного клубу «Металіст 1925», а в серпні також паралельно став новим головним тренером жіночої збірної України.

Особисте життя

Одружений, має доньку.

Досягнення

• Чемпіонат України
  • Друге місце (1): 1997
• Кубок України
  • Володар (1): 1997

Примітки

1. FBref
   d:Track:Q56239490
2. Transfermarkt.de — 2000.
   d:Track:Q2449070
3. Алексей Бабешко, Андрей Бабешко. «Шахтёру» — 70 лет. Кто есть кто. Футболисты «Шахтёра» 1936—2005. — Донецк: Новый мир, 2005. — С. 106. — 153 с. — 5000 экз. — ISBN 978-966-107-17-1.
4. FC Metalurh Donetsk official site (13 листопада 2010). Керівництво донецького "Металурга" прийняло відставку Костова (Russian) . Ua-football.com. Архів оригіналу за 10 грудня 2012. Процитовано 8 липня 2011. (рос.)
5. FC Metalurh Press Service (3 травня 2011). (Russian) . Official FC Metalurh Donetsk Site. Архів оригіналу за 8 травня 2011. Процитовано 8 липня 2011. (рос.)
6. Тренерський склад ФК «Металург»(Донецьк) (Russian) . Official FC Metalurh Donetsk Site. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 13 серпня 2012.
7. Владимир Пятенко покинул пост главного тренера "Крумкачей" - Новости : Football.By : Новости футбола Беларуси и мира. football.by. Процитовано 12 жовтня 2021.
8. Экс-наставник "Крумкачей" возглавил клуб второго украинского дивизиона - Новости : Football.By : Новости футбола Беларуси и мира. football.by. Процитовано 12 жовтня 2021.
9. Головний тренер Оболоні-Бровар пішов у відставку. www.ua-football.com (укр.). 31 травня 2018. Процитовано 12 жовтня 2021.
10. Володимир Пятенко: «У жіночого футболу в Україні є майбутнє» - ФК «Динамо» Київ. Офіційний сайт. fcdynamo.com (укр.). Процитовано 12 жовтня 2021.
11. Жіночу збірну України з футболу очолить тренер «Житлобуду-1» Пятенко. www.ukrinform.ua (укр.). 9 серпня 2023. Процитовано 21 вересня 2023.
12. Elena Rovinskaya (14 вересня 2004). Интервью Владимира Пятенко (Russian) . skaenergy.ru. Архів оригіналу за 10 грудня 2012. Процитовано 8 липня 2011. (рос.)

Посилання

• Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
• Володимир Пятенко на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)